324. Сімоент— притока Скамандра в Троаді.
356. Еант розумніший — тут — син Ойлея.
357. Син Андремона — Тоант, володар Етолії.
358. Ідоменей — володар острова Кріта.
3%. Квітом, що зріс... з ебалійської рани.— Йдеться про Гіакінта.
397. Букви... спільні...— на пелюстках гіацинта немовби помітні букви АІ, що нагадують вигук болю і початок імені Еанта (по-грецькому "Аіаз").
399. Гіпсіпіла — дочка лемноського володаря Тоанта. Вона врятувала життя батькові, коли жінки Лемносу вбивали на острові всіх чоловіків.
401. Стріли тірінфські — Гераклові стріли, що були передані Філоктету.
410. Фебова жриця-Кассандра, дочка Пріама.
415. Астіанакс — син Ректора.
420. "Троє, прощай!" — Овідій наслідує мотиви й настрої спрямованої проти війни і насильства трагедії Евріпіда "Троянки".
425. Дуліхійці — воїни Улісса.
429-438. Овідій резюмує пролог трагедії Евріпіда "Гекаба".
431. Полідор — наймолодший син Пріама.
448. Поліксени —дочка Гекуби,
[296]
455. Неоптолем — син Ахілла.
554. Одріз — фракієць.
5%. За дядька...— йдеться про Пріама.
620. Дімантіда-Гекуба.
625. Герой Кітерейський — Еней, син Венери (Кітереї) і Анхіса, батько Асканія.
628. Антандр — портове місто неподалік від Трої.
631. Край Аполлона — Делос.
678-679. До берегів, де почався рід їх...-Йдеться про Італію, звідки, за переказом, походив Дардан, легендарний родоначальник троянців.
708. До побережжя Авсонського...— тобто італійського.
709. Строфади — острови Іонійського моря.
710. Аелло — одна із трьох гарпій.
712. Нерітійські поля.— Йдеться про І таку, де була гора Неріт.
713. Амбракія — стародавнє місто в Епірі, на півночі Греції. За нього посперечались Феб, Діана і Геракл. Суддю, який висловився на користь Геракла, Феб обернув у скелю.
715. Актійського Феба... святиня — храм, побудований Августом на пам'ять про перемогу над Антонієм коло мису Акцію (31 р. до н. є.).
719. Феаків поля — острів Коркіра (нині Корфу), який іноді ототожнюють з Гоме-ровою Схерією, де жили феакійці.
720. Бутрот —місто в Епірі, де троянський (фрігійський) віщун Гелен заснував нову Трою. Зустрівши там Енея, вій провістив йому майбутнє.
729. Занклея (Занкла) — давніша назва міста Мессени на о. Сіцілії.
749. Кратеіна доня — німфа, мати Скілли.
771. Птах не підвів...— Телем віщував із лету птахів.
789-869. Овідій віртуозно наслідує жанр буколік — пастуших пісень, родоначальником якого був грецький поет Теокріт (III ст. до н. є.), а його римським продовжувачем — Вергілій.
879. Сіметський юнак — Акід, чия мати була дочкою річкового бога Сімета.
968. Кірка — прекрасна німфа-чародійка, що переселилася з Колхіди на острів Еею поблизу Італії.
КНИГА ЧОТИРНАДЦЯТА
4. Евбеєць — Главк.
5. Регій — місто на півдні Італії напроти Мессени.
27. Батько... її видав — бог сонця Геліос сповістив Вулкана про зраду Венери (див. книгу IV, рядок 170 і далі).
78. Жінка з Сідона — цариця Карфагену Дідона, що походила з фінікійського міста Сідона. Овідій скорочено викладає події, описані в IV книзі Вергілієвої "Еиеїди".
83. Ерікс — гора і місто на острові Сіцілії. Акест — друг Енея, виходець із Трої, що поселився в Сіцілії.
88. Стерничий — Палінур, який, заснувши, утонув біля берегів Луканії.
89-90. Інаріма, Прохіта, Пітекузи (грец. "мавпячі острови") — острови біля побережжя Кампанії.
91. Керкопи — міфічні жителі Пітекуз, яких, за переказом, Юпітер обернув у мавп.
101. Укріплення Партенопейські — Неаполь.
102. Еоліда могилу...— йдеться про могилу троянського героя Місена, супутника Енея (див. "Енеїда", VI, 162 і далі).
104. Сівілла — жінка-пророчиця. Найвідомішою була Кумська Сівілла, що дожила до казкового віку, склавши, за переказом, "Сівіллині книги".
111. Яоля Єлісейські, Елісій — міфічна країна, де перебували після смерті обранці богів.
[297]
114. Юнона Авернська-Персефона.
117. Орк — підземне царство.
155. До Евбейського міста...— тобто до міста Кум, заснованого вихідцями з Евбеї.
157. Годувальниці ймення...— Див. прим, до 443 рядка.
161. Ахеменід — грецький воїн, супутник Улісса (Одіссея).
180. Через оклик Улісса...— Подано епізод з "Одіссеї" (IX книга, рядок 475 і далі).
223. Туське море — Тірренське море.
233-234. В місто... що його... Лам... заснував.— Йдеться про Телепіл, місто лестри-гонів, міфічного племені велетнів-людоїдів (див. "Одіссея", X, 81 і далі).
247. Заводі Кірки.— Мова йде про казковий острів Еею (див. "Одіссея", X, 135 і далі).
325. Ігрищ елідських...— йдеться про Олімпійські ігри (див. прим, до 679 рядка II книги).
326. Лацій— область у Центральній Італії.
328. Альбула — стародавня назва Тібру; Нумікій і Анієн (нині Аніо) — річки в Лації; Альмон, Нар і Фарфар-притоки Тібру.
333. Дволикому Янусу...— Опікун держави, староіталійський бог усякого початку Янус зображувався дволиким.
334. Венілія — староіталійська богиня, дружина Януса, мати німфи Каненс {"співучої").
335. Пік — син бога Сатурна, прадід Латина. Ааврентський — від назви Лаврента, що в Лації.
382. Тітаніда, Тітанія — тут — Кірка, дочка Сонця (Тітана). 396. Лиш ім я не змінилося...— "Рісиз" по-латинськи значить "дятел". 416. Тартеський — іспанський; від старовинного міста Тартеса. 433. Камени — музи.
443. Каєта — годувальниця Енея, її ім'ям, за легендою, названо мис і місто в Лації, де вона була похована.
451. Турн — вождь рутулів у Лації; боровся з Енеєм за свою наречену — дочку Латина Лавінію.
452. Тірренія — Етрурія (нині Тоскана, Тооканія), край у Середній Італії, де селились етруски.
456. Евандр — міфічний владар Аркадії, області в центрі Пелопоннесу; згодом переселився до Італії.
457. Венул — посол Турна.
458. В місті його.— йдеться про місто Аргіріпу, яке, за переказом, заснував Діомед в Апулії (Італія), переселившись туди після Троянської війни з рідної Арголіди.
461. Етолійський герой — Діомед; його батько, Тідей, був сином етолійського владаря Ойнея.
468. Діву... у діви...— тобто Кассандру — в Афіни-Паллади. Нарікський герой — Еант.
472. Кафарей — мис острова Евбеї, де розбився, повертаючись із Трої, грецький флот. 478. Рану... пам ятаючи.— Діомед у розпалі бою поранив Венеру, що допомагала троянцям ("Іліада", V, 330 і далі).
512. Ойнід — Діомед, внук Ойнея.
513. Певкетійський затон — затока в Апулії, області в південній Італії (в місцевості ІІевкетія).
535. Мати богів — Кібела; її вшановували на їді, гірському пасмі поблизу Трої.
545. Астрея сини — вітри.
563— Нерітського днища...— Йдеться про судно Улісса; від Неріта — гори на Ітаці.
5°4-565. Судно... почало кам'яніти.— Корабель володаря феаків Алкіноя, що посприяв Одіссеєві (Уліссові), з волі Посейдона (Нептуна) став скелею ("Одіссея" XIII 153 і далі).
573. Ардея (від лат. "чапля") — столиця рутулів.
584. Юл, Іул — син Енея Асканій, родоначальник дому Юліїв.
608. Люди Квіріна — римляни (Квірін — епітет Ромула, міфічного родоначальника римлян).
Альба — найдавніше місто в Лації. Перераховуються його володарі. ""-624. Гамадріади — німфи, опікуни дерев. Одна з них — Помона (від латинського "ротит" — плід).
[298]
640. Той, що злодіїв лякає...— бог Пріап, охоронець садів.
641. Вертумн — римський бог пір року, що мав здатність обертатися у різні істоти. 669-671. Згадуються найвродливіші жінки: Єлена, дружина Менелая; Гіпподамія,
дружина Пірітоя і Пенелопа, дружина Улісса.
693. Ідалійка — Венера; від гірського пасма І далі й на Кіпрі.
694. Рамнунтськоі діви — тобто Немесіди; від Рамнунта, міста в Аттіці з храмом цієї богині.
711. Геди (дослівно: "козенята") — дві зірки в сузір ї Візниці, схід і захід яких сповіщав негоду.
712. В норіцькім вогні...— тобто в кузнях придунайської області Норіка, що славилась виготовленням якісної зброї.
759. Саламін — місто на о. Кіпрі, засноване Тевкром, сином Теламона.
774. Палілії — свято на честь Палес, староіталійської богині, опікунки пастухів та отар.
776. Тарпея — римлянка, яка, за переказом, відкрила сабінянам доступ до римської фортеці; одначе самі ж сабіняни закидали її щитами.
778. Курів сини.— Тут ідеться про Кури (Курії), місто сабінян в Італії.
781. Іліад — Ромул, син Ілії (Реї Сільвії) і Марса.
802. Змішав тоді меч нечестивий тестя завзятого кров,із гарячою крівцею зятя.— Йдеться про зіткнення сабінян і римлян; натяк на легендарне викрадення римськими юнаками сабінянок за часів Ромула.
828. Квірін — один з найдавніших італійських богів, згодом ідентифікований з Ромулом.
КНИГА П'ЯТНАДЦЯТА
[починаючи з 698 рядка, нумерація у паперовому виданні здвигнута на 1 пункт вперед, на відміну від електронного — OCRer]
3. Нума — другий після Ромула римський владар; вирізнявся мудрістю і справедливістю.
8. В місто ввійшов...— Ідеться про-Кротон, що на півдні Італії (див. далі, рядок 5/).
12. Юпітера син-Геркулес.
13. До лакінійського берега...— тобто до Лацінія, мису біля Кротона. 21. Києносець-Геркулес, озброєний важкою палицею.
23. Есар-річка поблизу Кротона.
50-53. Перераховуються місцевості на півдні Італії.
52. Япіг — син Дедала, оселився на півдні Італії і назвав край, де замешкав, Япігією.
60. Із Самосу муж — Піфагор.
147-148. Мило між зорі високі злинути...— Повторюється думка Лукреція ("Про природу речей", книга II, рядок 1 і далі) про насолоду відданого філософії споглядального життя.
161. Евфорбом я був...— За переказом, Піфагор вважав, що в нього переселилася душа загиблого від руки Менелая троянського героя Евфорба і в доказ цього пізнав його щит у храмі серед багатьох інших щитів. (Див. про це в Горація, "Оди", І, рядок 28).
229. Мі лон — славетний атлет часів Піфагора.
232. Тіндара дочка — Єлена, дружина Менелая.
273-286. Перераховуються річки Греції та Малої Азії.
285. Гіпаніс — Південний Буг.
287. Антісса — порт на о. Лесбосі; за легендою — колись окрема країна, що внаслідок землетрусу з'єдналася з Лесбосом.
309. Аммон — давньоєгипетський бог, котрого зображали у вигляді барана. Ьіля храму цього бога було джерело, якому приписувались подані тут казкові властивості (див.