Це неможливо. Протилежні твердження ґрунтуються лише на помилках, які виникають через незнання Законів Творіння. Це ілюзії, в які поринули такі люди, коли вони стверджують, що груборечовинними очима можуть пізнати етерноречовинне або етерноречовинними очима – духовне.
Хто це все правильно обміркує, намагаючись чітко уявити, той усвідомить, який неописанний безлад панує зараз у судженнях яснобачення, що просто-таки неможливо отримати правдиві повідомлення в них, доки не стануть відомі закони про те, що не може відбутися завдяки натхненню або осяянню в спіритичних гуртках, тому що ті потойбічні, які сприяють натхненню, а також осяянню, самі нітрохи не володіють усеосяжним баченням, навпаки, кожен із них змушений завжди рухатися в межах, що відповідають стану його власної зрілости.
Справжній лад у роз'ясненнях про дивовижну тканину Подальшого Творіння може запанувати лише тоді, коли постане всеосяжне Знання. По-іншому неможливо. Але люди у своєму всім відомому хворобливому бажанні бути всезнайками ніколи не визнають цього – навпаки, вони від самого початку вороже налаштовані проти повчань.
Охочіше гордо крокують вони далі, пихаті у своєму жалюгідному пошуку, і саме тому ніколи не досягнуть ні єднання, ні справжнього успіху. Якби вони хоча б однораз проявили таку велич і, здолавши свою зарозумілість, сприйняли Послання Ґраля як роз'яснення Всесвіту по-справжньому серйозно і без упередження, звільнившись від бажання самостійно про все дізнатися при його вивченні, то їм незабаром відкрилися б перспективи, які в логічній послідовності роз'яснили б усі незрозумілі події, і тоді б у великому злеті було прокладено шлях до досі не відомого.
Але ж відомо, що саме впертість є лиш єдиною найбезсумнівнішою ознакою справжньої дурости та обмежености. Усі ці люди не здогадуються, що вони саме цим накладають на себе тавро своєї необмеженої непридатности, яка вже ближчим часом палитиме їх, як зганьблених і відсторонених, тому що тоді вже не вдасться ні сховатися від неї, ні заперечити її.
Для оцінювання яснобачення основою мусить бути обізнаність, якими очима щоразу споглядає ясновидець, до якої ділянки, отже, поширюється його споглядання, і наскільки далеко він у ній розвинувся. Лише тоді можна робити дальші висновки. При цьому сам керівник такого обстеження, безумовно, мусить бути цілком чітко обізнаний про окремі щаблі різноманітних родів, так само про наявні в них різнобічні прояви та діяльність. І на це хворіє теперішній час, у якому вважають себе знавцями саме такі люди, котрі взагалі нічого не розуміють.
Сповнюєшся жалю, коли читаєш потік публікацій у брошурах і книжках про найрізноманітніші окультні спостереження і дослідження з більш або менш нелогічними та необґрунтованими спробами роз'яснень, які в більшості своїй іще й самовпевнено ставлять печатку безсумнівного знання, тоді як вони завжди не лише перебувають далеко від фактів, а й навіть стверджують протилежне. А з якою ворожістю лютує армія таких розумників, коли в простій послідовності їм змальовують справжню побудову Подальшого Творіння, яка насправді легко піддається перевірці, і без точного знання якої вони взагалі нічого не зможуть зрозуміти. Про Пратворіння ми при цьому не хотіли б навіть говорити.
Хто хоче судити про ясновидців або ж засуджувати їх, той мусить знати все Творіння, по-справжньому знати! Доки таке неможливе, треба про це мовчати. Такою ж самою мірою це стосується й ревних прибічників існування яснобачення, котрі висувають твердження, які без точного знання Творіння є необґрунтованими. Такі згубні помилки про всі події зовні Грубої речовинности настільки поширені, що настав час нарешті дати цьому лад і визначити в них закономірність. На щастя, вже недалеко час, коли в цій настільки серйозній окультній ділянці відбудеться здорове очищення в середовищі просто-таки сміховинних персонажів, котрі, як відомо, найбільше кричать і найбільш настирливо лізуть уперед зі своїми теоріями. Але, на жаль, саме такі базіки своєю поведінкою багатьох шукачів уже ввели в оману. Відповідальність за це не забариться і зі страшною силою впаде на всіх, хто так легковажно намагається ставитися до найсерйозніших ділянок, але заблудлі та введені в оману матимуть від цього мало користи, навпаки, їм самим доведеться також зазнати шкоди за те, що так легко змогли спокуситися на хибні погляди. Загалом можна спокійно сказати, що саме в окультній ділянці покищо красивим словом "дослідження" визначається базікання, і, отже, більшість дослідників є лише базіками.
Серед ясновидців, отже, є такі, котрі споглядають етерну грубу речовинність, етерну речовинність і сутнісне. Усе – відповідними спорідненими очима. Духовне споглядання, одначе, людям недоступне – для цього мусить бути вже особливо покликаний, обдарований цим із певною метою, щоб він свої духовні очі зміг відкрити ще в земному бутті.
Поміж безлічі теперішніх ясновидців, одначе, такого немає. Більшість із них загалом спроможні розпізнати лише один із різноманітних щаблів Етерної речовинности, і з часом, можливо, вони охоплять більше щаблів. У них відкриті, отже, етерноречовинні очі. Лише зрідка трапляється, що й очі сутнісного тіла вже бачать.
Якщо в окремих земних випадках, наприклад, під час розслідування кримінальної або іншої справи, виникає потреба використати здібного ясновидця, то зацікавлений у цьому мусить знати таке: ясновидець споглядає своїми етерноречовинними очима, отож не може бачити справжню груборечовинну подію, яка вже відбулася. Кожна груборечовинна подія має, одначе, водночас власні етерноречовинні сукупні явища, які часто бувають спорідненими з груборечовинною подією або ж принаймні схожі на неї. Отже, ясновидець при скоєнні вбивства споглядатиме перебіг одночасної з убивством етерноречовинної події, а не справжню груборечовинну, яка, згідно з чинними сьогодні земними законами, є єдино вирішальною для правосуддя. Ця етерноречовинна подія може, однак, у деяких деталях від груборечовинної події більше або менше відрізнятися. Отож хибно тоді поспішно говорити про провал яснобачення або про помилкове бачення.
Зупинімося наразі на скоєнні вбивства або крадіжки. Залучений до розслідування ясновидець споглядатиме його почасти астрально, почасти етерноречовинно. Астрально, тобто в етерній грубій речовинності, він побачить місце вчинку, а в етерній речовинності – сам вчинок. До цього додається те, що він може при цьому також бачити різноматнітні мислеформи, які виникали в ході думок убивці, вбитого або крадія. Той, хто керує розслідуванням, мусить уміти це розрізняти! Тоді лише буде правильний результат. Таких обізнаних у цьому керівників розслідування, однак, покищо немає. Хоч як ґротескно це може прозвучати, оскільки не має прямого відношення до сказаного, та я хотів би все-таки навести допоміжний приклад щодо діяльности поліцейського собаки, якого також використовують для розкриття злочину. Поліцейський керівник цього поліцейського собаки мусить, цілком зрозуміло, точно знати природу діяльности собаки і безпосередньо з ним співпрацювати, навіть бути дуже активним при цьому, як відомо втаємниченим. Такого роду роботі потрібно надалі надати лише шляхетнішої форми, оскільки маємо справу зі спільною працею слідчого з ясновидцем у розкритті злочину. І при цьому слідчий мусить бути активним працівником та уважним спостерігачем, який бере на себе більшу частину діяльности, тоді як за ясновидцем залишається лише неактивна праця допоміжної сили. Тривале навчання такої діяльности повинен пройти кожен суддя, перш ніж він зможе займатися нею. Це навчання значно важче, ніж навчання правознавства.
69. У царстві демонів та примар
Аби підійти до роз'яснення цього питання, треба знати, що земна людина перебуває не в Пратворінні, а в Подальшому Творінні. Пратворіння є одне і єдине Справжнє, суще саме по собі Духовне Царство, знане людьми як Рай, вершину якого утворює Замок Ґраля з воротами до поза Творінням розташованого Божественного. Подальше Творіння, навпаки, є так званий "Всесвіт" із його вічним кругообігом під Пратворінням, окремі сонячні світи якого підлягають становленню та зникненню, тобто дозріванню, старінню й розпаду, тому що вони не були породжені безпосередньо Божественним, як непроминуще Пратворіння, Рай. Подальше Творіння виникло завдяки волінню Першостворених і підлягає впливу людських духів, які розвиваються і шлях розвитку яких веде крізь це Подальше Творіння. З цієї причини в ньому є недосконалість, якої немає в Пратворінні, що підлягає безпосередньому впливу Божественного Святого Духа.На втіху Першоствореним, котрі впали в цілковитий відчай через недосконалість Подальшого Творіння, яка щодалі більше зростала і ставала чимдалі відчутнішою, пролунало тому зверху, з Божественного: "Чекайте на того, якого Я послав… вам на допомогу!" Як це в леґенді про Ґраль більш-менш зрозуміло відтворено завдяки переказу із Пратворіння. —
Вернімося ж до беспосередньої теми: кожну земну дію можна розглядати лише як зовнішній вияв внутрішньої події. Під "внутрішньою подією" слід розуміти духовне воління у відчутті. Кожне воління у відчутті є духовною дією, яка стає вирішальною для буття людини, тому що воно дає хід сходженню або низходженню. Його в жодному разі не можна ставити на один щабель із волінням у думках. Воління у відчутті стосується ядра справжньої людини, а воління в думках – лише слабшого зовнішнього кола. Одначе обом, попри їхній безумовний вплив, не обов'язково завжди бути по-земному видимими. Для того, щоб звалити на себе карму, не потрібен земний груборечовинний вчинок. І навпаки, немає жодної земної груборечовинної дії, якій би неодмінно не передувало воління в думках або воління у відчутті. Тому по-земному видима дія залежить або від воління в думках, або від воління у відчутті, але не навпаки.
Справді вирішальне для буття людського духу, для його сходження чи низходження, одначе, найміцніше закріплено у волінні у відчутті, на яке людина хоч і звертає найменше уваги, та безумовного невідворотного впливу якого, проте, неможливо уникнути, воно також не піддається прикрашанню чи підміні.