Поки я жива, поплач, а то потім не побачу твоїх сліз... Ну, тепер годі, годі вже, синку...
Бабуся ніжно гладила мене по голові, заспокоюючи. Коли я трохи заспокоївся, вона почала знову:
— Он там стоять Іліко й Іларіон... Не втрачай, синочку, цих людей. Тобою живуть вони. Слухайся їх у всьому. За те добро, що вони для тебе зробили, ти ніколи не зможеш відплатити, і не обіцяй цього. Тільки люби їх так, як вони люблять тебе...
Іліко та Іларіон стояли в кутку кімнати й схлипували, мов діти.
— Вийдіть обидва й залишіть мене з моїм Зурікелою...— Іліко й Іларіон не зрушили з місця.— Ну, вийдіть, сліпаки!.. Де це чувано — оплакувати живу людину?..— сказала бабуся.
Іліко й Іларіон вийшли. Ми залишилися вдвох.
— Підійди до мене, синочку, хочу поцілувати тебе...— промовила бабуся.
Я нахилився до неї. Вона обцілувала мій лоб, чуб, очі, обличчя, руки. Потім пригорнула до себе й довго не випускала з обіймів.
— Дай мені склянку вина! — попросила бабуся.
Я налив молока і подав їй. Бабуся мовчки випила, і я подумав, що вона вже не розбирає, що п'є.
— А тепер налий мені вина...— сказала бабуся.
Я налив вина. Бабуся взяла склянку, трохи підвелася на постелі й простягла руки до неба:
— Боже праведний, боже всесильний, мати божа, пресвята діво Маріє, будьте милостиві до крові й плоті моєї — Зурікели та його дітей. Подайте йому руку в біді... Освітіть йому темряву і продовжте віку...
Бабуся задихала часто. Потім вона ковтнула вина й повернула мені склянку. Тоді знову підвелася.
— Погаси світло і вийди...— раптом сказала вона.
Я погасив лампу й вийшов.
Через кілька хвилин я повернувся.
— Бабусю! Бабусю! — нахилився я до неї.
Вона вже не дихала. Я довго не підводив голови і ось відчув, як хтось увійшов до кімнати, став позад мене і втер сльози, потім нахилився, щоб узяти мене за плече й розпрямити, але передумав. Я відчув, що ця людина нізащо не піде звідси й не покине мене самого. Я не оглядався, але знав, що це Мері, бо юна осяяла темну кімнату світлом. Потім я все-таки оглянувся, щоб побачити це світло і в його промінні — мого Іліко, мого Іларіона та мою бабусю.
Художник М. Г. Богданець
1 Гурія — історична область Грузії, що прилягає до Чорного моря; теперішні Махарадзевський, Чохатаурський та Ланчхутський райони. (Тут і далі — примітки перекладача).
2 Бічо — напівпестливе-напівзневажливе звертання, буквально: хлопче.
3 Тут і далі маються на увазі грошові знаки до реформи 1961 року.
4 Генацвале — форма ласкавого звертання, буквально: нехай я заміню тебе (мається на увазі: в біді).
5 Давильня — велика, довга посудина, в якій видавлюють виноград; звичайно видовбується з товстої колоди.
6 Мчаді — кукурудзяний корж.
7 Лобіо — страва з квасолі.
8 Кеці — кругла череп'яна сковорода, на якій випікають мчаді, поклавши зверху лист заліза з жаром.
9 Батоно — ввічлива форма звертання до старшого, незнайомого, взагалі до поважаної людини; буквально: пане.
10 Чача — горілка з виноградних вичавків.
11 Пхалі — варена їстівна зелень з гострою приправою.
12 Гра слів: чача грузинською мовою також — нирка.
13 Шені чиріме — ласкаве звертання, буквально: твоє лихо мені.
14 3 популярної грузинської народної пісні про героя Симона Долідзе.
15 Кацо — панібратське звертання, буквально: чоловіче.
16 Батман — міра зерна, а також борошна; приблизно півпуда.
17 Ода — західногрузинська дерев'яна хата на палях, звичайно з нижнім поверхом, де міститься кухня.
18 Гра слів: кцева — одиниця земельної площі в Західній Грузії (близько 0,4 гектара) і граматична категорія.
19 Чурі — великий череп'яний глек яйцеподібної форми для зберігання вина, який звичайно закопується в землю.
20 Цолікаурі — сорт білого вина, а також винограду, поширеного в Західній Грузії.
21 Марані — місце, де зберігається вино.
22 Ізабелла — новий сорт чорного винограду, що вирощується зокрема, в Гурії і має ще назву "Одеса", а також вино з нього.
23 Самтредіа — місто в Західній Грузії.
24 Ткбілквері — висушений тонким шаром густий кисіль з виноградного соку та борошна.
25 Чурчхела — ласощі з нанизаних на нитку горіхів, заліплених у тісто, замішане на виноградному соку.
26 Ткемалі — кисла приправа з аличі.
27 Нарди — популярна на Сході настільна гра, мета якої — провести шашки у свій двір швидше за партнера. Перед кожним ходом гравець викидає два кубики, на кожній грані яких, вибито певну кількість очок (від одного до шести), які й визначають, через скільки воріт можна пройти. Очки звичайно називають перською мовою.
28 Ду-яке — два-один.
29 Шашу-беші — шість-п'ять; у живій грузинській мові також — косоокий.
30 Яган — один-один; дубль дає значну перевагу гравцеві.
31 Шаші-чарі — шість-чотири.
32 У грузинських селах свиням, що вільно ходять на вулиці, надівають на шию ярмо з трьох дерев'яних планок, яке не дозволяє їм пролазити крізь дірки в тинах.
33 Ідеться про Галактіона Табідзе (1892—1959), народного поета Грузії; своїх найбільших поетів грузини звичайно називають лише на ім'я.
34 Ці та два наступні поетичні рядки — з вірша "Побачення кипчака" народного поета Грузії Георгія Леонідзе (1899—1966).
35 "Хасанбегура" — гурійська народна пісня.
36 "Таво чемо" ("Голівонько моя") — лірична арія з опери З. Паліашвілі "Даїсі" ("На заході сонця"). Мелодію її часто виконують на панахидах.
37 Бабуся має на увазі кабіну.
38 Гра слів: грузинське "тахті" означає "тахта" і "престол".
39 Варазісхеві — вулиця у Тбілісі.
40 Гра слів: грузинською мовою слова "худоба" і "товар" звучать однаково.
41 Аджан — слухаю тебе (міський жаргон).
42 Сагол — вигук схвалення, має значення "молодець".
43 Рядок з вірша Іллі Чавчавадзе "Плугатар". Переклав П.Грабовський.
44 Початок популярного народного вірша.
45 Хаші — популярна на Кавказі рідка страва з рубців та ратиць, що дуже довго варяться.
46 Алаверди — вигук, яким один учасник бенкету пропонує другому випити за проголошений тост з тієї посудини, з якої перед цим випив сам.
47 Хурджин — особливі грузинські сакви, здебільшого з килимової тканини, в яких звичайно носять харчові продукти.
48 Джавахішвілі, Гамсахурдіа — відомі грузинські письменники прозаїки Міхеїл Джавахішвілі (1880—1937), Константіне Гамсахурдіа (1891—1975).
49 Ілля, Акакій, Важа, Казбегі, Чонкадзе — класики грузинської літератури Ілля Чавчавадзе (1837—1907), Акакій Церетелі (1840—1915), Важа Пшавела (1861—1915), Александре Казбегі (1848—1893), Даніел Чонкадзе (1830—1860).
50 Егнате Ніношвілі (1859—1894) — грузинський письменник, класик; за походженням гурієць і, отже, Іларіонів земляк.
51 Гра слів: у гурійському діалекті слова "поранений" і "кастрований" звучать однаково.
52Хачапурі — особливий пиріг з сиром.
53Сололакі — стара назва одного з районів Тбілісі.
54 Калбатоно — ввічлива форма звертання до жінки, буквально: пані.
55 Гомі — густа каша з чумизяних крупів або кукурудзяного борошна.
56 "Мравалжамієр" ("Багато літ") — грузинська народна багатоголоса застільна пісня.
57 Вере — стара назва одного з районів Тбілісі.
58 Нарікала — стародавня фортеця в Тбілісі.
59 ЗАГЕС — Земо-Авчальська гідроелектростанція на Курі поблизу міста Мцхети; первісток грузинської гідроенергетики.
60 ММАЧІ — грузинською мовою — загс.
61 Джварі (буквально: Хрест) — храм поблизу Мцхети, збудований у VI столітті; одна з найвизначніших пам'яток старогрузинської архітектури.
62 Традиційний зачин грузинських народних казок.
63 Светіцховелі (буквально: Стовп животворящий) — собор у Мцхеті, монументальна споруда середньовічної Грузії. Був збудований на початку XI століття архітектором Арсакідзе. Слово "цховелі" має значення "живий", "животворний" і "тварина".
64 Арсена Марабделі (Арсен з Марабди) — Арсен Одзелашвілі (народився близько 1800 року, вбитий близько 1842 року), народний борець проти кріпосництва, "грузинський Кармелюк".
65 Лаве — славний (вірм.).
66 Водій цитує окремі, розрізнені рядки з народної поеми про Арсена.
67 Ідеться про Аббаса І, іранського шаха в 1587—1629 роках.
68 Мгвімелі — псевдонім відомого грузинського дитячого поета Шіо Кучукашвілі (1866—1933).
69 Пакізо — охайна, чепуруха (груз.).