Приведи з собою Марка, бо мені він потрібний для служби.
12 А Тихика послав я в Ефес.
13 Як будеш іти, то плаща принеси, що його я в Троаді залишив у Карпа, і книжки, особливо пергаментні.
14 Котляр Олександр накоїв був лиха чимало мені... Хай Господь йому віддасть за його вчинками!
15 Стережися його й ти, бо він міцно противився нашим словам!
16 Коли я вперше захищався, жоден не був біля мене, всі покинули мене... Хай їм те буде не зарахоавне!
17 Але Господь наш став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалася через мене, та щоб усі народи почули її. І я визволився з пащі лев'ячої...
18 А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для свого небесного царства. Йому слава на віки вічні, амінь!
19 Поздоров Прискиллу й Акилу та дім Онисифора.
20 Ераст залишився в Коринфі, а Трохима лишив я слабого в Мілеті.
21 Попильнуй прийти до зими. Вітає тебе Еввул, Пуд, Лин, Клавдія і всі брати.
22 Хай Господь буде з духом твоїм! Божа ласка з вами! Амінь.
ЛИСТ ПАВЛА ДО ТИТА
До Тита 1
1 Павло, раб Божий і апостол Ісуса Христа, по вірі обраних Божих для розуміння правди, за благочестям,
2 в сподіванні вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів правдивий Бог,
3 і часу свого дав слово своє в проповіді, що доручене було мені з наказу Рятівника нашого, Бога,
4 до Тита, щирого сина за спільною вірою. Хай буде ласка, милосердя та мир від Бога, Батька й Христа Ісуса, Рятівника нашого!
5 Я для того тебе полишив був на Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,
6 коли хто бездоганний, чоловік єдиної жінки, має вірних дітей, не розпусних та слухняних.
7 Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий урядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,
8 а гостинний, люблячий добро, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,
9 що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати тих, хто сперечається.
10 Багато бо є неслухняних, марнословів, зводників, особливо ж з обрізаних,
11 їм треба вуста затуляти, бо вони цілі родини баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: "Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!"...
13 Це свідоцтво правдиве. З цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,
14 і на юдейські байки не зважали, ані на заповіді людей, що від правди відвертаються.
15 Для чистих все чисте, а для опоганених та для невірних нема нічого чистого, бо споганилися і розум їхній, і сумління.
16 Вони стверджують, немов знають Бога, але відступають від нього своїми вчинками, будучи бридкі й неслухняні, і до всякої доброї справи нездатні.
До Тита 2
1 А ти кажи, що відповідає здоровій науці.
2 Щоб літні чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, в любові й терпеливості.
3 Щоб літні жінки так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,
4 щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,
5 щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже слово.
6 Так само благай юнаків, щоб були помірковані.
7 Будь прикладом у добрих справах:
8 в поважності, в повноті бездоганного навчання словом здоровим та неосудливим, щоб супротивник був осоромлений і неспроможний нічого лихого сказати про нас.
9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не суперечили,
10 не крали, а виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Рятівника нашого, Бога.
11 Бо виявилений незаслужений Божий дар, що врятує всіх людей,
12 навчаючи нас, щоб ми, відцуравшись безбожності та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в сучасному світі,
13 і чекали щасливих сподівань та прихід слави великого Бога й Рятівника нашого Христа Ісуса,
14 що самого себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконня та очистити собі людей обраних, у добрих справах запопадливих.
15 Оце кажи, нагадуй та картай з усією повагою. Хай тобою ніхто не зневажає!
До Тита 3
1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякої доброї справи готові були,
2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.
3 Бо колись були й ми нерозсудливі, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.
4 А коли з'явилася доброта та любов до людей Рятівника, нашого Бога,
5 Він нас врятував через купіль відродження й оновлення духом святим не з праведних справ, що ми їх робили, а через своє милосердя,
6 яке він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Рятівника нашого,
7 щоб ми виправдалися його ласкою, і стали спадкоємцями сподівання на вічне життя.
8 Вірні ці слова, і я хочу, щоб ти і про це з певністю казав, щоб ті, хто вірять у Бога, дбали про першість у добрих справах. Для людей це добре й корисне!
9 Остерігайся нерозумних змагань, і родоводів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.
10 Єретика, після першої та другої настанови, відрікайся,
11 знаючи, що зіпсувався такий та грішить, і він сам себе засудив.
12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.
13 Законника Зину та Аполлоса припровадь, подбавши, щоб для них не забракло нічого.
14 Хай же навчаються й наші задовольняти свої потреби добрими справами, щоб плоди вони приносили.
15 Вітають тебе всі, хто зі мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Божа ласка з вами всіма! Амінь.
ЛИСТ ПАВЛА ДО ФИЛИМОНА
До Филимона 1
1 Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому,
2 сестрі любій Апфії, соратникові нашому Архипові і зібранню в оселі твоїй.
3 Хай буде ласка вам і мир від Бога, Батька нашого й Господа Ісуса Христа!
4 Я завжди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
6 щоб спільність віри твоєї діяльна була в розумінні всякого добра, що в нас для Христа.
7 Бо ми маємо радість велику і втіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.
8 Через це, хоч я маю велику волю в Христі наказувати тобі про потрібне,
9 але більше з любові благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.
10 Благаю тебе про сина мого, Онисима, якому став я батьком в тюремних кайданах.
11 Колись то для тебе він був непотрібний, нині же для тебе й для мене він дуже потрібний.
12 Тобі я повертаю його, того, хто є неначе серце моє.
13 Я волів тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив поки я в кайданах за добру новину,
14 та без волі твоєї нічого робити не бажав я, щоб твій добрий вчинок не був вимушений, а добровільний.
15 Бо може для того він був відлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,
16 і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі.
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
18 Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це мені.
19 Я, Павло, написав це рукою своєю, що розрахуюся з тобою, не згадуючи, що ти навіть самого себе мені винен.
20 Так, брате, хай я отримаю те, що в Господі від тебе прохаю. Заспокой моє серце в Христі!
21 Пересвідчений я про слухняність твою, і тобі написав оце, знаючи, що ти зробиш і більше, ніж я прошу.
22 А разом мені приготуй і помешкання, бо сподіваюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам.
23 Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі,
24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники.
25 Ласка Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.
ЛИСТ ПАВЛА ДО ЄВРЕЇВ
До євреїв 1
1 Багато раз і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до батьків через пророків,
2 а в ці останні дні промовляв він до нас через Сина, що його настановив за нащадка всього, що ним і навіки він створив.
3 Він — відблиск слави його, образ його сутності, він опираючись на силу слова його, жертвуючи собою, очистив нас від гріхів, і засів по правиці Величного на висоті.
4 Він став набагато вищий за ангелів, і успадкував славетніше за них ім'я.
5 Кому бо коли з ангелів він промовив: "Ти мій Син, я сьогодні тебе породив!" І ще: "Я буду йому за Батька, а він мені буде за Сина!"
6 І коли знов він приводить на світ Первістка, то каже: "Хай йому вклоняться всі ангели Божі".
7 І щодо ангелів він каже: "Ти робиш вітри ангелами своїми, а палючий вогонь — своїм слугою".
8 А про Сина: "Престол твій, о Боже, престол вічний, берло твого царювання — берло праведності".
9 І: "Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів. Через це намастив тебе, Боже, твій Бог оливою радості більше, ніж друзів твоїх.
10 Ти, Господе, землю колись заклав, а небо — творіння твоїх рук.
11 Вони всі стануть, немов той зношений одяг, і згинуть, а ти стоятимеш.
12 Ти їх згорнеш, як згортають накидку, і переведуться вони, а ти завжди той самий, і роки твої не закінчаться!"
13 Кому з ангелів коли він сказав: "Сядь праворуч мене, доки не покладу я твоїх ворогів підніжком ногам твоїм!"
14 Чи ж вони всі не духи для служіння, що їх посилають на службу для тих, хто має успадкувати порятунок?
До євреїв 2
1 Через це нам треба більше зважати на почуте, щоб ми ніколи не відпали.
2 Коли те слово, що сказали його ангели, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу платню,
3 то як ми втечемо, коли ми не дбали про такий великий порятунок? Він проповідувався спочатку від Господа, підтвердився нам через тих, хто почув,
4 коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, різними силами та святим духом, який дає з волі своєї.
5 Бо він не піддав ангелам світ майбутній, що про нього кажемо.
6 Але хтось десь засвідчив був: "Що є людина, про яку ти пам'ятаєш, і Син Людський, про якого ти піклуєшся?"
7 Ти поставив його трохи меншим від ангелів, честю й величчю ти увінчав його, і поставив його над справами рук своїх,
8 ти все підкорив під ноги йому! А підкоривши все, не залишив нічого йому непідкореного.