Цього разу на нього не справила враження біла коробка зі шприцами, яку Тесса примостила біля сиру, хоч досі він відверто демонстрував свою відразу до них.
Тесса підійшла до чайника і знову повернулася думками до слів Суквіндер про те, що Жирко й Кристал "зустрічаються". Вона не розпитувала про це Жирка і Колінові теж нічого не казала.
Що частіше Тесса про це думала, то більше переконувалася, що цього не може бути. Вона була впевнена, що Жирко настільки високо себе цінував, що жодну дівчину не міг би вважати достойною парою, а надто таку, як Кристал. Він би себе настільки не…
"Принизив? Так? Ти подумала про це?"
— Хто там прийшов? — спитав Жирко з повним ротом холодної курки, коли Тесса увімкнула чайник.
— Жінка, яка хоче допомогти татові на виборах до ради, — відповіла Тесса, шукаючи в шафці печиво.
— Чого? Вона що, втюрилася в нього?
— Коли ти вже нарешті виростеш, Стю? — сердито мовила Тесса.
Він витяг з відкритої пачки кілька шматків нарізаної шинки і заштовхав їх шматок за шматком у вже й без того набитий рот, неначе фокусник, що запихає в кулак хустинки. Жирко інколи простоював перед відчиненим холодильником хвилин по десять, зриваючи плівки з пакетів з їжею і напихаючись ласими шматками. Колін яро боровся з цією звичкою Жирка, так само як і майже з усіма іншими вадами Жиркової поведінки.
— Серйозно, навіщо воно їй здалося, допомагати йому? — спитав він, нарешті проковтнувши все, що було в роті.
— Вона не хоче, щоб закрили наркологічну клініку "Белчепел".
— А вона що — наркоманка?
— Ні, не наркоманка, — огризнулася Тесса, роздратовано зауваживши, що Жирко доїв останні три шоколадні печива, залишивши на полиці тільки порожні обгортки. — Вона соцпрацівниця, а тому вважає, що лікарня робить добру справу. Тато не хоче, щоб її закрили, але Майлз Моллісон вважає, що з неї мало користі.
— З неї дійсно небагато толку. На Полях кого не зустрінеш — той нюхає клей, той ширяється героїном.
Тесса була впевнена, що якби вона сказала Жиркові, ніби Колін хоче закрити лікарню, Жирко одразу б знайшов пару аргументів проти цього.
— З тебе вийшов би добрий адвокат, Стю, — сказала вона, і на цих словах затарахкотіла покришка чайника.
Коли Тесса повернулася до вітальні з підносом, Кей і далі розмовляла з Коліном, видобувши зі своєї величезної сумки цілий стос роздруківок.
— …два наркологи, яких частково фінансує рада, а частково — благодійна організація "Бій з наркоманією". Далі ми маємо ще соцпрацівницю, закріплену за лікарнею, Ніну, це вона мені дала це все… о, дуже дякую, — сказала Кей, усміхнувшись Тессі, коли та поставила біля неї на стіл горнятко з чаєм.
За ці кілька хвилин Кей пройнялася такою симпатією до Волів, якої не відчувала ще ні до кого іншого в Пеґфорді. Коли вона увійшла, Тесса навіть не подумала оглядати її з голови до п'ят, свердлячи очима й оцінюючи її фізичні вади й одяг. Її чоловік трохи нервувався, але видавався порядним і рішуче налаштованим не залишити Поля напризволяще.
— Це у вас лондонський акцент, Кей? — поцікавилася Тесса, замочивши печиво в чай.
Кей кивнула.
— А що привело вас у Пеґфорд?
— Особисті стосунки, — відповіла Кей. Їй було неприємно про це говорити, попри те, що вони з Ґевіном формально помирилися. Вона знову звернулася до Коліна:
— Я не зовсім розумію, яким чином пов'язані місцева рада і наркоклініка.
— Ну, просто раді належить будівля клініки, — пояснив Колін. — Це колишня церква. Зараз закінчується термін оренди.
— І їх буде легко звідти викинути.
— Власне. А коли ви розмовляли з Майлзом Моллісоном? — запитав Колін, і сподіваючись, і жахаючись почути, що Майлз згадував про нього у тій розмові.
— Ми вечеряли тиждень тому, у п'ятницю, — розповіла Кей. — Ми з Ґевіном…
— А, то ви дівчина Ґевіна! — втрутилася Тесса.
— Так. Ну, й зайшла розмова про Поля…
— Не дивно, — додала Тесса.
— …і Майлз згадав про "Белчепел", а мене… мене не на жарт стривожило те, в якому світлі він усе це подавав. Я йому сказала, що якраз займаюся однією сім'єю, — Кей не забула, як необачно вона тоді назвала імена Відонів, тож тепер говорила обережніше, — і якщо тій матері перестати давати метадон, є величезний ризик, що вона знову візьметься за старе.
— Це щось, як у Відонів, — похмуро припустила Тесса.
— Я… так, саме про Відонів я й кажу, — зізналася Кей.
Тесса потяглася за ще одним печивом.
— Я консультую Кристал у школі. Її мама, здається, вже вдруге проходить реабілітацію в "Белчепелі"?
— Втретє, — уточнила Кей.
— Ми знали Кристал ще з п'яти років. Вона була однокласницею нашого сина в початковій школі, — розповіла Тесса. — Її життя було кошмарне, справді.
— Абсолютно, — погодилася Кей. — Дивно, що вона взагалі залишилася такою милою дівчиною.
— О, з цим я згоден, — щиро підтримав її Колін.
Тесса насупила брови, згадавши рішучу відмову Коліна скасувати покарання Кристал після того прикрого випадку з недоречним сміхом на шкільних зборах. А тоді їй аж закрутило в животі, коли вона уявила, що заспіває Колін, якщо виявиться, що Суквіндер їй не збрехала. Але ж ні, Суквіндер явно помилилася. Вона сором'язлива й наївна дівчинка. Може, вона щось не так зрозуміла… щось переплутала…
— Річ у тім, що Террі тримається тільки завдяки страху втратити своїх дітей, — сказала Кей. — Зараз вона поступово входить у норму, в наркоклініці мені сказали, що бачать позитивні зміни в її поведінці. Якщо "Белчепел" закриють, у неї знову все піде шкереберть, і бозна-що тоді станеться з її сім'єю.
— Це все нам дуже знадобиться, — мовив Колін, поважно киваючи головою, й почав робити якісь нотатки на чистій сторінці записника. — Справді, це дуже корисні матеріали. Кажете, що маєте на руках статистику щодо людей, які там вилікувались?
Кей зашурхотіла роздруківками, шукаючи потрібну інформацію. Тессі здалося, що Колін хоче привернути увагу Кей до себе. Він завжди був падкий на вроду і прихильну до нього поведінку.
Тесса дожувала ще одне печиво, не перестаючи думати про Кристал. Їхні останні зустрічі в її кабінеті були не надто вдалі. Кристал постійно випендрювалася. Сьогоднішня консультація нічим не відрізнялася. Тесса витисла з Кристал обіцянку не переслідувати й не зачіпати Суквіндер Джаванду, але Кристал своєю поведінкою демонструвала, що Тесса її підвела, й вона їй більше не довіряє. Можливо, в цьому винен Колін, коли не відмовився тоді від покарання. Тессі здавалося, що їхні з Кристал взаємини достатньо довірливі, щоб такі рішення їх не роз'єднували, проте ця ниточка між ними ніколи не була аж настільки надійна, як між Кристал і Баррі.
(Тесса була в школі того дня, коли Баррі прийшов туди з веслувальним тренажером, шукаючи новобранців для команди, яку він збирався сформувати. Її викликали з учительської до спортзалу, бо вчителька фізкультури захворіла, а на заміну їй за такий короткий час вони змогли знайти тільки особу чоловічої статі.
Дівчата-четвертокласниці в шортах і маєчках "Ертекс" почали хихотіти, коли прийшли в зал і побачили, що відсутню міс Джарвіс заміняють якихось двоє незнайомих чоловіків. Тессі довелося оголосити догану Кристал, Ніккі й Ліан, які проштовхалися наперед і почали обмінюватися непристойними репліками про нового вчителя. То був доволі вродливий юнак, що постійно червонів.
Баррі, рудий бородатий коротун, був у спортивному костюмі. Він спеціально відпросився того ранку з роботи, щоб прийти сюди. Усі вважали його ідею дивакуватою й нереальною: у таких школах, як вінтердаунська, ніколи не було веслувальних команд. Нів і Шіван були напівзахоплені, напівналякані татовою присутністю.
Баррі пояснив свій задум — набрати веслувальну команду-вісімку. Він домовився використовувати для тренувань старий елінг на ярвілському каналі. Це був чудовий вид спорту й гарна нагода дівчатам показати себе й прославити свою школу. Тесса сіла біля Кристал з подругами, щоб тримати їх у полі зору. Вони вже не хихотіли так голосно, але ще й не вгамувалися.
Баррі продемонстрував веслувальний тренажер і запросив до нього добровольців. Ніхто не зрушився з місця.
— Кристал Відон, — показав на неї пальцем Баррі. — Я бачив, як ти підтягалася на рукоходах у парку. У тебе сильні м'язи спини. Підійди сюди і спробуй.
Кристал була тільки рада опинитися в центрі уваги. Вона впевнено покрокувала до тренажера й сіла на нього. Не звертаючи уваги на Тессу, Ніккі й Ліан аж заверещали з реготу, а решта класу приєдналася до них.
Баррі показав Кристал, що треба робити. Новенький учитель зацікавлено поглядав, як Баррі допомагав їй правильно взятися за дерев'яну ручку.
Вона сперлася на ручку, скорчила Ніккі й Ліан дурнувату міну, й усі знову засміялися.
— Ви подивіться! — засяяв Баррі. — Та вона вроджена веслувальниця!
Чи справді Кристал зробила все аж так добре? Тесса не розбиралася у веслуванні, тож не могла нічого сказати.
— Випрям спину, — звелів Баррі, — бо інакше можеш травмуватися. Отак. Тягни… тягни… оце техніка… ти що, веслувала раніше?
Тоді Кристал і справді випростала спину й почала веслувати як належить. Вона вже не дивилася на Ніккі й Ліан. Піймала ритм і увійшла в раж.
— Чудово! — сказав Баррі. — Подивіться на неї… ідеально! Саме так це робиться! Оце молодчина! І ще раз. І ще раз. І…
— Боляче! — зойкнула Кристал.
— Я знаю. Зате матимеш руки, як у Дженіфер Еністон, — усміхнувся Баррі.
Залою прокотився легенький смішок, але цього разу вони сміялися разом з ним. Чим підкоряв їх Баррі? Він завжди був такий справжній, такий природний, такий упевнений у собі. Тесса знала, що найбільший страх підлітка — бути висміяним. Позбавлені цього страху, а таких і серед дорослих було не так уже й багато, мали природний авторитет серед молоді, вони ставали найкращими вчителями.
— Відпочивай! — скомандував Баррі, і Кристал захекано злізла з тренажера, потираючи руки. Обличчя їй розчервонілося.
— Треба кидати курити, Кристал, — сказав Баррі, і цього разу всі вибухнули гучним реготом. — Добре, хто ще хоче спробувати?
Коли Кристал знову долучилася до однокласниць, то вже ні з кого не сміялася. Вона заздрісно спостерігала за кожною новою веслувальницею, постійно зиркаючи на бородате обличчя Баррі, щоб бачити його реакцію. Коли Кармен Льюїс зовсім завалила спробу, Баррі сказав: "Покажи їм, Кристал", — і вона аж засяяла, повертаючись до тренажера.
Але наприкінці тренування, коли Баррі попросив підняти руки тих, хто хотів би записатися в команду, Кристал так і стояла, склавши руки на грудях.