до Р. Х.
157
Цезар, Гай Юлій (100 – 44 рр. до Р. Х.).
158
Анк Марцій – четвертий цар Рима.
159
Помпей (106 – 48 рр. до Р. Х.) у 67 році отримав надзвичайні повноваження для боротьби з піратами. Здобув перемогу над Мітридатом. Учасник 1-го тріумвірату (Красс, Цезар). Зазнав поразки від Цезаря, свого тестя, при Фарсалі. Втік у Єгипет, там його вбили за наказом Птолемея XIII.
160
Клієнт – людина, що залежала від свого патрона і користувалася його покровительством.
161
Едил – службова посада.
162
Марк Порцій Катон (Молодший) (95–46 рр. до Р. Х.). Був ворогом Цезаря. Втік в Утику (Північна Африка).
163
Марк Юній Брут (85–42 рр. до Р. Х.) – учасник змови проти Цезаря. Після вбивства втік, зібрав військо, але зазнав поразки і покінчив самогубством.
164
Октавіан, або Август – наступний імператор після Цезаря (докладніше див. "Життєписи дванадцяти цезарів").
165
Проскрибовані – оголошені поза законом.
166
Квінт Гортензій (114 – 50 рр. до Р. Х.) – оратор і юрист. Консул у 69 р. до Р. Х.
167
Сніг у Римі не випадає.
168
Касталія – джерело на Парнасі, присвячене Аполлонові та Музам.
169
Корніфіцій (І ст. до Р. Х.) – державний діяч, товариш Катулла.
170
Аристобол IV (31 – 7 рр. до Р. Х.); Александр народився 35 р. і загинув тоді ж, коли й брат.
171
Сталося це у 29 р. до Р. Х.
172
Клеопатра VII (69–30 рр. до Р. Х.).
173
Псилли – ворожбити та знахарі.
174
Першої версії дотримується і Светоній (докладніше див. "Життєписи дванадцяти цезарів").
175
Марк Антоній (83–30 рр. до Р. Х.).
176
Цинцинат – римський полководець і консул, вважався взірцем добродійства і хоробрості.
177
Фабрицій прославився справедливістю і благородством.
178
Курій вважався одним із найблагородніших мужів Рима.
179
Калігула – прізвисько Гая Цезаря. Імператор з 73 до 41 р. до Р. Х.
180
Тиберій – імператор (42 р. до Р. Х. – 37 р. після Р. Х.).
181
Германік (15 р. до Р. Х. – 19 р. після Р. Х.).
182
Нерон (37–68) – імператор з 54 р.
183
Гай – тобто Калігула.
184
Лектика – закриті ноші.
185
Змову розкрили у 65 р.
186
Хіліарх – керівник тисячі воїнів.
187
Луцій Анней Сенека (4 р. до Р. Х. – 65 р. після Р. Х.) – філософ, наставник імператора Нерона.
188
Вершники – другий (після сенаторів) сан аристократів.
189
Ростра – звичайно ніс корабля. Трофейними рострами прикрашали ораторські трибуни.
190
Вітелій Авл (12–69 рр.) – імператор.
191
Веспазіан Тит Флавій (9 – 79 рр.) – імператор з 69 р.
192
Проба – добрий, випробуваний, порядний (лат.).
193
Роки життя – орієнтовно 315–366.
194
Вільні мистецтва – діалектика, граматика, риторика.
195
Центон – поема, що складається з віршів різних поетів, "шматочки".
196
Фаустина Августа(Молодша) (130–176 рр.) – римська імператриця з 161 р.
197
Елагабал (або Геліогабал) – прізвисько Марка Аврелія Антоніна (204–222), римського імператора з 218 р. Був верховним жерцем сирійського бога сонця – Елагабала. Від цього й отримав своє прізвисько.
198
Каракалла (186–217 рр.) – прізвисько Марка Аврелія Севера Антоніна. Відомий також під іменем Септимій Бассіан. Під час його правління закінчився процес становлення Рима як столиці імперії. Славний також тим, що побудував терми у Римі (206 р).
199
Лат. varius – "різний".
200
Макрин (164–218), римський імператор з 217 р. Перший імператор, що не належав до сенатської аристократії. Походив із сану вершників. Родом з Кессарії.
201
Йдеться, очевидно, про те, що Елагабал походив із сирійської знаті.
202
Один із семи пагорбів Рима.
203
Пальміра (з арамейської – "пальмове місто") – великий торговий центр у Сирії. Від І ст. була під владою Римської імперії, Каракалла надав їй статус колонії. Оденат, чоловік Зеновії, значно розширив пальмірійські володіння, долучивши Месопотамію. Після вбивства Одената у 267 р. правління перебрала Зеновія (240–275 рр.).
204
Сарацини – арабське плем'я.
205
Лонгин – афінський ритор і філософ, представник неоплатонізму.
206
Авреліан – тобто імператор Луцій Авреліан, що правив у 270–275 рр.
207
Маркомани – германське плем'я. Осіли на території сучасної Чехії, у ході війни дійшли до Верхньої Італії.
208
Сьогодні Майнц.
209
Вільні науки – навчальний цикл із трьох вільних наук: граматики, діалектики, риторики.
210
Йдеться про Св. Петра.
211
Янікул – один із пагорбів Рима.
212
Матея 22, 13: "Киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів".
213
Відома як Ірена Афінська (752–803 рр.). Правила з 797 до 802 р.
214
Йдеться про Константина V (718–775 рр.).
215
Леоказар, або Леон Хазарос (750–780 рр.).
216
Карл Великий (768–814) – король Франції, засновник Римської імперії Середньовіччя. Коронований у Римі папою Левом ІІІ у 800 р. Прагнув відновити Римську імперію. При дворі зібрав багато освічених людей, був ініціатором створення наукової "Академії" за античним зразком.
217
Боккаччо родом із Флоренції.
218
Оттон IV (1175–1218 рр.) – король Німеччини, імператор Римської імперії Середньовіччя.
219
Констанція (1154–1198).
220
Генріх VI (1165–1197) – син Фрідріха I.
221
Йдеться про Фрідріха II (1194–1250) – імператора. Отримав прізвисько "stupor mundi" (щось на зразок "тупість світу").
222
Сена – місто в Умбрії.
223
Мессана – сьогодні Мессіна.
224
Фрідріх III (1272–1337).
225
Ліпарі – один з Еолійських островів.
226
Роланд, або Орландо (1296–1361).
227
Йоанна I (1326–1382) – титулована королева Єрусалима і Сицилії (1343–1382).
228
Принц Карл (1298–1328).