Про славних жінок

Джованні Боккаччо

Сторінка 40 з 41

Очевидно, це і Геродот, і Лівій, і Светоній та багато інших.

27

За міфом, перетворила її на корову ревнива Юнона (грецьк. Гера), дружина Юпітера (грецьк. Зевс); стеріг її Арк (грецьк. Аргус), що мав сто очей.

28

Осіріс, або Сарапис – єгипетський бог мертвих і плодючості, був царем і героєм в Єгипті. Брат Сет убив Осіріса, але Ізіда, його сестра і дружина, воскресила свого чоловіка. Греки ототожнювали Осіріса з Діонісом.

29

За легендою Юпітер, перетворився на чудесного бика і викрав дівчину.

30

Амазонки – у грецькій міфології войовничі жінки на території Малої Азії.

31

Кирія, скорочена форма від Теміскир, – місто в Понті (провінція в Малій Азії).

32

Етимологію слова виводять від грецького a-mazos, тобто "без грудей".

33

Історію описує Овідій у "Метаморфозах".

34

Фіви – найбільше місто Беотії. Одна з найдавніших забудов – фортеця, датується 1400 р. до Р. Х. Місто пов'язане з багатьма грецькими міфами.

35

Йдеться про "Метаморфози" Овідія.

36

Лемнос – острів у північній частині Егейського моря.

37

Греки спалювали померлих.

38

Немея – місцевість в Арголіді.

39

Колхіда – історична назва сучасної західної Грузії. Пов'язана з багатьма грецькими міфами.

40

Пелій – син Нептуна і німфи Тіро, брат Езона, дядько Ясона; за напучуваннями Медеї доньки розрубали його на шматки, сподіваючись, що цим повернуть батькові молодість.

41

Колофона – місто в Малій Азії.

42

Афіна Паллада, або Мінерва.

43

Здобуття пояса вважається одним із подвигів Геркулеса, чи Геракла.

44

Сивіли – ясновидиці.

45

Троя.

46

Геспериди – доньки бога Атланта. Жили на однойменному острові на крайньому заході.

47

Етолія – гірська місцевість на північному узбережжі Греції.

48

Нард – запашна олія.

49

Алкід – тобто Геркулес.

50

Тобто наїдкам та напоям: Церера – богиня полів та хлібних злаків, Вакх – бог вина.

51

Фокея – місто в Іонії.

52

Байї – місто в Кампанії.

53

Лат. carmen, тобто пісня.

54

Згідно з міфом, Сатурн утікав з Греції, бо його вигнав син – Юпітер. Сатурн навчив латинян землеробства.

55

Нума Помпілій – другий римський цар, якому приписують різні нововведення.

56

Гарда – озеро в Італії поблизу Верони.

57

Ель-Мінья – портове місто в Центральному Єгипті.

58

Лакедемон, або Спарта.

59

Фрагмент малюнка на глекові зображує сцену битви, коли Ахілл вбиває Пентесилею (музей у Мюнхені).

60

Син Ахілла.

61

Фрігія – область у центральній частині Малої Азії.

62

Данайці – тобто греки.

63

Полімнестр – цар Фракії.

64

Геллеспонт – сьогодні Дарданелли.

65

Кіносема – тобто "могила собаки" (грецьк.); Гекуба, за "Метаморфозами" Овідія, перетворилася на собаку.

66

Викрадення прекрасної Єлени спровокувало десятилітню Троянську війну.

67

Тиндарей – спартанський цар, чоловік Леди, матері Єлени, народженої від Зевса (Юпітера).

68

Ебалія – або Тарент – місто, яке заснували спартанці.

69

Мікени – місто в Арголіді (Пелопоннес). Великий культурний центр, що дав назву цілій культурній епосі – мікенській. Перші розкопки проводив Г. Шліман.

70

Під час одруження Менелая з Єленою всі грецькі вожді поклялися, що не зазіхатимуть на цю жінку і допомагатимуть Менелаєві в разі потреби.

71

Зевсис Гераклейський – грецький художник, V ст.

72

Палестра – спортивна школа у Стародавній Греції.

73

…берег поміж Сигеєм та Ротеєм – місцевість у Малій Азії, при вході у Геллеспонт (Дарданелли).

74

Вольскі – давньоіталійське плем'я, населяло частково гірську, частково рівнинну територію півдня Лацію (Вольскії).

75

Пікус – лат. дятел.

76

Сьогодні ріка Амазено.

77

Тевкри, або троянці – тобто пращури римлян.

78

Кибела – фригийська богиня.

79

Латин – у римській міфології повелитель одного із царств. Надав притулок Енеєві.

80

Карфаген був заснований у IX–VIII ст. до Р. Х. поблизу сучасного Тунісу. Був значним торговим центром.

81

Пенати – боги-охоронці домашнього вогнища.

82

Форум – центральна площа.

83

Даниїла, 3.

84

Даниїла, 13.

85

До Коринтян, І, 7:9.

86

Мессаліна – дружина імператора Клавдія (докладніше див. "Життєписи дванадцяти цезарів").

87

Нікавла – у писаннях відома під іменем Шева, сучасниця Соломона. Різні народи називали її по-різному.

88

Тарквінії – аристократичний рід з однойменного етруського міста. Тарквіній Приск побудував у Римі стічну канаву, храм Юпітера і Великий цирк.

89

Сапфо народилася приблизно у 650 р. до Р. Х. в аристократичній родині. Жила у м. Митіленах на о. Лесбос. Життя і творчість овіяні легендами.

90

Кастальське джерело – священне джерело Аполлона і Муз, що дарує натхнення поетам і музикантам.

91

Плектр – паличка для гри на кіфарі.

92

Інфула – священна головна пов'язка.

93

Піериди – тобто Музи.

94

Тарквіній Гордий – останній цар Рима (534/533 – 510/509), прославився жорстокістю.

95

Загибель Лукреції спричинилася до того, що римляни вигнали аристократичну династію Тарквініїв і встановили республіку. Наругу вчинив син правителя.

96

Про Тамірис, окрім Геродота, пишуть також інші історики, в тому числі Страбон і Кассіодор.

97

Неіснуючі гори на півночі.

98

Кір ІІ (Великий) – засновник Перської держави, завоював Мідію, Лідію, Вавилонію та інші місцевості. Царював з 558 до 529 р. до н. е.

99

Син Тамірис називався Спаргапісес.

100

Цю подію змалював художник Александр Зік (1845–1907, Німеччина).

101

Приблизно у 429 р. до Р. Х.

102

Різні науковці по-різному визначають час правління Аталії: початок між 842 та 841-м р. до Р. Х., кінець між 837 та 835 роками до Р. Х.

103

Деякі місця у Святому Письмі вказують на те, що вона могла бути його сестрою (2 Цар., 8).

104

Тарквіній Гордий – останній цар Рима (534/533 – 510/509), прославився жорстокістю.

105

Немає визначеного датування правління Порсенни, орієнтовно 508 рік до Р. Х.

106

Римлянин Муцій з відома римського сенату пробрався у табір етрусків з метою вбити Порсенну. Але він помилився, вбивши замість царя його писаря, оскільки вони були майже однаково вбрані. Муція тут же схопили. Але він заявив, що ще 300 юнаків мають твердий намір продовжити справу в разі невдачі, а як доказ своєї відваги поклав свою правицю на вогнище. Цар, перейнявшись відвагою юнака, уклав з римлянами мир. Про це пише історик Тит Лівій.

107

Святий Шлях – вулиця, по якій проходили тріумфальні процесії.

108

Ас – давньоримська мідна монета.

109

Ґней Марцій Коріолан – полководець, у 493 р. до Р. Х. завоював Коріоли, місто вольсків. У 489–488 рр. виступив проти Рима.

110

Розквіт правління Артемізії припадає приблизно на 480 рік до Р. Х.

111

Пліній щодо цього місця подає дещо інакші свідчення.

112

Ксеркс – перський цар з 486 до 465 р. до Р. Х., син Дарія І. Продовжуючи справу батька, прагнув створити світову перську імперію. Виступив проти Греції, зруйнував Афіни, але зрештою зазнав нищівних поразок, у тому числі й при Саламіні. Загинув від рук змовників.

113

Битва при Саламіні, 480 р. до Р. Х.

114

Діва, латинською virgo, – в латинському тексті одне й те саме слово.

115

Йдеться про зміни в римському законодавстві у 449 році до Р. Х. – скинення децемвірів та відновлення республіки. Про це розповідає Тит Лівій.

116

Трибун – службова посада у Римі.

117

Альгід – замок у гірській місцевості.

118

Курія – засідання сенату чи суду.

119

Італійський художник Джіроламо Романіні (1485–1566) змалював це вбивство.

120

Інвектива – лист осудливого змісту.

121

Теофраст (372–288 рр. до Р. Х.), філософ з Лесбосу, друг Арістотеля, після смерті Стагірита очолював школу перипатетиків в Афінах. Його вважали найрізностороннішим вченим античності. Збереглося небагато його праць. Був авторитетом у ботаніці аж до XVI ст.

122

Александр ІІІ (Великий) Македонський (356–323 рр. до Р. Х.) – син царя Філіппа. Перебрав владу після смерті батька у 336 р.

123

Кассандр (355–297 рр.) – цар Македонії.

124

Підна – місто у Македонії поблизу Термейської затоки.

125

Патриції – римська знать.

126

Жеребки – популярна гра.

127

Флора – тобто "квітуча".

128

Трибунал претора – платформа, на якій було встановлене крісло претора.

129

Йдеться, мабуть, про доньку Марка Теренція Варрона (116 – 27 рр. до Р. Х.).

130

Фульвії – римський плебейський рід. Квінт Фульвій Флакк був консулом у 237 р. до Р. Х.

131

Лібер – бог плодючості, тут – вино; Церера – богиня врожаю, тут – їжа.

132

Сіракузи – місто на східному узбережжі Сицилії. Гіерон правив у 478–466 рр. до Р. Х. У 465 р. в результаті бунту перемогла демократія.

133

Апулія – область в Італії.

134

Ганнібал – карфагенський полководець у війні проти римлян (Друга Пунічна війна). У 216 р. до Р. Х. завдав поразки римлянам при Каннах.

135

Розквіт правління Сифакса припадає на 203 р. до Р. Х.

136

Йдеться про Філіппа V (238–179 рр. до Р. Х.). Він уклав угоду з Ганнібалом проти Рима у 216 р.

137

Лемб – легкий швидкохідний багатовесловий військовий човен.

138

Понт – місцевість у Малій Азії між Вірменією та Віфінією, римська провінція.

139

Йдеться про Мітридата V (156–121 рр. до Р. Х.), який допомагав римлянам у Третій Пунічній війні.

140

Галати – кочові племена на території сучасної Туреччини. Війна з галатами була у 189 р. до Р. Х.

141

Луцій Корнелій Сципіон – консул у 190 р. до Р. Х. Вирішальною у війні з Антіохом була битва при Магнезії (190 р. до Р. Х.). Про перемогу над Антіохом розповідає Лівій.

142

Антіох III, царював приблизно від 222 до 187 р. до Р. Х.

143

Публій Корнелій Сципіон (235–183 рр. до Р. Х.). Був консулом, брав участь у Другій Пунічній війні

144

Лаодіцея – приморське місто в Сирії.

145

Брати Гракхи: 1) Тиберій Семпроній, 162–133 рр. до Р. Х.; 2) Гай Семпроній (153–121 рр. до Р. Х.). Відомі завдяки реформаторським нововведенням, проти яких виступав сенат. У результаті старшого брата вбили. Молодший продовжив його справу. Згодом здійнялася громадянська війна. Молодший Гракх закінчив самогубством.

146

Тепер Фермо.

147

Пунічних воєн (між Римом та Карфагеном) було всього три. Друга – 218–201 рр. до Р. Х.

148

Йдеться про статую Опіс (див. розділ 3).

149

Пессинунт – місто в Галатії.

150

І ст. до Р. Х.

151

Сталося це у 63 р. до Р. Х.

152

Луцій Катиліна – сенатор. У 63 р. до Р. Х. Цицерон викрив змову, яку той готував, що змусило Катиліну втекти з Рима.

153

Стола – довгий жіночий одяг.

154

Гай Марій (156 – 86 рр. до Р. Х.) – полководець і політичний діяч.

155

Кимбри – германське плем'я.

156

Битва при Акві Секстії, 102 р.

35 36 37 38 39 40 41

Інші твори цього автора: