Господь у бурі та в вихорі дорога його, а курява від стоп його неначе хмара.
4 Як гнівається він на море, то сушить його, і всі ріки висушує, в'яне Башан та Кармел, і в'яне та квітка Лівану.
5 Гори тремтять перед ним, а підгірки розтоплюються, перед обличчям його трясеться земля та всесвіт й усі його мешканці.
6 Хто встоїть перед гнівом його, і хто стане у полум'ї люті його? Його лють виливається, мов той вогонь, і розпадаються скелі від нього!
7 Добрий Господь, пристанище він у день утиску, і знає він тих, хто на нього сподіється!
8 Але в зливі навальній він знищить заколотників, і в темряву зажене ворогів.
9 Що ви задумали проти Господа? Він знищить до кінця, не постане два рази насильство.
10 Бо вони переплутані, наче той терен, і повпивалися, немов би вином, вони будуть дощенту пожерті, мов солома суха!
11 З тебе вийшов задумуючий проти Господа лихе, радник нікчемний.
12 Так промовляє Господь: "Хоч були б найсильніші і дуже численні, та знищені будуть вони! І хоч я тебе мучив, та вже не мучитиму!
13 Ось я зламаю ярмо його, яке на тобі, і пута твої позриваю".
14 І накаже на тебе, Ашшуре, Господь: "Вже не буде в тебе нащадків, що носили б ім'я твоє! З оселі бога твого я боввана та ідола витну, зроблю тобі могилу з них, бо ти став нікчемою".
Наума 2
1 Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир. Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй присяги свої, бо більше не ходитиме нікчема по тобі, він витятий весь!
2 На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на шлях, підпережи свої стегна, наберися сил,
3 бо зробить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, що її напасники зруйнували, і знищили її паростки.
4 Щити витязів його червоні, вояки в кармазині, колісниці у вогняному блиску криці, готові до бою списи кипарисові.
5 Колісниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вигляд немов полум'я смолоскипів, літають вони, як ті блискавки.
6 Він згадає шляхетних своїх, та спіткнуться вони у ході своїй. Вони поспішають на мури її і буде поставлено міцний захист.
7 Та брами річок відчиняться, а палац зруйнується.
8 Постановлено. Вона буде оголена і в полон буде забрана, а рабині її стогнатимуть і битимуть себе в груди, мов ті голуби.
9 Була Ніневія як став, що води його витікають. Стійте, стійте! Та нема нікого, хто б їх завернув!
10 Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, нема кінця запасам коштовних речей.
11 Скрізь руїна і пустка... Серця зомліли і ноги дрижать, і болі в крижах в усіх, і обличчя їхні від напруги червоні .
12 Де лігвище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця з левеням, і ніхто не лякав їх?
13 Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, і печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої пошматованим.
14 Ось я проти тебе, — каже Господь Саваот, — пущу я димом твої колісниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і винищу здобич твою на землі, і вже не почується голос твого вісника.
Наума 3
1 Лихо місту цьому кровожерливому, воно все неправда, воно повне насилля, здобич не закінчиться в нього!
2 Чути свист батога і гуркіт коліс, і чвал коней, і гул колісниць,
3 і гомін вершників, і полум'я меча, і блиск щита, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупам нема кінця, і спотикатимуться об їхні трупи,
4 це за безліч розпусти повії, привабливої вроди, вправної в чарах, що народи за розпусту свою вона продавала, а роди за чари свої.
5 Ось я проти тебе, — каже Господь Саваот, — я подолка твого підійму на обличчя твоє, і покажу я твій сором народам, а царствам — твоє безчестя!
6 І кину на тебе багном, і знеславлю тебе, і виставлю на сміх!
7 І кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й скаже: "Пограбована Ніневія! Хто співчуватиме їй? Де шукати тобі розраду?"
8 Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед каналів Ріки, вода навколо нього, що валом було йому море і море було йому муром?
9 Етіопія — сила його, як і Єгипет, і вона не має кінця. Пут та лівійці допомагали тобі,
10 та й він на вигнання пішов, у полон... А діти його побиті на усіх перехрестях вулиць, і кидали жереб про славних його, і всі вельможі його у кайдани закуті.
11 Уп'єшся і ти і будеш схована. Ти шукатимеш твердині від ворога!
12 Всі фортеці твої, мов ті фіґи з достиглими плодами, коли їх потрясти, то падають до вуст того, хто їх їсть.
13 Ось народ твій немов ті жінки серед тебе. Вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, вогонь пожере твої засуви.
14 Води на облогу собі набери, твердині свої зміцни, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.
15 Там вогонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче пожирає та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,
16 збільшуй число купців своїх над зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!
17 Вельможні твої немов та сарана, гетьмани твої мов мошва, що гніздиться по стінах у холодний день, але сонце засвітить і вони зникають, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.
18 Твої пастирі, царю асирійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошився по горах, і нема кому зібрати його.
19 Нема рахунку для лиха твого, рана твоя незагойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло повсякчас не ходило?
ПРОРОЦТВО АВАКУМА
Авакума 1
1 Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.
2 Аж доки я, Господе, кликатиму, а ти не почуєш, благатиму тебе через насилля, та ти не врятуєш?
3 Для чого несправедливість мені ти показуєш та позираєш на кривду? А переді мною грабіж, насилля та суперечка стається, і сіється сварка.
4 Тому закон втратив силу, і не діє право, неправедний нищить праведного, тому правосуддя викривлюється.
5 Придивіться до народів і дивом великим дивуйтеся, бо зроблю я за ваших днів таке, що не повірите ви, як вам розповідатимуть.
6 Бо я підніму халдеїв, народ лютий та шалений, що ґрасує по земних просторах, щоб захоплювати оселі чужі.
7 Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і гідність його.
8 І від пантер його коні прудкіші, і від вовків вечірніх лютіші. Розлетяться його вершники, а наїзники його здалека прийдуть, вони летітимуть, неначе орел на жертву.
9 Він спрямований весь на насилля, їхні обличчя як палючий вітер, щоб полонити людей, як того піску.
10 І він глузує з царів, а князі є сміхом для нього. Він сміється з твердині всякої, насипає під мур землі, і її здобуває!
11 Тоді він несеться, як вітер, всюди перейде і згрішить, бо зробить за бога собі свою силу.
12 Хіба ж ти не віддавна, о вічний Господе? Боже ти мій, мій Святий! Господе, ти для суду поставив його. О Скеле, призначив його на карання!
13 Твої очі занадто чисті, щоб міг ти дивитися на лихо й насилля. Чому ж дивишся ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?
14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.
15 Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає в свою сітку, тому тішиться він та радіє.
16 Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий пай його та добірна його пожива!
17 Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готовий вбивати народи без жалю?
Авакума 2
1 Я стану на мурі та спостерігатиму, що він мені казатиме, і що відповість на скаргу мою.
2 А Господь відповів: "Напиши це видіння на таблицях виразно, щоб кожен його прочитав.
3 Бо ще на умовлений час це видіння, воно поквапиться виконатися і не обдурить. Якщо б навіть затрималося, чекай на нього, бо воно конче прийде, не забариться.
4 Ось надута, непроста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
5 Втрачає голову і не має спокою горда людина, як після вина зрадливого. Вона роззявляє пельку свою, як шеол і не насичується, як та смерть, усіх людей до себе збирає і всі народи загарбує.
6 Чи ж вони не складуть на нього приповість та загадки глузливої йому і не скажуть: "Лихо тому, хто накопичує те, що не його! Аж доки це буде? Лихо тому, хто себе обтяжує заставами!"
7 Хіба раптово не встануть на тебе твої кредитори, не прокинуться і не стануть тебе трясти, і чи не станеш ти за здобич для них?
8 За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
9 Лихо тому, хто неправедний зиск отримує для оселі своєї, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим з рук лихих врятованим бути!
10 Нарадив ти сором для оселі своєї, щоб знищити численні народи, і згрішила душа твоя.
11 Бо камінь стінний кликатиме, і йому відповість сволок дерев'яний.
12 Лихо тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює його!
13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи працюють для вогню, і мучаться люди на марне?
14 Бо розумінням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.
15 Лихо тому, хто свого ближнього поїть до п'яну з келиху гніву свого, щоб бачити сором його!
16 Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе повернеться келих правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!
17 Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
18 Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав бажання зробити богів цих німих?
19 Лихо тому, хто дереву каже: "Прокинься!" А мовчазному каменю: "Зруш!" Чи ж він навчатиме? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!
20 А Господь у своєму храмі святому. Мовчи перед обличчям його, вся земле!
Авакума 3
1 Жалобна молитва пророка Авакума:
2 "Господе, звістку твою я почув та й злякався! Господе, оживи свою справу у визначений тобою час, у визначений час об'яви, у гніві про милосердя згадай!
3 Бог іде від Теману, і Святий від гори Паран. Села. Велич його вкрила небо, і слава його наповнила землю!
4 А сяйво було, наче сонячне світло, і проміння виходило з рук його, і там укриття його потуги.
5 Перед обличчям його моровиця йде, а від ніг його виходило полум'я.
6 Став, і землю він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я.