Що ти кажеш про себе самого?"
23 І відповів він: "Я голос того, хто кличе: "В пустелі рівняйте шлях Господній", як Ісая пророк заповів.
24 Посланці ж із фарисеїв були.
25 І вони запитали його: "Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?"
26 Відповів їм Іван: "Я водою хрищу, а між вами стоїть, що його ви не знаєте.
27 Він той, хто за мною йде, хто до мене був, кому розв'язати ремінця від взуття його я негідний".
28 Це в Віфанії діялося, на тому боці Йордану, де христив був Іван
29 Наступного дня Іван побачив Ісуса, що до нього йшов, та й сказав: "Оце Ягня Боже, що на себе гріх світу бере!
30 Це той, що про нього казав я: "За мною йде той, хто був до мене, бо був перше, ніж я" Це той, про кого я сказав: "За мною йде той, хто поставлений наді мною, бо був раніше мене".
31 І не знав я його. Та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві він з'явився.
32 І свідчив Іван, промовляючи: "Бачив я духа, що сходив, у вигляді голуба з неба, та залишився на ньому.
33 І не знав я його, але той, хто христити водою послав мене, мені сказав: "Над ким духа побачиш, що сходить і залишиться на ньому, це той, хто христитиме духом святим".
34 І я бачив, і засвідчив, що він Божий Син!"
35 Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.
36 І поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: "Ото Ягня Боже!"
37 І почули два учні, як він казав, та й пішли за Ісусом.
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за ним, та й запитав у них: "Чого ви шукаєте?" А вони відповіли йому: "Вчителю, де ти живеш?"
39 І він сказав їм: "Ходіть і побачите!" Ті пішли та й побачили, де він жив, і в нього той день перебули. Було ж близько десятої години.
40 А один з тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за ним, був Андрій, брат Симона Петра.
41 Він знайшов перше Симона, брата свого, та й сказав до нього: "Знайшли ми Месію" (що грецькою означає Христос).
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж поглянувши, промовив Ісус: "Ти Симон, син Йонин, віднині будеш Кифа" (грецькою — Петро, Скеля).
43 Наступного дня він мав намір піти в Галілею. І знайшов Пилипа та й сказав йому: "Іди за мною!"
44 А Пилип з Віфсаїди походив, з міста Андрія й Петра.
45 Пилип Нафанаїла знайшов та й сказав йому: "Ми знайшли того, що про нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, з Назарету".
46 І сказав йому Нафанаїл: "Та хіба ж може бути з Назарету що добре?" А Пилип йому сказав: "Прийди та побач".
47 Ісус, угледівши Нафанаїла, що до нього йде, сказав про нього: "Ото справді ізраїльтянин, що нема в ньому підступу!"
48 Запитав його Нафанаїл: "Звідки знаєш мене?" Ісус відповів йому: "Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіговим деревом був ти".
49 Нафанаїл же сказав: "Вчителю, ти Син Божий, ти цар Ізраїлів!"
50 А Ісус сказав йому: "Ти віриш, бо сказав я тобі, що під фіговим деревом бачив тебе? Більше від цього побачиш!"
51 І додав: "Істино, істино кажу вам: "Ви побачите небо відкрите та ангелів Божих, що спускаються на Людського Сина і піднімаються назад"".
Вiд Iвана 2
1 А третього дня весілля справляли в Кані галілейській, і була там Ісусова мати.
2 На весілля запрошений був теж Ісус та учні його.
3 Як забракло вина, то мати Ісусова сказала до нього: "Не мають вина!"
4 Ісус же відповів їй: "Що нам до того? Не прийшла ще година моя!"
5 А мати його сказала до слуг: "Зробіть усе, що він вам скаже!"
6 Було тут шість кам'яних посудин на воду, місткістю відер по два чи три, які стояли для очищення юдейського.
7 Ісус звелів слугам наповнити водою посудини. І ті наповнили їх вщерть.
8 І він сказав до них: "А зараз начерпайте і занесіть до весільного старости". І вони занесли.
9 Як весільний же староста скуштував воду, що стала вином, а він не знав, звідки воно, знали тільки слуги, що води наливали, то староста покликав тоді молодого
10 та й сказав йому: "Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше, ти ж досі добре вино зберіг"...
11 Такий початок чудам зробив Ісус у Кані галілейській і тим виявив славу свою. І повірили в нього учні його.
12 Після цього відправився він сам, мати його, брати його та його учні до Капернауму і там перебули декілька днів.
13 А наближалася Пасха юдейська, і Ісус подався до Єрусалиму.
14 І знайшов він, що продавали в храмі волів, овець, голубів та міняльників, що сиділи там.
15 І зробивши бича з мотузок, він вигнав усіх з храму, вівці й воли, а міняльникам гроші розсипав, і поперевертав їм столи.
16 І сказав продавцям голубів: "Заберіть це звідси і не перетворюйте оселю Батька мого на базар!"
17 Тоді учні його згадали, що написано: "Ревність до помешкання твого з'їдає мене!"
18 І сказали юдеї йому: "Яке нам знамено покажеш, що ти уповноважений робити таке?"
19 Ісус відповів їм: "Зруйнуйте цей храм і за три дні я поставлю його!"
20 Юдеї ж сказали: "Сорок шість років будувався цей храм, а ти за три дні поставиш його?"
21 А він казав про храм тіла свого.
22 Коли ж він з мертвих воскрес, то учні його згадали, що він казав це, і повірили в Писання та в слово Ісусове.
23 А як у Єрусалимі він був у свято Пасхи, то багато повірили в його ім'я, побачивши чуда його, що він робив.
24 Але Ісус не покладався на них, бо знав усіх,
25 і потреби не мав у тому, щоб розпитувати про людину, бо знав сам серце її.
Вiд Iвана 3
1 Був один чоловік із фарисеїв на ім'я Никодим, очільник юдейський.
2 Він до нього прийшов уночі, та й сказав йому: "Вчителю, знаємо ми, що прийшов ти від Бога, як вчитель, бо не може ніхто таких чуд зробити, які робиш ти, коли Бог з ним не буде".
3 Ісус відповів йому: "Істино, істино кажу тобі: "Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого царства"".
4 А Никодим запитав його: "Як може людина народитися, бувши старою? Хіба може вона увійти до утроби своїй матері знову й народитися?"
5 Ісус відповів: "Істино, істино кажу я тобі: "Коли хто не народиться з води й духа, той не може ввійти в царство Боже".
6 Що народилося з тіла, є тіло, що ж народилося з духа, є дух.
7 Не дивуйся тому, що сказав я тобі: "Вам необхідно народитися згори".
8 Вітер дме, куди йому заманеться, і його голос ти чуєш, та не знаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває з кожним, хто від духа народжений".
9 Запитав його Никодим: "Як це статися може?"
10 Ісус відповів йому: "Ти вчитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш?
11 Істино, Істино кажу я тобі: "Ми промовляємо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте".
12 Коли я розповідаю вам про земне, та не вірите ви, то як же ви повірите, коли я розповідатиму вам про небесне?
13 Ніхто не сходив на небо, окрім того, хто з неба зійшов, Людського Сина, що на небі.
14 І як Мойсей підняв змія над пустелю, так мусить піднятий бути й Син Людський,
15 щоб кожен, хто вірить у нього, мав вічне життя.
16 Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірить у нього, не загинув, а мав життя вічне.
17 Бо Бог не послав свого Сина на світ, щоб він світ засудив, а щоб через нього світ врятувався.
18 Хто вірить у нього, не буде засуджений, хто ж не вірить, той уже засуджений, що не повірив в ім'я єдинородного Сина Божого.
19 Суд у тому, що світло на світ прибуло, люди ж не світло полюбили, а темряву, лихі-бо були їхні вчинки!
20 Бо кожен, хто коїть лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не було викрито вчинків його.
21 А хто вчиняє за правдою, той до світла йде, щоб виявилися його вчинки, зроблені в Бозі".
22 По цьому прийшов Ісус та учні його до Юдеї, і він там перебував з ними та христив.
23 А Іван теж христив в Еноні поблизу Салиму, бо було там багато води, і туди приходили люди й христилися,
24 Іван же не був ще ув'язнений.
25 І зчинилася суперечка Іванових учнів з юдеями про очищення.
26 І прийшли до Івана вони та й сказали йому: "Вчителю, той, хто був з тобою по той бік Йордану, про якого ти свідчив, ото й він христить і до нього всі йдуть".
27 Іван відповів: "Людина нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
28 Ви самі мені свідчите, шо я казав: "Я не Христос, але посланий я перед ним".
29 Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Так оце і я радістю наповнився!
30 Він має рости, я ж незначним ставати.
31 Хто зверху приходить, той над усіма. Хто походить із землі, той земний, і слова його земні. Хто приходить з неба, той над усіма,
32 і що бачив і чув, те він свідчить, та свідоцтва його не приймає ніхто.
33 Хто ж прийняв свідоцтво його, той підтвердив тим, що Бог правдивий.
34 Бо кого Бог послав, той Божі слова промовляє, бо духа дає Бог без міри.
35 Батько любить Сина, і дав усе в його руку.
36 Хто вірить у Сина, той має вічне життя, а хто в Сина не вірить, той життя не побачить, а матиме на собі гнів Божий".
Вiд Iвана 4
1 Як Господь же дізнався, що почули фарисеї, ніби Ісус збирає та христить більше учнів, як Іван,
2 хоч Ісус не христив сам, а учні його,
3 він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.
4 І потрібно було Самарію йому переходити.
5 Отож, прибув він до самарійського міста Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.
6 Там же була криниця Якова. І Ісус, зморений переходом, сів отак край криниці. Було близько шостої години.
7 Надійшла ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус сказав до неї: "Дай напитися мені!"
8 Бо учні його відійшли були в місто, щоб купити поживи.
9 Тоді запитала його самарянка: "Як же ти, будучи юдеєм, просиш напитися в мене, самарянки?" Вона так сказала, бо юдеї з самарянами не мали ніяких зносин.
10 Ісус відповів їй: "Коли б знала ти, що то Божий дар, і хто той, що в тебе просить напитися, ти б у нього просила, і він тобі дав би живої води".
11 А жінка сказала до нього: "І черпака в тебе, пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш ти воду живу?
12 Чи ти більший за нашого батька Якова, що нам дав цю криницю, і він сам з неї пив, і сини його, і худоба його?"
13 Ісус відповів їй: "Кожен, хто воду цю п'є, спрагу матиме знову.
14 А хто питиме воду, що я йому дам, спраги не матиме повік, бо вода, що я йому дам, стане в ньому джерелом тієї води, що тече в життя вічне".
15 Жінка ж сказала до нього: "Дай мені, пане, цієї води, щоб не мала я спраги, і сюди не приходила брати".
16 Ісус же їй відповів: "Іди, поклич чоловіка свого та й повертайся сюди".
17 А жінка сказала: "Чоловіка не маю"...