Отже, йдеться про 1720 р., який і вважається початком роботи Свіфта над книгою.
209 — Так в Англії зветься міністр юстиції.
210 — Коли доля й зробила Сінона нещасним, то зробити його брехуном і безчесним вона не зможе (лат.).
211 — Цитату взято 8 поеми римського поета Публія Вергілія Марона (70 — 19 до н. е.) "Енеїда" (11, 79).
212 — Іспанський завойовник Ернан Кортес (1485 — 1547) підкорив Мексіку за два з половиною роки (1519 — 1521).
213 — Хвицає, бувши завжди напоготові (лат.).
214 — Латинську цитату, яка характеризує Августа, взято із збірки віршів римського поета Квінта Горація Флакка (65 — 8 до н. е.) "Сатири" (11, 1, 20).
215 — Іронія Свіфта: у XVIII ст. до англійських колоній, які тоді називали "провінціями", висилали злочинців.
216 — Звідси і до кінця абзаца текст, починаючи з третього видання (1735), випускався як образливий для національної гідності англійців. Лише у виданні Р. Денніса (1922) його було надруковано в примітках.