358. Змія... висік із скелі...— натяк на описане далі перевтілення (книга XI, 55— 59 рядки).
359-393. Наводяться маловідомі міфічні постаті та перекази про перевтілення.
361. Над батьком Коріта...— тобто Парісом, сином троянського владаря Пріама.
365. Телхіни — плем'я, яке переселилося з Кріту на о. Родос і вважалось винахідником плавлення металу; іалізькими названі від міста Іаліза на Родосі.
368. Кея (Кеос)— один із Кікладських островів з містом Картеєю, де владарем був Алкідамант.
382. Плеврон — місто в Етолії, країні в Середній Греції.
384. Калаврея — острів у Саронійській затоці; спочатку був посвячений Латоні (Лето), потім — Нептунові.
391. Ефіра — давня назва Корінфа, де було джерело Пірена.
394. Наречена-Главка (Креуса), дочка корінфського владаря Креонта. Зраджена Ясоном Медея подарувала їй просяклі вогненною отрутою весільні шати.
395. Море пожежу палацу одне віддзеркалило й друге...— Корінф лежав над затоками двох морів — Іонійського та Егейського.
398. Тітанові змії — змії, які послав Медеї її дід — бог сонця Геліос.
399. В замок Паллади — тобто в Афіни. Владар Періф і його др/жина Фенея перемінились, за переказом, у птахів.
401. Поліпемона внучка — Алкіона, дочка розбійника Скірона; коли батько зіштовхнув її у море, вона перемінилась у зимородка.
402. Егей — міфічний володар Афін, нащадок Кекропа, батько Гесея (Тезея).
410. Тірінфський сміливець-Геракл.
430. Для Ерехтідів...— тобто афінян, нащадків стародавнього володаря Афін Ерехтея.
434-444. Перераховуються подвиги Тесея: перемога над Мінотавром-чудовиськом на острові Кріті, з тулубом людини і головою бика; над потворним кабаном, що спустошував Кроміон, поселення біля Корінфа; над розбійниками Пері феї ом (сином Вулкана) і Прокрустом, що відрубував або витягував ноги тим, кому не по зросту було його ложе; ■ над велетнем Керкіоном, що проживав у сусідньому з Афінами Елевсіні, де вшановувалась Церера; над напасниками Сінісом та Скіроном, який селився поблизу Мегари (Алкатої), де жило плем я лелегів.
456. Мінос — син Юпітера і Європи, міфічний володар острова Кріту. Афіняни вбили його сина Андрогея.
461-470. Перераховуються острови в Егейському морі.
466. Арна — дочка Еола.
471. Кнос — місто на Кріті.
[290]
473. Еак — син Юпітера і німфи Егіни, міфічний володар острова Егіни (Енопії).
476. Теламон, Пелей, Фок — брати, сини володаря Егіни Еака.
484. Парость Асопа — Еак.
490. Аіктійські — крітські, від Лікта, міста на Кріті.
500. Паллант — брат Егея.
623. Насіння додонського...— тобто з міста Додони в Епірі, в Греції, де посвячений Зевсові дуб шелестом листя начебто віщував майбутнє.
654. Мірмідонами... назвав...— Ця назва фессалійського племені перегукується з грецьким словом "тугшех" — мураха.
682. Актейські брати — сини Палланта.
685. Нереїв юнак — Фок, син Еака і дочки морського бога Нерея.
702. Гімет-гора в Аттіці, славнозвісна своїм медом.
759. Синові Аайя...— тобто Едіпові, який розгадав загадку Сфінкса (істоти з головою й грудьми жінки, тулубом лева), після чого це чудовисько кинулось у безодню.
778. Гортінський — крітський (від назви міста Гортіни на о. Кріті); жителі Кріту були вправними лучниками.
КНИГА ВОСЬМА
7. В Алкатоєвім... місті...— тобто в Мегарі, що поблизу Аттіки. 15-16. Латони син — Аполлон.
22. Кідонські — тобто крітські (від назви міста Кідона, розташованого на північному узбережжі Кріту).
23. Єина Європи...— тобто Міноса.
43. Діктеець— Мінос (див. прим, до 2 рядка III книги).
120. Сірти — відома великою кількістю хижаків місцевість у Північній Африці.
131. Дружина — Пасіфая. Дедал виготовив для неї дерев яне зображення корови, і вона, вступивши в любовний зв'язок з биком, понесла "плід... подвійний" — народила Мінотавра, напівлюдину, напівбика.
150-151. На згадку про волосок... зрізаний...— Ця назва пов язувалася з грецьким словом "кеіго" — зрізую.
152. Земля куреті ді в — тобто крітян.
173. З допомогою діви.— йдеться про Аріадну, дочку Міноса.
174. Нащадок Егея — Тесей.
181. Два Геркулеси.— йдеться про два сузір я: Геракла, який бореться зі змією, і Геракла, який тримає змію.
207. Геліка (інша назва — Каллісто)-Велика Ведмедиця.
Оріон — мисливець-велетень із Беотії; переслідував своєю любов'ю Діану, за що поплатився життям. Після смерті став сузір ям.
220-222. Перераховуються острови архіпелагів Кіклади та Споради в Егейському морі. Дедал і Ікар, за Овідієм, летіли з острова Кріту в північно-східному напрямі до побережжя Малої Азії.
260. Етнейська земля-Сіцілія, де владарював Кокал, який прихистив Дедала.
301. Два близнюки — Кастор і Поллукс (Полідевк). З перерахованих далі учасників полювання відомими й з інших джерел є: Плексіпп і Токсей, сини Тестіада; Ідас і Лінкей, сини володаря Мессенії Афарея; Кеней (див. книгу XII, рядки 189-209); Фенікс, син Амінтора, володаря фессалійського племені долопів, вихователь Ахілла; Теламон — батько Еанта; батько Ахілла — Пелей; Феретіад — Адмет із Фер, міста у Фессалії; Іолай — найвірніший друг і супутник Геракла; Нестор — володар Пілосу, найстарший серед учасників Троянського походу; паррасієць Анкей — виходець із Паррасії, місцевості в Аркаді і-Пенелопин свекор — Лаерт, батько Одіссея; Ампікід — син Ампікса, тобто Мопс. Еклід — Амфіарай, що згодом брав участь у фіванському поході, діва тегейська — Аталанта.
312. Нарік — місто в Локріді, одній з областей Середньої Греції.
324. Калідонський герой — Мелеагр.
372. Зірками не стали ще в небі...— Кастор і Полідевк, за переказом, після смерті стали сузір'ями.
[291]
406. Егід— син Егея, Тесей.
426. Нонакрійська красуня — Аталанта, від міста Нонакри в Аркадіі.
451. Тестія донька — Алтея, мати Мелеагра.
452. Три богині — Парки, що снували у підземеллі нитку людського життя.
528. Доньки Евена — тобто жительки Етолії, області на заході Середньої Греції; Евен — ріка і бог цієї ріки.
543. Партаон — батько Ойнея. Горга — дочка Ойнея, сестра Мелеагра.
543-544. Невістка Алкмени — Деяніра, дочка Ойнея, дружина Геракла, що був сином Алкмени.
548. Край Ерехтея — Аттіка.
562. Атрій — передня кімната.
565. Гіперіон — тут Геліос, бог сонця.
567. Син /ксіона — Пірітой, друг Тесея.
569. Ріки Акарнанськоі бої — Ахелой.
589. Ехінади— п'ять невеликих островів біля західного побережжя Греції, напроти гирла річки Ахелой.
623. На рівнинах Пелопових...— тобто на Пелопоннесі.
624. Піттей — син Пелопа.
627. Батько богів — Юпітер.
628. Потомок Атланта— Меркурій.
665. Мінерви двоколірний плід — оливки, що бувають наполовину темними, наполовину зеленими.
729. Бог калідонський (у книзі IX, рядок 2-Потік Калідонський) — Ахелой. 752. Тріапей — Ерісіхтон, син міфічного владаря Фессалії Тріопа.
КНИГА ДЕВ'ЯТА
2. Нептуні в герой — Тесей.
13. Алкід — Геракл.
14. Сватом — Юпітером...— Геракл, за переказом, був сином Юпітера.
68--74. Тут і далі (182-198) йдеться про подвиги Геракла, які він здійснив за наказами тірінфського владаря Еврістея, перебуваючи у нього на службі з волі Юнони. 101. Несе — кентавр, син Іксіона.
104. Евен — річка в-Етолії поблизу міста Кал і до на. 112. Герой (іонійський — Геракл, що народився в беотійських (аонійських) Фівах.
136. Кенеєць — один із епітетів Юпітера; від гори на острові Евбеї, де був храм Юпітера.
137. Ехалія-місто на Евбеї. Здобувши це місто, Геракл захопив у полон Іолу, дочку володаря Ехалії Евріта.
141. Амфітріонід — Геракл: Амфітріон, чоловік Алкмени, був його названим батьком. 155. Ліхас — слуга Геракла.
182. Бусірід — міфічний володар Єгипту, що приносив у жертву кожного, хто завітав у його край.
184. Пастух іберійський — Геріон, що випасав череду корів в Іберії (Іспанії).
185. Пес триголовий — Кербер.
186. Роги... бика... пригнув...— Мова йде про крітського бика, якого приборкав Геракл.
187. В Еліді...— Йдеться про очищення від гною стаєнь Авгія, владаря Еліди. На водах Стімфальських — тобто.на озері біля міста Стімфала в Аркадії, де Геракл винищив потворних птахів.
188. В Партенійських гаях...— тобто в лісах Аркадії, де Геракл зловив золоторогу лань Діани.
189. Золотом із Термодонта... оздоблений пояс...— Пояс володарки амазонок Іпполіти, оздоблений золотом із ріки Термодонта в Малій Азії.
190. Яблука... зірвав...— йдеться про золоті яблука Гесперід із садів титана Атланта. 194. Коней фракійських...— Мова йде про незвичайної сили коней фракійського владаря Діомеда, що давав їм у поживу всіх чужоземців.
[292]
197. Немейська громада — тут — породжений Тіфоном і Ехідною велетенський лев, що спустошував околиці міста Немеї в Арголіді.
198. Небо на шиї тримав.— Геракл тримав небо замість Атланта, коли той ходив за яблуками Гесперід.
233. Син Пеанта (Пеантід)-Філоктет, що за допомогою Гераклового лука здобув Трою.
294. Богів, що стоять при пологах.-— йдеться про три божества, що називались Нік-сами.
321. Невпізнанною стала...— Галантіда перетворилась у ласицю.
331. Ехалійські —тобто з міста Ехаліі на острові Евбеї, де владарював Евріт, батько Еоли.
332. Того, кому Делос покірний...— йдеться про Аполлона. 347. Пріап — бог родючості, опікун садів та городів.
400. Геба — богиня вічної молодості; стала дружиною Геракла, після того як Юпітер узяв його на небо.
403-417. Мова йде про майбутній похід "Семи проти Фів". Незгоди у Фівах — суперечки між синами Едіпа Етеоклом і Полініком. Копаней — аргівянин, один із семи вождів, що виступали проти Фів; загинув від блискавки Юпітера. Два брати — Етеокл і Полінік. Віщун — Амфіарай, що передбачив свою смерть, його син Алкмеон помститься Еріфілі, своїй матері, за те, що вона намовила мужа йти в похід на Фіви. Одружившись на Калліроі, дочці річкового бога Ахелоя, Алкмеон подарував їй злочинне золото, тобто намисто, яке Еріфіла отримала в нагороду за те, що намовила мужа йти в похід. Алкмеона вбивають сини його тестя Фегея.
422. Паллантіада — Аврора. Випросивши для свого чоловіка Тіфона безсмертя, забула випросити й молодість.
423. Ясіон — син Юпітера і плеяди Електри, улюбленець богині Церери.