дають нам цю речовину... газ "випаровується", щоб сформувалася вода... і так далі...
Д-р Н.: Я хочу зрозуміти це чіткіше. Ваша робота полягає у тому, щоб навчитися створювати, викликаючи нагрівання, тиск та охолодження із потоку своєї енергії?
СУБ'ЄКТ: Майже так — змінюючи наші потоки енергетичного випромінювання
Д-р Н.: Отже, насправді, Ви не робите речовину каменю чи води будь-яким хімічним способом?
СУБ'ЄКТ: Як я Вам сказав, моя робота полягає в трансформації речей шляхом... змішування того, що мені дають. Я граю частотою і дозуванням моєї енергії — потрібна вправність, але це не дуже складно.
Д-р Н.: Не складно! Я думав, що природа робить усі ці речі!
СУБ'ЄКТ: (сміється) Ким є, на вашу думку, природа?
Д-р Н.: Ну тією, хто створює основні елементи Ваших експериментів первинні речовини фізичної матерії?
СУБ'ЄКТ: Творець... і ті, хто творять у більших масштабах, ніж я.
Д-р Н.: Тобто Ви створюєте неживі об'єкти, такі як мінерали.
СУБ'ЄКТ: Гм... ми швидше намагаємося копіювати те, що бачимо перед собою... що ми знаємо. (Задумливо) Мене приваблюють рослини... але я ще не можу їх робити.
Д-р Н.: І Ви починаєте з невеликих порцій, експериментуючи, доки не навчитеся?
СУБ'ЄКТ: Саме так. Ми копіюємо якісь речі та порівнюємо їх з оригіналами, щоб можна було творити більш складніші моделі.
Д-р Н.: Складається враження, ніби душі граються, наче діти у пісочниці з іграшками.
СУБ'ЄКТ: (усміхається) Ми і є діти. Управління енергетичним потоком нагадує процес ліплення із глини.
Д-р Н.: Інші члени цього навчального творчого класу входять до Вашої первинної духовної групи?
СУБ'ЄКТ: Деякі так. Більшість — з різних місць (духовного світу), але вони втілювалися на Землі.
Д-р Н.: Чи вони роблять те саме, що й Ви?
СУБ'ЄКТ: Ну, звичайно, деяким із нас краще даються якісь певні речі, але ми допомагаємо одне одному. Приходять Вчителі і дають нам підказки та поради, як зробити краще... але... (замовчав)
Д-р Н.: Але що?
СУБ'ЄКТ: (несміливо) Якщо я зроблю щось незґрабно чи невдало, я демонтую деякі створені мною об'єкти, не показуючи їх Айдіс.
Д-р Н.: Наведіть приклад.
СУБ'ЄКТ: Рослини... я не дуже вміло використовую свою енергію, щоб зробити правильні хімічні перетворення.
Д-р Н.: У Вас не дуже добре йде із створенням рослинного життя?
СУБ'ЄКТ: Так, тому я ліквідовую невдалі зразки.
Д-р Н.: Саме це Ви маєте на увазі, коли кажете про демонтування? Чи можете ви зруйнувати енергію?
СУБ'ЄКТ: Енергію не можливо зруйнувати. Ми повертаємо їй колишній стан і починаємо все наново, використовуючи інші комбінації.
Д-р Н.: Я не розумію, чому Творцю потрібна ваша допомога у створенні.
СУБ'ЄКТ: Це для нашого блага. Ми беремо участь у цих тренувальних процесах, щоб коли-небудь, коли якість нашої роботи отримає високу оцінку, ми, можливо, змогли б зробити справжній внесок у життя.
Д-р Н.: Ненсеме, якщо ми всі піднімаємося сходами розвитку як душі, то складається враження, що духовний світ — це одна величезна, добре організована піраміда із верховним представником влади на її вершині.
СУБ'ЄКТ: (зітхає) Ні, Ви не маєте рації. Це не піраміда. Ми є ніби нитками того самого довгого шматка тканини. Усі ми вплетені туди.
Д-р Н.: Мені важко уявити тканину, коли існує так багато рівнів компетентності душі.
СУБ'ЄКТ: Уявіть це як смугу, що рухається, а не розподіл душ за групами переваг і недоліків.
Д-р Н.: Думаючи про душі, я завжди уявляю їх такими, що просуваються вгору у своєму розвитку.
СУБ'ЄКТ: Я знаю, але уявіть, що ми рухаємося впоперек.
Д-р Н.: Наведіть мені якийсь приклад, щоб я міг уявити це у своєму розумі.
СУБ'ЄКТ: Це ніби всі ми були би частиною всесвітнього поїзда, що рухався б рейковим шляхом нашого існування. Більшість душ на Землі знаходяться в одному вагоні, що рухається цим шляхом.
Д-р Н.: Чи є інші душі в інших вагонах?
СУБ'ЄКТ: Так, але всі — на тому самому шляху.
Д-р Н.: Де знаходяться ведучі, такі як Айдіс?
СУБ'ЄКТ: Вони рухаються між пов'язаними один з одним вагонами, але знаходяться ближче до паровоза.
Д-р Н: Де знаходиться паровоз?
СУБ'ЄКТ: Творець? Звичайно, попереду.
Д-р Н.: Чи можете ви бачити паровоз зі свого вагону?
СУБ'ЄКТ: (сміється у відповідь на мої слова) Ні, але я можу відчувати запах диму. Я можу відчувати подих паровоза та чути мотор.
Д-р Н.: Було б добре, якби ми опинилися ближче до паровоза.
СУБ'ЄКТ: Зрештою, ми будемо.
Я дізнався, що душам не обов'язково вирушати у фізичні світи, щоб почати використовувати свою енергію у вправах із "життєтворення". Очевидно, що ці вправи легше розпочати за умов групи, де душі, за участю їхніх наставників, можуть зібрати свою енергію разом. Один Суб'єкт пояснював це так: "Моя група сформувала коло навколо Сенви (Гіда). Ми повинні були всі разом старанно вправлятися, гармонізуючи свої думки і регулюючи здібності, щоб точно, із однаковою силою сконцентруватися на одному об'єкті. Один раз ми колективно працювали? над листом дерева, після того як Сенва продемонстрував, як він має з'явитися перед нами. Формуючи матеріал, колір, форму, ми всі разом спрямовували промені своєї енергії на об'єкт, але нерідко псували справу.Ми не завжди діяли узгоджено, тому не всі фрагменти листа отримували правильне жилкування і пігментацію. Я дуже серйозно ставлюся до навчання і успішний у своїх заняттях, але Немі (жартівник нашої групи) свідомо змінював свою енергію неправильним чином, щоб провалити експеримент — заради сміху і тому, що просто втомився від уроку. Врешті решт ми змусили його поводитися належним чином і виконали завдання".
Судячи з наявного в мене матеріалу, передбачається, що до моменту, коли душі міцно затверджуються на рівні III, вони повинні індивідуально працювати із силами творення. Здійснення фотосинтезу рослин відбувається перш, ніж душі, що навчаються, починають опрацьовувати органічний ступінь життя. Мені розповідали, що на початкових етапах навчання творенню душі, вивчають взаємозв'язки між різними субстанціями, щоб розвинути здатність поєднувати свою енергію з різними особливостями елементів. Формування неживих та одухотворених об'єктів — від простого до складного — це повільний та тривалий процес. Учнів спонукають створювати мініатюрні варіанти планетарного мікросередовища для заданого набору організмів, які змогли б пристосуватися до певних навколишніх умов. Із практикою приходить успіх і досконалість, але тільки після досягнення рівня V мої пацієнти починають відчувати, що вони дійсно могли б зробити внесок у розвиток живих об'єктів. Ми більше дізнаємося про це з Випадку 23.
Деякі душі, схоже, мають особливий дар роботи з енергією, що й проявляється на таких заняттях. Але мої Суб'єкти звертають увагу на те, що прояв здібностей на заняттях із творення не означає, що душа так само розвинута й в усіх інших аспектах духовного навчального процесу. Душа може бути добрим фахівцем, володіти технікою використання сил творення, але не володіти тонкими прийомами компетентного вчительства. Можливо, тому у мене склалося враження, що високо розвинута душа має спеціалізацію у тій чи іншій області.
У попередньому розділі, я пояснював деякі сприятливі моменти усамітнення душі, і Випадок 22 ще раз підтвердив це. Суб'єкт 22 говорить про Світ Зміненого Часу, як можливість короткочасного планетарного навчання. Для деяких моїх пацієнтів, коли вони знаходяться у стані трансу, цей ментальний світ, що не має часу, є істинною реальністю, у той час як все інше є ілюзією, котра створюється для різних цілей. Інші суб'єкти, що знаходяться приблизно на тому ж рівні, називають ці сфери "простором трансформації" або просто "місцем для відпочинку". Тут, як мені розповідають, душі можуть перетворювати свою енергію на одухотворені та неживі об'єкти, створені для навчання та задоволення. Один Суб'єкт сказав мені: "Я думаю про те, що я хочу, і це трапляється. Я знаю, що мені допомагають. Ми можемо стати усім, що нам знайоме з минулого досвіду".
Наприклад, душі можуть стати мінералом, щоб освоїти сутність щільності, деревами — щоб випробувати безтурботність, водою — щоб зрозуміти властивість плинності, метеликами — щоб відчути свободу та красу, і китами щоб відчути силу та неосяжність. Причому, Суб'єкти заперечують, що ці дії відображають їх минулі земні перетворення. Я також дізнався, що душі можуть стати аморфними — без речовини або будівельного матеріалу — і повністю "інтегруватися" в особливе почуття, таке як страждання, щоб загострити свою чутливість.
Деякі Суб'єкти розповідають про те, що вони "перетворювалися" на містичних духів природи, у тому числі на істоти, яких я відношу до світу фольклору: на ельфів, гігантів і русалок. Згадують вони також про контакти з дивними міфологічними тваринами. Ці свідчення настільки живі, що мені важко зарахувати їх до категорії метафоричних образів. Чи є стародавні народні казки багатьох народів просто забобонами чи вони є проявами колективного досвіду душі? Мені здається, що багато наших легенд є симпатичними спогадами душ і були ще в незапам'ятні часи принесені на Землю з невідомих нам місць.
Розділ 11
Розвинуті душі
Люди, у яких душа була б старою і водночас розвинутою — рідкісні. Хоча, у мене немає можливості працювати з великою кількістю душ рівня V, що випромінюють синій колір, робота з ними завжди надихає — завдяки глибині їхнього розуміння і високій духовній свідомості. Насправді, людина, яка перебуває на такому рівні зрілості, не звертається до психолога-регресолога, аби вирішити життєві конфлікти. Найчастіше представники рівня V перебувають у Землі як втілені Гіди. У той час як більшість із нас, упоравшись із фундаментальними проблемами, бореться з повсякденними, розвинута душа більш зацікавлена у тому, щоб щось виправляти та покращувати, вирішуючи особливі завдання.
Ми можемо впізнати їх, коли вони з'являються у суспільстві, — такі значні постаті, як Мати Тереза; проте розвинуті душі, як правило, бувають зайняті якоюсь тихою і скромною роботою. Не потураючи своїм слабкостям, вони виконують своє завдання, покращуючи життя інших людей.