Та до храму ніхто не спромігся ввійти, аж поки не скінчилися ті сім кар.
Об'явлення 16
1 І я почув гучний голос із храму, що мовив до семи ангелів: "Ідіть і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!"
2 І пішов перший, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини і вклонявся її образу.
3 А другий ангел вилив свою чашу до моря. І стало воно кров'ю, немов у мерця, і кожна істота жива померла в морі.
4 Третій вилив чашу свою на річки та на водні джерела, і стали вони кров'ю.
5 І почув я ангела вод, який промовляв: "Ти, хто є і хто був, ти праведний і святий, що це присудив!
6 Бо вони пролили кров святих та пророків, і ти дав їм напитися крові. Вони варті того!"
7 І я чув, як жертовник промовляв: "Так, Господе, Боже Всемогутній! Правдиві й справедливі суди твої!"
8 А четвертий ангел вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей вогнем.
9 І спека велика палила людей, і зневажали вони ім'я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати йому.
10 А п'ятий ангел вилив чашу свою на престол звірини. І покрив морок царство її, і люди від болю кусали свої язики,
11 і Бога небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, та у вчинках своїх не покаялися!
12 Шостий же вилив чашу свою на річку велику Ефрат і вода її висохла, щоб приготувати дорогу царям, які від східу сонця.
13 І я бачив, що виходили з вуст змія, і з вуст звірини, і з вуст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,
14 це духи демонські, що вчиняють ознаки. Вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на війну того великого дня Бога Всемогутнього.
15 Ось іду, немов злодій! Щасливий, хто не дрімає та одяг свій береже, щоб голим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!
16 І зібрали їх на місце, яке єврейською — Армагеддон.
17 Сьомий же ангел вилив чашу свою на повітря. І з престолу небесного храму залунав гучний голос, що промовляв: "Сталося!"
18 І сталися блискавки, голоси та громи, і стався великий землетрус, якого не було, відколи людина живе на землі...
19 І місто велике розпалося на три частини, і попадали людські міста... І великий Вавілон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина його лютого гніву...
20 І зник кожен острів, і не знайдено гір!...
21 І великий град, вагою з талант, падав з неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом, бо кара його була вельми велика!...
Об'явлення 17
1 І прийшов один із семи ангелів, що мають сім чаш, і сказав мені: "Підійди, я покажу тобі суд над великою розпусницею, що сидить над багатьма водами.
2 З нею розпусту вчиняли земні царі, і вином розпусти її впивалися мешканці землі".
3 І в дусі повів він мене в пустелю. І побачив я жінку, яка сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажливими, що мала сім голів і десять рогів.
4 А жінка була одягнута в порфіру й кармазин, оздоблена золотом, коштовним камінням та перлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну огиди й нечистот розпусти її.
5 А на чолі її було написане ім'я, таємниця: "Великий Вавілон, мати розпусти й огид
землі".
6 І бачив я жінку, п'яну від крові святих і від крові мучеників Ісусових, і бачучи її, дивувався я дивом великим.
7 А ангел промовив до мене: "Чого ти дивуєшся? Я повідомлю тобі таємницю жінки й звірини, що має сім голів та десять рогів, і що носить її.
8 Звірина, яку бачив я, була й нема, і має вийти з безодні, і піде вона на загибель. А
мешканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу, дивуватимуться, як побачать, що звірина була й нема, і з'явиться.
9 Тут має бути розум і мудрість. Сім голів — це сім гір, що на них сидить жінка. І сім царів,
10 п'ять уже впало, шостий є, сьомий іще не прийшов, а як прийде, то мусить він трохи
пробути.
11 І звірина, що була, і якої нема, вона — восьмий цар, що вийде з сімох, піде на загибель.
12 А десять тих рогів, що бачив ти їх, то десять царів, що ще не прийняли царства, але
приймуть владу царську із звіриною на одну годину.
13 Вони мають одну думку, а силу та владу свою віддадуть звірині.
14 Вони воюватимуть проти Ягняти та Ягня переможе їх, бо він Пан над панами і
Цар над царями. А з ним, покликані, обрані й вірні".
15 І казав до мене: "Води, що бачив ти їх, де сидить та повія, то народи та люди, племена та мови.
16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, вони зненавидять повію, спустошать
її й оголять, з'їдять її тіло й у вогні спалять.
17 Бо Бог дав їм до серця, щоб виконати волю його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали звірині, аж поки не виконаються слова Божі.
18 А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними".
Об'явлення 18
1 Після цього побачив я іншого ангела, що сходив з неба, і що владу велику він мав. І земля освітилася від слави його.
2 І він гучно вигукнув: "Упав, упав великий Вавілон! Став він за оселю демонів, прихистком усякому духові нечистому і птахам нечистим та ненависним,
3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи! І земні царі з ним у розпусті були, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!"
4 І почув я інший голос з неба, який промовляв: "Вийдіть з нього, люди мої, щоб не стали ви спільниками гріхів його, і щоб не були покарані разом з ним.
5 Гріхи-бо його досягли аж до неба, і Бог згадав про неправди його.
6 Відплатіть йому, як і він вам платив, і вдвоє помножте йому за вчинки його! Вдвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!
7 Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму каже: "Сиджу, як цариця, і я не вдова, і смутку я не побачу!"
8 Через це одного дня прийдуть кари на нього, смерть, плач і голод, і він спалений буде вогнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!
9 І плакатимуть та голоситимуть за ним царі земні, що з ним у розпусті були та розкошували, коли побачать дим від пожежі його.
10 Вони, налякані його муками, стоятимуть здалека й казатимуть: "Лихо, Лихо, о місто велике, Вавілоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!"
11 І земні купці плакатимуть та голоситимуть за ним, бо ніхто не купує вже їхнього краму,
12 золота й срібла, каміння коштовного й перл, вісону, порфири, шовку та кармазину, всякого дерева запашного, всякого посуду з слонової кістки, всякого посуду з коштовного дерева і з міді, і з заліза, і з мармуру,
13 кориці й шафрану, пахощів, мирри, ладану, вина, оливи, тонкого борошна, пшениці, великої худоби, овець, коней, возів, рабів і душ людських.
14 І плоди скупості душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле зникло для тебе, і вже їх ти не знайдеш!
15 Купці, що вони збагатилися з нього, налякані його муками, стануть здалека плакати та голосити,
16 промовляючи: "Лихо, лихо, місто велике, одягнуте в вісон, порфиру та в кармазин, прикрашене золотом, коштовним камінням та перлами,
17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство"... І всякий керманич, і хто подорожує морем, і моряки, і всі, хто живуть з моря, стали здалека,
18 і дивлячись на дим від пожежі його, вигукували: "Котре до великого міста подібне?"
19 І вони посипали порохом голови свої, і кричали, плачучи та голосячи: "Лихо, лихо, місто велике, що в ньому з його коштовностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!
20 Радій з цього, небо, святі посланці Божі та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!"
21 А один ангел взяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, промовляючи: "Так буде кинуто Вавілон, місто велике, і зникне воно назавжди!
22 І вже не буде чути в тобі звуків гусел, сопілок і сурм! І вже не знайдеться в тобі жодного митця і ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!
23 І світло свічника вже не світитиме в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!
24 Бо в ньому знайдена кров пророків, святих, і вбитих усіх на землі"...
Об'явлення 19
1 По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який промовляв: "Хвала Господові! Порятунок і слава, і сила належать Господові нашому,
2 правдиві-бо та справедливі суди його, бо він засудив ту велику повію, що землю зіпсувала своєю розпустою, і помстився за кров своїх рабів з її рук!"
3 І вдруге сказали вони: "Хвала Господові! Дим з неї піднімається на вічні віки!"
4 І попадали двадцять чотири старшини й чотири істоти, і вклонилися Богові, що сидить на престолі, промовляючи: "Амінь, хвала Господові!"
5 А від престолу почувся голос, що промовляв: "Хваліть Бога нашого всі раби його і всі, хто боїться його, малі й великі!"
6 І почув я ніби голос великого натовпу, наче шум великої води, чи наче звук потужного
грому, що промовляв: "Хвала Господові, бо запанував Господь, наш Бог Всемогутній!
7 Радіймо та тішмося, шануймо славу його, бо весілля Ягняти настало, і жінка його себе
приготувала!"
8 І їй дано було одягнутися в чистий та світлий вісон, бо вісон то праведність святих.
9 І сказав він мені: "Напиши: "Щасливі покликані на весільну вечерю Ягняти!"" І додав: "Це правдиві Божі слова!"
10 І я впав до його ніг, щоб вклонитися йому. А він сказав мені: "Таж ні! Я слуга твій та
братів твоїх, хто має свідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо свідчення Ісусове, то дух пророцтва".
11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а того, хто на ньому сидів кличуть Вірний і Правдивий, і він справедливо судить і воює.
12 Очі його немов полум'я, а на голові його багато вінків. Він ім'я мав написане, якого не знає ніхто, тільки він сам.
13 І одягнутий був він у одяг, пофарбований кров'ю. А ім'я йому — Слово Боже.
14 А війська небесні, одягнуті в білий та чистий вісон, їхали вслід за ним на білих конях.
15 А з його вуст його виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І він пастиме їх залізним берлом, і топтатиме чавило вина лютого гніву Бога Всемогутнього!
16 І він має на одязі та стегнах своїх написане ім'я: "Цар над царями і Пан над панами".
17 І бачив я одного ангела, що на сонці стояв. І він гучно вигукнув до всіх птахів, що в небі літали: "Ходіть на велику Божу вечерю,
18 щоб ви їли тіла царів і тіла тисяцьких, і тіла сильних, і тіла коней, і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних, і рабів, і малих, і великих"...
19 І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб воювати з тим, хто сидить на коні, та з військом його.
20 І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки вчиняв перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і вклонився був образові її.