1984

Джордж Орвелл

Сторінка 62 з 63

Наведемо конкретний приклад: слово ДОБРЕПОМІРКОВ, у значенні, дуже приблизно, "ортодоксальність", або, якщо хтось обере розглянути його як дієслово, "думати у щиро ортодоксальній манері". Ось дані граматичні зміни як логічні наслідки: іменник-дієслово – ДОБРЕПОМІРКОВ; минулий час і дієприкметник минулого часу – ДОБРЕПОМІРКОВАНИЙ; дієприкметник теперішнього часу – ДОБРЕПОМІРКУЮЧИЙ; прикметник – ДОБРЕПОМІРКОВИЙ; прислівник – ДОБРЕПОМІРКОВАНО; віддієслівний іменник – ДОБРЕПОМІРКОВАНЕЦЬ.

Слова із Лексикону Б не мали у своїй побудові жодної етимологічної основи. Ці слова які вони створювали могли бути складені з будь-яких частин мови, і могли бути розміщені у будь-якому порядку та перекручені у будь-який спосіб який робив їх більш легковимовними в той же час вказуючи на їх словотвірне джерело. У слові ЗЛОЧИДУМ (думкозлочин), наприклад, ДУМ знаходиться на другому місці, тоді як у ДУМПОЛ (Поліція Думок) воно знаходиться на першому, а це друге слово ПОЛІЦІЯ втратило свої другі склади. Через величезну складність забезпечення благозвучності, неправильні формації були більш широко розповсюджені у Лексиконі Б ніж у Лексиконі А. Наприклад, прикметникові форми слів МІНІПРАВДА, МІНІМИР та МІНІЛЮБ були, відповідно, МІНІПРАВДОВИЙ, МІНІМИРОВИЙ та МІНІЛЮБОВИЙ просто через те що —ПРАВДИВИЙ, —МИРОЛЮБНИЙ та —ВЕЛЕЛЮБНИЙ були трохи незручні для вимови. В принципі, хай там як, усі слова з Лексикону Б могли змінювати закінчення, і усі ці зміни закінчень відбувалися у точнісінько той же самий спосіб.

Деякі зі слів Лексикону Б мали високо деталізовані значення, заледве зрозумілі будь-кому хто не опанував даною мовою в цілому. Розглянемо, наприклад, таке типове речення з передової статті "Часопису" як СТАРОДУМЦІ НЕЖИВОЧУЮТЬ ІНГСОЦ. Найкоротшим варіантом перекладу який хтось міг би зробити з цього на Старосурж може бути: "Ті чиї переконання були сформовані до даної Революції не в змозі мати повного емоційного розуміння даних принципів Англійського Соціалізму". Але це не є у достатній мірі правильний переклад. Для початку розглянемо, для того аби цілком осягнути повне значення даного речення з Новосуржу яке було процитовано раніше кожен мусить мати чітке уявлення того що воно означає для ІНГСОЦУ. А на додачу, лише особа цілком зазубрена у Інгсоці могла б гідно оцінити усю ту силу даного слова ЖИВОЧУТИ, яке означає сліпе, несамовито палке прийняття що дуже складно уявити сьогодні; або ж слово СТАРОДУМЕЦЬ, яке було невідривно змішане з поняттям вади та занепаду. Але спеціальна функція певних слів з Новосуржу, одним з яких був СТАРОДУМЕЦЬ, була не стільки у тому аби виразити значення, скільки у тому аби знищити їх. Дані слова, неодмінно нечисленні у кількості, розширювали свої значення допоки вони не вміщували разом із собою цілі батареї слів які, як тільки вони у достатньому обсязі покривалися за допомогою єдиного всеосяжного терміну, могли бути тепер вискоблені та забуті. Найбільшою складністю яка постала перед лицем укладачів даного Словника з Новосуржу було не винайдення нових слів, але, винаходячи їх, цілком переконатися у тому що вони означають: цілком переконатися, так би мовити, у тому які саме низки слів вони скасували за допомогою введення їх до буття.

Як ми вже бачили на прикладі зі словом ВІЛЬНИЙ, слова які хоча б одного разу дозволили собі мати єретичне значення були іноді збережені виключно заради зручності, але лише вичищеними вщент з них тими небажаними значеннями. Інші незліченні слова такі як ЧЕСТЬ, ПРАВОСУДДЯ, МОРАЛЬ, ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ, ДЕМОКРАТІЯ, НАУКА та РЕЛІГІЯ просто втратили чинність до буття. Кілька всеосяжних слів повністю покривали їх, і, покриваючи їх, знищували їх. Усі слова що групували себе навколо даних ідей волі та рівності, наприклад, були уміщені та придушені в одне єдине слово ЗЛОЧИДУМ, у той же час усі слова що групували себе навколо даних ідей об'єктивності та раціоналізму були уміщені та придушені у одне єдине слово СТАРОДУМ. Більша влучність могла бути небезпечною. Що вимагалося від члена Партії так це точка зору дуже схожа до тої яку знав прадавній Іудей, цілковито без знання решти з цього, що усі інші нації, які є поза власне його, вклоняються та шанують "фальшивих богів". Йому не потрібно було знати що ці інші боги звалися Баал, Озиріс, Молох, Аштарот і тому подібне: ймовірно чим менше він знав про них тим краще для його ортодоксальності. Він знав Ієгову і заповіді Ієгови: він знав, внаслідок цього, що усі інші боги з іншими іменами або ж з іншими атрибутами були фальшивими богами. Певною мірою у той же самий спосіб, даний член партії знав яку поведінку призначено правильною, і у надзвичайно нечітких, тьмяних та загальних рисах він знав якого роду відхилення від неї були можливими. Його статеве життя, наприклад, було цілком регламентоване за допомогою двох слів з Новосуржу СТАТЕЗЛОЧИН (статева розбещеність) та ДОБРЕСТАТ (цнотлива доброчесність). СТАТЕЗЛОЧИН покриває усі статеві злодіяння якими б вони не були. Він покриває розпусту, перелюбство, гомосексуальність та інші збочення, і, на додачу, нормальні статеві зносини здійснювані лише заради власне процесу. При цьому не було жодної потреби перелічувати їх окремо, відколи вони геть усі були гідні осуду та покарання, і, в принципі, усі каралися на горло. У Лексиконі В, який складається з наукових та технічних термінів, це може бути необхідним надавати спеціалізовані назви певним статевим відхиленням, але звичайному середньостатистичному громадянину у них немає жодної потреби. Він добре знає що мається на увазі під ДОБРЕСТАТ – так би мовити, нормальні статеві зносини між чоловіком та жінкою задля єдиної мети породження дітей, і без жодної фізичної насолоди з боку жінки: геть усе інше було СТАТЕЗЛОЧИНОМ. У Новосуржі лише зрідка було можливим слідувати за єретичною думкою далі ніж дане сприйняття що вона БУЛА єретичною: поза цією точкою усі необхідні слова були неіснуючими.

Жодне слово у Лексиконі Б не було ідеологічно нейтральним. Величезна кількість них були евфемізмами. Такі слова, наприклад, як РАДОТАБІР (табір примусової праці) або МІНІМИР (Міністерство Миру, тобто Міністерство Війни) означали майже цілковито точну протилежність того що вони здавалося повинні були означати. Деякі слова, з іншого боку, демонстрували щире та презирливе розуміння даної дійсної природи суспільства Океанії. Як приклад слово ПРОЛЕЖРАЧ, яке означає усі ті сміттєрозваги та вигадані новини якими дана Партія годує з долоні усі ці маси. Інші слова, знову ж таки, мали подвійне значення, маючи побічний відтінок значення "добре" коли вони вживалися щодо Партії і "погано" коли вони вживалися щодо її ворогів. Але на додачу при цьому була величезна кількість слів які на перший погляд здавалося були лише абревіатурами і які отримували своє ідеологічне забарвлення не від їх значення, але від їх структури.

Оскільки це могло бути силувано вигаданим, усе що мало або могло мати політичну значущість будь-якого роду щільно припасовувалося до Лексикону Б. Назва кожної організації, або частини народу, або доктрини, або країни, або інституту, або громадської служби була незмінно обрізана до даної добре знайомої, майже інтимної форми; так би мовити, до єдиного легковимовного слова з найменшою кількістю складів які можуть зберегти дане оригінальне походження слова. У Міністерстві Правди, наприклад, даний Відділ Записів, у якому працював Вінстон Сміт, називався ЗАПВІД, Відділ Фікцій називався ФІКВІД, Відділ Телепрограм називався ТЕЛЕВІД, і так далі. Так було вчинено не лише виключно заради мети економії часу. Навіть у тих ранніх десятиліттях двадцятого сторіччя, телескопічні слова та фрази були однією з тих характерних рис політичної мови; і було зауважено, що дана схильність використовувати абревіатури такого роду була найбільш чіткою та помітно ознакою тоталітарних країн та тоталітарних організацій. Прикладами були такі слова як НАЦІ, ГЕСТАПО, КОМІНТЕРН, ІНПРЕКОР (кореспондент іноземної преси), АГІТПРОП. Спочатку дана практика була засвоєна як інстинктивна, але у Новосуржі вона використовувалася зі свідомою метою. Було усвідомлено що у цих скороченнях назв особа звужує та проникливо і майстерно замінює їх значення, обрізаючи геть більшість з тих асоціацій які можуть в іншому випадку причепитися до них. Слова КОМУНІСТИЧНИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, наприклад, викликають складений образ з всесвітнього людського братерства, червоних прапорів, барикад, Карла Маркса та Паризької Комуни. Слово ж КОМІНТЕРН, з іншого боку, викликає асоціацію лише із щільно згуртованою організацією та з чітко визначеною основною доктриною. Воно посилається на щось майже загальновизнане та легко упізнаване, і з дуже обмеженим призначенням, як стілець або стіл. КОМІНТЕРН це слово яке може бути вимовлене майже без використання мислення, тоді як КОМУНІСТИЧНИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ це фраза над якою ти змушений затриматися принаймні на хвильку. Таким же самим чином, дані асоціації викликані за допомогою такого слова як МІНІПРАВДА є нечисленними та більш контрольованими ніж ті що викликані за допомогою МІНІСТЕРСТВО ПРАВДИ. Це все спричинялося не лише даною звичкою до скорочення де б це тільки не було можливим, але й також задля тієї надмірно підкресленої турботи яка вимагала зробити кожне слово легковимовним.

У Новосуржі, благозвучність переважала будь-які інші засади за виключенням точності значення. Граматичною правильністю завжди жертвували заради неї коли це здавалося необхідним. І таким чином справедливо, відтоді тим що вимагалося, головним чином задля політичних цілей, були дуже коротко обрізані слова з безпомилковим значенням які можна було вимовити дуже стрімко і які викликали мінімум луни у розумі промовця. Ці слова із Лексикону Б навіть отримували перевагу у силі з того факту що майже всі вони були дуже схожими. Майже завжди дані слова – ДОБРЕПОМІРКОВ, МІНІМИР, ПРОЛЕЖРАЧ, СТАТЕЗЛОЧИН, РАДОТАБІР, ІНГСОЦ, ЖИВОЧУТ, ДУМПОЛ та безліч інших – були словами з двох або трьох складів, з рівномірно розподіленим наголосом поміж першим і останнім складом. Їх використання заохочувало торохтійний стиль усного мовлення, і водночас короткий, уривчастий та монотонний.

57 58 59 60 61 62 63