Біблія

Сторінка 242 з 318

І боявся народ Господа.

13 І сказав Огій, вісник Господній, від Господа посланий до народу: "Я з вами, — каже Господь!"

14 І збудив Господь дух Зоровавеля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і дух першосвященика Ісуса, сина Єгосадака, та дух всієї решти народу і вони прийшли, і стали до роботи в оселі Господа Саваота, їхнього Бога,

15 двадцять четвертого дня шостого місяця, другого року царювання Дарія.

Огiй 2

1 Сьомого місяця, двадцять першого дня місяця було слово Господнє через пророка Огія таке:

2 "Скажи но до Зоровавеля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і до першосвященика Ісуса, сина Єгосадакового, та до решти народу.

3 Хто серед вас залишився, що бачив цю оселю у першій її славі? А якою ви бачите її зараз? Чи ж не є вона проти тієї, як ніщо, в ваших очах?

4 Тож зберися з силами, Зоровавелю, — каже Господь, — зберися з силами, Ісусе, сину Єгосадаків, священику великий, і весь народе краю, — каже Господь, — і ставайте до роботи, бо я з вами, — каже Господь Саваот.

5 Пам'ятайте слова моєї угоди з вами, коли ви виходили з Єгипту, а дух мій пробував серед вас. Не бійтеся!"

6 Бо так промовляє Господь Саваот: "Ще раз, — а станеться це незабаром, — я затрясу небо та землю, і море та суходіл!

7 І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цю оселю славою, — каже Господь Саваот.

8 Моє срібло й моє золото, — каже Господь Саваот.

9 Слава цієї оселі перевершить попередню, — каже Господь Саваот, — і на цьому місці я дам мир, — каже Господь Саваот".

10 Двадцять четвертого дня, дев'ятого місяця, другого року царювання Дарія було слово Господнє через пророка Огія таке:

11 "Так промовляє Господь Саваот: "Запитай священиків про Закон:

12 Якщо хтось, несучи освячене м'ясо в полі свого одягу, доторкнеться полою тією до хліба, чи до юшки якої, чи до вина, чи до оливи, чи до якої іншої поживи, чи стане те освяченим? І священики відповіли: Ні!

13 Тоді Огій сказав: "А якщо б нечистий, через дотик до мертвого, доторкнувся б до всього цього, чи стало б воно нечистим?" І відповіли священики: "Стало б нечистим!"

14 І сказав Огій: "Отакий народ цей і такий цей люд перед моїм обличчям, — каже Господь, — і все, що роблять руки їхні, і що вони приносять туди, нечисте воно!

15 А зараз зверніть своє серце на час від нині й далі, ще поки не був покладений камінь до каменя в Господньому храмі".

16 "Коли бувало приходив хтось до купи набирати двадцять мір зерна, а там тільки десять, приходив до чавила набрати п'ятдесят мір, а є тільки двадцять.

17 Бив я вас посухою, пліснявою та градом, бив усе, що зроблене руками вашими, та не поверталися ви до мене, — каже Господь.

18 Зверніть ваші серця на час від нині й далі, від дня двадцять четвертого, дев'ятого місяця, того дня, коли був заснований Господній храм, зверніть ваше серце на це.

19 Чи є ще зерно в коморі? Чи вродили плоди винограду, фіги, граната, оливки? Від цього дня я поблагословлю все".

20 І було слово Господнє до Огія вдруге двадцять четвертого дня того ж місяця таке:

21 "Скажи Зоровавелю, намісникові Юдиному: "Я затрясу небо та землю

22 повалю царські трони і знищу силу поганських царств, перекину колісниці та тих, хто їздить у них, попадають коні та їхні вершники, від меча один одного.

23 Того дня, — каже Господь Саваот, — візьму я тебе, Зоровавелю, сину Шеалтіїлів, мій рабе, — каже Господь, — і покладу тебе, немов ту печатку, бо я тебе обрав, — каже Господь Саваот".

ПРОРОЦТВА ЗАХАРІЇ

Захарії 1

1 Восьмого місяця другого року царювання Дарія було Господнє слово до пророка Захарії, сина Берехії, сина Іддового, таке:

2 "Розгнівався Господь на батьків ваших палючим гнівом.

3 Скажи їм, що так каже Господь Саваот: "Поверніться до мене, — каже Господь Саваот, — і повернуся до вас, — каже Господь Саваот.

4 Не будьте, як ваші батьки, що до них кликали стародавні пророки, промовляючи, що так каже Господь Саваот: "Поверніться з лихих шляхів ваших і від справ ваших лихих!" Та не слухали ви й не прислухалися до мене, — каже Господь.

5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж живуть вічно?

6 Та слова мої й постанови мої, що я наказав рабам моїм пророкам, чи ж не виконалися вони на ваших батьках? І повернулися вони та й сказали: "Як задумав Господь Саваот зробити нам за нашими шляхами й за нашими вчинками, так зробив він нам"".

7 Двадцять четвертого дня, одинадцятого місяця, місяця шевата, за другого року царювання Дарія було слово Господнє до пророка Захарії, сина Берехії, сина Іддового, таке:

8 "Бачив я цієї ночі, як на червоному коні їде чоловік, і він стоїть між миртами, що в глибині, а за ним коні червоні, руді та білі

9 і запитав я: "Що це, мій пане?" І відповів мені той ангел: "Я тобі покажу, що це таке".

10 І сказав той чоловік, що стояв між миртами: "Це ті, що Господь їх послав обійти землю".

11 І сказали вони Господньому ангелові, що стояв між миртами: "Перейшли ми всю землю, і ось уся земля в мирі сидить".

12 І запитав ангел Господній: "Господе Саваоте, коли ти змилосердишся над Єрусалимом та над Юдиними містами, на які ти гніваєшся вже сімдесят років?"

13 І відповів Господь ангелові, що розмовляв зі мною, слова добрі, слова втішливі.

14 І сказав до мене той ангел, що розмовляв зі мною: "Оголоси, що так каже Господь Саваот: "З великою ревністю опікуюся я Єрусалимом та Сіоном.

15 Я в гніві великому на ті безтурботні народи, на яких я мало гнівався, як на спільників лиха"".

16 Тому так каже Господь: "Повернуся я до Єрусалиму з милосердям, храм мій буде збудований в ньому, — каже Господь Саваот, — а мірничий шнур буде розтягнутий над Єрусалимом".

17 І ще оголоси, що так каже Господь Саваот: "Знову добром переповняться міста мої, і Господь ще потішить Сіон, і ще обере Єрусалим!"

Захарії 2

1 І поглянув я та й побачив чотири роги.

2 І запитав я ангела, що розмовляв зі мною: "Що це?" А він відповів мені: "Це ті роги, що розпорошили Юду, Ізраїля та Єрусалим".

3 І Господь показав мені чотирьох майстрів.

4 І запитав я: "Що вони робитимуть?" А він відповів: "Вони прийшли настрашити їх, щоб скинути роги тих народів, що підносять рога проти Юдиного краю, щоб його розпорошити".

5 І поглянув я та й побачив чоловіка, а в його руці мірничий шнур.

6 І запитав я: "Куди ти йдеш?" А він відповів мені: "Зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його".

7 Аж ось ангел, що розмовляв зі мною, виходить, а навпроти нього виходить ангел інший.

8 І сказав він до нього: "Біжи, скажи цьому юнакові, що поза мурами буде заселений Єрусалим через велику кількість людей та худоби в середині його.

9 А я стану для нього, — каже Господь, — вогняним муром навколо, і стану славою в середині його.

10 Лихо, лихо, втікайте з північного краю, — каже Господь, — бо на чотири небесні вітри розпорошу я вас, — каже Господь.

11 Рятуйся, Сіон, що мешкає в дочки Вавілону!"

12 Бо так каже Господь Саваот: "Для слави послав він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкнеться, той доторкнеться до зіниці ока його.

13 Бо ось тільки махну я своєю рукою на них, і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і зрозумієте ви, що я посланець Господа Саваота.

14 Співай же та тішся, о дочко Сіону, бо ось я приходжу та перебуватиму серед тебе, — каже Господь!

15 І дня того прилучаться люди численні до Господа, і стануть народом мені, а я перебуватиму серед тебе, і зрозумієш, що я посланець Господа Саваота.

16 І Юду посяде Господь, як спадок свій на святій землі, і знову обере Єрусалим!

17 Замовчи ж, усяке тіло, перед Господнім обличчям, бо він виходить із помешкання святого свого!"

Захарії 3

1 І показав він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед обличчям Господнього ангела, а Сатана стояв по правиці його, щоб противитися йому.

2 І сказав Господь Сатані: "Господь покарає тебе, Сатано, каратиме тебе Господь, який обрав Єрусалим! Чи ж він не головешка, що вціліла від вогню?"

3 А Ісус одягнутий був у брудний одяг, і стояв перед обличчям ангела.

4 І він сказав до тих, що стояли перед його обличчям: "Зніміть з нього цей брудний одяг!" І сказав він йому: "Я зняв з тебе провину твою, і одягну тебе в одяг коштовний".

5 І він сказав: "Хай покладуть чистого тюрбана на його голову!" І поклали чистого тюрбана на його голову, і одягли його в одяг, а ангел Господній стояв.

6 І свідчив ангел Господній Ісусові, промовляючи:

7 "Так каже Господь Саваот: "Якщо ти ходитимеш моїми шляхами, і якщо виконуватимеш обов'язки свої переді мою, тоді й ти судитимеш оселю мою, і пильнуватимеш подвір'я моє, і я дам тобі ходити поміж тими, що тут стоять.

8 Послухай, першосвященику Ісусе, ти та товариші твої, що сидять перед тобою, бо вони люди ознаки, ось я приведу свого раба Пагона.

9 Бо оце той камінь, що його я поклав перед Ісусом. На одному камені сім очей. Ось я вирізблю напис на ньому, — каже Господь Саваот, — і відкину вину цієї землі за один день.

10 Того дня, — каже Господь Саваот, — ви будете кликати один одного під виноград і під фігове дерево"".

Захарії 4

1 І повернувся той ангел, що розмовляв зі мною, і розбудив мене, як будять сплячого.

2 І запитав він мене: "Що ти бачиш?" А я відповів: "Бачу я золотого світильника і чашу на верху його, і сім лампад його на ньому, і по сім трубочок для лампад, що на верху його.

3 І дві оливки на ньому, одна з правиці чаші, а одна на лівиці її".

4 І запитав я до ангела, що розмовляв зі мною: "Що це, мій пане?"

5 І відповів ангел, що розмовляв зі мною: "Чи ж ти не знаєш, що це таке?" А я сказав: "Ні, пане!"

6 І він сказав мені: "Це таке Господнє слово до Зоровавеля: "Не силою й не міццю, а тільки моїм духом, — каже Господь Саваот.

7 Хто ти, гора велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя під вигуки: "Ласки, ласки йому!8 І було мені слово Господнє таке:

9 "Зоровавелеві руки заклали оселю цю, і руки його закінчать, і ти зрозумієш, що Господь Саваот послав мене до вас.

10 Бо хто погорджуватиме днем закладин? Люди й ті семеро Господніх очей, що оглядають усю землю, дивитимуться на теслярського виска в руці Зоровавеля й тішитимуться".

11 І запитав я його: "Що це за дві оливки праворуч і ліворуч свічника?"

12 І ще запитав: "Що це за дві гілки оливкові, що через дві золоті трубки виливають із себе золото?"

13 І сказав він до мені: "Хіба ти не знаєш, що це?" А я відповів: "Ні, пане!"

14 І він сказав: "Це два помазанці, що стоять перед Господом всієї землі".

Захарії 5

1 І поглянув я, та й побачив, аж ось летить сувій.

2 І запитав він мене: "Що ти бачиш?" А я відповів: "Я бачу летючого сувоя.