І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і слабкий зір, і відчай на душу.
66 І буде життя твоє висіти на волосині перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя.
67 Вранці ти скажеш: "О, якби був вечір!", а у вечорі скажеш: "О, якби був ранок!" через страх, яким наповнене серце твоє, та через те, що будеш бачити.
68 І поверне тебе Господь до Єгипту на кораблях тим шляхом, про який я казав тобі, що вже більше не побачиш його, і там ви продаватиметеся ворогам своїм за невільників і за невільниць, та не буде покупця"...
69 Оце слова угоди, що наказав був Господь Мойсеєві укласти з Ізраїлевими синами в Моавському краї, окрім тієї угоди, що уклав був з ними на Хориві.
Повторення Закону 29
1 І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: "Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в Єгипетському краї фараонові, і всім рабам його та всій його землі,
2 ті великі випробування, що бачили очі ваші, ті великі ознаки та чуда,
3 та не дав вам Господь серця, щоб розуміти, і очей, щоб бачити, і вух, щоб чути, аж до дня цього.
4 І водив я вас сорок років пустелею, не зносився одяг ваш, і сандалі на ногах ваших не стопталися.
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб знали, що я Господь, Бог ваш.
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був назустріч вам Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, щоб воювати з вами, і побили ми їх,
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині плем'я Манасіїного.
8 Тримайтеся слів цього заповіту і виконуйте їх, щоб мали ви успіх в усьому, що робитимете.
9 Ви стоїте сьогодні всі перед обличчям Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старшини ваші та урядники ваші і всі інші чоловіки Ізраїлеві,
10 діти ваші, ваші жінки та ваш приходько, що посеред таборів ваших від дроворуба і аж до черпальника води,
11 щоб ти ввійшов у клятвену угоду з Господом, Богом своїм, що Господь, Бог твій, сьогодні укладає з тобою,
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для себе, а він буде тобі Богом, як він казав був тобі, і як присягав був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
13 І не з вами самими я укладаю цю клятвену угоду,
14 не тільки з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед обличчям Господа, Бога нашого, а й з тим, хто сьогодні не з нами тут.
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в Єгипетському краї, і що ми проходили серед тих народів, землі яких ви перейшли,
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото їхнє.
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, з якого виростає гірка отрута,
18 щоб не було, що коли хто почує слова цієї клятви та поблагословиться в серці своєму, кажучи: "Мир буде мені, хоч і ходитиму по волі свого серця", — не згинув, як той, що п'є в достатку і не втамовує спраги.
19 Не пробачить Господь йому, бо тоді запалиться Господній лютий гнів його на ту людину, і ляжуть на неї усі прокляття, написані в цій книзі, і Господь зітре ім'я того під небом.
20 І відділить його Господь від усіх Ізраїлевих племен, щоб накласти на нього всі прокляття угоди, написані в цій книзі Закону.
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужинець, що прийде з далекої країни, і побачить виразки цього краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:
22 сірка та сіль, згарище уся земля його, не буде вона засіяна, і не дасть рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гоморри, Адми та Цевоїму, що зруйнував був Господь у лютому гніві своєму.
23 І скажуть усі ті народи: "Для чого Господь зробив так цій землі? За що спалахнув його великий гнів?"
24 І скажуть: "За те, що вони покинули заповіт Господа, Бога своїх батьків, який він склав був з ними, коли виводив їх з Єгипетського краю.
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що він не давав їм.
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.
27 І вирвав їх Господь з цієї землі в лютому гніві і з великим невдоволенням, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.
28 Приховане те, що Господа, Бога нашого, а явне — наше та наших синів навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону".
Повторення Закону 30
1 І коли прийдуть на тебе всі ці слова, благословення та прокляття, що я дав перед тобою, і ти візьмеш їх до свого серця серед усіх цих народів, куди закинув тебе Господь, Бог твій,
2 і ти навернешся до Господа, Бога свого, і будеш слухати його голосу в усьому, що я сьогодні тобі наказую, ти та сини твої, усім своїм серцем та всією своєю душею,
3 то поверне з неволі Господь, Бог твій, тебе, і змилосердиться над тобою, і знову збере тебе з усіх народів, куди розпорошив тебе Господь, Бог твій.
4 Якщо буде твій вигнанець на кінці неба, то й звідти збере тебе Господь, Бог твій, і звідти він візьме тебе.
5 І введе тебе Господь, Бог твій, до краю, що посіли батьки твої, і ти посядеш його, і він вчинить добро тобі, і розмножить тебе більше за батьків твоїх.
6 І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце нащадка твого, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім своїм серцем та всією душею своєю, щоб жити тобі.
7 І дасть Господь, Бог твій, усі ці прокляття на ворогів твоїх, та на тих, хто ненавидить тебе, хто гнав тебе.
8 А ти повернешся, і слухатимеш Господнього голосу, і виконуватимеш усі його заповіді, які я сьогодні наказую тобі виконувати.
9 І зробить Господь, Бог твій, що будеш ти мати надмір у всьому, у плоді утроби своєї, і в плоді худоби своєї, і в плоді своєї землі на добре, бо Господь знову радітиме тобою на добро, як радів був твоїми батьками,
10 коли слухатимеш голосу Господа, Бога свого, щоб триматися заповідей його та постанов його, написаних у цій книзі Закону, коли навернешся до Господа, Бога свого, усім серцем своїм та всією душею своєю,
11 бо ця заповідь, що я сьогодні наказую тобі виконувати, не тяжка вона для тебе і не далека вона.
12 Не на небі вона, щоб сказати: "Хто зійде на небо для нас, та нам її візьме і нам оголосить, а ми будемо виконувати її?"
13 І не по іншому боці моря вона, щоб сказати: "Хто піде для нас на той бік моря, і візьме її нам, і оголосить її нам, а ми будемо виконувати її?"
14 Бо ж дуже близька до тебе та річ, вона у вустах твоїх та в серці твоєму, щоб виконувати її.
15 Ось я даю сьогодні перед тобою життя і добро, смерть і лихо.
16 Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити його шляхами, та триматися заповідей його, і постанов його, і законів його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у краї, куди ти входиш, щоб володіти ним .
17 А якщо серце твоє відвернеться, і ти будеш неслухняним, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і їм служитимеш,
18 я сьогодні кажу вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ви переходите Йордан, щоб увійти туди на володіння нею.
19 Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ви оберіть життя, щоб жили ви та нащадки ваші,
20 щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухати голосу його та щоб горнутися до нього, бо ж він життя і довголіття ваше на цій землі, яку присягав Господь батькам вашим Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм".
Повторення Закону 31
1 І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова:
2 "Я сьогодні віку ста двадцяти років. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: "Не перейдеш ти цього Йордану".
3 Господь, Бог ваш, він піде перед тобою, він винищить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус перейде річку перед тобою, як казав був Господь.
4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому краєві, яких винищив він.
5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно усіх заповідей, що я вам дав був.
6 Будьте сильні та хоробрі, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог ваш, він той хто ходить з вами, не залишить він і не покине вас".
7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: "Будь сильний та хоробрий, бо ти ввійдеш з цим народом до того краю, якого Господь присягав їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок.
8 А Господь, він той, що піде перед тобою, не залишить і не покине тебе, не бійся й не лякайся".
9 І написав Мойсей цей Закон, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчег Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старшин.
10 І наказав їм Мойсей, промовляючи: "В кінці семи років, визначеного часу року відпущення, у свято Кучок,
11 коли прийде весь Ізраїль перед обличчя Господа, Бога свого, у місце, яке обере він, то читатимеш цей Закон перед усім Ізраїлем до вух їхніх.
12 Збери той народ, чоловіків і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і виконували всі слова цього Закону.
13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та вчитимуться боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви будете мешкати на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її".
14 І сказав Господь до Мойсея: "Наблизився день твоєї смерті. Поклич Ісуса і станьте в наметі зібрання, а я йому накажу". І пішли Мойсей та Ісус, і стали в наметі зібрання.
15 І явився Господь у наметі в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля входу.
16 І сказав Господь до Мойсея: "Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ блукатиме з богами того чужого краю, куди він входить, щоб мешкати в ньому, і покине мене, і порушить умови заповіту мого, що склав був я з ним.
17 І того дня запалиться мій гнів на нього, і я покину його, і сховаю своє обличчя від нього, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: "Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?"
18 А я того дня конче сховаю обличчя своє через усе те лихо, що зробив він, бо звернувся до інших богів.
19 А зараз запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів.