Багатьох людей які живуть у світі. І він сказав це означатиме шо я зроблю шось велике для науки і стану славетним і моє прізвище згадуватимуть у багатьох книжках. Мені байдуже стану я чи не стану знаменитим. Я тільки хочу стати умним як інші люде шоб я міг завести багато друзів які любитимуть мене. Вони не дали мені нічого їсти сьодні. Я не знаю який стосунок має їжа до буття умним і мині хочецця їсти. Професорь Нявмур забрав у мене моє шоколадне тістичко. Цей професорь Нявмур великий жадюга. Дохторь Штраус сказав я зможу забрати своє тістичко після аперації. А до аперації їсти не дозволено. Навіть сир.
Сьомий звіт 11 берізня
Аперація мені не боліла. Дохторь Штраус зробив її мині коли я спав. Я не знаю як її було зроблино бо нічого не бачив але мої очі та голова залишалися забинтовані протягом трьох днів тому я не міг написати звіт до сьоднішнього дня. Худа нянька шо спостерігала як я пишу сказала, шо я написав слово "прагрес" неправильно і підказала мені як його писати а також підказала як пишуться й кілька інших слів. Мині треба це запам'ятати. У мене дуже погана памнять на те як пишуться слова. Проте сьогодні вони розбинтували мені очі і я тепер можу написати звіт. Та кілька бинтів ще залишилися в мене на голові.
Я злякався коли вони увійшли до мене й сказали шо мині пора на аперацію. Вони підняли мене з ліжка, переклали на інше ліжко з коліщатами й викотили мене з палати в коридорь і підкотили до дверей апераційної. Я був здивований побачити шо це велика кімната із зеленими стінами й багатьма дохторями які сиділи під стінами на високих стільцях наготувавшись дивитись на аперацію. Я не знав шо моя операція буде наче вистава.
До столу підійшов чоловік весь у білому навіть обличчя в нього було затулене білою марлею і він сказав розслабся Чярлі це я дохторь Штраус. Я сказав привіт дохторю я боюся. Він запевнив мине тобі нима чого боятися Чярлі ти зараз заснеш. Я сказав саме цього я й боюся. Він поплескав мене по голові й тоді двоє інших чоловіків також у білих масках підійшли і прив'язали мої руки й ноги до ліжка тож я не міг поворухнути ними й це дуже мене налякало і я мав відчуття шо мій шлунок зараз викине все назовні але я втримався й лише трохи спітнів і хотів закричати але вони поклали шось гумове на моє обличчя шоб я крізь нього дихав і воно дивно пахло. Весь час я чув як дохторь Штраус голосно балакав розповідав про аперацію й повідомляв усім шо він зараз робитиме. Але я не зрозумів нічого з його пояснень і подумав шо можи після аперації я стану розумним і зрозумію все про що він тепер каже. Отож я зробив глибокий вдих і мені здалося я дуже стомлений бо провалився в сон.
Коли я прокинувся я знову лежав у ліжку було дуже темно і я нічого не бачив але я чув якусь балачку. То були нянька й Берт і я запитав їх у чому річ чому вони не вмикають світла й коли мені робитимуть аперацію. Вони засміялися й Берт сказав Чярлі аперацію тобі вже зробили. А світла немає томушо очі в тебе забинтовані.
Чудасія та й годі. Вони зробили мені аперацію коли я спав.
Берт приходить до мене щодня він усе про мене записує мою тимпиратуру мій кров'яний тиск та все інше. Він каже науковий метід вимагає такої інформації. Їм треба знати шо зі мною відбувається шоб вони знову змогли аперувати мене якшо їм захочеться. Не тільки мене а й інших тих кому захочеться бути умним.
Тому я й повинен писати звіти. Берт каже це частина сперименту мовляв вони сфотографують мої звіти й вивчатимуть їх намагаючись зрозуміти шо відбувається у мене в мозку. Я не бачу як вони можуть довідатися шо відбувається в моєму мозку дивлячись на мої звіти. Я чітав їх багато разів знову й знову аби зрозуміти шо я пишу і я не знаю шо відбувається в моєму мозку і як вони довідуються про це.
Але зрештою це наука і я повинен спробувати бути умним як інші люди. Коли я стану умним тоді вони балакатимуть зі мною і я зможу сидіти з ними і слухати як роблять Джо Карп і Френк і Джімпі коли вони розмовляють і слухають діскусії про важливі речі. Коли вони працюють вони починають балакати на такі теми як про Бога або про те як багато призидент марнує грошей або про риспубліканців і димократів. І вони збуджуються так ніби з ними зараз станиться припадок тож містер Доннер заходить до кімнати й кричить годі базікати повертайтеся до праці а то всіх повиганяю з роботи. Мені хочеться розмовляти про такі речі.
Якшо ти умний ти можеш мати багато друзів і ти не почуваєш себе самотнім весь час.
Професор Нявмур каже це добре шо я описую у своїх звітах все шо зі мною діється але він каже шоб я більше писав про те шо я почуваю і шо я думаю і більше спогадував про минуле. Я сказав йому шо не знаю як треба думати або спогадувати а він сказав ти тільки спробуй.
Весь той час поки в мени були забинтовані очі я намагався думати і спогадувати але нічого ни домігся бо ни знаю шо мені думати і про шо спогадувати. Можливо якшо я в нього запитаю він розкаже мені як я повинен думати тепер коли я маю бути умним. Як думають або шо спогадують люди наділені тямкою. Цікаві речі я переконаний. Мені хочицця шоб я вже знав шось про цікаві речі.
12 берізня
Мені вже не треба писати слово "звіт" у кінці кожного дня тепер коли я починаю списувати нові аркуші після того як професорь Нявмур забрав у мене ті шо я вже написав. Я лише повинен писати дату нагорі. У такий спосіб я заощаджую час. Це добра думка. Я сиджу в ліжку й визираю у вікно на траву й дерева. Худу няньку звуть Гілда й вона дуже добре ставиться до мене. Вона приносить мині їсти прибирає мою постіль і каже шо я дуже хоробрий чоловік бо дозволив їм зробити аперацію в себе на галові. Вона каже шо не дозволила б їм колупатися у своєму мозку за весь чай який вирощують у китаї. Я сказав їй шо дозволив зробити собі аперацію не за чай. Вони зробили її шоб я став умним. А вона заперечила шо навряд чи вони мають право зробити мене умним бо якби бог хотів шоб я став умним він би дозволив мині таким народитися. А шо ж тоді можна сказати про Адама та Єву й про гріх із деревом знання про з'їдене яблуко й про гріхопадіння. І можливо професорь Нявмур та дохторь Штраус і справді зробили шось таке чого вони не мали права робити. Вона дуже худа й коли балакає, її обличчя стає червоним. Вона порадила шоб я молився богу й попросив його простити мені за те шо вони зі мною зробили. Але ж я не їв яблук і не робив нічого гріховного. Проте я був дуже наляканий. Можливо я не повинен був дозволяти їм робити аперацію на своєму мозку якшо нянька сказала мені правду й вони порушили волю бога. Я не хочу шоб бог на мене розгнівався.
13 берізня
Сьодні вони змінили мині няньку. Це дуже вродлива дівчина. Її звуть Люсіль вона показала мені як писати її ім'я для моїх звітів у неї русяве волосся й сині очі. Я запитав куди поділася Гілда й вона сказала мині шо Гілда більше не працює в цій частині шпиталю. Вона тепер працюватиме в пологовому відділенні з немовлятами де вона може базікати скільки їй заманеться.
Коли я запитав у неї шо таке пологове відділення, вона сказала шо там народжують немовлят та коли я поцікавився як їх народжують вона почервоніла як Гілда і сказала шо їй треба комусь поміряти тимпературу. Ніхто ніколи не розповідав мені звідки бируться немовлята. Можливо якшо моя аперація мала успіх і я стану розумним я довідаюся й про це.
Міс Кінніан прийшла сьогодні мене навідати й сказала Чярлі у тебе чудовий вигляд. Я сказав їй шо почуваюса добре але ше не став умним. Я думав шо коли аперація закінчиться й вони знімуть бинти з моїх очей я стану умним і знатиму багато чого тож зможу чітати й балакати на важливі теми, як і кожен інший.
Вона сказала так не буває Чярлі. Усе відбувається повільно, й тобі треба тяжко працювати щоб стати розумним.
Я цього не знав. Якшо мині треба тяжко працювати то навішо мені робили аперацію. Вона сказала шо точно не знає але аперацію було задумано для того шоб я міг стати умним якшо наполегливо працюватиму а без аперації умним стати я не зміг би хоч би скільки і як би тяжко працював.
Я сказав їй шо це мині зіпсувало настрій бо я сподівався стати умним відразу шоб піти до пикарні й показати хлопцям яким я став умним і побалакати з ними про всяку всячину а може й бути призначеним помічником головного пекаря. А потім я мав намір знайти свою матір і свого тата. Вони здивувалися б побачивши який я став умний томушо моя матуся завжди мріяла побачети мене умним. Можливо вони вже не позбулися б мине, побачевши, який я став розумний. Вона поплескала мене по руці й сказала я знаю ти станеш умним. Я вірю в тебе Чярлі.
Звіт восьмий 15 берізня
Мене виписали зі шпиталю але я ще не повирнувся на роботу. Нічого не відбулося. Я відбув чимало тестів і кілька разів змагався з Елджерноном. Я ненавиджу цього миша. Він завжди випереджає мене. Професорь Нявмур каже шо я повинен грати в їхні ігри й відбувати всі тести знову й знову.
Ці лаберинти дурні. І картинки також дурні. Я люблю малювати чоловіків і жінок, але не хочу вигадувати ниправду про людей.
І я не вмію разгадувати галаваломки.
У мене часто болить галава томушо я намагаюся думати й пригадувати забагато. Дохторь Штраус обіцяв шо допомагатиме мені але не допомагає. Він не каже шо мені думати й коли я стану умний. Він лише примушує мене лежати на кушетці й балакати.
Міс Кінніан прийшла навідати мене й у колежжі. Я сказав їй шо нічого не відбуваєцця. Я либонь не дочекаюся, коли стану умний. Вона сказала, ти мусиш бути терплячим Чярлі такі речі потребують часу. Це відбуватимецця так повільно шо ти й ни помітиш як воно відбуваєцця. Вона повідомила мині шо Берт сказав їй шо зі мною все гаразд. Я все ше думаю шо ці змагання й тести дурні й написання звітів які я пишу теж дурна робота.
16 берізня
Я пообідав із Бертом у ресторані колежжу. Там є багато харошої їжі і з мене ніхто не бере за неї грошей. Я люблю сидіти й дивитися на хлопців і дівчат які навчаються в колежжі. Вони іноді пустують, але здебільшого розмовляють про всілякі речі як і пекарі в пикарні Доннера. Берт каже вони розмовляють про мистецтво політику та релігію. Я не знаю шо означають ці речі але знаю шо релігія це бог. Матуся часто розповідала мені про нього та про ті заходи до яких він удався щоб сотворити світ.