Запевняю вас, що вони вже мають нагороду свою!
3 А як ти подаєш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,
4 щоб таємна була твоя милостиня, а Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
5 А як молитеся, то не будьте, як ті двоєдушні, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Запевняю вас, що вони вже мають нагороду свою!
6 А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини двері і помолися Батькові своєму, а Батько твій, що бачить все, віддасть тобі.
7 А як молитеся, не кажіть зайвого, як ті поганські народи, що думають, ніби вони будуть почуті завдяки своїй велемовності.
8 Отож, не вподібнюйтеся їм, бо знає Батько ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!
9 Ви ж моліться отак: "Батьку наш небесний! Хай святиться ім'я твоє,
10 хай прийде царство твоє, хай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.
11 Дай нам хліб наш щоденний,
12 і пробач борги наші, як і ми пробачаємо боржникам нашим.
13 Визволи нас від лукавого, і не введи у випробовування, бо царство твоє і сила, і слава навіки. Амінь".
14 Бо як людям ви пробачите гріхи їхні, то пробачить і вам ваш небесний Батько.
15 А коли ви людям не пробачатимете, то й Батько ваш не пробачить вам гріхів ваших.
16 А як постите, то не будьте сумні, як оті двоєдушні. Вони бо змінюють обличчя свої, щоб бачили люди, як постять вони. Запевняю вас: "Вони мають уже нагороду свою!"
17 А ти, коли постиш, намасти свою голову і вмий обличчя своє,
18 щоб ти посту свого не виявив людям, а тільки Батькові своєму, який неявний. І Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
19 Не нагромаджуйте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
20 Нагромаджуйте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
21 Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
22 Око — то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!
24 Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а іншого любитиме, або буде триматися одного, а іншого знехтує. Не можете Богові служити й Мамоні.
25 Через те вам кажу: "Не журіться про життя своє — що вам їсти та що вам пити, ні про тіло своє, у що одягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?
26 Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш небесний Батько їх годує. Чи ж ви не більше варті за них?
27 Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?
28 І про одяг чого ви клопочетеся? Погляньте на польові лілеї, як ростуть вони, не працюють, і не прядуть.
29 А я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них.
30 І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а завтра до печі вкидається, Бог отак одягає, скільки ж краще одягне він вас, маловірні!
31 Отож, не журіться, кажучи: "Що ми нам їсти", чи: "Що нам пити", або: "У що одягнемося?"
32 Бо всього того поганські народи шукають. Але знає Батько ваш небесний, що всього того вам потрібно.
33 Шукайте ж найперше царства Божого й правди його, а все це вам додасться.
34 Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожен день має досить своїх турбот!"
Вiд Матвiя 7
1 Не судіть, щоб і вас не судили.
2 Бо яким судом судитимете, таким же осудять і вас, і якою мірою мірятимете, такою відміряють і вам.
3 І чого в оці брата свого ти скалку бачиш, колоди ж у власному оці не відчуваєш?
4 Або як ти скажеш до брата свого: "Давай вийму я скалку з ока твого", коли он колода у власному оці?
5 Двоєдушний, вийми перше колоду з власного ока, а потім побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
6 Не давайте святого собакам, і не розсипайте перли свої перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і обернувшись, щоб не розшматували й вас...
7 Просіть — і буде вам дано, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам.
8 Бо кожен, хто просить — отримує, хто шукає — знаходить, а хто стукає — відчинять йому.
9 Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
10 Або коли риби проситиме, то подасть йому змію?
11 Тож як ви, перебуваючи в злі, втрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Батько ваш небесний подасть добра тим, хто проситиме в нього!
12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб робили вам люди, те саме робіть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.
13 Входьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, ведуть до загибелі, і ними багато ходять.
14 Бо тісні ті ворота і вузька дорога, що ведуть до життя, і мало таких, що знаходять їх!
15 Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас в одязі овечому, всередині ж — хижі вовки.
16 По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи — з будяків?
17 Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево погане плоди родить погані.
18 Не може родити добре дерево плоду поганого, ані дерево погане — плодів добрих.
19 Всяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та у вогонь вкидається.
20 Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!
21 Не кожен, хто каже до мене: "Господе, Господе!" увійде в царство небесне, а тільки той, хто виконує волю мого Батька, що на небі.
22 Багато скажуть мені того дня: "Господе, Господе, хіба ми не ім'ям твоїм пророкували, хіба не ім'ям твоїм демонів ми виганяли, або не ім'ям твоїм чуда великі творили?"
23 І їм оголошу я тоді: "Я ніколи не знав вас... Відійдіть від мене, хто коїть беззаконня!"
24 Отож, кожен, хто слухає цих моїх слів і виконує їх, подібний до людини розумної, що свій будинок збудувала на камені.
25 І полила злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на будинок отой вдарила, та не впав він, бо на камені був заснований.
26 А кожен, хто слухає цих моїх слів, та їх не виконує, подібний до людини необачної, що свій будинок збудувала на піску.
27 І полила злива, і розлилися річки, і буря знялася й на будинок отой вдарила, і він упав. І велика була та руїна!"
28 І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки його.
29 Бо навчав він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.
Вiд Матвiя 8
1 А коли він зійшов з гори, за ним ішов натовп великий.
2 І ось підійшов прокажений, вклонився йому та й сказав: "Господе, достатньо тільки твого бажання, щоб я став чистим!"
3 А Ісус простягнув руку, і доторкнувшись до нього, промовив: "Маю таке бажання, стань чистий! І той вмить очистився від своєї прокази".
4 І сказав до нього Ісус: "Гляди ж, не розповідай нікому. А йди, покажися священикові, та дар принеси, який Мойсей заповів, їм на свідоцтво".
5 А коли він до Капернауму ввійшов, то до нього наблизився сотник, та й благав його:
6 "Господе, вдома мій слуга лежить паралізований і тяжко страждає".
7 Він сказав йому: "Я прийду й зцілю його".
8 А сотник йому сказав: "Не гідний я, Господе, щоб зайшов ти під стріху мою... Та промов тільки слово і видужає мій слуга!
9 Бо й я людина підвладна, маю під собою вояків. І одному кажу: "Піди", то йде він, а тому: "Прийди", і приходить, або рабові своєму: "Зроби те", і він зробить".
10 Почувши таке, Ісус здивувався й промовив до тих, хто йшов за ним: "Запевняю вас, що навіть серед Ізраїля я не знайшов був такої великої віри!
11 Кажу ж вам, що багато прийдуть від сходу та заходу і засядуть у царстві небесному з Авраамом, Ісаком та Яковом.
12 Сини ж царства вкинуті будуть до темряви зовнішньої, буде там плач і скрегіт зубів!"...
13 І сказав Ісус сотникові: "Іди, і як повірив ти, хай так тобі й станеться!" І тієї ж миті одужав слуга його.
14 Як прийшов же Ісус до Петрової хати, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
15 І він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й йому прислуговувала!
16 А коли настав вечір, привели біснуватих до нього, і він словом своїм вигнав духів і баготьох зцілив,
17 щоб справдилося, що сказав був пророк Ісая: "Він узяв наші немочі, і недуги поніс".
18 А як угледів Ісус навколо себе багато люду, наказав перепливти на той бік.
19 І підійшов один книжник та й до нього сказав: "Вчителю, я піду за тобою, хоч би куди ти пішов!"
20 Ісус же до нього сказав: "Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити"...
21 А інший з учнів промовив до нього: "Дозволь мені, Господе, перше піти та батька свого поховати".
22 А Ісус йому сказав: "Іди за мною, і залиш мертвим ховати мерців своїх!"
23 І коли він до човна увійшов, за ним увійшли його учні.
24 І ось буря велика зірвалася на морі, аж човен стало заливати. А він спав...
25 І кинулися учні, і збудили його та й благали: "Рятуй, Господе, гинемо!"
26 А він сказав їм: "Чого наполохалися ви, маловірні?" Тоді встав, наказав бурі й морю і тиша велика настала...
27 А народ дивувався й казав: "Хто ж це такий, що вітри та море слухняні йому?"
28 І як прибув він на той бік, на землі гадаринські, зустріли його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тим шляхом.
29 І вони стали кричати: "Що тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов ти сюди передчасно нас мучити?"
30 А неподалік від них паслося багато свиней.
31 І просилися демони, промовляючи: "Коли виженеш нас, то пошли нас у тих свиней".
32 А він відповів їм: "Ідіть". І вийшли вони, і пішли в тих свиней. І кинулися з кручі до моря всі ті свині, і потонули в воді.
33 Пастухи ж утекли. А коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.
34 І все місто вийшло назустріч Ісусові. Як його ж угледіли, то стали благати, щоб він пішов з їхнього краю!..
Вiд Матвiя 9
1 І сівши до човна, він переплив, і до міста свого прибув.
2 І принесли до нього хворого, що на ложі лежав. І як побачив Ісус їхню віру, підбадьорив його і сказав: "Пробачаються тобі гріхи твої!"
3 І дехто з книжників стали казати про себе: "Він зневажає Бога".
4 Знаючи думки їхні, Ісус сказав: "Чого ви лукавите в серцях своїх?
5 Що легше, сказати: "Пробачаються тобі гріхи", чи сказати: "Вставай та й ходи?"
6 Але щоб ви знали, що пробачати гріхи на землі має владу Син Людський, тож сказав він хворому: "Вставай, візьми ложе своє, та й іди до хати своєї!"
7 Той устав і пішов.
8 А натовп, побачивши це, став налякано славити Бога, що людям він дав таку владу!...
9 А коли Ісус звідти йшов, побачив чоловіка, на ймення Матвій, що сидів на митниці, та й сказав йому: "Іди за мною!" Той устав і пішов за ним.
10 І як Ісус сидів при столі в будинку, зійшлося багато митників та грішників і посідали з ним та з його учнями.
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів його: "Чого це вчитель ваш з митниками та з грішниками їсть?"
12 А він це почув та й сказав: "Лікаря не потребують здорові, а слабі!
13 Ідіть же, і навчіться, що то означає: "Милосердя прагну, а не жертви".