Біблія

Сторінка 82 з 318

І він стоятиме перед нами, і провадитиме наші війни".

21 І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх Господові.

22 А Господь сказав до Самуїла: "Послухай їхнього голосу, і постав над ними царя!" І сказав Самуїл до Ізраїлевого люду: "Ідіть кожен до міста свого!"

1 про Самуїла 9

1 І був чоловік з Веніяминового плем'я на ім'я Кіш, син Авіїла, сина Церорового, сина Бехоратового, сина Афіяхового, людина заможна.

2 І був у нього син на ім'я Саул, молодий та гарний. І з Ізраїлевих синів не було нікого вродливішого за нього, цілою головою він був вищий від кожного з усього народу.

3 І загубилися були Кішові, Сауловому батькові, віслючки. І сказав Кіш до свого сина Саула: "Візьми з собою одного зі слуг і йди пошукай віслючок!"

4 І вони перейшли Єфремові гори, і перейшли край Шаліша, та не знайшли. І перейшли вони край Шеаліму, і там нема. І перейшли вони край Веніяминів, та не знайшли.

5 Увійшли вони до краю Цуф і Саул сказав до свого слуги: "Повернімося, щоб не забув батько за віслючок, та не став журитися за нами!"

6 А той відповів йому: "Ось у цьому місті є чоловік Божий, а той чоловік шанований. Усе, що він скаже, конче справджується. Ходімо туди, може він покаже нам наш шлях, що ним ми пішли б".

7 І сказав Саул до свого слуги: "Ось ми підемо, та що ми принесемо цій людині? Бо хліб закінчився в наших торбах, а подарунка нема, щоб принести йому. Що ми маємо?"

8 А той слуга сказав Саулові: "Ось у руці моїй знаходиться чверть шекля срібла, і я дам йому, а він розповість нам про шлях наш".

9 Колись в Ізраїлі, коли хто ходив запитати Бога, то так казав: "Давайте підемо до провидця". Бо раніше пророків називали провидецями.

10 І сказав Саул до свого слуги: "Добре твоє слово. Давай підемо!" І пішли вони до того міста, де був чоловік Божий.

11 Коли вони піднімалися по узбіччях до міста, то знайшли дівчат, що вийшли були набрати води. І запитали вони в них: Чи є тут провидець?

12 А ті відповіли їм: "Є, ось перед тобою! Поквапся, він якраз прийшов до міста, бо сьогодні в народу жертва на пагорбі.

13 Як увійдете до міста, так знайдете його, поки він не вийде на пагорб їсти, бо народ не їсть аж до його приходу, він благословляє жертву, потім їдять покликані. А зараз ідіть, можливо вам вдасться знайти його".

14 І піднялися вони до міста. Як вони входили до середини того міста, аж ось Самуїл виходить навпроти них, щоб іти на пагорб.

15 А Господь, за день перед Сауловим приходом, сказав був Самуїлові:

16 "Завтра о цій порі до тебе чоловіка з Веніяминового краю, і ти помажеш його на володаря над моїм Ізраїлевим народом, і він врятує народ мій від руки филистимлян. Я бо зглянувся на народ мій, бо мене досягло його голосіння!"

17 А коли Самуїл побачив Саула, то Господь сказав йому: "Оце той чоловік, що я казав тобі, він володітиме народом моїм".

18 І підійшов Саул до Самуїла в середині брами та й сказав: "Скажи мені, де тут будинок провидця?"

19 І відповів Самуїл Саулові: "Я той провидець. Вийди перед мене на пагорб і їстимеш зі мною сьогодні. А вранці я відпущу тебе, і про все, що в серці твоєму, я розповім тобі.

20 А щодо віслючок, що загубилися тобі, сьогодні вже три дні, не журися за них, бо знайшлися вони. Адже для кого все найкраще в Ізраїлі? Хіба ж не для тебе та для всієї оселі батька твого?"

21 І сказав Саул: "Чи ж я не веніяминівець, з найменших Ізраїлевих племен? А рід мій найменший з усіх родів Веніяминового плем'я. І чого ти кажеш мені отаке слово?"

22 І взяв Самуїл Саула та слугу його, і ввів їх до кімнати, і дав їм місце на чолі покликаних, а тих було близько тридцяти душ.

23 І сказав Самуїл до кухаря: "Дай же ту частку, що дав я тобі і сказав відкласти!"

24 І подав кухар стегно та те, що на ньому, і поклав перед Саулом. А Самуїл сказав: "Оце залишене! Поклади перед собою та їж, бо воно сховане для тебе на умовлений час, щоб ти їв з покликаними". І Саул їв із Самуїлом того дня.

25 І зійшли вони з пагорба до міста, і він розмовляв із Саулом на даху його будинку.

26 І повставали вони вранці. І як зійшла рання зоря, то Самуїл гукнув до Саула на дах: "Вставай же, і я відпушу тебе!" І встав Саул, і вони вийшли обоє, він та Саул, на вулицю.

27 Коли вони підходили на край міста, то Самуїл сказав до Саула: "Скажи слузі, хай він іде перед нами. І той пішов. А ти зачекай, я оголошу тобі Боже слово!"

1 про Самуїла 10

1 І взяв Самуїл посудину з оливою, та й вилив на його голову, і поцілував його та й сказав: "Чи це не помазав тебе Господь над спадком своїм на володаря? Ти царюватимеш над народом Господнім, і визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе володарем над спадком своїм.

2 Як підеш сьогодні від мене, то при Рахиліній могилі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: "Знайдені ті віслючки, яких ти шукати ходив. А оце батько твій забув про тих віслючок, та й зажурився за вас, кажучи: "Що я зроблю для свого сина?3 І підеш ти звідти далі аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога в Бет-Ел, перший несе трьох ягнят, другий несе три буханці хліба, а третій несе бурдюка вина.

4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш з їхньої руки.

5 Потому вийдеш на Божий пагорб, де застава филистимська. І як увійдеш там до міста, то зустрінеш гурт пророків, що сходять з пагорба, а перед ними арфа, бубон, сопілка та цитра, і вони пророкують.

6 І злине на тебе дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.

7 І коли збудуться тобі ці ознаки, роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.

8 І підеш ти переді мною до Ґілґалу, а я прийду до тебе, щоб принести цілопалення та мирні жертви. Сім день чекатимеш, аж поки прийду я до тебе, і повідомлю, що тобі робити".

9 І як обернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.

10 І прийшли вони до Ґів'ї, аж ось гурт пророків назустріч йому. І злинув на нього дух Божий, і він пророкував серед них.

11 І всі, що знали його віддавна, бачачи, як він пророкує разом з пророками, казали один одному: "Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?"

12 А один із тутешніх сказав: "А хто їхній батько?" Тому стало за приказку: "Чи й Саул між пророками?"

13 І перестав він пророкувати, і прийшов на пагорб.

14 І запитав Сауловий дядько в нього та в слуги його: "Куди ви ходили?" А той відповів: "Шукати віслючок. І побачили ми, що нема, та й прийшли до Самуїла".

15 А дядько Саулів сказав: "Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?"

16 І відповів Саул до дядька свого: "Розповів нам, що знайдені ті віслючки". А про справу царства, що казав Самуїл, не розповів йому.

17 І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,

18 та й промовив до Ізраїлевих синів: "Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: "Я вивів Ізраїля з Єгипту і врятував вас з руки єгипетської та з руки всіх царств, що гнобили вас.

19 А ви сьогодні зневажили своїм Богом, що він рятує вас з усіх ваших нещасть та утисків. І ви сказали йому: "Ні, таки царя постав над нами". А зараз ставайте перед Господнім обличчям за вашими племенами та за вашими тисячами"".

20 І привів Самуїл усі Ізраїлеві племена, і було виявлене Веніяминове плем'я.

21 І привів він Веніяминове плем'я за родами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він чоловіків з роду Матрієвого, і був виявлений Саул, син Кішів. І шукали його, та не знаходили.

22 І запитували Господа ще: "Чи прийде він ще сюди?" А Господь відповів: "Он він заховався між речами!"

23 І вони побігли, і взяли його звідти. І він став серед народу, і був вищий на голоау від усього народу.

24 І сказав Самуїл до всього народу: "Чи бачите, кого обрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього народу". І весь народ зняв галас та й вигукував: "Хай живе цар!"

25 А Самуїл промовляв до народу про права царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім обличчям. І відпустив Самуїл весь народ, кожного до помешкання свого.

26 І також Саул пішов до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь зворушив їхні серця.

27 А негідні сини промовляли: "Хіба отакий нас врятує?" І зневажали ним, і не принесли йому подарунки. Та він змовчав.

1 про Самуїла 11

1 І вийшов аммоніянин Нахаш, і таборував при ґілеадському Явешу. І сказали всі явеські люди до Нахаша: "Уклади з нами угоду, і ми будемо служити тобі!"

2 І сказав до них аммонітянин Нахаш: "Про це укладу з вами угоду, щоб кожному з вас виколоти праве око, і я зроблю це на ганьбу для всього Ізраїля".

3 І сказали до нього явеські старшини: "Зачекай нам сім день, і ми пошлемо послів у всі Ізраїлеві землі. І якщо нема нам порятунку, то вийдемо до тебе".

4 І прийшли ті посли до Саулової Ґів'ї, і промовляли ті слова до вух народу. І заголосив весь народ.

5 Аж ось Саул іде з худобою з поля. І запитав Саул: "Чому народ плаче?" І розповіли йому слова явеських людей.

6 І злинув Божий дух на Саула, як слухав він ті слова, і дуже запалав його гнів!

7 І взяв він пару худобин, і порізав її, і порозсилав по всьому Ізраїлевому краї через посланців, промовляючи: "Хто не вийде за Саулом та за Самуїлом, отак буде зроблено худобі його!" І великий страх спав на людей, і вони повиходили всі, як один.

8 І він перелічив їх у Безеку, і було Ізраїлевих синів триста тисяч, а Юдиних людей тридцять тисяч.

9 І сказали вони до посланців, що прийшли: "Так скажете мешканцям ґілеадського Явешу: "Завтра, як пригріє сонце, буде вам порятунок"". І прийшли ті посланці, і розповіли явеським людям, і вони зраділи.

10 І сказали явеські люди: "Завтра ми вийдемо до вас, а ви зробите нам усе, що добре в очах ваших".

11 І наступного дня розділив Саул народ на три відділи, і вони пройшли в середину табору за ранньої сторожі, та й били Аммона аж до полудня. А залишки, що вціліли, порозбігалися.

12 І сказав народ до Самуїла: "Хто той, що запитував: "Саул царюватиме над нами?" Дайте тих людей і ми їх уб'ємо!"

13 Та Саул сказав: "Ніхто не буде вбитий цього дня, бо Господь сьогодні дав порятунок для Ізраїля".

14 А Самуїл сказав до народу: "Підемо в Ґілґал, та й відновимо там царство!"

15 І пішов весь народ до Ґілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім обличчям у Ґілґалі, і приносили мирні жертви перед Господом.

79 80 81 82 83 84 85