І переповнилися страхом, промовляючи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...
27 Після цього ж він вийшов, і побачив митника, на ім'я Левій, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за мною!
28 І кинувши все, той устав і пішов услід за ним.
29 І справив Левій у своєму помешканні велику гостину для нього. І був натовп великий митників та інших, що сиділи з ним за столом.
30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на нього, та учням його казали: "Чому з митниками та з грішниками ви їсте та п'єте?"
31 А Ісус відповів їм: "Лікаря не потребують здорові, а слабі.
32 Не прийшов я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних".
33 Вони ж відповіли йому: "Чому учні Іванові та фарисеїв часто постять та моляться, а твої споживають та п'ють?"
34 Ісус же промовив до них: "Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?
35 Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді вони й поститимуть...
36 І він навів їм декілька прикладів: "Ніхто не вирізає латки з нового одягу для старого, бо порве і новий одяг і старому латка не підійде.
37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, бо прорве вино молоде бурдюки та розіллється і бурдюки зіпсуються.
38 Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.
39 І ніхто, п'ючи старе вино, молодого не забажає, кажучи: "Старе краще!
Вiд Луки 6
1 І як він переходив ланами в суботу, його учні зривали колоски та їли, розтерши руками.
2 А деякі з фарисеїв запитали: "Чому робите те, чого не годиться робити в суботу?"
3 А Ісус їм відповів: "Хіба ви не читали того, що зробив був Давид і ті, хто були з ним, коли зголодніли?
4 Як він увійшов був до Божої оселі, і взявши хліби показні, які мали їсти тільки священикам, споживав сам і дав тим, хто був з ним?"
5 І сказав він до них: "Син Людський — Господь і суботі!"
6 І як іншої суботи зайшов він до синагоги й навчав, був там чоловік, що правиця йому була всохла.
7 А книжники та фарисеї слідкували за ним, чи в суботу того він не зцілить, щоб звинуватити його.
8 А він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: "Підведися і стань посередині!" Той підвівся й став.
9 Ісус же промовив до них: "Запитаю я вас: "Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу врятувати, чи знищити?"
10 І поглянувши на всіх їх, сказав чоловікові: "Простягни свою руку!" Той зробив, і рука його стала здорова.
11 А вони переповнилися люттю, і один з одним змовлялися, що робити з Ісусом?...
12 І після того він вийшов на гору молитися, і перебував цілу ніч у молитві до Бога.
13 А коли настав день, покликав він учнів своїх, обрав з них Дванадцятьох і назвав їх апостолами:
14 Симона, якого Петром він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,
15 Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, якого кличуть Зилотом,
16 Юду Якового і Юду Іскаріота, що зрадником став.
17 Зійшовши з ними в долину, він зупинився на рівнині, і там окрім його учнів було безліч люду з усієї Юдеї і з Єрусалиму, і з приморського Тиру, і з Сидону,
18 що посходилися послухати його та зцілитися з недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони зцілювалися.
19 Весь же народ намагався бодай доторкнутися до нього, бо від нього виходила сила, і всіх зцілювала.
20 А він, поглянувши на учнів своїх, сказав: "Щасливі вбогі, царство Боже бо ваше.
21 Щасливі, хто нині голодні, бо ви нагодовані будете. Щасливі нині засмучені, бо втішені будете.
22 Ви будете щасливі, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять ім'я ваше за Людського Сина.
23 Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само робили пророкам батьки їхні.
24 Лихо ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.
25 Лихо вам, нині ситим, бо зазнаєте голоду ви. Лихо вам, що зараз втішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.
26 Лихо вам, як усі люди про вас казатимуть добре, бо так само робили фальшивим пророкам батьки їхні!
27 А вам, хто слухає, кажу я: "Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.
28 Благословляйте тих, хто вас проклинає і моліться за тих, хто кривдить вас.
29 Якщо, хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й іншу, а якщо, хто прагне плаща твого взяти, віддай йому й сорочку.
30 І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.
31 І як бажаєте, щоб вам люди робили, так само робіть їм і ви.
32 А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
33 І коли добре робити тим, хто добро робить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
34 А коли позичаєте тим, що сподіваєтеся мати й від них, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб отримати стільки ж.
35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не чекаючи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо він до невдячних і злих!
36 Будьте ж милосердні, як і Батько ваш милосердний!
37 Також не судіть, щоб не суджено й вас, і не осуджуйте, щоб і вас не осуджували, пробачайте, то пробачать і вам.
38 Давайте, то дадуть вам мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам"".
39 І він розповів їм декілька прикладів: "Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?
40 Учень не більший за вчителя, але вдосконалившись, кожен буде, як вчитель його.
41 Чого ж в оці брата свого ти скалку бачиш, колоди ж у власному оці не відчуваєш?
42 Як ти можеш сказати до брата свого: "Давай, брате, я скалку вийму з ока твого", сам колоди, що в оці твоєму, не вбачаючи? Двоєдушний, вийми перше колоду з власного ока, а потім побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого!
43 Нема доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.
44 Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіг із тернини, винограду із глоду не рвуть.
45 Добра людина з доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха з лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те промовляють вуста її!
46 Що звертаєтеся до мене: "Господе, Господе", та не робите того, що я кажу.
47 Скажу вам, до кого подібний всякий, хто до мене приходить, слів моїх слухає і виконує їх.
48 Він подібний до того, що будуючи будинок, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода ринула на той будинок, та однак не змогла похитнути його, бо збудований добре він був!
49 А хто слухає та не виконує, той подібний до того, що свій будинок збудував на землі без основи. То підмиє той будинок вода і впаде він!"
Вiд Луки 7
1 А коли він скінчив промову свою до народу, що слухав його, то ввійшов у Капернаум.
2 У одного ж сотника смертельно раб занедужав, що був дорогий йому.
3 А коли про Ісуса почув, то послав він до нього юдейських старшин, і благав його, щоб прийшов та зцілив раба його.
4 Вони ж прибули до Ісуса, та й ревно благали його: "Він гідний, щоб ти це зробив йому.
5 Бо він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив".
6 І пішов Ісус з ними. І коли недалеко від будинку вже був, сотник друзів послав, щоб сказати йому: "Не турбуйся, Господе, бо не гідний я, щоб зайшов ти під стріху мою.
7 Тому то й себе не вважав я за гідного, щоб до тебе прийти. Та промов тільки слово і раб мій одужає.
8 Бо я людина підвладна, що вояків під собою має. Одному кажу: "Піди!" — то йде він, а тому: "Прийди!" — і приходить, а своєму рабові кажу: "Зроби!" — і зробить".
9 Почувши ж таке, Ісус здивувався, і звернувшись до натовпу, що йшов слідком за ним, промовив: "Кажу вам: "Навіть серед Ізраїля я не знайшов був такої великої віри!10 А коли посланці повернулися в будинок, то знайшли, що одужав той раб!
11 І наступного дня він відправився в місто Наїн, а з ним пішли учні його та багато народу.
12 А як до брами міської наблизився він, виносили померлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий.
13 Як Господь же побачив її, то змилосердився над нею і промовив до неї: "Не плач!"
14 І він підійшов і доторкнувся до нош, тоді носії зупинилися. А він сказав: "Юначе, кажу тобі, встань!"
15 І мертвий піднявся, і почав розмовляти. І він віддав його матері.
16 А всіх страх пройняв, і Бога хвалили вони й казали: "Великий пророк з'явився між нами, і Бог зглянувся над народом своїм!"
17 І поширилася ця чутка про нього по всій Юдеї, і по всій тій країні.
18 Про все ж те повідомили Іванові учні його. І покликав Іван двох з учнів своїх,
19 і послав їх до Господа з запитом: "Чи ти той, хто має прийти, чи чекати нам іншого?"
20 А прийшовши до нього, вони сказали: "Іван Христитель послав нас до тебе, запитуючи: "Чи ти той, хто має прийти, чи чекати нам іншого?21 А саме тоді багатьох зцілив був він від недугів і мук, і від духів лихих, і сліпим багатьом повернув зір.
22 І промовив Ісус їм у відповідь: "Ідіть і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, чують глухі, встають померлі, убогим звіщається добра новина.
23 І щасливий, хто через мене не матиме випробування!"
24 А коли відійшли посланці Іванові, він почав промовляти про Івана народові: "На що ви дивитися ходили в пустелю? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
25 Кого ви воліли побачити? Можливо людину, у м'який одяг одягнуту? Але ті, хто одягаються вишукано й розкішно живуть, у царських палатах перебувають.
26 На що ж ви ходили дивитися? На пророка? Так, кажу вам, що навіть більше, аніж на пророка.
27 Це той, що про нього написано: "Ось перед обличчя твоє посилаю свого посланця, який перед тобою твій шлях приготує!"
28 Кажу вам: "Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому царстві той більший за нього"".
29 І всі люди, що слухали і навіть митники, визнали справедливість Божу, і охристилися Івановим хрищенням.
30 А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христилися від нього.
31 "До кого ж прирівняю людей цього роду? І до кого подібні вони?
32 Подібні вони до дітей, що на базарі сидять і один одному кажуть: "Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви"...
33 Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: "Має він демона".
34 Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, а ви кажете: "Чоловік цей ласун і п'яниця, він приятель митників і грішників".
35 І виправдалася мудрість усіма своїми справами".
36 А один із фарисеїв запросив його, щоб спожив він з ним.