І впокорилися Аммонові сини перед синами Ізраїлевими.
34 І прийшов Їфтах до Міцпи, до помешкання свого, аж ось виходить навпроти нього дочка його з бубнами та з танцями! А вона була в нього тільки одна, не було в нього, окрім неї, ані сина, ані дочки.
35 І як він побачив її, то роздер одяг свій та й сказав: "Ой лихо, донечко моя! Ти зробила нещасним мене. Бо я дав Господові обітницю, і не можу відмовитися від неї".
36 А вона відповіла йому: "Батьку мій, ти дав обітницю Господові, зроби як ти сказав, бо Господь зробив тобі, що ти помстився твоїм ворогам, Аммоновим синам".
37 І сказала вона до свого батька: "Відпусти мене на два місяці і я зійду на гору з подружками оплакати моє дівоцтво".
38 А він сказав: "Іди!" І відпустив її на два місяці. І пішла вона та її подружки, і оплакувала дівоцтво своє.
39 І в кінці двох місяців повернулася вона до батька свого, і він виконав над нею свою обітницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала чоловіка. І стало це звичаєм в Ізраїлі.
40 Щороку, чотири дні ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадянина Їфтаха.
Судді 12
1 І був скликаний Єфремовий люд, і прийшли вони на північ та й сказали до Їфтаха: "Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо вогнем твою оселю разом з тобою".
2 І сказав їм Їфтах: "У мене та народу мого буда жорстока боротьба з Аммоновими синами. І кликав я вас, та ви не врятували мене з його руки.
3 І коли я побачив, що ви не врятуєте, то поклав я душу свою на небезпеку, і перейшов Йордан до Аммонових синів, а Господь дав їх у мою руку. А зараз прийшли ви до мене, щоб воювати зі мною?"
4 І зібрав Їфтах усіх ґілеадських людей, та й воював з Єфремом. І побив Гілеад Єфрема, бо ті сказали: "Ви Єфремові втікачі, Ґілеад мешкає поміж Єфремом та Манасією".
5 І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І коли з Єфремових втікачів просив хто: "Дозвольте перейти", то ґілеадські люди відповідали: "Чи ти не з Єфрема?" А той казав: "Ні".
6 А ті казали: "Скажи но шібболет". А той казав: "Сібболет", бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданському переході. І впало того часу з Єфрема сорок дві тисячі.
7 Їфтах судив Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин Їфтах, і був похований у місті Ґілеаді.
8 А по ньому Ізраїля судив Івцан з Віфлеєму.
9 І було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він відпустив заміж зовні, і тридцять дочок впровадив для синів своїх зовні. І судив він Ізраїля сім років.
10 І помер Івцан і був похований у Віфлеємі.
11 А по ньому Ізраїля судив завулонівець Елон, і судив він Ізраїля десять років.
12 І помер завулонівець Елон, і був похований в Аялоні, у Завулоновому краї.
13 А по ньому Ізраїля судив Авдон, син Гіллела, піратонянин.
14 І було в нього сорок синів та тридцять онуків, що їздили на сімдесяти молодих віслюках. І судив він Ізраїля вісім років.
15 І помер піратонянин Авдон, син Гіллела, і був похований в Єфремовому краї, на горі амаликеянина.
Судді 13
1 А Ізраїлеві сини й далі коїли лихе в Господніх очах. І Господь дав їх у руку филистимлян на сорок років.
2 І був один чоловік з Цар'ї, з Данового роду, на ім'я Маноах. А жінка його була неплідна і не народжувала.
3 І явився ангел Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: "Ось ти неплідна, і не народжувала, але ти зачнеш і народиш сина.
4 А зараз стережися, не пий вина, п'янкого напою і не їж нічого нечистого,
5 бо ось ти зачнеш і сина народиш, і бритва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби, і він врятує Ізраїля з руки филистимлян".
6 І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого: "Божий чоловік приходив до мене, а вигляд його як вигляд Божого ангела, дуже грізний. І я не запитала його, звідки він, а ймення свого він мені не сказав.
7 І сказав він мені: "Ось ти зачнеш, і народиш сина, а тепер не пий вина, п'янкого напою і не їж нечистого, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби аж до дня смерті своєї"".
8 І благав Маноах Господа: "О Господе, Божий чоловік, що його посилав ти, хай прийде ще до нас, і хай нас навчить, що ми зробимо для дитини, яка народиться".
9 І вислухав Бог Маноахову просьбу, і прийшов Божий ангел ще до тієї жінки. А вона була в полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.
10 І швидко побігла та жінка й розповіла чоловікові своєму: "Ось з'явився мені той чоловік, що приходив був того дня до мене".
11 Маноах устав і пішов за своєю жінкою, і прийшов до того чоловіка, та й запитав його: "Чи ти той, що розмовляв з цією жінкою?" А той відповів: "Так".
12 І сказав Маноах: "Нині ж хай збудеться слово твоє. Скажи як нам виховувати ту дитину, і що робити з нею?"
13 І сказав ангел Господній до Маноаха: "Усього, що сказав я жінці, хай вона стережеться.
14 Усього, що виходить з виноградної лози, не буде вона їсти, а вина та напою п'янкого хай не п'є і нічого нечистого хай не їсть. Хай виконує все, що я наказав".
15 І сказав Маноах до ангела Господнього: "Дозволь ми затримаємо тебе, і приготуємо для тебе козеня".
16 А ангел Господній сказав до Маноаха: "Якщо ти затримаєш мене, я не буду їсти твого хліба. А якщо хочеш приготувати цілопалення для Господа, то приготуй його". Маноах жене знав, що це ангел Господній.
17 Маноах запитав до Господнього ангела: "Яке ім'я твоє? Коли збудеться твоє слово, то ми вшануємо тебе".
18 І сказав йому ангел Господній: "Чому ти запитуєшся про моє ім'я? Воно дивне".
19 І взяв Маноах козеня та жертву хлібну, і на скелі приніс Господові. І той чудо вчинив, а Маноах та його жінка бачили те.
20 І коли полум'я з жертовника піднімалося вгору, то ангел Господній піднявся в полум'ї жертовника. А Маноах та жінка його бачили це, та й попадали обличчям своїм на землю.
21 І ангел Господній більше вже не з'являвся до Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах здогадався, що це був ангел Господній.
22 І сказав Маноах до своєї жінки: "Ми конче помремо, бо ми бачили Бога".
23 І сказала йому жінка його: "Коли б Господь мав бажання вбити нас, не взяв би з нашої руки цілопалення та хлібної жертви і не дав би нам побачити всього цього, і не показав би нам цього".
24 І народила та жінка сина, і назвала його Самсоном. І виростав той хлопець, і Господь благословляв його.
25 А дух Господній почав діяти в ньому в Дановому таборі між Цорою та Ештаолом.
Судді 14
1 І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок.
2 І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: "Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а зараз візьміть її мені за жінку".
3 І сказав йому батько його та мати його: "Чи ж нема жінки серед дочок братів моїх та серед усього мого народу, що ти забажав узяти жінку з необрізаних филистимлян?" І сказав Самсон до свого батька: "Візьми її мені, бо вона мені подобається".
4 А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем.
5 І пішли Самсон і батько та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього гарчить левчук.
6 І зійшов на нього дух Господній, і він голими руками розірвав того левчука, як розривають ягня. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.
7 І він пішов, і розмовляв з тією жінкою, і вона ще більше сподобалася Самсонові.
8 А по часі він повертався забрати її і звернув зі шляху побачити труп лева, аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.
9 І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він прийшов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із трупа лева.
10 І прийшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийом, бо так роблять юнаки.
11 І коли вони побачили його, то швидко взяли для нього тридцять дружків, щоб були з ним.
12 І сказав їм Самсон: "Я загадаю вам загадку. Якщо розгадаєте її мені за сім день прийому, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одягу.
13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних сорочок та тридцять змін одягу". І вони сказали йому: "Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її".
14 І він сказав їм: "З того, хто їсть, вийшло те, що їдять, а з сильного вийшло солодке". І не могли вони розгадати за три дні.
15 І сьомого дня сказали вони до Самсонової жінки: "Намов свого чоловіка і хай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили тебе та оселю твого батька. Чи ви покликали нас, щоб посісти маєток наш, чи ні?"
16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: "Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не відкрив розгадку". А він їй сказав: "Тож батькові своєму та матері своїй не відкрив я, а відкрию тобі"?
17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них була гостина. І сьомого дня він відкрив розгадку їй, бо вона дуже докучала йому. А вона передала те синам свого народу.
18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: "Що солодше від меду, і що сильніше від лева?" А він їм відповів: "Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї".
19 І зійшов на нього дух Господній, і він пішов до Ашкелону, і побив з них тридцятеро люду, і роздягнув їх, і віддав ті зміни одягу тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до оселі батька свого.
20 А Самсонова жінка дісталася дружкові його, що приятелював з ним.
Судді 15
1 По якомусь часі, у дні косовиці пшениці, відвідав Самсон з козеням свою жінку та й сказав: "Дозвольте увійти до кімнати моєї жінки". Та батько її не впустив його.
2 І сказав її батько: "Я подумав був, що ти зненавидів її, тому дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не краща за неї? Хай же вона буде тобі замість неї".
3 І сказав їм Самсон: "Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм лихе".
4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і зв'язав хвости тим лисицям, і прив'язав одного смолоскипа посередині поміж два хвости.
5 І запалив він ті смолоскипи, і пустив лисиць на филистимські помешкання.