Roman Curia) — адміністративна організація, яка допомагає Папі Римському керувати католицькою церквою. Складається зі своєрідних міністерств — конґреґацій, зазвичай очолюваних кардиналами або архієпископами.
136
Генерала Франческо Ланді звинуватили у зраді після того, як він, хоч і був притиснений ґарібальдійцями, отримавши підкріплення, мав змогу перемогти, але здався. У 1861-му він пішов отримувати до Банку Неаполя гроші, 14 тисяч дукатів, які, за чутками, були хабарем від Ґарібальді, але вексель виявився підробленим і вартував усього 14 дукатів. Розгорівся скандал, який, імовірно, став однією з причин серцевого нападу, від якого і помер генерал.
137
Генерал Джироламо Раморіно, що командував військами під час першої італійської війни за незалежність між Австрійською імперією та Королівством Сардинія, був засуджений на смерть і згодом розстріляний за те, що під час битви при Новарі (1849) знехтував наказами головнокомандувача й покинув пост поблизу Павії, який мав захищати.
138
Франциск II (1836–1894) — останній король обох Сицилій у 1859–1861 p., представник династії Бурбонів. Наступник свого батька Фердинанда II, сів на престол у розпал боротьби за возз'єднання Італії, намагався укріпити владу за допомогою Австрії, але вже 6 березня 1860 року, коли у Неаполі відбулися повстання, втік до фортеці Ґаета. Вже в жовтні цього ж року Королівство обох Сицилій було приєднане до Сардинського королівства.
139
Ґарібальді, хоч і діяв від імені короля Віктора Еммануїла II, зневажав його міністра Кавура за те, що той віддав Франції Ніццу та Савойю.
140
Макаронні вироби.
141
Композиція твору на основі розширеної анафори. Анафора — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; уживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини.
142
Хочеш не хочеш (фр.).
143
Хиби, промахи (фр.).
144
Битва, що відбулася 1 жовтня 1860 року, в якій військо Ґарібальді перемогло армію Неаполітанського королівства.
145
Луцій Квінкцій Цинциннат (519–439 до н. е.) — давньоримський патрицій, консул. Був диктатором Рима в 458-му та 459 pp. до н. е. Вважався прикладом доброчестя та простоти. Двічі, за проханням Сенату, ставав диктатором Рима, аби захистити місто від загарбників. Цинциннат був землеробом і знав, що коли він покине свій маєток, родина загине. Втім, за шість днів розбивши ворога, він знову повернувся до землеробства, пішовши у відставку відразу після закінчення кризи й цілковито відмовившись від влади.
146
Стрільці в італійській армії, елітна надмобільна піхота.
147
Великий обідній стіл, за яким їдять гуртом (фр.).
148
Золоті чи срібні монети, які були в ужитку в різних італійських князівствах аж до початку XIX століття.
149
Утриманка (фр.).
150
Дами півсвіту (фр.).
151
Кокотка (фр.).
152
Дами з камеліями (фр.).
153
Головне управління поліції (фр.).
154
Вістувальник, інформатор (фр.).
155
Торгівля старими та вживаними речами (фр.).
156
Римований 12-складний вірш із цезурою (паузою) посередині, обов'язковим наголосом на 6-му і 12-му складах та чергуванням парних чоловічих та жіночих рим.
157
Увесь Париж (фр.).
158
"Картопля Анна" (класична французька страва), раки по-бордоськи, курячий мус, дичина у вишні, суп-крем зі спаржі а-ля Помпадур, оленячий окіст, артишоки (фр.).
159
Крита склом вулиця в Парижі, на якій розташовано багато найрізноманітніших крамниць.
160
Чоловіки, що чіпляються до жінок на вулицях (фр.).
161
Дисфорія — форма хворобливо-зниженого настрою, що характеризується похмурістю, дратівливістю, почуттям неприязні до прибічних.
162
"Діалоги у пеклі між Макіавеллі та Монтеск'є, або Політика Макіавеллі у XIX столітті" (фр.).
163
Моріс Жолі (1829–1879 (чи 1878)) — французький адвокат, публіцист і сатирик, відомий авторством політичного памфлета, який, як підтверджують проведені згодом порівняння, став основою "Протоколів сіонських мудреців". "Протоколи сіонських мудреців" (точна назва — "Протоколи засідань Всесвітнього союзу франкмасонів і сіонських мудреців") — збірка текстів, яку публікатори представляли як документи всесвітньої єврейської змови, складені з доповідей учасників напівтаємного першого Сіоністського конгресу у Базелі 1897 року. На думку багатьох істориків, "Протоколи" були сфабриковані російською таємною поліцією з метою перенести відповідальність за політичні й соціальні проблеми на єврейські громади Росії.
164
Таємний агент (фр.).
165
Феліче Орсіні (1819–1858) — італійський письменник, патріот, відомий завдяки невдалій спробі замаху на життя Наполеона III.
166
Ежен Франсуа Відок (1775–1857) — французький детектив, кримінолог. У ранні роки життя був злочинцем, брав участь у наполеонівських війнах. Пізніше заснував власне бюро приватних детективів, займався дослідженням злочинів та злочинців, був автором декількох книжок з кримінології. Вважається засновником французької кримінології і сучасної поліції.
167
Неправильний прикус у людини, що зумовлюється надмірним розвитком верхньої й недорозвиненням нижньої щелепи.
168
Прихильники концепції утопічного соціалізму, яку розробив французький мислитель Ф.-М.-Ш. Фур'є.
169
Порто-франко (іт. porto franco — вільний порт) — порт, що користується правом безмитного ввезення і вивозу товарів або має сприятливі митні правила.
170
Антрекоти (фр.).
171
Приватні кімнати для клієнтів, які існували у паризьких рестораціях, аби чоловік та жінка мали змогу обідати разом.
172
Калкан у соусі по-голландськи, рис по-тулузьки, філе кролика з підливою, трюфелі в шампанському, абрикосовий пудинг по-венеціанськи, фруктовий салат, компот з персиків та ананаса (фр.).
173
Вулиця Кота-риболова (rue du Chat-qui-Pêche) — вважається найвужчою (1,80 м) вулицею Парижа.
174
Жорж Кадудаль (1771–1804) — французький повстанець з Бретоні, ревний прибічник монархії та церкви, що підпільно боровся проти республіканців.
175
Вочевидь, йдеться про роман Жуля Верна "Із Землі на Місяць", що вийшов 1864 року.
176
Альфонс Туссенель (1803–1885) — французький письменник, журналіст, редактор. Був палким послідовником Фур'є та утопічного соціалізму, англофобом та антисемітом. Згадана у тексті праця — "Вдача тварин".
177
Тобто французькому королю Людовіку XVI.
178
Методизм (методистська церква) — протестантська церква головно у США та Великобританії. Виникла в XVIII ст., відділившись від англіканської церкви, вимагаючи послідовного і методичного виконання релігійних приписів.
179
Пієтизм — релігійний рух, який спочатку виник у лютеранстві. Його особливість була у тому, що велике значення надавалося особистому благочестю та переживанням вірян, відчуттю живого спілкування з Богом і відчуттю того, що повсякчас за ними спостерігає "Око Боже". На відміну від власне лютеранства, пієтисти не надавали великого значення догматиці, яку, вірячи, часто не розуміли, а тому пієтизм зазнав впливу інших релігійних груп. Наразі термін "пієтизм" не пов'язують з лютеранством.
180
Мальтус Томас Роберт (1766–1834) — англійський економіст і священик. У його роботі "Есе про принципи населення" наводяться докази необхідності контролю за приростом населення, оскільки населення росте за геометричною прогресією, а кількість продуктів харчування — за арифметичною. Мальтус розглядав війну, хвороби і голод як необхідні процеси для корегування чисельності населення.
181
Бенджамін Дізраелі, граф Біконсфілд (1804–1881) — англійський політичний діяч, прем'єр-міністр Британської імперії.
182
Єгор Францевич Канкрін (1774–1845) — державний діяч і письменник, міністр фінансів Росії в 1823–1844 роках.
183
Андре Массена, герцог де Ріволі, князь Еслінґенський (1758–1817) — французький воєначальник, маршал Франції (1804).
184
"Всесвітній єврейський союз (альянс)" — організація, заснована у Франції 1860 року, аби "захищати права євреїв у країнах, громадянами яких вони є". Організація зокрема утримує й керує єврейськими школами у різних країнах.
185
Пласкі устриці (фр.).
186
Густий суп з раків (фр.).
187
Кагал (кахал, івр. — зібрання народу) — у широкому розумінні слова — община, у більш вживаному — форма общинного самоуправління в Польщі XVI–XVIII століть, а пізніше і в Російській імперії між 1772 і 1844 роками. Найчастіше словом "кагал" позначають правління єврейської общини, що є посередником між нею і владою. Під польською назвою "зборі жидовське" закріпилися майже в усіх країнах Східної Європи, де були єврейські общини. Кагал наглядав за дотриманням релігійних норм, порядку, опікувався освітою, книгодрукуванням тощо. Кагали складалися пропорційно чисельності общини.
188
Філе-міньйон з куріпки (фр.).
189
Курячі ескалопи (фр.).
190
Куряче філе з трюфелями (фр.).
191
Ієгуда Ліва Бен Бецалель, рабин Льов (1512?—1609) — один із найвідоміших рабинів, мислителів та вчених свого часу.
192
Рожер Ґуґено де Массо (1808–1876) — французький полеміст, католицький письменник. Вважав магнетизерів та спіритистів служителями нечистого, писав чимало праць про магію, в яких розвінчував таємні товариства та масонство.
193
"Юдей, юдаїзм та навернення християн до юдаїзму" (фр.).
194
Герман Фрідріх Ґодше (1815–1878) — німецький письменник, уродженець Польщі, провокатор та секретний агент прусської розвідки. Його антисемітський роман "Біарріц" було покладено в основу "Протоколів сіонських мудреців".
195
"Розп'яття" (нім.).
196
Біарріц — місто і комуна в департаменті Атлантичні Піренеї, в Аквітанії, на південному заході Франції.
197
Персонаж романів французького письменника XIX ст. П'єра Пуансона дю Терая, шляхетний злодій і шукач пригод.
198
Іноземних (часто французьких чи італійських) боягузів (нім.).
199
Ця фраза як гасло була розміщена на входах до багатьох німецьких концтаборів
200
Терсит — невгамовний крикун, найзухваліший і найпотворніший між ахейцями в Троянській війні.
201
Просвітителі (фр.).
202
Рівність (фр.).
203
Рісорджименто (іт. відродження, оновлення) — в історіографії — термін, що означає період боротьби за об'єднання Італії.
204
Тобто народів, що населяли Апеннінський півострів і навколишні землі — Сардинію, Сицилію до створення Римської держави, і згодом асимільованих римлянами. У більш вузькому сенсі — племена індоєвропейської групи, які в давнину населяли Апеннінський півострів і говорили італійськими мовами.
205
Тобто нащадків давніх римлян та греків.
206
Каналізаційна система (фр.).
207
Йдеться про роман Віктора Гюґо.
208
Згідно з єврейською міфологією — перша дружина Адама.
209
Самаель — ангел смерті.