Тому вони бродять, немов та отара, блукають вони, бо без пастиря.
3 На пастирів гнів мій палає, а вождів, схожих на впертих цапів, навіщу, бо Господь Саваот звернув увагу на отару свою, Юдину оселю, і зробить він їх, немов своїм славним конем бойовим.
4 З нього буде наріжник, і з нього кілок, і з нього лук бойовий, і з нього вийдуть старшини всі,
5 І будуть, немов те лицарство, що топче воно на війні, як болото на вулицях, і будуть вони воювати, бо з ними Господь, і кінноту вони осоромлять.
6 І зроблю я лицарською оселю Юди, а оселю Йосипа врятую, і поверну їх, бо змилосердився над ними, і стануть вони, ніби я їх не кидав, бо я — Господь Бог їхній, і я їх вислухаю.
7 І стане лицарським Єфрем, і звеселиться їхнє серце, немов від вина, а їхні сини це побачать та радітимуть, і втішиться серце їхнє Господом.
8 Я їм дам знака та їх позбираю, бо я викупив їх, і буде їх знову багато.
9 І розсію я їх між народами, і в далеких краях вони мене згадуватимуть, і житимуть з дітьми своїми, і повернуться.
10 І поверну їх з Єгипетського краю, і зберу їх з Ашшуру, і введу їх до Ґілеаду й Лівану, і місця не вистачить їм.
11 І прийде з моря нещастя, і хвилі на морі вдарить, і повисихають усі глибини Ріки, і буде понижена гордість Ашшуру, і від Єгипту відніметься берло.
12 І зміцню їх у Господі, і йменням його вони ходитимуть", — каже Господь.
Захарії 11
1 Ліване, відкрий свої двері, і вогонь пожере твої кедри!
2 Голоси, кипарисе, бо он кедр упав, пограбовані величні! Голосіть, башанські дуби, бо ліс неприступний звалився!
3 Чути голосіння пастирів, бо позбавлені вони своєї величі! Чути гарчання левчуків, бо йорданська краса спустошена.
4 Так промовляє Господь, мій Бог: "Паси отару, яка на заріз,
5 що ріжуть їх їхні покупці, і не відчувають вини, а їхні продавці промовляють: "Благословенний Господь, що я збагатів!" А їхні пастирі не помилують їх!
6 Бо я не помилую більше вже мешканців цієї землі, — каже Господь. І ось передам я кожну людину, до рук свого ближнього та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і я з їхніх рук не врятую нікого!
7 Заради вас нужденних я пас отару, яка призначена на заріз. І взяв я собі два киї, і першого назвав: "Милість", а другого назвав: "Згода", і пас я отару.
8 Я знищив трьох пастирів за один місяць, втративши терпіння до них, бо душа їхня ненавиділа мене.
9 Тому я сказав: "Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, хай помре, а що має знищена бути, хай буде знищена, а решта хай тіло одна одної з'їдять!"
10 І я взяв свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати свою угоду, яку я склав був з моїм народом.
11 І вона зламана була того дня, і зрозуміли нещасні отари, які спостерігали за мною, що це справді слово Господнє.
12 І сказав я до них: "Якщо добре це в ваших очах, дайте платню мою, а як ні, то не давайте!" І вони мою платню відважили — тридцять срібняків.
13 І промовив до мене Господь: "Кинь її до скарбниці, ту славну ціну, що вони оцінили мене!" І я взяв оті тридцять срібняків, і кинув в скарбницю до оселі Господньої.
14 І зламав я свого кия другого, Згоду, щоб зламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.
15 І промовив до мене Господь: "Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.
16 Бо ось я настановлю пастиря на землі, він на молодих не зверне уваги, розпорошених не шукатиме, і хворих не вилікує, здорових не годуватиме, а м'ясо вгодованих їстиме, і ратиці їхні зламає.
17 Лихо негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на руку його та в його праве око, конче всохне рука йому і конче потьмяніє його праве око!
Захарії 12
1 Пророцтво Господнього слова на Ізраїля. Так промовляє Господь, що небо напнув та землю заклав, і дає дух людині в нутрі її:
2 "Ось я Єрусалим зроблю за келиха сп'яніння всім народам навколо, і на Юду також, коли буде в облозі на Єрусалим.
3 І буде в той день, я зроблю Єрусалим за камінь тяжкий усім народам. Усі, хто волітимуть зрушити його, будуть конче поранені, і зберуться на нього всі народи землі.
4 Того дня — каже Господь — наполохаю всіх коней і вражу шаленством його верхівців, а над Юдиною оселею відкрию я очі свої і уважно спостерігатиму, а всіх коней народів поб'ю сліпотою.
5 І скажуть тоді князі Юдині в серці своєму: "Наша потуга — мешканці Єрусалиму в Господі Саваоті, їхньому Бозі!"
6 Того дня я вчиню князів Юди, немов ту жаровню з вогнем між дровами, і як палаючий смолоскип між снопами, і вони пожиратимуть праворуч і ліворуч всі довколишні народи. І знову осядуть мешканці Єрусалиму на місці своєму, в Єрусалимі.
7 І Господь допоможе найперше Юдиним наметам, щоб не збільшилася слава оселі Давида та мешканця Єрусалиму понад Юду.
8 Того дня захистить Господь мешканця Єрусалиму, — і буде того дня той, хто спіткнеться серед них — як Давид, а оселя Давидова — як Бог, як ангел Господній перед ними.
9 І в день той я буду шукати, щоб понищити всі ті народи, що приходять на Єрусалим.
10 А на Давидову оселю та на мешканця Єрусалиму я виллю духа милості та молитви. І вони дивитимуться на того, кого прокололи, і за ним голоситимуть, як голосять за одинаком, і гірко заплачуть за ним, як плачуть за первістком.
11 Того дня станеться велике голосіння в Єрусалимі, як голосіння Гададріммона в Меґіддонській долині.
12 І голоситиме земля, кожен рід окремо: окремо рід оселі Давида і окремо жінки їхні, окремо рід оселі Натана й окремо жінки їхні,
13 окремо рід оселі Левія і окремо жінки їхні, окремо рід оселі Шім'ї і окремо жінки їхні.
14 Усі роди, які залишилися, кожен рід окремо і окремо жінки їхні.
Захарії 13
1 Того дня відкриється джерело для Давидової оселі та для мешканців Єрусалиму, щоб очистити їх від гріха та гидоти.
2 І станеться в день той, — каже Господь Саваот, — винищу з землі імена бовванів, і вони вже не згадуватимуться, бо й пророків та духа нечистого виведу я з землі!
3 І станеться, коли хто пророкуватиме ще, то скажуть йому батько та мати його, що його породили: Не житимеш ти, бо неправду промовляєш Господнім ім'ям! І проколють його батько та мати його, що його породили, за те, що неправду він пророкував.
4 І станеться в день той, осоромлені будуть пророки оті, кожен видінням своїм, коли пророкував він, і волосяниці вони не одягатимуть, щоб обдурювати.
5 І скаже він: "Я не пророк, я людина, що порає землю, бо земля — мій набуток з юнацтва мого".
6 А коли його запитає хто: "Що це за рани на твоїх руках?" То відповість: "Побито мене в оселі тих, хто любить мене".
7 Піднімися, меч, на мого пастиря та на мого товариша! Вдар пастиря і розпорошаться вівці, і я візьму малих під свою руку — каже Господь Саваот.
8 І станеться в цілому краї — каже Господь, — дві частини в ньому витяті будуть і помруть, а третя частина залишиться.
9 І цю третю частину введу у вогонь, і очищу їх, як очищується срі́бло, і їх випробую, як випробовується золото. Вони кликатимуть ім'я моє, і я їм скажу: "Це народ мій", а вони скажуть: "Господь — наш Бог!"
Захарії 14
1 Ось день настає для Господа, і серед тебе поділена буде здобич.
2 Я зберу всі народи до Єрусалиму на бій, і буде здобуте це місто, і пограбовані будуть оселі, а жінки збезчещені. І пів міста піде на вигнання, а решта народу не буде вигнана з міста.
3 І вийде Господь, і стане на прю з народами цими, як за дня боротьби його, як за дня битви.
4 І того дня стануть ноги його на Оливній горі, що перед Єрусалимом зі сходу, а Оливна гора навпіл розділиться великою долиною, на схід і на захід. І на північ осунеться половина гори, а половина її — на південь.
5 І ви втікатимете в долину моїх гір, бо долина гірська сягатиме по Ацал. І ви втікатимете, як утікали перед землетрусом за днів Уззії, царя Юдиного. І прийде Господь, Бог мій, і з ним усі святі.
6 І в день той світла не буде, і все охолоне.
7 І буде той день знаний, як день Господа. То буде і не день, і не ніч, а над вечір станеться світло.
8 І в день той вийде з Єрусалиму жива вода: половина її до східного моря, а половина її до моря західного. Літом і зимою це буде.
9 І стане Господь за царя над землею всією, Господь буде один того дня, і одне ймення його.
10 Вся ця земля стане степом від Ґеви до Ріммону, на південь Єрусалиму, який підніметься, і заселиться на місці своєму від брами Веніямина аж до місця Першої брами, аж до брами Наріжників, і від башти Хананеїла аж до царського чавила.
11 І осядуть у ньому, і знищення вже не буде, і безпечно сидітиме Єрусалим.
11 Таким буде кара, що нею вразить Господь усі народи, хто піде війною на Єрусалим: згниє тіло його, хоч він на ногах своїх стоятиме, і очі йому погниють в очних ямах, і язик його погниє у вустах своїх.
13 І в день той між ними настане велике сум'яття, і схопить один руку одного, і підніметься рука його понад руку свого ближнього.
14 І навіть Юда воюватиме в Єрусалимі, і буде нагромаджений маєток усіх навколишніх народів, багато золота, срібла та одягу.
15 І буде така сама кара на коня, мула, верблюда й віслюка, та на всяку худобу, що буде в таборах у них, як кара оця.
16 І рештки з усіх тих народів, що приходили на Єрусалим, приходитимуть щороку, щоб вклонятися Цареві, Господові Саваотові, і щоб святкувати свято Кучок.
17 І хто від земних племен до Єрусалиму не прийде, щоб вклонятися Цареві, Господові Саваотові, то не буде дощу в них.
18 А якщо не прийде плем'я єгипетське, і не ввійде всередину, то буде на них та кара, якою народи вдарить Господь, що святкувати свято Кучок не прийде.
19 Оце кара Єгиптові буде, і кара всім народам, хто святкувати свято Кучок не прийде.
20 Буде того дня на кінських дзвониках написано: "Святість Господові", і будуть горнята в Господній оселі, немов ті кропильниці перед жертовником.
21 І буде всяке горня в Єрусалимі та в Юді святістю для Господа Саваота, і приходитимуть усі, хто жертву приносить, і з них братимуть і варитимуть в них. І того дня вже не буде крамарів в оселі Господа Саваота".
ПРОРОЦТВО МАЛАХІЇ
Малахiї 1
1 Пророцтво Господнього слова до Ізраїля через Малахію.
2 Я вас полюбив, — каже Господь, — а ви запитуєте: "Як ти нас полюбив?" Чи ж не брат Ісав Якову? — каже Господь, — а я Якова був полюбив,
3 а Ісава зненавидів, і зробив його гори пусткою, а спадок його — для шакалів пустелі.
4 Коли скаже Едом: "Ми зруйновані, та знову відбудуємо руїни", то так промовляє Господь Саваот: "Вони відбудують, а я розвалю! І кликатимуть їх: "Країна безбожності, і народ, на якого навіки розгнівався Господь!"
5 І ваші очі побачать це, і ви скажете: "Звеличиться Господь понад кордони Ізраїлеві!"
6 Шанує син батька, а раб свого пана, та якщо я вам батько, де шана моя? А якщо я вам Пан, де страх переді мною? — каже Господь Саваот вам, — священики, що зневажаєте моїм ім'ям та й кажете: "Чим ми зневажили ім'я твоє?"
7 На жертовник мій ви приносите хліб опоганений і кажете: "Чим тебе ми зневажили?" Тим, що кажете ви: "Стіл Господній можна зневажати!"
8 І коли ви проносите в жертву сліпе, це не лихе? І як кульгаве та хворе приносите, чи ж це не лихе? Принеси-но подібне своєму намісникові, чи тебе він уподобає, чи підійме обличчя твоє? — каже Господь Саваот.
9 Тож пом'якшіть Боже обличчя і хай стане він до нас милостивим.