І попалив він скирти і жита, і оливкові сади.
6 І запитали филистимляни: "Хто це зробив?" А їм відповіли: "Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його". І пішли филистимляни, та й спалили вогнем її та батька її.
7 І сказав їм Самсон: "Не буде мені спокою, поки не помщуся, за те, що ви зробили так".
8 І він убив їх усіх. І пішов та оселився в рощілині скелі Етам.
9 І зібралися филистимляни, і таборували в Юді, розтягнувшись аж до Лехи.
10 І запитали Юдині люди: "Чого ви пішли проти нас?" А ті відповіли: "Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив".
11 І пішли три тисячі люду від Юди до скелі Етам. І запитали Самсона: "Що ти наробив, чи ж ти не знав, що над нами панують филистимляни?" А він їм відповів: "Як вони зробили мені, так я зробив їм".
12 І вони сказали йому: "Ми прийшли зв'язати тебе, щоб віддати в руку филистимлян". А Самсон сказав їм: "Присягніть мені, що ви не вб'єте мене".
13 А вони сказали йому: "Ні, тільки зв'яжемо тебе й віддамо в їхню руку, а вбити не вб'ємо". І зв'язали його двома новими мотузками, і звели його зі скелі.
14 Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли гвалт проти нього. І зійшов на нього дух Господній, і стали ті сукані мотузки, що на руках його, як лляні, що перегоріли у вогні, і спали з його рук пута його.
15 І знайшов він свіжу щелепу з віслюка, і взяв її в свою руку, та й побив нею тисячу душ.
16 І сказав Самсон: "Цією щелепою поклав їх на купу, щелепою з віслюка я тисячу побив люду".
17 І як скінчив він це промовляти, то кинув ту щелепу з руки своєї, і назвав те місце Рамат-Лехі.
18 І мучила його спрага, і кликав він до Господа: "Ти дав у руку свого раба цей великий порятунок, а зараз я помру від спраги, і потраплю в руку необрізаних".
19 І пробив Бог джерело, що в Лехі, і вийшла з нього вода, і він напився, і повернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він те міце Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так його кличуть аж до цього дня.
20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять років.
Судді 16
1 І пішов Самсон до Гази, і побачив там жінку блудницю, і ввійшов до неї.
2 А аззеянам донесли: "Самсон прийшов сюди!" І оточили вони, і чатували на нього всю ніч у міській брамі, промовляючи: "Чатуватимемо аж до світанку, і вб'ємо його".
3 І лежав Самсон аж до півночі. А опівночі встав, схопився за двері міської брами та за обидва бічні одвірки, та й вирвав їх разом з засувом, поклав на свої плечі і виніс їх на верхів'я гори, що навпроти Хеврону.
4 Потому покохав він жінку на ім'я Деліла в долині Сорек.
5 І прийшли до неї филистимські володарі, та й сказали їй: "Дізнайся в нього хитрістю, у чому його велика сила, щоб ми могли зв'язати його і впокорити? А ми кожен дамо тобі тисячу сто шеклів срібла".
6 І сказала Деліла до Самсона: "Розкажи мені, у чому твоя велика сила, і чим можна зв'язати, щоб упокорити тебе?"
7 І сказав їй Самсон: "Якщо зв'яжуть мене сімома мокрими мотузками, що ще не висушені, то ослабну та й стану, як кожен з людей".
8 І принесли їй филистимські володарі сім мокрих мотузок, що ще не були висушені, а вона зв'язала його ними.
9 А засідка сиділа в неї в іншій кімнаті. І вона сказала до нього: "Филистимляни на тебе, Самсоне!" І він розірвав ті мотузки, як розривається нитка з клоччя, коли понюхає вогню. І не дізналися про його силу.
10 І сказала Деліла до Самсона: "Ти збрехав мені. Скажи ж мені правду, чим можна зв'язати тебе?"
11 А він їй сказав: "Якщо зв'яжуть мене невживаними суканими мотузками, то ослабну й стану, як кожен з людей".
12 І взяла Деліла нові мотузки, та й зв'язала його ними, і сказала до нього: "Филистимляни на тебе, Самсоне!" А засідка сиділа в іншій кімнаті. І він зірвав їх зі своїх плечей, немов нитку.
13 І сказала Деліла Самсонові: "Досі ти обдурював мене, і брехав мені. Розкажи ж мені, чим можна зв'язати тебе?" А він їй сказав: "Якщо ти вплетеш сім волосин моєї голови в основу тканини".
14 І вона затисла їх ткацьким клинком, та й сказала до нього: "Филистимляни на тебе, Самсоне!" А він прокинувся зі сну свого, та й вирвав ткацького клинка разом з основою тканини.
15 І сказала вона до нього: "Як же ти кажеш, що кохаєш мене, коли серце твоє не зі мною? Оце тричі обдурив ти мене, і не розповів мені, у чому твоя велика сила".
16 І коли вона докучала йому своїми словами по всі дні, та благала його, то стало до смерті тяжко на душі йому.
17 І відкрив він їй усе серце своє, та й сказав їй: "Бритва не торкалася моєї голови, бо я Божий назорей від утроби своєї матері. Якщо я буду поголений, то відступить від мене сила моя, і я ослабну, та й стану, як кожна людина".
18 І побачила Деліла, що він відкрив їй усе своє серце, і послала до филистимських володарів, кажучи: "Прийдіть і цим разом, бо він відкрив мені все своє серце". І прийшли до неї филистимські володарі зі сріблом у своїй руці.
19 А вона приспала його на колінах своїх, і покликала, щоб обстригти сім кучерів його голови. І став він слабнути, і відступила від нього сила його.
20 І сказала вона: "Филистимляни на тебе, Самсоне!" І прокинувся він зі сну свого та й сказав: Вийду я, як раніше, і звільнюся. А він не знав, що Господь відступився від нього.
21 І взяли його филистимляни, та й викололи очі йому. І відвели його до Гази, і зв'язали його мідними ланцюгами, і він молов у в'язниці.
22 А волосся на голові його почало рости по тому, як було обстрижене.
23 А филистимські володарі зібралися, щоб принести велику жертву Даґонові, своєму богові, та повеселитися. І сказали вони: "Наш бог передав у нашу руку Самсона, ворога нашого".
24 І побачив його народ, і хвалили своїх богів, промовляючи: "Наш бог передав нам у руку нашого ворога та спустошувача нашого краю, який убив багатьох із нас".
25 І коли їхнє серце звеселилося, то сказали вони: "Покличте Самсона, і хай він посмішить нас". І покликали Самсона з в'язниці, і він жартував перед ними, а вони поставили його між стовпами.
26 І сказав Самсон юнакові, що тримав його за руку: "Пусти мене, і дозволь обпертися об стовпи, що на них цей будинок стоїть".
27 А той будинок був повен чоловіків та жінок, і туди зібралися всі филистимські володарі, а на даху було близько трьох тисяч чоловіків та жінок, що веселилися з жартів Самсона.
28 І звернувся Самсон до Господа, та й сказав: "Володарю Господе, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже, щоб я помстився филистимлянам за очі свої!"
29 І вперся Самсон руками в обидва серединні стовпи, в одного правою, а в іншого лівою.
30 І сказав Самсон: "Хай помру я разом з филистимлянами!" І він з великою силою вперся в стовпи, і впав той будинок на володарів та на весь той народ, що в ньому... І були ті померлі, що він убив їх під час своєї загибелі, численніші за тих, що вбив їх за свого життя.
31 І прийшли його брати та вся оселя батька його, і забрали його, і винесли та й поховали його між Цорою та Ештаолом у могилі Маноаха, батька його. А він судив Ізраїля двадцять років.
Судді 17
1 І був чоловік на ім'я Миха з Єфремових гір.
2 І сказав він до своєї матері: "Тисяча сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказала це, щоб і я чув, ось те срібло зі мною, це я його взяв". І сказала мати його: "Благословенний син мій у Господа!"
3 І він повернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господові зі своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер повертаю його тобі.
4 І він повернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив з нього боввана різьбленого та боввана литого, і було це в оселі Михи.
5 А цей чоловік Миха мав власну божницю. І зробив він ефод та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.
6 В ту пору не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.
7 І був юнак з Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він левит, і він був там приходько.
8 І пішов той чоловік з того міста, з Віфлеєму Юдиного, щоб знайти тимчасове житло, а потім іти далі своїм шляхом. І прийшов він до Єфремових гір до помешкання Михи.
9 І сказав йому Миха: "Звідкіля ти йдеш?" А той йому відповів: "Я левит з Віфлеєму Юдиного, шукаю тимчасове житло".
10 І сказав йому Миха: "Залишайся зі мною, і будь мені за батька й за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібний одяг та поживу твою". І пішов той левит до нього,
11 і погодився левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його.
12 І Миха висвятив того левита, і був йому той юнак за священика, і жив з ним у його оселі.
13 І сказав Миха: "Я тепер знаю, що Господь робитиме добро мені, бо цей левит став мені за священика".
Судді 18
1 В ту пору не було царя в Ізраїлі, а Данове плем'я шукало собі наділу на володіння, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.
2 І Данові сини послали зі свого роду п'ятеро людей, щоб вони розвідали край. І сказали до них: Ідіть, розвідайте цей край. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного помешкання, і переночували там.
3 Коли вони були біля Михиного будинку, то пізнали голос того юнака левита, та й зайшли туди і сказали йому: "Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш?"
4 І сказав він до них: "Так і так зробив мені Миха, він найняв мене і я став йому за священика".
5 А вони сказали йому: "Запитай же Бога, щоб ми знали, чи матимемо успіх на шляху, яким ми йдемо".
6 І сказав їм священик: "Ідіть з миром, перед Господом ваш шлях, яким ви підете".
7 І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто захопив би владу над ними і робив би їм щось лихе в краю. Вони далеко від сидонян, і не мали вони ніяких справ з іншими народами.
8 І прийшли вони до братів своїх у Цору та в Ештаол. І запитали їх брати їхні: "Що ви принесли?"
9 А вони відповіли: "Встаньте, і підемо на них, бо ми бачили той край, що дуже він добрий. А ви ще роздумуєте? Не баріться, щоб піти та посісти той край.
10 Як ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а край той широкий, бо Бог дав його в вашу руку, це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі".
11 І рушили шістсот людей озброєних від Данового роду з Цори та Ештаолу.
12 І пішли вони й таборували в Кір'ят-Єарімі в Юді.