Хіба за волів Бог турбується?
10 Чи говорить Він зовсім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати орач, а молотник молотити з надією мати частку в своїм сподіванні.
11 Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо ми ваше тілесне?
12 Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили цього права, та все терпимо, аби перешкоди якої Христовій Євангелії ми не вчинили.
13 Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку?
14 Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії.
15 Але з того нічого не вжив я. А цього не писав я для того, щоб для мене так було. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто знівечив хвалу мою!
16 Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!
17 Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену.
18 Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя.
19 Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.
20 Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних.
21 Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.
22 Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.
23 А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником.
24 Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви!
25 І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний.
26 Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи.
27 Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним.
1-е до коринтян 10
1 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
3 і всі їли ту саму поживу духовну,
4 і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!
5 Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.
6 А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.
7 Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.
8 Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
9 Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.
11 Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.
12 Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
13 Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
14 Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.
15 Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.
16 Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?
19 Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
20 Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.
22 Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?
23 Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!
25 °жте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,
26 Бо Господня земля, і все, що на ній!
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
28 Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
29 Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!
32 Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,
33 як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.
1-е до коринтян 11
1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і заховуєте так передання, як я вам передав.
3 Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог.
4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, осоромлює він свою голову.
5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою голову, бо це є те саме, як була б вона виголена.
6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стригтися чи голитися, нехай покривається!
7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка чоловікові слава.
8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
9 не створений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
10 Тому жінка повина мати на голові знака влади над нею, ради Анголів.
11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все від Бога.
13 Поміркуйте самі між собою, чи пристойне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то безчестя для нього?
15 Коли ж жінка косу запускає, це слава для неї, бо замість покривала дана коса їй.
16 Коли ж хто сперечатися хоче, ми такого звичаю не маємо, ані Церкви Божі.
17 Пропонуючи це вам, я не хвалю, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
18 Бо найперше, я чую, що як сходитесь ви на збори, то між вами бувають поділення, у що почасти я й вірю.
19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
20 А далі, коли ви збираєтесь разом, то не на те, щоб їсти Господню Вечерю.
21 Бо кожен спішить з'їсти власну вечерю, і один голодує, а другий впивається.
22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю вас? Не похвалю!
23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб,
24 подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!
25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!
26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.
27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої!
28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули.
31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.
32 Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.
33 Ось тому, мої браття, сходячись на поживу, чекайте один одного.
34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не сходилися ви на осуд. А про інше, як прийду, заряджу.
1-е до коринтян 12
1 А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.2 Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
3 Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.
4 Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.
5 Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.
6 Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
7 І кожному дається виявлення Духа на користь.
8 Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом,
9 а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом,
10 а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.
11 А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.
12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.
13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.
14 Бо тіло не є один член, а багато.
15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?
16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?
17 Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
18 Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.
19 Якби всі одним членом були, то де тіло було б?
20 Отож, тепер членів багато, та тіло одне.
21 Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.
22 Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
24 а нашим пристойним того не потрібно.