858] Обширом світу потрійного править Юпітер. А землю —
859] Августу він доручив, отже, й Август— владар наш і батько.
860] Ви, охоронці-боги, що колись відвели від Енея
861] Меч і вогонь! Ви, місцеві боги, ти, Квіріне, хто наше
862] Місто заклав, нездоланного Ромула батьку — Градіве,
863] Ти, що в пошані святій між пенатами Цезаря, Весто,
864] З Вестою Цезаря й ти, хто при вогнищі став, Аполлоне!
865] Ти, хто в тарпейській високій святині, Юпітере-батьку!
866] Всі, кого чистий душею співець закликать має право:
867] Хай не спішить надійти, хай живими вже й нас не застане
868] День, коли Август, цей світ залишивши,— своє володіння,-
869] Зійде на небо й сприяти побожним іздалеку буде! [279]
870] Ось і завершено труд. Ні вогонь, ні залізо, ні злобна
871] Давність не владні над ним, ані гнів руйнівний Громовержця.
872] Хай надлетить неминучий той день, що за правом одвічним
873] Тіло бере,— закінчиться лиш никле моє існування:
874] В день цей єства свого кращою часткою, звившись над світом.
875] Злину до зір, і ніщо не схитне, не затре мого ймення.
876] Всюди, куди б на землі не прослалася Римська держава,
877] Буду в людей на устах і, якщо таки можна покластись
878] На прозорливість співця,— возвеличений, житиму вічно. [280]
ПРИМІТКИ
КНИГА ПЕРША
10. Тітан— бог сонця Геліос (тут — сонце), син Гіперіона, одного з титанів — дітей Урана (Неба) і Геї (Землі); з ним ототожнювали Феба-Аполлона,
13. Амфітріта — дочка морського бога Нерея; тут — море.
61. Евр — південно-східний вітер. До країв набатейських...— тобто в Аравію.
64. Зефір — лагідний західний вітер.
65. Борей — поривистий північний вітер; у римлян — Аквілон.
66. Австр, Австер — південний дощовий вітер; у греків — Нот.
82. Син Іапета — Прометей.
113. Сатурн — староіталійський бог, ототожнений з грецьким Кроносом, якого скинув його син Зевс (Юпітер) у підземелля — Тартар; за часів Сатурна (Кроноса) був "золотий вік".
139. Стігійською — тобто підземною, від Стіксу, річки в підземному царстві.
150. Астрея — богиня справедливості; покинувши землю, стала сузірям Діви.
152. Діти землі — гіганти, сини Геї та Урана, що розпочали боротьбу з олімпійськими богами; були подолані з допомогою Геракла.
155. Олімп, Пеліон, Осса — гори в Фессалії (давня Гемонія), області на півночі Греції в басейні ріки Пенею.
163. Сатурній — Юпітер, син Сатурна. Дочкою Сатурна була Юнона — Сатурнія (див. далі рядок 612), дружина Юпітера.
165. Лікаонову учту...— йдеться про Лікаона, міфічного володаря Аркаді! (див. далі, рядки 210-239).
176. Палатін — міська дільниця на Палаті не ькому пагорбі, де були святині, палац Августа, оселі римської знаті.
178. Громовержець — Юпітер.
187. Нерей — син Понта і Геї, батько нереїд, морських німф.
193. Фавни, сільвани — боги лісів і полів, опікуни отар. Сатири — лісові божества у вигляді людей з козлячими ногами, супутники Вакха, бога вина й веселості.
201. Цезаря кров...— йдеться про Гая Юлія Цезаря (100-44 рр. до н. є.), що загинув від рук змовників — прихильників сенатсько-аристократичної республіки.
216-217. Менал... кілленські гаї... сосняк на Лікею...— Перераховуються місцевості Аркадії, лісистої області на Пелопоннесі.
226. З роду молосців...— тобто з племені, що населяло Епір, область на півночі Греції.
256. Рішення Долі...— За уявленням філософів-стоїків, світ періодично повинен виникати з вогню і знищуватись у ньому.
259. В кузнях кіклопів...— Кіклопи, помічники Вулкана, бога вогню і ковальського мистецтва, кували для Юпітера блискавки.
271. Воду Іріда бере...— За уявленням стародавніх, Іріда (веселка), живлячись випарами, постачає хмарам воду. Порівн. у Т. Шевченка: "Як у Дніпра веселонька воду позичає".
275. Брат лазуровий — Нептун, бог моря.
[281]
276. Ріки скликаючи...— тобто річкових богів; вони завжди зображувались рогатими довголітніми.
283. Гупнув тризубцем...— Нептуна називали також "потрясателем землі"; тризубець — символ його влади.
287. Домашні божки — пенати, охоронці домашнього вогнища.
313. Край аонійський — Беотія, область у Середній Греції; Фокіда— сусідня область. Ета — гора між Фессалією і Середньою Грецією.
317. Парнас — гора в Середній Греції, що вважалась оселею Аполлона і Муз.
319. Девкаліон— син Прометея, володар Фессалії; Девкаліона та його дружину Пірру боги врятували від всесвітнього потопу, зважаючи на їхню побожність.
321. Феміла — дочка Урана і Геї, віща богиня справедливості і порядку.
331. Трітон — морський бог, син Нептуна й Амфітріти. Сурмою з мушлі він оповіщав повеління свого батька.
352. Спільний наш рід...— Пірра була дочкою Прометеевого брата Епіметея (див. далі, рядок 391).
369. Кефіс — річка в Беотії.
418. З сонцем вогненним...— Згідно з концепцією філософів-стоїків, вогонь, пронизуючи всесвіт, є джерелом усякого життя.
433. У незгідливій згоді...— За вченням Емпедокла (V ст. до н. є.), в природі взаємодіють дві рушійні сили — любов і ворожнеча.
452. Дафна — німфа, дочка річкового бога Пенея.
453. Купідон (Амур) — син Афродіти (Венери). його зображували з факелом або луком та стрілами: він запалював і зранював любов'ю серця.
463. Кітерея-Венера; від Кітери, острова на півдні Пелопоннесу, одного з осередків її культу.
480. Гіменей — бог шлюбу.
516. Делос (острів в Егейському морі), Кларос (іонійське місто поблизу Колофона), Тенед (острів біля побережжя Малої Азії), Патари (місто в Лікії) — центри культу Аполлона.
566. Пеан — Аполлон, бог-цілитель.
569. Темпе — славна красою долина у Фессалії між горами Олімпом і Оссою.
570. Пінд — гірський хребет на західній межі з Фессалією. 577. Своїм краєм споріднені...— тобто фессалійські.
579-580. Сперхій, Еніпей, Апідан, Амфріс і Еант — річки Фессалії й Епіру.
583. Інах — ріка в Арголіді (східний'Пелопоннес), бог цієї ріки, а також міфічний володар Аргоса, столиці Арголіди.
584. /о — німфа, дочка Інаха.
586. Серед манів...— тобто серед померлих.
598. Аерна — озеро в Арголіді. Аіркейські поля — тобто аркадські; Ліркей — гора, звідки витікає ріка Інах.
624. Аргус — стоокий сторожі далекий нащадок Юпітера. 642. Наяди — річкові німфи.
668. Фороніда— Іо, внучка Форонея, батька Інаха.
669. Плеяда-Майя, дочка титана Атланта, мати Меркурія, вісника богів.
699. Пан — лісовий бог, опікун отар і пастухів; йому була посвячена гора Лікей в Аркаді ї.
690. Гамадріади — лісові німфи, Нонакра — гора в Аркадії.
694. Ортігійська богиня — Діана: Ортігія — давня назва Делосу, де, за переказом, народилася богиня. Ортігією називали також Сіцілію (рядок 499 V книги). *-
702. Ладон— річка в Аркадії.
713. Кілленій (Кілленід, Кілленець)-Меркурій, що народився на Кіллені, ар-_ кадській горі.
725. Ерінія — богиня помсти. (Див. прим, до 451-452 рядків IV книги).
747. Серед нільського люду...— За переказом, прибувши у вигляді корови в Єгипет, Іо вшановувалась тут як богиня Ісіда.
751. Сонця син...— Фаетон, за переказом, народився від Феба, що покохав Клімену, дружину царя ефіопів Меропа.
763. Радістю сестер...— тобто Геліад, що їх Клімена народила від сонячного Феба (Геліоса).
[282]
КНИГА ДРУГА
1. Сонця палац...— Описуючи міфічний палац Феба, Овідій орієнтується на сучасні йому будівлі — храми, палаци.
2. Піроп — сплав міді й золота.
5. Мульш'бер (досл.: "той, хто пом якшує (тобто плавить) метал") — Вулкан. 9. Протей — морський бог, що мав властивість обертатися в різні істоти.
11. Доріда — дочка Океоно і Тетіс, дружина Нерея; її дочки — німфи-нереїдц. 45-46. Рікою, що в підземеллі пливе...— тобто Стіксом. 68. Тетіс — дочка Урана і Геї, дружина Океана, мати Клімени. 78. Образи звірів...— знаки Зодіака.
115. Люціфер (досл.; Світоносець; у перекладі також Зірниця) — назва ранкової зірки, планети Венери, що з'являється перед сходом сонця.
118. Гори — тут — богині пір року, дочки Зевса і Феміди. 129. П'ять поясів...— тобто п ять небесних сфер.
138-139. Змій... Жертовник — сузір'я на північ і на південь від Скорпіона. 142. Меж іесперіиських...— тобто західних: берег Океану, за тогочасними уявленнями, був межею землі.
171. Тріони, або Аркти,— сузір'я Великої і Малої Ведмедиці. 176. Волопас (у греків Боот) — сузіря північної півкулі неба.
217-226. Тавр — гірський кряж у Кілікії (Мала Азія). Тмол — гора в Лідії; Афон — у Македонії. Ета, Отрій, Осса — гори в Фессалії. їда — гірське пасмо біля Трої. Гелікон— посвячена музам гора в Беотії. Гем — гірський кряж у північній Македонії і Фракії (нині — Балкани); Еагр — фракійський цар, батько Орфея. Ерікс — гора й місто ::а с. Сі-цілії з храмом Венери. Кінт — гора на о. Делосі, місце народження Аполлона і Діани. Мікала, Мімант — передгіря та гора в Іонії. Родопа — гірський хребет у західній Фракії. Діндіма — гірське пасмо у Фрігії (Мала Азія). Кіферон— посвячена Вакхові гора мі не Беотією та Аттікою.
239-258. Діркея — джерело. Амімона — джерело біля Аргоса. Ефіра — давня назва Корінфа. Піренська волога — тобто джерело Пірена в Корінфі. Танаіс — Дон. Каїк тев-франтський — річка в Місії (країна в Малій Азії); тевфрантський — "той, що належить Тевфрантові" — царю Місії, місійський. Лі корм — давня назва ріки Евен в Етолі і. Меандр, нині Мендерес — ріка в Карії (Мала Азія), має дуже звивисте русло. Еврот — головна ріка Лаконії; тенарський — лаконський, лакедемонський. Мелант — мігдонійська, тобто фракійська ріка. Оронт — ріка в Сірії. Істер — нині Дунай; Фасіс--нині Ріон, ріка в Колхіді (Грузії); Термодонт (нині Терме) — ріка в Кападокії (країна в Малій Азії), яка впадає в Чорне море; Алфей — головна ріка в Пелопоннесі. Таї — золотоносна ріка на Піренейському півострові (нині Тахо в Іспанії). Каїстр — славна лебедями ріка Лідії (Меонії). Гебр, Стрімон — ріки у Фракії; <с марійські — тобто фракійські (від гори Ісмар). Родан — Рона; Рен — Рейн; Пад — По. "
261. Владар підземний — Плутон (Аїд, Діт); його дружина — Просерпіна (Прозерпіна, Персефона).
264. Кіклади--острови в Егейському морі біля берегів Греції.
291. Твій брат...— тобто Нептун (Посейдон).
292. В частку йому...— йдеться про поділ світу між трьома братами — Зевсом, Посейдоном, Аїдом (порівн.