Він же клав свої руки на кожного з них, та їх зцілював.
41 І з багатьох виходили демони та кричали: Ти Син Божий! Та він їм забороняв розповідати про те, що Христос він.
42 Коли ж настав день, він вийшов і подався до відлюдного місця. А люди шукали його. І знайшовши, просили його, щоб він був з ними.
43 Він же промовив до них: "І іншим містам я маю звіщати добру новину про Боже царство, бо на те мене послано".
44 І він проповідував по синагогах Галілеї.
Вiд Луки 5
1 І як навчав він біля озера Генісаретського, натовп став тиснути на нього, щоб почути слово Боже.
2 І побачив він два човни, що стояли край берега. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.
3 І він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від берега. І сівши, він навчав народ з човна.
4 А коли перестав навчати, промовив до Симона: "Попливи на глибину, і закинь свій невід".
5 А Симон сказав йому у відповідь: "Наставнику, всю ніч ми рибалили, і не вловили нічого, та за словом твоїм закину невода".
6 Та закинувши невода, вони багато риби набрали і їхній невід почав рватися...
7 І гукали вони до товаришів, що були в іншому човні, щоб прийшли на допомогу їм. Ті допомогли, і наповнили обидва човни, аж стали вони тонути.
8 А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: "Господе, залиш мене, бо я грішна людина!"
9 Налякалися вони цим дивом, що вловили вони так багато риби, і він і всі, хто з ним був,
10 також Яков та Іван, сини Зеведеєві, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: "Не лякайся, віднині ти ловитимеш людей!
11 І вони витягли на землю човни, кинули все, та й пішли вслід за ним.
12 А як він перебував в одному з міст, один чоловік, весь покритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав його, кажучи: "Господе, одного твого бажання достатньо, щоб я став чистий!"
13 А він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: "Я маю таке бажання, будь чистий!" І враз з нього проказа зійшла...
14 І звелів він йому не казати нікому про це. А йти до священика і принести за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.
15 А чутка про нього ще більше поширювалася, і багато народу приходило слухати та зцілюватися від нього з недугів своїх.
16 Він же усамітнювався й молився.
17 І одного з днів, коли він навчав, сиділи фарисеї й книжники, що посходилися з усіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була зцілювати їх,
18 і ось люди на ношах принесли немічного чоловіка, і намагалися внести його, і перед ним покласти.
19 Не знайшовши ж кудою пронести його через великий натовп, злізли на будинок, і крізь стелю спустили з ношами його на середину перед Ісуса.
20 І побачивши їхню віру, сказав він йому: "Чоловіче, пробачаються тобі гріхи твої!"
21 А книжники та фарисеї міркували й казали: "Хто ж цей, що зневажає Бога? Хто може пробачати гріхи, окрім Бога самого?"...
22 Ісус же знаючи думки їхні, промовив у відповідь їм: "Про що міркуєте ви в серцях ваших?
23 Що легше сказати: "Пробачаються тобі гріхи твої", чи сказати: "Вставай та й ходи?"
24 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі пробачати гріхи", тож сказав він хворому: "Кажу тобі: "Вставай, візьми ноші свої, та й іди до оселі своєї!25 І той враз устав перед ними, і взявши те, на чому лежав, пішов до свого помешкання, прославляючи Бога.
26 І всіх жах огорнув, і славили Бога вони. І переповнилися страхом, промовляючи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...
27 Після цього ж він вийшов, і побачив митника, на ім'я Левій, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за мною!
28 І кинувши все, той устав і пішов услід за ним.
29 І справив Левій у своєму помешканні велику гостину для нього. І був натовп великий митників та інших, що сиділи з ним за столом.
30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на нього, та учням його казали: "Чому з митниками та з грішниками ви їсте та п'єте?"
31 А Ісус відповів їм: "Лікаря не потребують здорові, а слабі.
32 Не прийшов я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних".
33 Вони ж відповіли йому: "Чому учні Іванові та фарисеїв часто постять та моляться, а твої споживають та п'ють?"
34 Ісус же промовив до них: "Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?
35 Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді вони й поститимуть...
36 І він навів їм декілька прикладів: "Ніхто не вирізає латки з нового одягу для старого, бо порве і новий одяг і старому латка не підійде.
37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, бо прорве вино молоде бурдюки та розіллється і бурдюки зіпсуються.
38 Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.
39 І ніхто, п'ючи старе вино, молодого не схоче, кажучи: "Старе краще!
Вiд Луки 6
1 І як він переходив ланами в суботу, його учні зривали колоски та їли, розтерши руками.
2 А деякі з фарисеїв запитали: "Чому робите те, чого не годиться робити в суботу?"
3 А Ісус їм відповів: "Хіба ви не читали того, що зробив був Давид і ті, хто були з ним, коли зголодніли?
4 Як він увійшов був до Божої оселі, і взявши хліби показні, які мали їсти тільки священикам, споживав сам і дав тим, хто був з ним?"
5 І сказав він до них: "Син Людський — Господь і суботі!"
6 І як іншої суботи зайшов він до синагоги й навчав, був там чоловік, що правиця йому була всохла.
7 А книжники та фарисеї слідкували за ним, чи в суботу того він не зцілить, щоб звинуватити його.
8 А він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: "Підведися і стань посередині!" Той підвівся й став.
9 Ісус же промовив до них: "Запитаю я вас: "Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу врятувати, чи знищити?"
10 І поглянувши на всіх їх, сказав чоловікові: "Простягни свою руку!" Той зробив, і рука його стала здорова.
11 А вони переповнилися люттю, і один з одним змовлялися, що робити з Ісусом?...
12 І після того він вийшов на гору молитися, і перебував цілу ніч у молитві до Бога.
13 А коли настав день, покликав він учнів своїх, обрав з них Дванадцятьох і назвав їх апостолами:
14 Симона, якого Петром він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,
15 Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, якого кличуть Зилотом,
16 Юду Якового і Юду Іскаріота, що зрадником став.
17 Зійшовши з ними в долину, він зупинився на рівнині, і там окрім його учнів було безліч люду з усієї Юдеї і з Єрусалиму, і з приморського Тиру, і з Сидону,
18 що посходилися послухати його та зцілитися з недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони зцілювалися.
19 Весь же народ намагався бодай доторкнутися до нього, бо від нього виходила сила, і всіх зцілювала.
20 А він, поглянувши на учнів своїх, сказав: "Щасливі вбогі, царство Боже бо ваше.
21 Щасливі, хто нині голодні, бо ви нагодовані будете. Щасливі нині засмучені, бо втішені будете.
22 Ви будете щасливі, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять ім'я ваше за Людського Сина.
23 Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само робили пророкам батьки їхні.
24 Лихо ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.
25 Лихо вам, нині ситим, бо зазнаєте голоду ви. Лихо вам, що зараз втішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.
26 Лихо вам, як усі люди про вас казатимуть добре, бо так само робили фальшивим пророкам батьки їхні!
27 А вам, хто слухає, кажу я: "Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.
28 Благословляйте тих, хто вас проклинає і моліться за тих, хто кривдить вас.
29 Якщо, хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й іншу, а якщо, хто прагне плаща твого взяти, віддай йому й сорочку.
30 І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.
31 І як бажаєте, щоб вам люди робили, так само робіть їм і ви.
32 А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
33 І коли добре робити тим, хто добро робить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
34 А коли позичаєте тим, що сподіваєтеся мати й від них, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб отримати стільки ж.
35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не чекаючи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо він до невдячних і злих!
36 Будьте ж милосердні, як і Батько ваш милосердний!
37 Також не судіть, щоб не суджено й вас, і не осуджуйте, щоб і вас не осуджували, пробачайте, то пробачать і вам.
38 Давайте, то дадуть вам мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам"".
39 І він розповів їм декілька прикладів: "Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?
40 Учень не більший за вчителя, але вдосконалившись, кожен буде, як вчитель його.
41 Чого ж в оці брата свого ти скалку бачиш, колоди ж у власному оці не відчуваєш?
42 Як ти можеш сказати до брата свого: "Давай, брате, я скалку вийму з ока твого", сам колоди, що в оці твоєму, не вбачаючи? Двоєдушний, вийми перше колоду з власного ока, а потім побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого!
43 Нема доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.
44 Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіг із тернини, винограду із глоду не рвуть.
45 Добра людина з доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха з лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те промовляють вуста її!
46 Що звертаєтеся до мене: "Господе, Господе", та не робите того, що я кажу.
47 Скажу вам, до кого подібний всякий, хто до мене приходить, слів моїх слухає і виконує їх.
48 Він подібний до того, що будуючи будинок, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода ринула на той будинок, та однак не змогла похитнути його, бо збудований добре він був!
49 А хто слухає та не виконує, той подібний до того, що свій будинок збудував на землі без основи. То підмиє той будинок вода і впаде він!"
Вiд Луки 7
1 А коли він скінчив промову свою до народу, що слухав його, то ввійшов у Капернаум.
2 У одного ж сотника смертельно раб занедужав, що був дорогий йому.
3 А коли про Ісуса почув, то послав він до нього юдейських старшин, і благав його, щоб прийшов та зцілив раба його.
4 Вони ж прибули до Ісуса, та й ревно благали його: "Він гідний, щоб ти це зробив йому.
5 Бо він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив".
6 І пішов Ісус з ними.