Сонце цієї планети явно вступало у стадію "нової зірки". При розповіді вимова Тіс стала плутаною, а дихання прискореним.
Тіс сказала, що в цьому світі вона жила у вологих джунглях, і нічне небо там було настільки густо всипане зірками, що між ними неможливо було побачити темні проміжки. Це навело мене на думку, що описуваний нею світ знаходився поблизу центру галактики, можливо нашої власної. Вона також сказала, що жила там недовго, дуже молодою душею, а Кумара була її керівником. Після того, як цей світ більше не міг забезпечувати їм умови для існування, вони перейшли на Землю, щоб продовжити спільну роботу. За її розповідями, ментальна еволюція життя на Землі чимось нагадує те, що вона переживала на тій планеті. У цієї раси людей, що літають, з'явився страх, вони почали ізолюватися, являючи один для одного небезпеку. Як і на Землі, сім'ї тут мали велике значення, будучи виразом вірності та відданості. Коли я вже завершував цю лінію розпитувань, сплив ще один цікавий момент.
Д-р Н.: Чи думаєте Ви, що на Землі є й інші душі, які також фізично жили на цій, тепер мертвій, планеті?
СУБ'ЄКТ: (пауза, потім наче не в силах стримати себе) Власне, я зустріла одного.
Д-р Н.: За яких обставин?
СУБ'ЄКТ: (сміється) Деякий час тому я зустріла чоловіка на одному вечорі. Він пізнав мене — не фізично, але розумом. То була дивна зустріч. Я була вибита з рівноваги, коли він підійшов і взяв мене за руку. Я подумала, що він просто настирливо чіплялвся, коли він сказав, що знає мене.
Д-р Н.: Що ж сталося згодом?
СУБ'ЄКТ: (м'яко) У мене запаморочилося в голові, що було незвично для мене. Я знала, що між нами щось було. Я подумала, що це щось сексуальне. Зараз я можу бачити все це ясніше. Це був... Айкек (це ім'я прозвучало, як гортанний звук). Він сказав мені, що одного разу ми були разом у далекому звідси місці, і що тут була ще одна така пара.
Д-р Н.: Чи розповів він щось про них?
СУБ'ЄКТ: (слабко) Ні... я б хотіла знати... я мушу їх знати...
Д-р Н.: Чи сказав Айкек ще щось про ваші минулі фізичні відносини у тому світі?
СУБ'ЄКТ: Ні. Він бачив, що я зніяковіла. Я все одно не розуміла тоді, що він говорив.
Д-р Н.: Як він міг свідомо пам'ятати про цю планету, коли Ви не могли?
СУБ'ЄКТ: (завзято) Але він... попереду мене... він знає Кумару. (Потім радше собі, аніж мені) Що він тут робить?
Д-р Н.: Чому б вам не розповісти, що ще відбувалося на тому вечорі?
СУБ'ЄКТ: (Знову сміється) Я думала, що він просто намагався підчепити мене. Це виглядало незґрабно, бо мене тягло до нього. Він сказав, що я дуже приваблива, — це те, що чоловіки зазвичай мені не кажуть. Були якісь спалахи спогадів у моєму розумі, що ми були раніше разом... як фрагменти сну.
Д-р Н.: Як закінчилася Ваша розмова з цим чоловіком?
СУБ'ЄКТ: Він бачив, що я відчуваю себе ніяково. Я думаю, що він вирішив не мати зі мною подальших контактів, бо я його більше не бачила. Але все ж таки я про нього думала, і, можливо, ми побачимо один одного знову...
Я переконаний, що душі знаходять одна одну, минаючи час і простір. Нещодавно я працював з двома Суб'єктами, які були найкращими друзями і прийшли до мене одночасно. Вони були не тільки спорідненими душами у багатьох минулих життях на Землі, але також товаришували в якомусь чудовому водному світі, будучи розумними рибоподібними істотами. Обидва згадували, як вони насолоджувалися підводними іграми і піднімалися на поверхню, щоб "швидким поглядом" окинути навколишній простір. І той, і другий трохи могли розповісти про цю планету або про те, що трапилося з їхньою расою морських істот. Можливо, вони були частиною невдалого експерименту на Землі задовго до того, як земні ссавці стали найперспективнішими на Землі видами істот, для душ, що втілюються. Я підозрюю, що це була не Земля, тому що деякі інші Суб'єкти також розповідали про життя у водному середовищі, яке, за їхніми словами, було неземним. Один із цих Суб'єктів розповідав: "Мій водний світ був дуже теплим і прозорим, тому що у нас було три сонця над головою. Повна відсутність темряви під водою була зручна і полегшувала нам будівництво наших жител". Я не рідко задаюсь питанням, чи не пов'язані сни, в яких ми літаємо, дихаємо під водою і вчиняємо інші не властиві людині фізичні дії, із нашим більш раннім фізичним досвідом існування в іншому середовищі?
Ще на початку моїх досліджень я мав деякі надії, що ті Суб'єкти, які зможуть згадати інші світи, підтвердять, що це відбувалося в нашій галактиці, поблизу сонця. Це припущення мало певні підстави. Земля розташована на ділянці Чумацького шляху, що має лише вісім зірок, які знаходяться на відстані десяти світлових років від Сонця. Ми знаємо, що наша власна галактика має понад двісті мільярдів зірок. Світи навколо сонць, які можуть підтримувати життя, вражають. Подумайте, якби тільки невелика частка одного відсотка зірок у нашій галактиці мала планети із розумним життям, прийнятним для душ, то вони обчислювалися б мільйонами.
Із зібраних мною матеріалів бесід із Суб'єктами, які бажали і здатні обговорювати свої минулі завдання, можна зробити висновок, що душі посилаються у будь-який світ, де є відповідні розумні форми життя. З усіх зірок, які нам відомі, лише чотири відсотки подібні до нашого Сонця, але, насправді, це не має великого значення для душ. У своїх планетарних втіленнях вони не прив'язані до світів земного типу або до відомого нам виду розумних двоногих істот, що пересуваються суходолом. У мене було трохи суб'єктів, які могли згадати специфічні подробиці життя в інших світах. Можливо, це через брак досвіду, пригніченої пам'яті або блоків, накладених Майстрами-гідами з метою уникнення незручностей, які можуть виникнути при згадці про неземні тіла.
Ті Суб'єкти, які здатні обговорювати свій досвід в інших світах, розповідають мені, що до приходу на Землю душі часто поміщаються в тіла істот, які мають менший розум, ніж людські істоти (на відміну від випадку з Тіс). Однак, потрапивши в людське тіло, душі не відправляються назад, вниз ментальними еволюційними сходами. І все ж фізичні контрасти можуть бути сильними, і вкотре вирушати у віддалені від Землі місця не завжди приємно. Один пацієнт проміжного рівня розвитку висловив це так: "Після довгої серії людських, я сказав своєму Гіду, що хочу зробити невелику перерву і відпочити від Землі, втілившись в іншому середовищі. Він попередив мене, сказавши: "Тобі може не сподобатися ця зміна зараз, тому що ти дуже звик до якостей людського розуму і тіла". Мій пацієнт наполіг, і отримав життя у світі, який він описав так: "Пастельний світ з расою маленьких, товстеньких істот. Вони недурні, але похмурі, з крихітними, білими, як крейда, обличчями, на яких ніколи не побачиш усмішки. Без людського сміху та фізичної гнучкості я вийшов з ладу і зовсім недалеко просунувся у своєму розвитку". Таке завдання мало виявитися особливо важким для цієї особи, якщо ми врахуємо, що почуття гумору та сміх є також важливою особливістю життя душі у духовному світі.
Я вже наближався до завершальної фази мого сеансу із Суб'єктом 23. Необхідно було застосувати додаткові поглиблюючі методи, тому що я хотів, щоб Тіс досягла найвищих схованок свого надсвідомого розуму і поговорила зі мною про простір і час, а також про Джерело.
Д-р Н.: Тіс, ми підходимо до кінця нашого сеансу, і я хочу, щоб Ви ще раз скерували свій розум до Джерела-творця. (Пауза) Чи зробите це для мене?
СУБ'ЄКТ: Так.
Д-р Н.: Ви казали, що кінцева мета душі — це досягти об'єднання з верховним Джерелом творчої енергії, Ви пам'ятаєте?
СУБ'ЄКТ: ...Акт з'єднання, так.
Д-р Н.: Розкажіть мені, чи живе Джерело у якомусь особливому центральному просторі духовного світу?
СУБ'ЄКТ: Джерело є духовним світом.
Д-р Н.: Тоді чому душі говорять про досягнення якоїсь глибинної сутності, ядра духовного життя?
СУБ'ЄКТ: Коли ми ще молоді як душі, ми відчуваємо, що сила оточує нас усюди, і водночас ми відчуваємо, що... знаходимося на краю цієї сили. У міру дорослішання ми більше усвідомлюємо її концентрованість, але це те саме відчуття.
Д-р Н.: Незважаючи на те, що Ви назвали це (концентровану силу) місцем Старійших?
СУБ'ЄКТ: Так, вони є частиною концентрованої сили Джерела, яке підтримує нас як душі.
Д-р Н.: Розглядаючи цю силу в цілому як одне Джерело енергії, чи можете Ви описати Творця більш звичними, людськими словами?
СУБ'ЄКТ: Абсолютна, безкорислива істота, якою ми всі прагнемо стати.
Д-р Н.: Якщо Джерело представляє весь духовний світ, як це ментальне місце відрізняється від фізичних Всесвітів із зірками, планетами та живими істотами?
СУБ'ЄКТ: Всесвіти — простори, де живуть і помирають, — створені для користі Джерела. Місце душ... це Джерело.
Д-р Н.: Здається, що ми живемо у Всесвіті, який розширюється і може стиснутись знову і, зрештою, померти. Оскільки ми живемо у просторі, що має рахунок часу, як сам духовний світ може бути безчасовим?
СУБ'ЄКТ: Бо тут ми живемо у непросторовому середовищі, у якому немає часу... за винятком певних зон.
Д-р Н.: Будь ласка, поясніть, що це за зони.
СУБ'ЄКТ: Вони є... сполучними дверима... місцями, через які ми потрапляємо у фізичний Всесвіт, який вимірюється ходом часу.
Д-р Н.: Як можуть ворота часу існувати поза простором?
СУБ'ЄКТ: Ці входи є як пороги між реальностями.
Д-р Н.: Ну, якщо духовний світ непросторовий, якою реальністю він є?
СУБ'ЄКТ: Це стан постійної реальності — протилежної змінним реальностям просторових світів, які є матеріальними та мінливими.
Д-р Н.: Чи мають минуле, сьогодення та майбутнє якесь значення для душ, що живуть у духовному світі?
СУБ'ЄКТ: Тільки як засіб для розуміння послідовності існування фізичних форм. Живучи там (у духовному світі)... перебувають у... незмінності... ті з нас, які не переступають поріг у Всесвіт матерії та часу.
Примітка: Використання душами порогів часу буде розглянуто у наступному розділі про вибір життя.
Д-р Н.: Ви говорите про Всесвіт у множині. Маються на увазі інші фізичні Всесвіти — окрім того, що включає Землю?
СУБ'ЄКТ: (туманно) Існують... реальності, що розрізняються між собою, зручні для Джерела.
Д-р Н.: Ви хочете сказати, що душі можуть увійти у різні простори різних фізичних реальностей через духовну браму?
СУБ'ЄКТ: (Киває) Так, вони можуть і роблять це.
Перш ніж завершити сеанс із цим високо розвинутим Суб'єктом, я повинен додати, що більшість людей, які перебувають у стані глибокого гіпнозу, здатні сприймати не лише тривимірний простір земної реальності, а й альтернативні реальності, які не мають часу.