Це ту остаточну, досконалу версію, яку буде втілено у Одинадцятому Виданні Словника з Новосуржу, ми опишемо тут.
Головною метою Новосуржу було не лише забезпечити провідника для виразу даного світогляду та розумового складу відповідно до статусу ревного поборника Інгсоцу, але й зробити усі інші форми мислення неможливими. Було передбачено що коли Новосурж буде засвоєно раз і назавжди, а Старосурж забуто, єретична думка – тобто, думка що відхиляється від даних принципів Інгсоцу – повинна стати дослівно немислимою, принаймні допоки думка є залежною від слів. Його лексикон було побудовано таким чином, щоб надати точно відповідний і часто дуже проникливо-підступний вираз до кожного значення яке член Партії міг би належним чином бажати виразити, у той же час виключаючи усі інші значення і також ту можливість набуття їх за допомогою непрямих методів. Це було виконано частково за допомогою певного винайдення нових слів, але переважно за допомогою винищення небажаних слів та за допомогою відшаровування і вимивання таких слів у яких ще лишалися неортодоксальні значення, а також відповідно усіх можливих другорядних і допоміжних значень цих слів якими б вони не були. Наведемо конкретний приклад. Слово ВІЛЬНИЙ все ще існує у Новосуржі, але воно може бути використаним лише у таких твердженнях як "Цей пес є вільним від вошей" або ж "Це поле є вільним від бур'яну". Воно не може бути використаним у його старому значенні "політично вільний" чи "розумово вільний" відтоді як політична та розумова воля вже більше не існують навіть як ідеї, і були внаслідок цього за нагальною необхідністю позбавлені власної назви. Зовсім окремо від даного придушення безсумнівно єретичних слів, скорочення словникового запасу розглядалося як власне мета у собі, і лише словам без яких взагалі не можна було обійтися було дозволено зберегтися. Новосурж було задумано та призначено не для того аби розширити, але аби ЗВУЗИТИ межі думок, а ця мета непрямо сприяла урізанню даного вибору слів вщент до мінімуму.
Новосурж було засновано на Англійській мові як ми тепер це знаємо, проте багато речень з Новосуржу, навіть коли вони не містять новостворених слів, можуть бути заледве зрозумілими Англомовному співрозмовнику з нашого власного часу. Слова з Новосуржу було розподілено на три окремі класи, знані як Лексикон А, Лексикон Б (також відомий як складені слова) і Лексикон В. Буде набагато краще і простіше розглянути кожен клас окремо, але граматичні особливості даної мови можуть бути розглянуті у розділі присвяченому Лексикону А, оскільки ті самі правила є чинними для усіх цих трьох категорій.
ЛЕКСИКОН А. Лексикон А складається зі слів необхідних для щоденного вжитку – для таких речей як споживання їжі, пиття, праця, вдягання одягу, ходіння по сходах вниз і догори, їзда на автотранспорті, садівництво, приготування їжі і тому подібного. Він був укладений майже цілком зі слів якими ми вже володіємо, слів на зразок УДАР, БІГ, ПЕС, ДЕРЕВО, ЦУКОР, ДІМ, ПОЛЕ – але у порівнянні з даним сучасним словником Англійської мови їх кількість була надзвичайно малою, у той час як їх значення були значно набагато більш суворо визначені. Усі неоднозначності та відтінки значень було вичищено геть з них. Відразу ж як це могло бути досягнуто, слово з Новосуржу даного класу стало просто звуком стакато, що виражав ОДНУ ЄДИНУ чітко зрозумілу ідею. Це може бути зовсім неможливо використати Лексикон А задля літературної мети або задля політичних чи філософських дискусій. Його було призначено лише для виразу простих, вузькоцільових думок, які зазвичай мають на увазі конкретні об'єкти чи фізичні дії.
Граматика Новосуржу має дві найвизначніші особливості. Перша з них була у майже цілковитій взаємозамінності між різними частинами мови. Будь-яке слово з даної мови (в принципі це стосується та вживається навіть для дуже абстрактних слів таких як ЯКЩО чи КОЛИ) може бути використане і як дієслово, і як іменник, і як прикметник або прислівник. Поміж даними формами слова – дієсловом та іменником, коли вони мають спільний корінь, взагалі не мають жодних відмінностей чи коливань, дане правило самозастосовуючись призводить до цілковитого знищення багатьох архаїчних форм слів. Слова МИСЛИТИ, наприклад, не існує у Новосуржі. Його повністю замінено словом ДУМАТИ, яке виконує обидві функції і дієслова, і іменника. Жодного етимологічного принципу з цього не випливає і не дотримується. У деяких випадках це був справжній, оригінальний іменник тим, що обирали для збереження, а у інших випадках дієслово. Навіть коли іменник та дієслово зі спорідненими значеннями не були етимологічно пов'язані, один або інший постійно вилучали. При цьому, наприклад, не було такого слова як РІЗАТИ, його значення було достатнім чином покрито за допомогою іменника-дієслова НІЖ. Прикметники було сформовано за допомогою додавання суфіксу —ОВ до іменника-дієслова, а прислівники за допомогою додавання —АНО. Ось наприклад, ШВИДКОВАНИЙ у значенні "стрімкий" і ШВИДКОВАНО у значенні "скоро". Безсумнівно наші сучасні прикметники такі як ДОБРИЙ, СИЛЬНИЙ, ВЕЛИКИЙ, ЧОРНИЙ, М'ЯКИЙ були збережені, але їх загальна кількість була дуже малою. При цьому у них була дуже невелика потреба, відтоді як майже будь-які прикметні значення можуть бути досягнуті за допомогою додавання —ОВ до іменника-дієслова. Жодного з нині існуючих прислівників не було збережено, за виключенням дуже невеликої кількості тих що вже закінчуються на —АНО: це —АНО закінчення було незмінним та постійним. Слово ГАРНО, наприклад, було замінено словом ДОБРАНО.
Окрім цього на додачу, будь-яке слово – це знову ж таки стосується та вживається в принципі до кожного слова у даній мові – може бути перетворено на заперечну форму за допомогою додавання афіксу НЕ-, або ж може бути посилено за допомогою афіксу ПЛЮС-, або, задля ще більшого наголосу, ПОДВІЙНОПЛЮС-. Ось, наприклад, НЕХОЛОДНО у значенні "тепло", у той же час ПЛЮСХОЛОДНО і ПОДВІЙНОПЛЮСХОЛОДНО у значенні, відповідно, "дуже холодно" і "надзвичайно холодно". Також можливо, як і у сучасній Англійській мові, видозмінювати дане значення майже будь-якого слова за допомогою прийменникових афіксів таких як ПЕРЕД-, ПІСЛЯ-, ВГОРУ-, ВНИЗ-, і так далі. За допомогою таких методів було можливим досягнення спричинення величезного скорочення словникового запасу. Візьмемо, наприклад, дане слово ДОБРЕ, при цьому не має жодної потребі у такому слові як ПОГАНО, відтоді як дане необхідне значення було у рівній мірі добре – насправді, краще – виражено за допомогою НЕДОБРЕ. Усе це було очевидно необхідно, у будь-якому випадку де два слова утворювали природню пару протилежностей, вирішити яке з них вилучити. ТЕМНИЙ, наприклад, може бути замінено за допомогою НЕСВІТЛИЙ, або ж СВІТЛИЙ за допомогою НЕТЕМНИЙ, залежно від того чому надається перевага.
Другою відмінною ознакою граматики Новосуржу була його системність. Підмет, за виключенням декількох винятків, який зазначений нижче усіх змін форми слова (звичайно закінчення) дотримується тих самих правил. Отже, усі дані дієслова що виражають минулий час і дієприкметники минулого часу були цілковито однакові і закінчувалися на —ИЙ. Минулий час дієслова КРАСТИ був КРАСТЕНИЙ, минулий час дієслова ДУМАТИ був ДУМАНИЙ, і так далі цілком у всій даній мові, усі такі форми слів як ПРИПЛИВ, ДАВ, ПРИНІС, СКАЗАВ, УЗЯВ, і т.д., були скасовані та знищені. Усі форми слів у множині створювалися за допомогою додавання —І або —И в залежності від даних обставин. Форми множини від слів ЛЮДИНА, ВІЛ, ЖИТТЯ були ЛЮДИНИ, ВІЛИ, ЖИТТІ. Порівняльні форми прикметників були незмінно творені за допомогою додавання —ІШИЙ, —ЮЩИЙ (ДОБРИЙ, ДОБРІШИЙ, ДОБРЮЩИЙ), неправильні ж форми та формації БІЛЬШИЙ, НАЙБІЛЬШИЙ були заборонені та витіснені.
Єдиними класами слів яким все ще дозволялося неправильно змінювати власні закінчення були займенники, відносні займенники, вказівні прикметники і допоміжні дієслова. Усі вони вживаються у їх старовинному значенні, за виключенням того, що КОГО було обрізано як непотрібне та зайве, а допоміжні модальні дієслова що виражають першу особу однини майбутнього доконаного та недоконаного часу були відкинуті, усі їх вжитки було цілком покрито за допомогою допоміжних модальних дієслів що виражають другу та третю особи однини та множини майбутнього доконаного та недоконаного часу. При цьому також були деякі неправильності у словотворі, що виникали внаслідок потреби у швидкому та нескладному мовленні. Слово яке було складно вимовити, або яке мало схильність бути неправильно почутим, вважалося в силу самого цього факту поганим словом; внаслідок цього час від часу, заради благозвучності, додаткові літери вставлялися у слово або ж архаїчна будова зберігалася без змін. Але дана потреба відчутно проявила себе переважно у зв'язку з Словником Б. ЧОМУ настільки велику значущість було пов'язано з легкою та зручною вимовою це стане більш чітко зрозумілим у даному есе трохи згодом.
ЛЕКСИКОН Б. Лексикон Б складається зі слів які були навмисно та свідомо створені задля політичних цілей: тобто, слова які не лише в кожному випадку мали політичний зміст, але були призначені для нав'язування бажаної розумової соціальної установки тим особам що використовували їх. Без цілковитого та повного розуміння даних принципів Інгсоцу було вкрай складно використовувати ці слова правильно. В деяких випадках вони могли бути перекладені на Старосурж, або навіть на слова узяті із Лексикону А, але це зазвичай вимагало довжелезного переказування і завжди спричиняло до значної втрати певних прихованих значень. Слова із Лексикону Б були певного роду вербальною стенографією, дуже часто пакуючи цілі низки ідей у декількох складах одного слова, і у той же самий час вони були більш точними та переконливими ніж звичайна мова.
Слова із Лексикону Б були в усіх випадках складеними словами. [ Складені слова такі як МОВОНОТ, можна було звісно знайти і у Лексиконі А, але це були лише зручні абревіатури та вони не мали жодного особливого ідеологічного забарвлення.] Вони складалися з двох або більше слів, або частин слів, об'єднані разом у легковимовну форму. Дана підсумкова суміш була завжди іменником-дієсловом, та змінювалася граматично відповідно до даних звичайних правил.