Метаморфози

Овідій

Сторінка 71 з 72
Акторід — Патрокл, найближчий друг Ахілла; поліг від руки Ректора.
324. Сімоент— притока Скамандра в Троаді.
356. Еант розумніший — тут — син Ойлея.
357. Син Андремона — Тоант, володар Етолії.
358. Ідоменей — володар острова Кріта.
3%. Квітом, що зріс... з ебалійської рани.— Йдеться про Гіакінта.
397. Букви... спільні...— на пелюстках гіацинта немовби помітні букви АІ, що нагадують вигук болю і початок імені Еанта (по-грецькому "Аіаз").
399. Гіпсіпіла — дочка лемноського володаря Тоанта. Вона врятувала життя батькові, коли жінки Лемносу вбивали на острові всіх чоловіків.
401. Стріли тірінфські — Гераклові стріли, що були передані Філоктету.
410. Фебова жриця-Кассандра, дочка Пріама.
415. Астіанакс — син Ректора.
420. "Троє, прощай!" — Овідій наслідує мотиви й настрої спрямованої проти війни і насильства трагедії Евріпіда "Троянки".
425. Дуліхійці — воїни Улісса.
429-438. Овідій резюмує пролог трагедії Евріпіда "Гекаба".
431. Полідор — наймолодший син Пріама.
448. Поліксени —дочка Гекуби,
[296]
455. Неоптолем — син Ахілла.
554. Одріз — фракієць.
5%. За дядька...— йдеться про Пріама.
620. Дімантіда-Гекуба.
625. Герой Кітерейський — Еней, син Венери (Кітереї) і Анхіса, батько Асканія.
628. Антандр — портове місто неподалік від Трої.
631. Край Аполлона — Делос.
678-679. До берегів, де почався рід їх...-Йдеться про Італію, звідки, за переказом, походив Дардан, легендарний родоначальник троянців.
692. Дочки Оріона (див. прим, до 207 рядка VIII книги), щоб відвернути від Фів страшну засуху, заподіяли собі смерть.
708. До побережжя Авсонського...— тобто італійського.
709. Строфади — острови Іонійського моря.
710. Аелло — одна із трьох гарпій.
712. Нерітійські поля.— Йдеться про І таку, де була гора Неріт.
713. Амбракія — стародавнє місто в Епірі, на півночі Греції. За нього посперечались Феб, Діана і Геракл. Суддю, який висловився на користь Геракла, Феб обернув у скелю.
715. Актійського Феба... святиня — храм, побудований Августом на пам'ять про перемогу над Антонієм коло мису Акцію (31 р. до н. є.).
717. Хаонійська затока — затока в Хаонії, частині Епіру на західному узбережжі Греції.
719. Феаків поля — острів Коркіра (нині Корфу), який іноді ототожнюють з Гоме-ровою Схерією, де жили феакійці.
720. Бутрот —місто в Епірі, де троянський (фрігійський) віщун Гелен заснував нову Трою. Зустрівши там Енея, вій провістив йому майбутнє.
729. Занклея (Занкла) — давніша назва міста Мессени на о. Сіцілії.
749. Кратеіна доня — німфа, мати Скілли.
771. Птах не підвів...— Телем віщував із лету птахів.
789-869. Овідій віртуозно наслідує жанр буколік — пастуших пісень, родоначальником якого був грецький поет Теокріт (III ст. до н. є.), а його римським продовжувачем — Вергілій.
879. Сіметський юнак — Акід, чия мати була дочкою річкового бога Сімета.
968. Кірка — прекрасна німфа-чародійка, що переселилася з Колхіди на острів Еею поблизу Італії.

КНИГА ЧОТИРНАДЦЯТА
4. Евбеєць — Главк.
5. Регій — місто на півдні Італії напроти Мессени.
27. Батько... її видав — бог сонця Геліос сповістив Вулкана про зраду Венери (див. книгу IV, рядок 170 і далі).
78. Жінка з Сідона — цариця Карфагену Дідона, що походила з фінікійського міста Сідона. Овідій скорочено викладає події, описані в IV книзі Вергілієвої "Еиеїди".
83. Ерікс — гора і місто на острові Сіцілії. Акест — друг Енея, виходець із Трої, що поселився в Сіцілії.
88. Стерничий — Палінур, який, заснувши, утонув біля берегів Луканії.
89-90. Інаріма, Прохіта, Пітекузи (грец. "мавпячі острови") — острови біля побережжя Кампанії.
91. Керкопи — міфічні жителі Пітекуз, яких, за переказом, Юпітер обернув у мавп.
101. Укріплення Партенопейські — Неаполь.
102. Еоліда могилу...— йдеться про могилу троянського героя Місена, супутника Енея (див. "Енеїда", VI, 162 і далі).
104. Сівілла — жінка-пророчиця. Найвідомішою була Кумська Сівілла, що дожила до казкового віку, склавши, за переказом, "Сівіллині книги".
111. Яоля Єлісейські, Елісій — міфічна країна, де перебували після смерті обранці богів.
[297]
114. Юнона Авернська-Персефона.
117. Орк — підземне царство.
155. До Евбейського міста...— тобто до міста Кум, заснованого вихідцями з Евбеї.
157. Годувальниці ймення...— Див. прим, до 443 рядка.
161. Ахеменід — грецький воїн, супутник Улісса (Одіссея).
180. Через оклик Улісса...— Подано епізод з "Одіссеї" (IX книга, рядок 475 і далі).
223. Туське море — Тірренське море.
233-234. В місто... що його... Лам... заснував.— Йдеться про Телепіл, місто лестри-гонів, міфічного племені велетнів-людоїдів (див. "Одіссея", X, 81 і далі).
247. Заводі Кірки.— Мова йде про казковий острів Еею (див. "Одіссея", X, 135 і далі).
325. Ігрищ елідських...— йдеться про Олімпійські ігри (див. прим, до 679 рядка II книги).
326. Лацій— область у Центральній Італії.
328. Альбула — стародавня назва Тібру; Нумікій і Анієн (нині Аніо) — річки в Лації; Альмон, Нар і Фарфар-притоки Тібру.
333. Дволикому Янусу...— Опікун держави, староіталійський бог усякого початку Янус зображувався дволиким.
334. Венілія — староіталійська богиня, дружина Януса, мати німфи Каненс {"співучої").
335. Пік — син бога Сатурна, прадід Латина. Ааврентський — від назви Лаврента, що в Лації.
382. Тітаніда, Тітанія — тут — Кірка, дочка Сонця (Тітана). 396. Лиш ім я не змінилося...— "Рісиз" по-латинськи значить "дятел". 416. Тартеський — іспанський; від старовинного міста Тартеса. 433. Камени — музи.
443. Каєта — годувальниця Енея, її ім'ям, за легендою, названо мис і місто в Лації, де вона була похована.
451. Турн — вождь рутулів у Лації; боровся з Енеєм за свою наречену — дочку Латина Лавінію.
452. Тірренія — Етрурія (нині Тоскана, Тооканія), край у Середній Італії, де селились етруски.
456. Евандр — міфічний владар Аркадії, області в центрі Пелопоннесу; згодом переселився до Італії.
457. Венул — посол Турна.
458. В місті його.— йдеться про місто Аргіріпу, яке, за переказом, заснував Діомед в Апулії (Італія), переселившись туди після Троянської війни з рідної Арголіди.
461. Етолійський герой — Діомед; його батько, Тідей, був сином етолійського владаря Ойнея.
468. Діву... у діви...— тобто Кассандру — в Афіни-Паллади. Нарікський герой — Еант.
472. Кафарей — мис острова Евбеї, де розбився, повертаючись із Трої, грецький флот. 478. Рану... пам ятаючи.— Діомед у розпалі бою поранив Венеру, що допомагала троянцям ("Іліада", V, 330 і далі).
512. Ойнід — Діомед, внук Ойнея.
513. Певкетійський затон — затока в Апулії, області в південній Італії (в місцевості ІІевкетія).
535. Мати богів — Кібела; її вшановували на їді, гірському пасмі поблизу Трої.
545. Астрея сини — вітри.
563— Нерітського днища...— Йдеться про судно Улісса; від Неріта — гори на Ітаці.
5°4-565. Судно... почало кам'яніти.— Корабель володаря феаків Алкіноя, що посприяв Одіссеєві (Уліссові), з волі Посейдона (Нептуна) став скелею ("Одіссея" XIII 153 і далі).
573. Ардея (від лат. "чапля") — столиця рутулів.
584. Юл, Іул — син Енея Асканій, родоначальник дому Юліїв.
608. Люди Квіріна — римляни (Квірін — епітет Ромула, міфічного родоначальника римлян).
Альба — найдавніше місто в Лації. Перераховуються його володарі. ""-624. Гамадріади — німфи, опікуни дерев. Одна з них — Помона (від латинського "ротит" — плід).
[298]
640. Той, що злодіїв лякає...— бог Пріап, охоронець садів.
641. Вертумн — римський бог пір року, що мав здатність обертатися у різні істоти. 669-671. Згадуються найвродливіші жінки: Єлена, дружина Менелая; Гіпподамія,
дружина Пірітоя і Пенелопа, дружина Улісса.
693. Ідалійка — Венера; від гірського пасма І далі й на Кіпрі.
694. Рамнунтськоі діви — тобто Немесіди; від Рамнунта, міста в Аттіці з храмом цієї богині.
711. Геди (дослівно: "козенята") — дві зірки в сузір ї Візниці, схід і захід яких сповіщав негоду.
712. В норіцькім вогні...— тобто в кузнях придунайської області Норіка, що славилась виготовленням якісної зброї.
759. Саламін — місто на о. Кіпрі, засноване Тевкром, сином Теламона.
774. Палілії — свято на честь Палес, староіталійської богині, опікунки пастухів та отар.
776. Тарпея — римлянка, яка, за переказом, відкрила сабінянам доступ до римської фортеці; одначе самі ж сабіняни закидали її щитами.
778. Курів сини.— Тут ідеться про Кури (Курії), місто сабінян в Італії.
781. Іліад — Ромул, син Ілії (Реї Сільвії) і Марса.
802. Змішав тоді меч нечестивий тестя завзятого кров,із гарячою крівцею зятя.— Йдеться про зіткнення сабінян і римлян; натяк на легендарне викрадення римськими юнаками сабінянок за часів Ромула.
828. Квірін — один з найдавніших італійських богів, згодом ідентифікований з Ромулом.

КНИГА П'ЯТНАДЦЯТА
[починаючи з 698 рядка, нумерація у паперовому виданні здвигнута на 1 пункт вперед, на відміну від електронного — OCRer]
3. Нума — другий після Ромула римський владар; вирізнявся мудрістю і справедливістю.
8. В місто ввійшов...— Ідеться про-Кротон, що на півдні Італії (див. далі, рядок 5/).
12. Юпітера син-Геркулес.
13. До лакінійського берега...— тобто до Лацінія, мису біля Кротона. 21. Києносець-Геркулес, озброєний важкою палицею.
23. Есар-річка поблизу Кротона.
50-53. Перераховуються місцевості на півдні Італії.
52. Япіг — син Дедала, оселився на півдні Італії і назвав край, де замешкав, Япігією.
60. Із Самосу муж — Піфагор.
147-148. Мило між зорі високі злинути...— Повторюється думка Лукреція ("Про природу речей", книга II, рядок 1 і далі) про насолоду відданого філософії споглядального життя.
161. Евфорбом я був...— За переказом, Піфагор вважав, що в нього переселилася душа загиблого від руки Менелая троянського героя Евфорба і в доказ цього пізнав його щит у храмі серед багатьох інших щитів. (Див. про це в Горація, "Оди", І, рядок 28).
229. Мі лон — славетний атлет часів Піфагора.
232. Тіндара дочка — Єлена, дружина Менелая.
273-286. Перераховуються річки Греції та Малої Азії.
285. Гіпаніс — Південний Буг.
287. Антісса — порт на о. Лесбосі; за легендою — колись окрема країна, що внаслідок землетрусу з'єдналася з Лесбосом.
309. Аммон — давньоєгипетський бог, котрого зображали у вигляді барана. Ьіля храму цього бога було джерело, якому приписувались подані тут казкові властивості (див.
66 67 68 69 70 71 72