Весь срібний посуд важив дві тисячі чотириста шеклів, на міру шеклем святині.
86 Дванадцять кадильниць золотих, повні кадила, по десять шеклів за кадильницю, на міру шеклем святині, всього золота в кадильницях було на сто двадцять шеклів.
87 Уся велика худоба на цілопалення: дванадцять телят, дванадцять баранів, дванадцять однорічних ягнят та їхня хлібна жертва і дванадцять цапів на жертву за гріх.
88 А вся худоба мирної жертви: двадцять четверо телят, шістдесят баранів, шістдесят цапів, шістдесят однорічних ягнят. Оце обряд освячення жертовника по помазанні його.
89 А коли Мойсей входив до намету зібрання, щоб розмовляти з Богом, то він чув голос, що промовляв до нього над віком, яке на ковчегові свідоцтва, між обома херувимами лунав він.
Числа 8
1 І Господь промовляв до Мойсея:
2 "Скажи Ааронові: "Коли ти засвічуватимеш лампадки, то з переду свічника мають світити сім лампадок"".
3 І Аарон зробив так, з переду свічника засвітив його лампадки, як Господь наказав був Мойсеєві.
4 Свічник, від підстави його і аж до квіток, був викуваний із золота. Як у видінні, що Господь показав був Мойсеєві, так він зробив свічника.
5 І Господь промовляв до Мойсея:
6 "Візьми левитів з Ізраїлевих синів, та й очисти їх.
7 Щоб очистити їх: покропи на них водою жертви за гріх, і хай поголять бритвою все тіло своє, і хай виперуть одяг свій, і стануть чисті.
8 І вони візьмуть теля, і хлібну жертву з пшеничного борошна, замішаного на оливі, і ще одне теля візьмеш на жертву за гріх.
9 І приведеш левитів до намету зібрання, і збереш усю громаду Ізраїлевих синів.
10 І приведеш левитів перед Господнє обличчя, а Ізраїлеві сини покладуть свої руки на левитів.
11 І буде Аарон посвячувати левитів, як посвячення перед Господнім обличчям від Ізраїлевих синів, і будуть вони для роботи Господньої служби.
12 А левити покладуть свої руки на голову телят, і зроби одне жертвою за гріх, а друге цілопаленням для Господа, щоб очистити левитів.
13 І поставиш левитів перед Аароном та перед синами його, і будеш посвячувати їх, як посвячення для Господа.
14 І відділиш левитів між Ізраїлевими синами, і будуть левити мої.
15 А по цьому левити ввійдуть, щоб служити при наметі зібрання, і ти їх очистиш, і віддаси їх, як жертву посвячення,
16 бо вони дані, мені вони дані від Ізраїлевих синів, замість кожного першородного з Ізраїлевих синів, що розкриває всяку утробу, взяв я їх собі,
17 бо мій кожен першородний серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби. Того дня, коли я вбив кожного першородного в Єгипетському краї, я призначив їх для себе.
18 І взяв я левитів замість кожного першородного серед Ізраїлевих синів.
19 І дав я левитів, як дар Ааронові та синам його від Ізраїлевих синів, для служби в наметі зібрання і вони будуть спокутувати Ізраїлевих синів, щоб ті не наближалися до святині, і щоб не впала кара на Ізраїлевих синів".
20 І зробив Мойсей й Аарон та вся громада Ізраїлевих синів для левитів усе, як Господь наказав був Мойсеєві про левитів, так зробили їм Ізраїлеві сини.
21 І очистилися левити, і випрали одяг свій, і Аарон посвятив їх перед Господнім обличчям, і відправив за них спокуту, щоб стали вони чистими.
22 А по тому ввійшли левити, щоб виконувати свою службу в наметі зібрання перед Аароном та перед синами його. Як Господь наказав був Мойсеєві про левитів, так їм зробили вони.
23 І Господь промовляв до Мойсея:
24 "Оце щодо левитів. У віці двадцяти п'яти років і вище увійдуть вони, щоб служити в наметі зібрання.
25 А в віці п'ятдесяти років відійдуть від служби, і вже не служитимуть.
26 І вони допомагатимуть братам своїм при наметі зібрання виконувати службу, а самі не служитимуть. Так зробиш левитам у їхній службі".
Числа 9
1 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустелі другого року по виході з Єгипетського краю, першого місця:
2 "Хай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.
3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір, означеного часу справите її, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її".
4 І Мойсей сказав до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.
5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустелі, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
6 Та були люди, що нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,
7 та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?
8 І сказав до них Мойсей: "Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас".
9 І Господь промовив до Мойсея:
10 "Скажи до Ізраїлевих синів: "Кожен з вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.
11 Місяця другого, чотирнадцятого дня, надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.
12 Не залишать з неї до ранку, а кісток не зламають у ній, за повною постановою про Пасху справлять її.
13 Але, якщо людина чиста і не в дорозі, а Пасху не справить, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої пожертви вона не принесла означеного часу її. Гріх свій понесе та людина!
14 А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас і для приходька, і для тубільця тієї землі"".
15 А того дня, коли поставлено намет зібрання, хмара покрила його над ковчегом заповіту. А вночі було над наметом зібрання, як подоба вогню, аж до ранку.
16 Так завжди бувало: вдень покривала його та хмара, а вночі подоба вогню.
17 І коли піднімалася хмара над наметом зібрання, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара зупинялася, там таборували Ізраїлеві сини.
18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини і на Господній наказ зупинялися. Усі ті дні, коли хмара перебувала над наметом зібрання, вони стояли табором.
19 А коли хмара багато днів залишалася над наметом зібрання, то Ізраїлеві сини виконували Господнього наказу, і не рушали.
20 Бувало, що хмара була над наметом зібрання всього декілька днів, і вони за Господнім наказом розбирали табір і за Господнім наказом рушали.
21 А бувало, що хмара була тільки з вечора до ранку, а вранці піднімалася, то вони рушали. І рушали вони в будь-який час, коли піднімалася хмара.
22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була над наметом зібрання, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона піднімалася, — рушали.
23 За Господнім наказом таборували вони, і за Господнім наказом рушали. Вони підкорялися волі Господа, виконуючи його накази, передані їм через Мойсея.
Числа 10
1 Господь промовляв до Мойсея:
2 "Викуй собі дві срібні сурми і будуть вони тобі для скликання громади та для збору таборів у дорогу.
3 Засурмлять у них і збереться до тебе громада при вході в намет зібрання.
4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе очільники, голови Ізраїлевих тисяч.
5 А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.
6 А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, сурмитимуть на сполох, щоб рушали вони.
7 А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.
8 А сурмитимуть у сурми священики, Ааронові сини. І ця постанова буде для вас на вічною постановою для ваших поколінь.
9 А коли підете війною в вашому краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед обличчям Господа, Бога вашого, і будете врятовані від ваших ворогів.
10 А в день вашої радості, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть нагадуванням вашому Богові про вас. Я Г— осподь, Бог ваш!"
11 І другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара над священним наметом.
12 І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустелі у свою подорож, і хмара зупинилася в пустелі Паран.
13 І рушили вони вперше за Господнім наказом, переданим через Мойсея.
14 І першим рушив прапор табору синів Юдиних за своїм військовим поділом, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.
15 А над військом плем'я синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.
16 А над військом плем'я Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.
17 І був розібраний намет зібрання, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії намету зібрання.
18 І рушив прапор табору Рувима за своїм військовим поділом, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.
19 А над військом плем'я Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20 А над військом плем'я Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.
21 І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили намет зібрання до приходу всіх інших.
22 І рушив прапор табору синів Єфремових за своїм військовим поділом, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.
23 А над військом плем'я синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.
24 А над військом плем'я Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.
25 І рушив прапор табору синів Данових, як захист для всіх таборів, за своїм військовим поділом, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26 А над військом плем'я Асирових синів — Паґіїл, син Охрана.
27 А над військом плем'я синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.
28 Отак Ізраїлеві сини за їхнім військовим поділом вирушали в свої мандри.
29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: "Ми вирушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: "Його дам вам". Ходи ж з нами і ми зробимо тобі добро, бо Господь сказав був добре про Ізраїля".
30 Та той відповів йому: "Ні, піду до краю свого та до місця своєї батьківщини".
31 А Мойсей сказав: "Не покидай нас, ти був би нам очима, бо знаєш, де в пустелі краще таборувати.
32 І коли підеш з нами, то те добро, що Господь зробить нам, ми його зробимо тобі".
33 І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце зупинки.
34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.
35 І бувало, коли ковчег рушав, то Мойсей промовляв: "Устань же, о Господе, і хай розпорошаться твої вороги, і хай утікають твої ненависники перед обличчям твоїм".
36 А коли він зупинявся на відпочинок, то казав: "Повернися, о Господе, до тисяч Ізраїля!"
Числа 11
1 І став народ вголос нарікати до Господніх вух.