Відв'яжіть його й приведіть.
31 Коли ж вас хто запитає: "Нащо відв'язуєте?", скажіть тому так: "Господь потребує його"".
32 Посланці ж пішли, і зробили, як він їм був сказав.
33 А коли віслюка стали відв'язувати, господарі його їх запитали: "Нащо ви віслюка відв'язуєте?"
34 Вони ж відповіли: "Господь потребує його".
35 І вони привели до Ісуса його, і поклавши свій одяг на віслюка, посадили Ісуса.
36 Коли ж він їхав, вони стелили одяг свій на шляху.
37 А як він наближався вже до підніжжя гори Оливної, то весь натовп учнів, радіючи, почав гучно Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38 промовляючи: "Благословенний Цар, що йде в Господнє ім'я! Мир на небесах і слава на висоті!"
39 А деякі фарисеї з народу сказали до нього: "Вчителю, заборони своїм учням!"
40 А він їм промовив у відповідь: "Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!"
41 І коли він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
42 і сказав: "О, якби ти хоч цього дня зрозуміло, що потрібне для миру тобі! Та зараз це сховане від очей твоїх.
43 Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і візьмуть в облогу тебе, і будуть тиснути тебе звідусюди.
44 І зрівняють із землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх"...
45 А коли він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,
46 до них кажучи: "Написано: "Оселя моя — оселя молитви", а ви з неї зробили печеру розбійників".
47 І він кожного дня у храмі навчав. А старші священики, книжники й поважні з народу шукали, як його вбити,
48 але не знаходили, як це зробити, бо весь народ горнувся до нього та слухав його.
Вiд Луки 20
1 І одного з тих днів, як навчав він у храмі людей, та добру новину звіщав, прийшли старші священики, книжники та старшини,
2 та й запитали в нього: "Скажи нам, якою владою ти робиш це? Або хто тобі владу цю дав?"
3 І промовив до них він у відповідь: "Запитаю й я вас:
4 Іванове хрищення з неба було, чи від людей?5 Вони ж міркували собі: "Коли відповімо, що з неба", скаже: "Чого ж ви йому не повірили?"
6 А як відповімо: "Від людей", то всі люди камінням поб'ють нас", бо були переконані, що Іван — то пророк.
7 І вони відповіли, що не знають, звідки...
8 А Ісус сказав їм: "То й я не скажу вам, якою владою я це роблю".
9 І він розповідати почав людям приповість оцю: "Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й надовго відбув.
10 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі і відіслали ні з чим.
11 І знову послав він до них раба іншого, а вони й того зневажили й побили, та відіслали ні з чим.
12 І послав він ще третього, а вони й того поранили та вигнали.
13 Сказав тоді господар виноградника: "Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться"...
14 Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі: "Це спадкоємець, замордуймо його, щоб спадщина нашою стала".
15 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм господар виноградника?
16 Він прийде та й знищить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж сказали: "Хай цього не станеться!"
17 А він поглянув на них та й сказав: "Що ж тоді означає написане: "Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!"
18 Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його".
19 А книжники й старші священики хотіли вбити його тієї години, бо вони розуміли, що про них він цю приповість сказав, але побоялися народу.
20 І вони слідкували за ним, і підіслали шпигунів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові його та видати урядові під владу намісника.
21 І вони запитали його: "Вчителю, знаємо ми, що ти добре промовляєш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, і наставляєш на Божий шлях правдиво.
22 Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?"
23 Знаючи ж їхню хитрість, сказав він до них: "Чого ви мене випробовуєте?
24 Покажіть динарія мені. Чий образ і напис він має?" Вони відповіли: "Кесарів".
25 А він їм сказав: "Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!"
26 І не могли вони перед людьми зловити на слові його. І дивувалися вони з його відповіді, та й замовкли.
27 І підійшли дехто з саддукеїв, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали його:
28 "Вчителю, Мойсей написав нам: "Як помре чий брат, який має жінку, а помре бездітний, то хай його брат візьме ту жінку, і продовжить рід брата свого.
29 Було ж сім братів. І перший, взявши жінку, бездітний помер.
30 І другий узяв був ту жінку, та й той помер бездітний.
31 І третій взяв був її, так само й усі семеро, і вони померли, не залишивши дітей.
32 А по всіх померла й жінка.
33 А в воскресінні котрому з них вона жінкою буде? Бо семеро мали за жінку її"".
34 Ісус же промовив у відповідь їм: "Одружуються люди цього світу.
35 А ті, що будуть гідні жити в новому світі і воскресіння з мертвих, не одружуватимуться,
36 і не помиратимуть, бо рівні вони ангелам, вони, будучи синами воскресіння, стануть синами Божими.
37 А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісака і Богом Якова.
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в нього живуть".
39 Дехто ж з книжників сказали: "Вчителю, ти добре сказав!"
40 І вже не насмілювалися запитувати його ні про що.
41 І сказав він до них: "Кажуть, що Христос — син Давидів?
42 А сам Давид промовляв у книзі Псалмів: "Сказав Господь Панові моєму: "Сядь праворуч мене,
43 доки покладу я твоїх ворогів підніжком ногам твоїм!44 Отже, Давид його Паном кличе, то як же він йому син?"
45 І сказав він до всіх та до учнів своїх:
46 "Стережіться книжників, які прагнуть носити довгий одяг, полюбляють вітання на базарах, перші лавки в синагогах і почесні місця на бенкетах,
47 що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжчий осуд приймуть!"
Вiд Луки 21
1 І поглянув він угору, і побачив заможних, що жертвували до скарбниці.
2 Побачив і вбогу вдову одну, що дві лепти туди вона вкинула.
3 І сказав він: "Істино, що ця вбога вдова вкинула більше за всіх!
4 Бо всі клали від надлишку свого в дар Богові, вона ж поклала з убозтва свого весь пожиток, що мала"...
5 Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений коштовним камінням та дарами, тоді він сказав:
6 "Надійдуть ті дні, коли з того, що бачите, не залишиться й каменя на камені, який не зруйнується"...
7 І запитали його: "Вчителю, коли ж це станеться? І яка буде ознака, коли має розпочатися це?"
8 Він же відповів: "Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато прийдуть в ім'я моє, кажучи: "Це я, і час наблизився". Та за ними не йдіть!
9 І як про війни та розруху почуєте ви, не лякайтеся, бо перше статися належить тому. Але це не кінець ще".
10 Далі він сказав до них: "Повстане народ на народ і царство на царство.
11 І будуть землетруси великі та голод, і мор місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
12 Але перед усім тим вас переслідуватимуть, хапатимуть і видаватимуть вас у синагоги й в'язниці, і поведуть вас до царів та правителів через ім'я моє.
13 Але це стане вам на свідоцтво.
14 Отож, покладіть у серця свої наперед не думати, що вам відповідати,
15 бо дам я вам мову та мудрість, що не зможуть противитися чи суперечити їй усі супротивники ваші.
16 І видаватимуть вас і батьки, і брати, і рідня, і друзі, а декому з вас заподіють і смерть.
17 І за ім'я моє усі вас ненавидітимуть.
18 Але й волосина вам з голови не згине!
19 Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете.
20 А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення.
21 Тоді ті, хто в Юдеї, хай у гори втікають, хто ж у середині міста, хай вийдуть, хто ж в околицях, хай не повертаються в нього!
22 Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане.
23 Лихо ж вагітним та тим, хто годує грудьми в ті дні, бо буде велика скрута на землі та гнів над цим людом!
24 І вони поляжуть під гострим мечем, і заберуть їх до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган...
25 І будуть ознаки на сонці і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль,
26 коли люди мертвітимуть від страху й чекання того, що йде на весь світ, бо сили небесні порушаться.
27 І побачать тоді Сина Людського, що йтиме хмарами з силою й великою славою!
28 Коли ж стане збуватися це, то випростуйтеся і підіймайте свої голови, бо наближається ваше визволення!"
29 І розповів він їм приповість: "Погляньте на фігове дерево, і на інші дерева:
30 як вони вже розпукуються, то бачачи це, ви знаєте, що близько вже літо.
31 Так і ви, як побачите, що коїться це, то знайте, що Боже царство вже близько!
32 Запевняю вас, що за цього роду все це станеться.
33 Небо й земля зникнуть, а слова мої будуть!
34 Зважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерливістю та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той до вас не прийшов несподівано,
35 немов сітка, бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі.
36 Тож пильнуйте, і завжди моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, та стати перед Сином Людським!"
37 За дня ж він у храмі навчав, а на ніч виходив та перебував на Оливній горі.
38 А зранку всі люди до нього приходили в храм, щоб послухати його.
Вiд Луки 22
1 Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.
2 А старші священики й книжники стали шукати, як би вбити його, та боялися народу...
3 Сатана ж увійшов у Юду Іскаріота, одного з дванадцятьох.
4 І він пішов, і почав домовлятися зі старшими священиками та старшими храму, як він видасть його.
5 Ті ж зраділи і погодилися дати йому срібняків.
6 І він пообіцяв знайти відповідний час, щоб їм видати його без народу...
7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.
8 І послав він Петра та Івана, сказавши: "Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми".
9 А вони запитали його: "Де тобі приготувати"
10 А він їм відповів: "Як увійдете в місто, зустріне вас чоловік, що несе в глекові, ідіть за ним аж до будинку, до якого він увійде.
11 І скажіть до господаря будинку, що вчитель запитує його: "Де кімната, в якій я міг би спожити з учнями своїми пасху?"
12 І він вам покаже велику встелену світлицю, там приготуйте".
13 І вони пішли, і знайшли, як він їм казав, і почали там готувати пасху.
14 А коли настав час, сів він до столу з апостолами.
15 І промовив до них: "Я мав велике бажання спожити цю пасху з вами, перш ніж муки прийму.
16 Бо кажу вам, що вже не споживатиму її, поки виконається в Божому царстві все належне їй".
17 Взявши ж чашу і подякувавши, він промовив: "Візьміть її, і поділіть між собою.
18 Кажу ж вам, що віднині не питиму я від цього плоду виноградного, доки Боже царство не прийде".
19 Взявши ж хліб і подякувавши, поламав і дав їм, промовляючи: "Це тіло моє, що за вас віддається.