І святий дух був на ньому.
26 І від духа святого йому було повідомлено смерті не бачити, доки не побачить Христа Господнього.
27 І дух у храм припровадив його. І як внесли батьки дитину, Ісуса, щоб зробити для нього те, що сказано в Законі,
28 тоді взяв він на руки його, хвалу Богові віддав та й промовив:
29 "Ось ти відпускаєш раба свого, Володарю, за словом твоїм з миром,
30 бо побачили очі мої порятунок твій,
31 якого ти приготував для всіх народів,
32 Світло на просвіту поганам і на славу народу твого Ізраїля!"
33 І дивувалися батько його й мати тим, що про нього було сказане.
34 А Семен їх поблагословив та й сказав до Марії, його матері: "Призначений цей багатьом на вставання й падіння в Ізраїлі, і на знак зневаги,
35 (тобі ж меч душу прошиє), щоб відкрилися думки сердець багатьох!"
36 Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з плем'я Асирового, вона дожила до глибокої старості, живши з чоловіком сім років від свого дівування,
37 вдова вісімдесяти чотирьох років, що не відлучалася від храму, слугуючи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
38 І години тієї вона надійшла, і Бога славила та розповідала про нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
39 А як виконали за Законом Господнім усе, то повернулися вони в Галілею, до міста Назарету.
40 А дитина росла та міцніла духом, набираючись мудрості. І ласка Божа на ній пробувала.
41 А батьки його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 І коли мав він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
43 Як дні ж свята скінчилися, і поверталися вони, то хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а Йосип та мати його не знали того.
44 Вони думали, що він з подорожніми йде. Пройшли день дороги, та й стали шукати його поміж родичами та знайомими.
45 Але, не знайшовши, повернулися в Єрусалим та й шукали його.
46 І третього дня відшукали в храмі його, що сидів серед вчителів, і слухав їх, і запитував їх.
47 Усі ж, хто слухав його, дивувалися розумові та його відповідям.
48 І як вони його вгледіли, то здивувалися, а мати сказала до нього: "Дитино, чому так ти зробив нам? Ось твій батько та я хвилювалися, шукаючи тебе"...
49 А він їм відповів: "Чого ж ви шукали мене? Хіба ви не знали, що маю бути там, що належить моєму Батькові?"
50 Та не зрозуміли вони тих слів, що він їм сказав.
51 І пішов він з ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати його зберегла ці всі слова в серці своєму.
52 А Ісус ріс і з віком мудрішав ласкою Божою й людей.
Вiд Луки 3
1 У п'ятнадцятий рік панування кесаря Тиверія, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї і Трахонітської землі, за тетрарха Лісанія в Авіліні,
2 за першосвящеників Анни й Каяфи було Боже слово в пустелі Іванові, сину Захарії.
3 І він перейшов усі околиці Йордану, проповідуючи хрищення, як покаяння для пробачення гріхів,
4 як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: "Голос того, хто кличе: "В пустелі готуйте шлях для Господа, рівняйте стежки йому!
5 Хай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пагорб знизиться, що нерівне, хай вирівнюється, а вибоїсті дороги хай стануть гладенькі,
6 і кожна людина побачить Божий порятунок!"
7 А Іван промовляв до людей, хто приходив, христитися в нього: "Роде зміїний, хто навчив вас втікати від гніву майбутнього?
8 Отож, зробіть гідний плід покаяння. І не кажіть: "Маємо батька Авраама". Бо кажу вам, що Бог може створити дітей Авраамові з цього каміння.
9 Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не приносить, буде зрубане та у вогні спалене".
10 А люди запитували його: "Що ж нам робити?"
11 І сказав він у відповідь їм: "У кого дві сорочки, хай дасть тому, хто не має, а хто має поживу, хай робить так само".
12 І приходили й митники, щоб христитися від нього, і запитували його: "Вчителю, що ми маємо робити?"
13 А він їм казав: "Не стягайте з людей більше належного".
14 Запитали ж його й вояки: "А нам що робити?" І він їм відповів: "Нікого не кривдьте і не звинувачуйте фальшиво, вдовольняйтеся платнею своєю".
15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,
16 Іван відповідав усім, кажучи: "Я хрищу вас водою, але йде ось потужніший за мене, що йому розв'язати ремінця від його взуття я негідний, він христитиме вас святим духом і вогнем!
17 В руці своїй має він віяльницю, якою перечистить свій тік: пшеницю збере до засіків своїх, а полову спалить у вогні невгасимому".
18 Тож багато навчав він і іншого, проповідуючи добру новину народові.
19 А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, жінку брата свого, і за все лихо, яке заподіяв був Ірод,
20 до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.
21 І сталося, як христилися всі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,
22 і дух святий злинув на нього у вигляді голуба, і з неба пролунав голос, що мовив: "Ти Син мій улюблений, що я вподобав тебе!"
23 А Ісус, розпочинаючи свою діяльність, мав років з тридцять, будучи, як думали, сином Йосипа, сина Ілії,
24 сина Маттатового, сина Левіїного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,
25 сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,
26 сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,
27 сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,
28 сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,
29 сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,
30 сина Семенового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,
31 сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,
32 сина Єсеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,
33 сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,
34 сина Якового, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,
35 сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,
36 сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,
37 сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,
38 сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового, сина Бога.
Вiд Луки 4
1 А Ісус, повний духа святого, повернувся від Йордану, і дух на пустелю його припровадив.
2 Сорок день там Диявол його випробовував і за тих днів він нічого не їв, а в кінці днів зголоднів.
3 І Диявол до нього сказав: "Якщо ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!"
4 А Ісус відповів йому: "Написано: "Не хлібом самим житиме людина, а кожним словом Божим!5 Тоді Диявол вивів його на гору високу та в одну мить показав йому всі царства земні.
6 І сказав йому: "Я дам тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю її, кому хочу.
7 Тож коли ти вклонися мені, то все буде твоє!"
8 І відповів йому Ісус: "Написано: "Господові Богові своєму вклоняйся і служи одному йому!"
9 І повів Диявол його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й сказав йому: "Як ти Син Божий, кинься звідси додолу!
10 Бо написано: "Він накаже про тебе своїм ангелам, щоб тебе берегли!
11 і вони на руках понесуть тебе, щоб коли не спіткнувся ти об камінь своєю ногою!12 А Ісус відповів йому: "Сказано: "Не випробовуй Господа Бога свого!13 І Диявол перестав випробовувати і відійшов від нього до часу.
14 А Ісус у силі духа повернувся до Галілеї і чутка про нього рознеслася по всій тій землі.
15 І він їх навчав по їхніх синагогах, і всі його славили.
16 І прибув він до Назарету, де виріс. І за звичаєм своїм він прийшов у суботу до синагоги, та став, щоб читати.
17 І подали йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж книгу, він знайшов місце, де було написано так:
18 "На мені дух Господній, бо мене він помазав, щоб добру новину звіщати вбогим. Послав він мене проповідувати полоненим визволення, а сліпим прозріння, відпустити на волю мучених,
19 щоб проповідувати рік прихильності Господньої".
20 І згорнувши книгу, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі були звернуті на нього.
21 І сказав він до них: "Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!"
22 І всі схвально дивувалися словам благодаті, що линули з вуст його. І казали вони: "Чи ж то він не син Йосипів?"
23 Він же мовив до них: "Ви мені конче скажете приказку: "Лікарю, вилікуй самого себе! Зробити тут, у вітчизні своїй те, що ми чули сталося в Капернаумі".
24 І сказав він: "Запевняю вас, що жодого пророка не шанують у вітчизні своїй".
25 Істино кажу вам: "Багато вдов перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26 а Ілля не до жодної з них не був посланий, тільки в Сарепту сидонську до овдовілої жінки.
27 І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жоден з них не очистився, окрім сиріянина Неємана".
28 І всі в синагозі, почувши це, переповнилися гнівом.
29 І вставши, вони його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було збудоване, щоб скинути додолу його...
30 Але він пройшовши серед них, віддалився.
31 І прийшов він у Капернаум галілейський, і там їх навчав по суботах.
32 І дивувалися науці його, бо слово його було владне.
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він вигукнув гучно:
34 "Що тобі до нас, назарянине Ісусе? Ти прийшов знищити нас. Я знаю тебе, що ти, Божий Святий"...
35 А Ісус заборонив йому, кажучи: "Замовчи, і вийди з нього!" І демон, кинувши того на землю, вийшов з нього, йому не нашкодивши.
36 І всіх жах огорнув, і запитували вони один одного: "Що то за наука, що він духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?"...
37 І розповсюджувалася чутка про нього по всьому краю.
38 А як вийшов він із синагоги, увійшов до помешкання Симона. Теща ж Симонова в гарячці лежала. І просили за неї його.
39 І ставши над нею, він втихомирив гарячку, і вона полишила її. І вставши, теща їм прислуговувала.
40 Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до нього приводили їх.