Приходить на згадку ряд випадків: індіанське плем'я сіріоно в Бразилії, в якому, згідно з Інгемом41, "природа, сире і чоловічість" протиставлені "культурі, приготованому і жіночості"42; нацистська Німеччина, в якій жінки, як стверджувалося, були охоронцями культури і моралі; європейське лицарське кохання, в якому чоловік вважав себе звіром, а жінку — незіпсутим, вартим захоплення об'єктом, — зразок світогляду, що зберігся, наприклад, серед сучасних іспанських селян43. Безсумнівно, існують також інші подібні приклади, включно з деякими аспектами погляду на жінку на рівні нашої власної культури. Кожний такий приклад віднесення жінки радше до культури, ніж до природи потребує детального розгляду конкретних історичних та етнографічних даних. Але показуючи, як природа взагалі і жіноче міжособистісне спілкування зокрема можуть, відповідно з певними точками зору, бути розміщеними як внизу, так і наверху (але насправді — просто обабіч) сфери культурної гегемонії, ми закладаємо основу для подібного дослідження.
Коротше кажучи, умова розглядати жінку як таку, що є ближчою до природи, аніж чоловік, має декілька підтекстів, які підлягають подальшому дослідженню і можуть тлумачитися по-різному. Якщо становище жінки уявляється як серединна позиція на нисхідній шкалі від культури до природи, тоді воно знаходиться нижче рівня культури, і таким чином можна пояснити загальнокультурні твердження про те, що жінка є нижчою від чоловіка. Якщо її становище уявляється як посередницька складова частина в культурно-природних стосунках, тоді воно має частково нести відповідальність за тенденцію не лише девальвувати жінку на культурному рівні, але й окреслювати та обмежувати її функції, оскільки культура повинна підтримувати контроль над своїми (прагматичними і символічними) механізмами перетворення природи в культуру. А якщо воно розуміється як стан невизначеності між культурою і природою, це може допомогти пояснити той факт, що в певних культурних ідеологіях та символізаціях жінка часом прилучена до культури і в будь-якому випадку їй часто приписуються полярні й суперечливі значення в межах однієї системи символів. Серединний стан, посередницькі функції, неясне значення — все це різні розуміння жінки, як посередниці між природою і культурою, для потреб різних середовищ.
Висновки
У кінцевому підсумку варто наголосити, що вся ця схема є швидше культурною конструкцією, аніж природним фактом. Жінка "в дійсності" ніяк не є ближчою до природи (чи дальшою від неї), аніж чоловік, — обидвоє мають свідомість, обидвоє смертні. Але, звичайно, існують причини, чому вона справляє таке враження, і саме їх я намагалася показати в цій статті. Результатом цього (на жаль) є дієва система зворотнього зв'язку: різноманітні аспекти жіночої ситуації — фізичний, суспільний, психологічний — разом спричинили те, що жінка уявляється ближчою до природи, а розуміння її як ближчої до природи, в свою чергу, вилилося в елементарні форми, що відтворюють її ситуацію. Підтексти суспільних змін так само колоподібні: різні культурні погляди можуть виникати тільки з різних реальних суспільних обставин; різні реальні суспільні обставини можуть виростати тільки з різних культурних поглядів.
Ясно, що цю ситуацію слід критично розглянути з обох боків. Зусилля, спрямовані лише на зміну суспільних інституцій — наприклад, встановлення квот при прийомі на роботу, або ухвалення законів про однакову платню за однакову роботу, — не можуть мати далекосяжного ефекту, якщо мова культури та уявлення і далі підтримують відносно девальвований погляд на жінок. Але в той же час, зусилля, спрямовані лише на зміну культурних уявлень, — наприклад, через чоловічі або жіночі групи, організовані з метою підвищення рівня свідомості, через перегляд освітніх матеріалів і мас-медійних уявлень — не можуть бути успішними, доки інституційна основа суспільства не зміниться в напрямку підтримки і зміцнення культурного погляду. Зрештою, і чоловіки, і жінки можуть і повинні однаково залучатися до проектів, пов'язаних з творчістю й перетворенням. Тільки тоді, в діалектичному поступі відносин культури і природи, жінок бачитимуть як належних до культури.
Використані джерела
1. Bakan, David. The Duality of Human Existence. — Boston, 1966.
2. Carlson, Rae. Sex Differences in Ego Functioning: Exploratory Studies of Agency and Communion // Journal of Consulting and Clinical Psychology. — 1971. — No 37. — Р.267-277.
3. De Beauvoir, Simone. The Second sex. — New York, 1953.
4. Ingham, John M. Are the Sirion? Raw or Cooked? // American Antropologist. — 1971. — No 73. — Р. 1092-99.
5. L?vi-Strauss, Claude. The elementary Structures of Kinship / Trans. J.H. Bell and J.R. von Sturmer; ed. R.Needham. — Boston, 1969a.
6. —-------— n.d. TheRaw and the Cooked / Trans. J. and D.Weightman. — New York, 1969b.
7. Lowie, Robert. The Crow Indians. — New York, 1956. Перше видання — 1935 р.
8. Ortner, Sherry B. Sherpa Purity // American Antropologist. — No 75. — Р. 49-63.
9. —-------— n.d. Purification Beliefs and Practices // Encyclopaedia Britannica (готується до друку).
10. Pitt-Rivers, Julian. People of the Sierra. — Chicago, 1961.
11. Siu, R.G.H. The Man of Many Qualities. — Cambridge, Mass., 1968.
12. Ullman, Stephen. Semantic universalis // Universals of Languages / Еd. by Joseph H. Greenberg. — Cambridge, Mass., 1963.
-------------------------------------------------------
Примітки
*Перший варіант цієї праці було оприлюднено в жовтні 1972 року в коледжі Сари Лоренс як лекцію з курсу "Жінки: міф і реальність". Я отримала корисні коментарі від студентів і викладачів, разом з якими вела цей курс — Джоани Келлі Ґедол, Єви Колліш і Ґерди Лернер. У листопаді 1972 року на зборах Асоціації американських антропологів було виголошено коротку доповідь на цю тему. Тим часом я отримала чудові коментарі від Карен Блу, Роберта Пола, Мішель Розальдо, Давіда Шнайдера і Теренс Тернер, і цей варіант статті, в якій досить сильно змінено головний напрям обговорення, було написано у відповідь на їхні коментарі. Я, зрозуміло, залишаюся відповідальною за те, що з цього вийшло. Стаття присвячується Сімоні де Бовуар, чия книжка, Le deuxi?me sexe, вперше видана французькою в 1949 році, залишається, на мій погляд, найвичерпнішим з усіх авторських викладів розумінням "проблеми жінки". (Англійський переклад цієї книжки виданий у 1953р.; подальші цитати подаються переважно за її українським перекладом: Сімона де Бовуар. Друга стать: у 2 т. / Пер. з франц. Наталія Воробйова, Павло Воробйов, Ярослава Собко. — Київ: Основи, 1994. — Прим. перекладача.)
1 Siu, R.G.H. The Man of Many Qualities. — Cambridge, Mass., 1968. — P.2.
2 Звичайно, це правда, що жіночий принцип інь має негативну валентність. Проте даосизм безумовно прихильний і до інь, і до ян, тобто він визнає, що світ, щоб вижити, потребує рівнодії та взаємодії обох принципів.
3 Деякі антропологи можуть розглянути цей тип свідчень (суспільно структуровані домовленості, які відверто або de facto виключають жінок із певних груп, ролей, статусів) як підтип другого типу свідчень (символічні свідчення нижчості за рангом). Я не погоджуюся з цим поглядом, хоча більшість соціальних антропологів, можливо, підтримають цей поділ.
4 Lowie, Robert. The Crow Indians. — New York, 1956. Роберт Лові (1983-1957) — визначний американський антрополог австрійського походження; серед найвідоміших його праць — зразкове дослідження північноамериканських індіанців з племені кроу, The Crow Indians (перше видання — 1935), на яке посилається автор (прим. перекладача).
5 Op.cit. — P. 61.
6 Ibid. — P. 44.
7 Ibid. — P. 60.
8 Ibid. — P. 229. Оскільки ми зосередилися на різного роду несправедливостях, мусимо зробити наступну примітку. Лові таємно придбав цю ляльку, цю святую святих племені, у вдови Зморшкуватого Обличчя, яка її зберігала. Та хотіла за неї 400 доларів США, але така ціна "набагато перевищувала фінансові можливості [Лові]" і він, врешті, дістав її за 80 доларів (Ibid. — P. 300).
9 З усією належною повагою до Леві-Стросса ( L?vi-Strauss, Claude. The elementary Structures of Kinship / Trans. J.H. Bell and J.R. von Sturmer; ed. R.Needham. — Boston, 1969; idem, TheRaw and the Cooked / Trans. J. and D.Weightman. — New York, 1969, і passim).
10 Див.: Ortner, Sherry B. Sherpa Purity // American Antropologist. — 1973. — No 75. — Р. 49-63; Purification Beliefs and Practices // Encyclopaedia Britannica.
11 De Beauvoir, Simone. The Second Sex. — New York, 1953. — Р. 60.
12 Op. cit. — P. 24; цит. за укр. перекладом: T. 1. — C. 48.
13 Ibid. — P. 24-27 і далі.
14 Ibid. — P. 239.
15 Ibid. — P. 58-59; цит. за укр. перекладом: Т. 1. — С. 75-76.
16 Ibid.
17 L?vi-Strauss, The Еlementary Structures of Kinship. — P. 496.
18 De Beauvoir, The Second Sex. — Р. 59. Цит. за укр. пер.: Т. 1. — С. 76.
19 Семантична теорія користується концепцією мотивації значення, яка передбачає різні способи, якими означується символ — радше завдяки певним об'єктивним властивостям цього символу, аніж у зв'язку з випадковою асоціацією. Дана праця, в якомусь сенсі, є дослідженням мотивації означення жінки як символу, з метою з'ясувати, чому жінці підсвідомо надається значення ближчої до природи. Чітке визначення типу мотивації значення див. у статті С.Уллмана: Ullman, Stephen. Semantic universalis // Universals of Languages / Еd. by Joseph H. Greenberg. — Cambridge, Mass., 1963.
20 Ситуaція, яка часто сприяє тому, що самій жінці надають більшої подібності до дитини.
21 У цьому ж збірнику: Rosaldo M.Z. A Theoretical Overview // Woman, Culture, аnd Society / Rosaldo, Michelle Zimbalist, and Louise Lamphere, eds. — Stanford University Press, 1974. — P. 17-42.
22 L?vi-Strauss, The Еlementary Structures of Kinship, 1969.
23 Девід М. Шнайдер (інформація походить з особистого спілкування) на основі матеріалу з Океанії готовий доводити, що заборона інцесту не є універсальною. Але дозволимо собі залишатися на цій позиції, тому що вона, фактично, загальноприйнята.
24 L?vi-Strauss, Op. cit. — P. 479.
25 Пам'ятаю, як у п'ятому класі у мене вперше почав викладати вчитель-чоловік, і пам'ятаю хвилювання в зв'язку з цим — це означало якесь подорослішання.
26 L?vi-Strauss, TheRaw and the Cooked, 1969.
** вищого кулінарного мистецтва (прим.