Але я досить впевнений у собі… щоб реалізувати на практиці своє розуміння.
Д-р Н.: Чи заохочувала Вас Айдіс у Вашому прагненні прискорити розвиток, прийнявши два паралельні життя, чи вона відмовляла Вас?
СУБ'ЄКТ: Вона завжди за... Я не часто робив це у минулому.
Д-р Н.: Чому?
СУБ'ЄКТ: Життєві комбінації можуть виявитися виснажливими та суперечливими, а зусилля — непродуктивними, із мінімальним ефектом в обох життях.
Д-р Н.: Ну, я бачу, що Ви допомагаєте людям у Ваших нинішніх життях, але чи доводилося Вам проживати одночасно контрастуючі одне з одним життя, коли в одному Ви не дуже добре поводилися, а в іншому краще?
СУБ'ЄКТ: Так, хоч це було давно. Це одна із переваг паралельних життєвих комбінацій. Одне життя може компенсувати інше. І все ж таки іноді це викликає труднощі.
Д-р Н.: Тоді навіщо Гіди допускають паралельні життя?
СУБ'ЄКТ: (похмуро глянувши на мене) Душі не поставлені у жорсткі бюрократичні умови. Нам усім дозволено мати помилкові погляди та думки і вчитися на цьому.
Д-р Н.: Мені здається, Ви схиляєтеся до думки, що душі середнього рівня краще жити одним життям.
СУБ'ЄКТ: Я би сказав — так, здебільшого, але є й деякі інші мотиви, які спонукають нас прискорити процес.
Д-р Н.: Наприклад?
СУБ'ЄКТ: (весело) Як винагороду за "сумісні" життя, ми отримуємо можливість довше не втілюватися, залишаючись у духовному світі, розмірковуючи та аналізуючи.
Д-р Н.: Ви маєте на увазі, що періоди між життям можуть тривати довше після паралельних втілень?
СУБ'ЄКТ: (усміхається) Звичайно, щоб проаналізувати два життя, потрібно більше часу.
Д-р Н.: Ненсеме, я маю ще кілька питань щодо механізму поділу душі. Як відбувається поділ енергії душі на різні частини?
СУБ'ЄКТ: Ми є частинками... активованих частин. Ми походимо з єдиного цілого.
Д-р Н.: Котре є первинним цілим?
СУБ'ЄКТ: Творцем.
Д-р Н.: Чи є розділені частини Вашої душі повноцінними та закінченими у собі?
СУБ'ЄКТ: Так.
Д-р Н.: Чи всі частини енергії нашої душі йдуть із духовного світу, коли ми втілюємось?
СУБ'ЄКТ: Якась частина нашої душі ніколи не покидає духовного світу: ми не повністю відокремлюємося від Творця.
Д-р Н.: Чим займається та частина, яка залишається у духовному світі, поки ми знаходимося на Землі в одному чи кількох тілах?
СУБ'ЄКТ: Вона... дрімає... в очікуванні возз'єднання із рештою нашої енергії.
Більшість моїх колег, які працюють із минулими життями пацієнтів, стикаються з випадками хронологічно співпадаючих життів у людей, які жили на Землі одночасно у двох місцях. Іноді трапляється три або більше паралельних життів. Душі майже на будь-якій стадії розвитку здатні втілюватися у складних комбінаціях паралельних життів, але я не часто зустрічався із подібним явищем у своїх випадках.
Багатьом людям здається, що ідея поділу душі у духовному світі, та втілення її у двох або більше людських тілах, суперечить усталеним поглядам на душу, як на єдину індивідуалізовану духовну субстанцію. Зізнаюся, мені теж стало ніяково, коли мій пацієнт повідомив, що живе у паралельних життях. Я можу зрозуміти, чому концепція дуального існування душі бентежить і збиває з пантелику деяких людей, особливо, якщо одна душа одночасно живе в різних вимірах, що ми трохи пізніше і розглянемо. Але необхідно зрозуміти, що якщо наші душі є частиною енергії однієї великої наддуші, яка ділиться, тобто поширює себе, щоб створити наші душі, то чому "нащадки" розумної енергії цієї наддуші не можуть мати таку ж здатність розділятися і потім возз'єднуватися знову?
Отримання інформації про духовну діяльність від душ, що перебувають на більш високих щаблях розвитку, іноді виявляється непростою справою. Через складну природу пам'яті та знання на цих рівнях буває важко визначити, що ці люди знають, але не кажуть мені, а що вони насправді не знають. Що стосується Суб'єкта 22, то він і знав і готовий був відповідати на мої запитання. Інформація про різноманітність способів навчання душ у духовному світі, що міститься у цьому випадку, узгоджується з іншими звітами, які є у моїй картотеці.
Д-р Н.: Ненсеме, я хочу зараз звернутися до Вашої діяльності у духовному світі, коли Ви не так зайняті своїми земними втіленнями, особливо до Вашої взаємодії у духовних групах та навчання майстерності Гіда. Чи можете Ви розповісти мені про інші сфери духовного світу, де Ви буваєте чимось зайняті?
СУБ'ЄКТ: (Довга пауза) Так, є інші сфери... я знаю деякі...
Д-р Н.: Скільки?
СУБ'ЄКТ: (обережно) Я думаю – чотири.
Д-р Н.: Як би ви назвали ці сфери діяльності?
СУБ'ЄКТ: Світ без Его, Світ Всезнання, Світ Створення та Демонтування, Світ Зміненого Часу.
Д-р Н.: Ці світи існують у нашому фізичному Всесвіті?
СУБ'ЄКТ: Один — так, решта є позапросторовими сферами.
Д-р Н.: Добре, почнемо з позапросторових сфер. Чи ці три сфери духовного світу призначені для душ?
СУБ'ЄКТ: Так.
Д-р Н.: Чому Ви називаєте всі ці духовні сфери світами?
СУБ'ЄКТ: Я сприймаю їх як... обителі духовного життя.
Д-р Н.: Отже, ці три галузі є ментальними світами?
СУБ'ЄКТ: Так, саме так.
Д-р Н.: Що таке Світ без Его?
СУБ'ЄКТ: Це місце, де вчаться бути.
Д-р Н.: Я чув про це — у різних інтерпретаціях. Чи є там душі-початківці?
СУБ'ЄКТ: Так, новостворені душі знаходяться там, щоб дізнатися, хто вони. Це споконвічне місце, місце походження.
Д-р Н.: Чи виходять его-сутності із цієї сфери у довільному порядку, як вийде, або у душ-початківців є вибір?
СУБ'ЄКТ: Нова душа не здатна зробити вибір. Ви отримуєте свій характер залежно від способу, яким ваша енергія... скомбінована... зібрана для вас.
Д-р Н.: Чи існує там якийсь вид духовного обліку якостей, особливостей, які призначають душам: стільки — одного роду якостей, стільки — іншого?
СУБ'ЄКТ: (Довга пауза) Я думаю, що враховуються багато факторів при розподілі якостей, які роблять нас такими, якими ми є. Що мені дійсно відомо, так це те, що коли душі "привласнюється" его, воно стає особливим пунктом угоди між особистістю та тими, хто дав це его.
Д-р Н.: У чому це полягає?
СУБ'ЄКТ: Зробити максимум кращого, використовуючи отримане его, маючи особистісні особливості.
Д-р Н.: Отже, метою даного світу (Світу без Его) є розподіл особистостей новим душам, яке здійснюється розвинутими істотами?
СУБ'ЄКТ: Так, нова душа — це чиста енергія, яка ще не має справжнього Я. Світ без Его забезпечує вас знаками ідентифікації.
Д-р Н.: Тоді чому Ви називаєте його Світом без Его?
СУБ'ЄКТ: Тому що новостворені душі прибувають сюди без его. Ідея особистісного Я ще не увійшла до тями нової душі. Саме тут душі дається сенс її існування.
Д-р Н.: Чи відбувається цей процес створення душ із присвоєнням їм особистісної ідентифікації постійно?
СУБ'ЄКТ: Наскільки мені відомо, так.
Д-р Н.: Я хочу, щоб ви точно відповіли на моє наступне запитання. Коли Ви як душа набули своєї особистісної сутності, чи випливало з цього автоматично, що Ви призначаєтесь для втілень виключно на Землі у людській формі?
СУБ'ЄКТ: Ні, не так буквально. Ми не приписані до планет на віки вічні.
Д-р Н.: Хотілося б дізнатися, чи мають певні типи душ потяг до особливих форм фізичного життя у Всесвіті?
СУБ'ЄКТ: (пауза) Не заперечуватиму цього.
Д-р Н.: На початку Вашого існування, Ненсеме, чи була у Вас можливість вибирати тіла на інших планетах, окрім людських на Землі?
СУБ'ЄКТ: О... нові душі... Гіди допомагають зробити вибір. Мене привабили людські істоти.
Д-р Н.: Чи були у Вас інші варіанти?
СУБ'ЄКТ: (Довга пауза) Так... але зараз — мені це не зовсім зрозуміло. Вони зазвичай запускають вас раз-другий у якийсь простий світ, де не дуже багато доводиться щось робити. Потім мені запропонували працювати на цій суворій планеті.
Д-р Н.: Земля вважається суворою?
СУБ'ЄКТ: Так. В одних світах ви маєте подолати фізичні незручності, навіть страждання. Інші пов'язані із ментальними випробуваннями. На Землі є і те, і інше. Ми отримуємо славу та визнання за хорошу роботу в таких суворих світах (усміхається). Ті, хто мало втілюються, або подорожують, називають нас авантюристами.
Д-р Н.: Що насправді приваблює Вас на Землі?
СУБ'ЄКТ: Подібність, почуття спорідненості, яке мають людські істоти по відношенню один до одного, коли боряться... змагаючись і співпрацюючи в один і той самий час.
Д-р Н.: Чи не суперечливо це?
СУБ'ЄКТ: (сміється) Це те, що приваблює мене — бути посередником у суперечках людських істот, які гордовиті та схильні помилятися, хоча водночас відчувають потребу у самоповазі. Розумієте, людський розум є досить унікальним.
Д-р Н.: Чим?
СУБ'ЄКТ: Людська істота егоцентрична, але вразлива. Вона може бути за своїм характером нікчемною і підлою, але все ж таки схильною до доброти. На Землі люди поводяться по-різному — і боягузливо, і мужньо. Відбувається постійна боротьба людських цінностей. Така різноманітність мені підходить.
Д-р Н.: Які ще особливості людської форми життя можуть привабити душу, що йде на Землю?
СУБ'ЄКТ: Гм... ті з нас, хто проходять свій розвиток на Землі, мають... бажання допомогти іншим зрозуміти, що за межами їхнього фізичного життя існує нескінченність, допомогти їм виявити справжню доброзичливість і щедрість, через їхню пристрасть. Можливість мати пристрасть, щоб боротися за життя — ось що цінне у людській формі існування.
Д-р Н.: Люди також здатні бути недоброзичливими.
СУБ'ЄКТ: Це лише частина пристрасті, і це також розвивається і змінюється, і коли люди відчувають занепокоєння, вони можуть проявити себе з кращого боку і бувають досить благородними і великодушними.
Д-р Н.: Можливо, це стосується душ, які розвивають позитивні якості, про які Ви говорили?
СУБ'ЄКТ: Ми намагаємося посилити, покращити те, що вже є.
Д-р Н.: Чи повертаються якісь душі назад у Світ без Его після того, як вони вже одного разу побували там і знайшли свою особистість?
СУБ'ЄКТ: (відчуваючи незручність) Так... але я не хочу говорити про це...
Д-р Н.: Ну, тоді не будемо, але мені говорили, що деякі душі справді повертаються, якщо їхня поведінка, у фізичних втіленнях, була систематично неправильною. У мене складається таке враження, що їх вважають дефективними та повертають на "фабрику" для так званої духовної операції?
СУБ'ЄКТ: (Суб'єкт негативно хитає головою з виразом розпачу на обличчі) Мене ображає такий опис.