І повернувся він до себе, і дивувався, що сталося...
13 І йшли двоє з них того ж дня в село Еммаус, що за шістдесят стадій від Єрусалиму.
14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
15 І ото, як вони розмовляли і розпитували один одного, приєднався до них сам Ісус, і пішов разом з ними.
16 Очі ж їхні були стримані, щоб його не пізнали.
17 І запитав він їх: "Про що між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?"
18 І відгукнувся один на ім'я Клеопа до нього: "Ти мабуть у Єрусалимі захожий, що не знаєш, що сталося тут цими днями?"
19 І запитав він їх: "А що сталося?" А вони сказали йому: " Про те, що трапилося з Назарянином Ісусом, що пророком був, могутнім у справах та слові перед Богом і всім народом.
20 Як старші священики й наша старшина віддали його на суд смертний, щоб розп'ясти...
21 А ми сподівалися були, що це той, що має Ізраїля визволити. І сьогодні вже третій день, як усе оте сталося...
22 А жінки, що вранці були біля могили, нас здивували.
23 Вони тіла його не знайшли, повернулися й розповідали, що бачили явлення ангелів, які кажуть, що живий він...
24 І пішли з наших до могили, і знайшли так, як казали й жінки, та його не побачили"...
25 Тоді він сказав їм: "О, нерозумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали пророки!
26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було і ввійти в свою славу?"
27 І він розпочинаючи від Мойсея й пророків усіх, розтлумачив їм Писання, що про нього було.
28 І наблизилися вони до села, куди йшли. А він вдавав, ніби хоче йти далі.
29 А вони не пускали його й умовляли, щоб залишився з ними, бо вже вечоріло. І він увійшов, щоб з ними побути.
30 І ото, коли сів він з ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і ламаючи, їм подавав...
31 Тоді очі відкрилися їм і пізнали його. Але він став для них невидимий...
32 І казали вони один одному: "Чи ж не палало нам серце обом, коли промовляв він до нас на шляху, і коли розтлумачував нам Писання?"...
33 І встали вони, і повернулися до Єрусалиму, і знайшли там у зібранні одинадцятьох і тих, що з ними були,
34 які розповідали, що Господь насправді воскрес, і з'явився був Симонові.
35 А вони розповіли, що сталося було на шляху, і як пізнали його в ламанні хліба.
36 І як вони казали це, сам Ісус став між ними і промовив до них: "Мир вам!"
37 А вони налякалися, і думали, що бачать духа.
38 Він же промовив до них: "Чого ви стривожилися? І чого сумніви серця ваші заполонили?
39 Погляньте на руки мої та на ноги мої, це ж я сам! Доторкніться до мене і впевнитеся, бо не має дух тіла й кісток, а я, бачите, маю".
40 І промовивши це, показав він їм руки та ноги.
41 І як ще не йняли вони віри з радощів та дивувалися, він сказав їм: "Чи не маєте тут чогось поїсти?"
42 Вони ж подали йому шматок риби печеної та щільника медового.
43 І взявши, він їв перед ними.
44 І промовив до них: "Це слова, що казав я до вас, коли був ще з вами: "Потрібно, щоб виконалося все, що про мене в Законі Мойсеєвому, в Пророках і в Псалмах написане".
45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.
46 І сказав він до них: "Як написано, так мав постраждати Христос і воскреснути з мертвих третього дня,
47 і щоб у ім'я його проповідувалося покаяння та пробачення гріхів між народів усіх, розпочинаючи від Єрусалиму.
48 А ви свідки того.
49 І ось я посилаю на вас обітницю мого Батька, а ви залишайтеся в місті, аж поки одягнетеся силою з висоти".
50 І він вивів за місто їх аж до Віфанії. І здійнявши руки свої, поблагословив їх.
51 І як він благословив їх, то став віддалятися від них і підніматися в небо.
52 А вони вклонилися йому, і повернулися до Єрусалиму з великою радістю.
53 І завжди перебували в храмі, славлячи та хвалячи Бога. Амінь.
ДОБРА НОВИНА ВІД ІВАНА
Вiд Iвана 1
1 На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
2 Воно в Бога було споконвіку.
3 Усе через нього постало, і все, що постало, не постало без нього.
4 І життя було в ньому, і було життя світлом для людей.
5 А світло крізь темряву світить, і темрява невладна над ним.
6 Був один чоловік, посланий Богом, на ім'я Іван.
7 Він прийшов, щоб свідчити про світло, і щоб повірили всі через нього.
8 Він тим світлом не був, але свідчити мав він про світло.
9 Світлом правдивим був той, хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.
10 Він у світі був, і світ через нього постав, але світ не пізнав його.
11 До своїх він прибув, та свої відцуралися його.
12 А всім, що його прийняли, він дав їм можливість дітьми Божими стати, тим, що вірять в ім'я його,
13 що вони не з крові, ані з бажань тілесних, ані з волі людської, а з волі Божої.
14 І Слово стало тілом, і перебувало між нами, повне Божої ласки та правди, і ми бачили славу його, славу як первістка Батькового.
15 Іван свідчив про нього і промовляючи: "Це був той, що про нього казав я: "Той, хто прийде за мною, існував до мене, бо був перше, ніж я"".
16 Ми всі отримали з його повноти, а то Божа ласка на ласку.
17 Закон бо через Мойсея був даний, а Божа ласка та правда з'явилися через Ісуса Христа.
18 Ніхто Бога ніколи не бачив, єдинородний Син, що в лоні Батька, сам виявив нам про нього.
19 А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та левитів, щоб запитали його: "Хто ти такий?"
20 І він визнав, і не зрікся, і сказав: "Я не Христос".
21 І запитали його: "А хто ж? Чи Ілля?" І відповів він: "Ні!" Чи пророк? "І відповів він: "Ні!"
22 Сказали ж йому: "Хто ж ти такий? Скажи нам, щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?"
23 Відповів він: "Я голос того, хто кличе: "В пустелі рівняйте шлях Господній", як Ісая пророк заповів.
24 Посланці ж із фарисеїв були.
25 І вони запитали його: "Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?"
26 Відповів їм Іван: "Я водою хрищу, а між вами стоїть, що його ви не знаєте.
27 Він той, хто за мною йде, хто до мене був, кому розв'язати ремінця від взуття його я негідний".
28 Це в Віфанії діялося, на тому боці Йордану, де христив був Іван
29 Наступного дня Іван побачив Ісуса, що до нього йшов, та й сказав: "Оце Ягня Боже, що на себе гріх світу бере!
30 Це той, що про нього казав я: "За мною йде той, хто перед мене постав, бо був перше, ніж я".
31 І не знав я його. Та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві він з'явився.
32 І свідчив Іван, промовляючи: "Бачив я духа, що сходив, як голуб з неба, та залишився на ньому.
33 І не знав я його, але той, хто христити водою послав мене, мені сказав: "Над ким духа побачиш, що сходить і залишиться на ньому, це той, хто христитиме духом святим".
34 І я бачив, і засвідчив, що він Божий Син!"
35 Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.
36 І поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: "Ото Ягня Боже!"
37 І почули два учні, як він казав, та й пішли за Ісусом.
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за ним, та й запитав у них: "Чого ви шукаєте?" А вони відповіли йому: "Вчителю, де ти живеш?"
39 І він сказав їм: "Ходіть і побачте!" Ті пішли та й побачили, де він жив, і в нього той день перебули. Було ж близько десятої години.
40 А один з тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за ним, був Андрій, брат Симона Петра.
41 Він знайшов перше Симона, брата свого, та й сказав до нього: "Знайшли ми Месію" (що грецькою означає Христос).
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж поглянувши, промовив Ісус: "Ти Симон, син Йонин, віднині будеш Кифа" (грецькою — Петро, Скеля).
43 Наступного дня він мав намір піти в Галілею. І знайшов Пилипа та й сказав йому: "Іди за мною!"
44 А Пилип з Віфсаїди походив, з міста Андрія й Петра.
45 Пилип Нафанаїла знайшов та й сказав йому: "Ми знайшли того, що про нього писав був Мойсей у Законі й пророки, Ісуса, сина Йосипового, з Назарету".
46 І сказав йому Нафанаїл: "Та хіба ж може бути з Назарету що добре?" А Пилип йому сказав: "Прийди та побач".
47 Ісус, угледівши Нафанаїла, що до нього йде, сказав про нього: "Ото справді ізраїльтянин, що нема в ньому підступу!"
48 Запитав його Нафанаїл: "Звідки знаєш мене?" Ісус відповів йому: "Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіговим деревом був ти".
49 Нафанаїл же сказав: "Вчителю, ти Син Божий, ти цар Ізраїлів!"
50 А Ісус сказав йому: "Ти віриш, бо сказав я тобі, що під фіговим деревом бачив тебе? Більше від цього побачиш!"
51 І додав: "Істино, істино кажу вам: "Ви побачите небо відкрите та ангелів Божих, що спускаються на Людського Сина і піднімаються назад"".
Вiд Iвана 2
1 А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати.
2 На весілля запрошений був теж Ісус та учні його.
3 Як забракло вина, то мати Ісусова сказала до нього: "Не мають вина!"
4 Ісус же відповів їй: "Що нам до того? Не прийшла ще година моя!"
5 А мати його сказала до слуг: "Зробіть усе, що він вам скаже!"
6 Було тут шість кам'яних посудин на воду, місткістю відер по два чи три, які стояли для очищення юдейського.
7 Ісус звелів слугам наповнити водою посудини. І ті наповнили їх вщерть.
8 І він сказав до них: "А зараз начерпайте і занесіть до весільного старости". І вони занесли.
9 Як весільний же староста скуштував воду, що стала вином, а він не знав, звідки воно, знали тільки слуги, що води наливали, то староста покликав тоді молодого
10 та й сказав йому: "Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше, ти ж досі добре вино зберіг"...
11 Такий початок чудам зробив Ісус у Кані галілейській і тим виявив славу свою. І повірили в нього учні його.
12 Після цього відправився він сам, мати його, брати його та його учні до Капернауму і там перебули декілька днів.
13 А наближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус.
14 І знайшов він, що продавали в храмі волів, овець, голубів та міняльників, що сиділи там.
15 І зробивши бича з мотузок, він вигнав з храму всіх, вівці й воли, а міняльникам гроші розсипав і поперевертав їм столи.
16 І сказав продавцям голубів: "Заберіть це звідси і не перетворюйте оселю Батька мого на базар!"
17 Тоді учні його згадали, що написано: "Ревність до помешкання твого з'їдає мене!"
18 І сказали юдеї йому: "Яке нам знамено покажеш, що ти здатен робити таке?"
19 Ісус відповів їм: "Зруйнуйте цей храм і за три дні я поставлю його!"
20 Юдеї ж сказали: "Сорок шість років будувався цей храм, а ти за три дні поставиш його?"
21 А він казав про храм тіла свого.
22 Коли ж він з мертвих воскрес, то учні його згадали, що він казав це, і повірили в Писання та в слово Ісусове.
23 А як в Єрусалимі він був у свято Пасхи, то багато повірили в його ім'я, побачивши чуда його, що він робив.
24 Але Ісус не покладався на них, бо знав усіх,
25 і потреби не мав у тому, щоб розпитувати про людину, бо знав сам серце її.
Вiд Iвана 3
1 Був один чоловік із фарисеїв на ім'я Никодим, очільник юдейський.
2 Він до нього прийшов уночі, та й сказав йому: "Вчителю, знаємо ми, що прийшов ти від Бога, як вчитель, бо не може ніхто таких чуд зробити, які робиш ти, коли Бог з ним не буде".
3 Ісус відповів йому: "Істино, істино кажу тобі: "Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого царства"".
4 А Никодим запитав його: "Як може людина народитися, бувши старою? Хіба може вона увійти до утроби своїй матері знову й народитися?"
5 Ісус відповів: "Істино, істино кажу я тобі: "Коли хто не народиться з води й духа, той не може ввійти в царство Боже".
6 Що народилося з тіла, є тіло, що ж народилося з духа, є дух.
7 Не дивуйся тому, що сказав я тобі: "Вам необхідно народитися згори".
8 Вітер дме, куди йому заманеться, і його голос ти чуєш, та не знаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде.