народження.
Д-р Н.: І Ви думаєте, що Джерело дійсно стає сильнішим, завдяки нашому існуванню як душ?
СУБ'ЄКТ: (Довге мовчання) Я бачу, що досконалість Творця... підтримується і збагачується... завдяки тому, що Він ділиться з нами можливістю досконалості, і це є абсолютним розширенням Його самого.
Д-р М.: Тому Джерело починає з того, що свідомо створює недосконалі душі та недосконалі форми життя для цих душ і спостерігає за тим, що відбувається для Його власного розширення?
СУБ'ЄКТ: Так, і нам доводиться вірити у таке рішення та довіряти процесу повернення до початку життя. Потрібно поголодувати, щоб оцінити їжу, випробувати холод, щоб зрозуміти благо тепла, і побувати дитиною, щоб побачити цінність батьків. Трансформація дає нам мету і сенс.
Д-р Н.: Чи бажаєте Ви бути батьком душ?
СУБ'ЄКТ: ...Участь у породженні самих себе — це... моя мрія.
Д-р Н.: Якби наші душі не мали досвіду фізичного життя, могли б ми взагалі знати те, про що Ви мені розповідаєте?
СУБ'ЄКТ: Ми знали б це (як факт), але не знали б про це (по суті). Це якби Вашу духовну енергію попросили зіграти на фортепіано гаму за наявності лише однієї ноти.
Д-р Н.: І Ви переконані, що якби Джерело не створило душі, які виховуються і розвиваються, Його піднесена енергія зменшилася б через нестачу вираження?
СУБ'ЄКТ: (Зітхає) Можливо, у цьому і полягає Його мета (і сенс усього).
Цим пророчим висловом Тіс ми завершили сеанс. Коли я вивів цього Суб'єкта із стану її глибокого трансу, вона, здавалося, повернулася до мене крізь час і простір. Коли вона сіла і стала спокійно розглядати мій офіс, я висловив їй свою подяку за надану можливість попрацювати з нею на такому рівні. Усміхаючись, леді сказала, що, якби вона знала, що її допитуватимуть з такою пристрастю, вона відмовилася б.
Коли ми попрощалися, я подумав про її останнє висловлювання щодо Джерела життя. У давній Персії, у суфіїв, була приказка, що, якщо Творець представляє абсолютне благо і, тому, абсолютну красу, то природа краси — бажати прояву.
Розділ 12
Вибір майбутнього життя
Наступає час, коли душа повинна знову залишити середовище духовного світу, для наступної подорожі на Землю. Не так просто прийняти це рішення. Душа має бути готова до того, щоб залишити світ абсолютної мудрості де вона існує, у блаженному відчутті свободи, — заради фізичних та ментальних потреб людського тіла.
Ми бачили, якими стомленими можуть бути душі, коли вони повертаються у духовний світ. Багато хто не хоче і думати про повернення на Землю. Це абсолютно вірно у тих випадках, коли до кінця свого минулого фізичного життя душа не повністю досягнула своєї цілі. Залишившись знову у духовному світі, вона відчуває побоювання щодо майбутнього, навіть тимчасового залишення світу, де вона розуміє себе — світу братерства та співчуття — заради планети, де панує невизначеність та страх, створенні агресивними, конкуруючими між собою людськими істотами. Не дивлячись на сім'ю та друзів, багато хто із втілених на Землі душ, відчувають самотність та безликість у величезній імперсональній масі людського суспільства. У духовному світі вірно зворотне, і я сподіваюсь, що із моїх Випадків видно, що там наші душі знаходяться у постійних близьких взаємовідносинах одна з одною. Наша духовна сутність відома і високо цінується багатьма іншими сутностями, чия підтримка ніколи не припиниться.
Відновлення своєї енергії та особиста оцінка свого Я після повернення у духовний світ, у одних душ займає більше, у інших менше часу, але зрештою душу знову спонукають почати процес втілення. Хоча нам важко залишити духовне середовище, ми як душі все ж таки із ніжністю і навіть ностальгією згадуємо про фізичні радощі життя на Землі. Коли рани минулого життя зціленні і ми знову знаходимо єднання із самим собою, ми відчуваємо пробудження до нового фізичного вираження нашої сутності. Навчальні зустрічі з нашими консультантами та товаришами по групі забезпечує колективне духовне зусилля, необхідне для нашої підготовки до наступного життя. Карма наших минулих справ відносно людства, помилки та досягнення — все це отримує належну оцінку, необхідну, щоб визначити найкращий напрямок наших майбутніх зусиль. Тепер душа має засвоїти всю цю інформацію і свідомо ухвалити рішення, ґрунтуючись на трьох головних принципах:
• Чи готовий я до нового фізичного життя?
• Через які особливі уроки мені необхідно пройти, щоб просунутися у своєму навчанні та розвитку?
• Куди мені слід відправитися і ким стати у моєму наступному житті, щоб отримати найкращі можливості для здійснення своїх цілей?
Старіші душі втілюються рідше, попри потреби зростаючого населення запропонованої їм планети. Коли світ помирає, ці істоти із своїми незавершеними справами переміщаються до іншого світу, у якому є підходяща форма життя у тій галузі роботи, яку вони виконують. Цикли втілень для вічної душі, схоже, регулюються більше внутрішніми бажаннями самої душі, аніж потребами тіл, що приймають душу, котрі розвиваються на планетах Всесвіту.
Проте, на Землі явно зростає потреба у душах. Сьогодні населення планети перевищує п'ять мільярдів людей. Демографи розходяться у своїх підрахунках загальної кількості людей, які жили на Землі протягом останніх 200 000 років. За середніми оцінками — це приблизно 50 мільярдів людей. Ця цифра, яка, на мою думку, занижена, не рівнозначна кількості душ, які відвідували Землю. Пам'ятайте, що ті самі душі продовжують втілюватися, і є такі, які займають одночасно більше одного тіла. Є реінкарністи (дослідники процесу перевтілень), які переконані, що кількість людей, які сьогодні живуть на Землі, близька до загальної кількості душ, які коли-небудь жили тут. Частота втілень на Землі душ нестійка. Зрозуміло, що Землі сьогодні потрібно більше душ, ніж у минулому. Населення Землі у першому столітті нашої ери оцінюється у 200 мільйонів. До 1800 року, населення збільшилося в чотири рази, і ще раз збільшилося в чотири рази через 170 років. Очікується, що в період між 1970 та 2010 роками чисельність населення у світі має подвоїтися.
Коли я вивчаю послідовність втілень у пацієнта, то зазвичай виявляю тут тривалі проміжки у сотні і навіть тисячі років між їхніми життями в епоху палеолітичних номадичних культур. У Неолітичну епоху, із виникненням землеробства і скотарства 7000-5000 років тому вони, за повідомленнями моїх Суб'єктів, втілювалися вже частіше. І все-таки нерідко проміжки становили щонайменше 500 років. Із процвітанням міст, розвитком торгівлі та зростанням кількості доступної їжі — частота втілень душ, за моїми спостереженнями, стала збільшуватися разом із зростанням населення. Між 1000 та 1500 роками нашої ери мої пацієнти втілювалися один раз на два сторіччя. Після 1700 — раз на одне століття. До 1900 року, судячи із моїх Випадків, звичайним для душі стає мати більше ніж одне життя протягом століття.
Існує думка, що це видиме почастішання інкарнацій душі має місце лише тому, що спогади про найближчі минулі життя людей, які перебувають під гіпнозом, чіткіше і краще, ніж віддалені. Це може бути справедливо лише до певної міри, але якщо те чи інше життя було важливим, то спогади про нього будуть однаково яскравими, незалежно від часу та століття. Безсумнівно, колосальне зростання чисельності населення Землі є основною причиною частішого повернення сюди душ. Чи може статися так, що в умовах перенаселення Землі не вистачить душ, яким наказано тут реалізуватися?
Коли я питаю пацієнтів про кількість наявних душ, вони кажуть мені, що більше слід турбуватися про небезпеку загибелі нашої планети через перенаселення, ніж виснаження резерву душ. Існує переконання, що є невичерпне джерело нових душ, які можуть задовольнити потреби населення Землі. Якщо врахувати, що наша планета є лише однією із багатьох інших спільнот розумних істот у цьому Всесвіті, то число наявних душ має бути воістину астрономічним.
Я вже казав, що душі справді мають свободу вибору — коли, де і ким вони хочуть бути у своєму фізичному житті. Деякі душі проводять менше часу у духовному світі, щоби прискорити розвиток, тоді як інші дуже неохоче втілюються. Безперечно, наші гіди мають великий вплив у цій справі. Так само, як ми маємо можливість розмовляти з ними в період настановного орієнтування душі, одразу після смерті ми проходимо через підготовчу стадію бесід із духовним наставником, який перевіряє нашу готовність до нового народження. Наступний випадок ілюструє типову духовну сцену із душею початкового рівня.
Випадок 24.
Д-р Н.: Коли ви починаєте розуміти, що настав час повертатися на Землю?
СУБ'ЄКТ: Я чую у своєму розумі тихий голос: "Настав час, як ти думаєш?"
Д-р Н.: Чий це голос?
СУБ'ЄКТ: Мого наставника. Деякі душі доводиться підштовхувати, коли наставники вирішують, що вони готові.
Д-р Н.: Чи відчуваєте Ви, що готові повернутися на Землю?
СУБ'ЄКТ: Думаю, так... Я підготувався до цього. Але в цілому для мого навчання знадобиться ще багато часу в земному літочисленні перш ніж я повністю реалізуюся. Я сказав би — навіть занадто багато.
Д-р Н.: І Ви думаєте, що все ж таки вирушите на Землю, коли цикл Ваших втілень підійде до кінця?
СУБ'ЄКТ: (довга пауза) О... може, ні... є інший світ, крім Землі... але із земними людьми.
Д-р Н: Що це означає?
СУБ'ЄКТ: На Землі буде менше людей... вона буде менш населена... це мені незрозуміло.
Д-р Н.: Де, на вашу думку, Ви можете тоді опинитися?
СУБ'ЄКТ: Мені здається, що є ще якась колонія — мені це не зрозуміло.
Примітка: Крім регресії в минулі життя, існує також прогресія у майбутнє життя, яка дозволяє деяким Суб'єктам миттю побачити деякі сцени майбутнього. Наприклад: хтось казав мені, що населення Землі сильно скоротиться до кінця двадцять другого століття через несприятливі зміни в ґрунті та атмосфері. Вони також бачили людей, які живуть у дивних куполоподібних будинках. Подробиці майбутнього завжди досить незрозумілі через, я підозрюю, властиву людям амнезію, пов'язану із стримуючими кармічними факторами. Докладніше це буде розглянуто у Випадку 25.
Д-р Н.: Давайте повернемося до того, що Ви говорили про наставників, які нагадують душам про необхідність залишити духовний світ.