Я вам потім скажу... Я... не мож зараз говорити про це.
Вона поспіхом поклала в кишеню залитий слізьми лист і висунулась у вікно, щоб сховати обличчя. Мартін закусив губу. Після всіх цих років він зрадив себе, мов школяр, а вона навіть і не помітила.
— Дзвонять у соборі,— сказала вона трохи згодом і, опанувавши себе, обернулась до Мартіні.— Певно, хтось умер. — Про це я й прийшов вам сказати,— відповів Мартіні звичайним своїм голосом. Він підняв з підлог оголошення і дав його Джеммі.
Щойно надруковане великим шрифтом і облямован чорною рамкою оголошення оповіщало:
"Наш улюблений єпископ, його преосвященство кардинал, монсиньйор Лоренцо Монтанеляі несподіван помер у Равенні від розриву серця".
Вона швидко глянула на Мартіні, і той, знизавши плечима, відповів на невисловлену думку в її очах:
— Що ж, Джеммо. Розрив серця — слова нічим не
гірші від інших.