Нехай вони падають, відштовхніть їх – у них немає жодної цінности, придатної до використанння в новому, обітованому будівництві.
Вони не бачать сміховинности і пустоти своєї поведінки. Однак їхній сміх та їхнє глузування з небагатьох, котрі гідність і чистоту істинної жіночности ще стараються мати собі за взірець, котрі не дозволили умертвити в собі найкращу оздобу дівчини і жінки – ніжне почуття сором'язливости, – незабаром перетворяться на зойки болю і на цьому змовкнуть!
Жінка Подальшого Творіння стоїть ніби на лезі ножа через високі дари, які отримала. Звіт має вона тепер надати про те, як досі ними розпоряджалася. За це їй не буде жодного виправдання! Вороття і повернення неможливі, бо час минув. Усі вони раніше повинні були б подумати про це і знати, що їхня думка не може йти всупереч залізній Волі Божій, у якій закладено тільки Чистоту, ясну, мов кришталь. —
Але жінка майбутнього, яка зуміла врятуватися зі своїми цінностями в теперішні часи розпусного життя Содому й Гоморри, і та, котра народиться новою, приведе нарешті жіночність до такого розквіту, що все зможе наблизитися до неї тільки зі священним трепетом найчистішого шанування. Вона стане тією жінкою, котра живе у згоді з Божественною Волею, що означає – стоїть у Творінні так, що вважається променистим вінцем, яким вона може і повинна бути, все пронизуючи вібраціями, сприйнятими зі Світлих Висот, і незатьмареними може передавати їх силою своєї здібности, закладеної в ніжності жіночого відчуття.
Слово Сина Божого "Пильнуйте і моліться" втілиться в кожній жінці майбутнього, як уже мало бути втілене в кожній жінці сьогодення, бо у вібруванні жіночої здатности відчуття, якщо вона спрямована назустріч чистоті й Світлу, міститься повсякчасна пильність і найпрекрасніша молитва, приємна Богові!
Таке вібрування приносить переживання радости, сповненої вдячности! І це саме та молитва, якою вона повинна бути! Таке вібрування передбачає, однак, водночас і постійне перебування насторожі, тобто пильнування! Адже все негарне, що намагається наблизитись, і кожне зле воління таким вібруванням ніжної чутливости вже сприймається і помічається, перш ніж воно змогло сформуватися в думку, і тоді жінці легко ще й завжди вчасно захиститися, якщо вона сама не захоче іншого.
Та попри витонченість цього вібрування, у ньому є сила, здатна перетворити все у Творінні. Немає нічого, що могло б протистояти їй, бо ця сила приносить Світло і, отже, Життя!
Це знав Люципер дуже добре! І тому повернув він також напади й спокуси переважно на всю жіночність! Він знав, що йому дістанеться все, якщо жінка лише стане його здобиччю. І, на жаль, на превеликий жаль, це йому вдалося, як сьогодні чітко може бачити кожен, хто хоче бачити!
Передусім заклик Світла звернено тому знов-таки до жінки! Вона мусила б тепер усвідомити, наскільки глибоко впала. Мусила б, якби… позбулася марнославства. Однак цим зашморгом Люципер усе жіноче тримає в полоні так міцно, що воно навіть Світло більше не може розпізнати, та й не хоче цього! Не хоче, тому що новітня сьогочасна жінка не може відірватися від своїх легковажних занять дурницями, попри те, що в собі невиразно вже відчуває, що вона через це втратила. Вона знає це навіть цілком точно! І, щоб заглушити це рівнозначне знанню застережливе відчуття, мчить вона наосліп, мов підхльостувана батогом, новому посміховищу назустріч, уподібнюючись чоловікові і в професії, і всією своєю сутністю.
Замість того, щоби повернутися до справжньої жіночности, до найкоштовнішої окраси в усьому Творінні! І отже – до завдання, яке їй призначено Світлом!
Саме вона позбавляє чоловіка всього величного і таким чином перешкоджає розквіту шляхетної мужности.
Там, де чоловік не може звести свій погляд на жінку як на втілення жіночности, ні нація, ні народ не спроможні досягти розквіту і спрямуватися вгору!
Тільки справжня найчистіша жіночність спроможна пробудити чоловіка і повести до великих вчинків! Ніщо інше. І це є професія жінки у Творінні згідно з Божественною Волею! Бо цим підносить вона народ і людство, навіть усе Подальше Творіння, бо тільки в ній одній є ця висока сила тендітної дії! Могутність, нездоланна і всепереможна, благословенна Божественною Силою там, де вона є найчистішим волінням! Ніщо не зрівняється з нею, бо вона привносить красу в найчистішій формі в усе, що робить, що виходить від неї! Тому її прядіння повинне проникати крізь усе Творіння, освіжаючи, підносячи, просуваючи вперед і живлячи, як подих жаданого Раю!
За цю перлину поміж дарів вашого Творця вхопився Люципер щонайперше – з усією хитрістю і підступністю, знаючи, що цим він підриває вашу опору і ваше прагнення до Світла! Бо в жінці прихована дорогоцінна таємниця, здатна у Творінні запровадити чистоту і піднесеність усіх думок, злет до найвищої творчости, до найшляхетнішої поведінки… за умови, що ця жінка така, якою її хоче бачити Творець, осипавши цими дарами.
І ви занадто легко дозволили себе зачаклувати! Піддалися спокусам зовсім без боротьби. Як слухняна рабиня Люципера спрямовує жінка дію прекрасних Дарів Божих у протилежний бік і робить тим усе Подальше Творіння підвладним темряві! Сьогодні це лише потворно викривлена картина всього, чому Бог хотів дати змогу виникнути у Творінні на радість і на щастя всіх створінь! Певно, все й виникло, але під впливом Люципера змінилося і спотворилося, стало несправжнім! Жінка Подальшого Творіння стала у цьому посередником! Поверх ясної основи чистоти утворилося задушливе болото. Променисте захоплення обернулося сп'янінням почуттів. Тепер хочете ви боротися, але проти кожної вимоги Світла! Щоб залишатися в запамороченні марнославного самовдоволення, яке вас п'янить!
Не дуже багато лишилося тих, хто сьогодні здатен витримати ясний погляд. Величезна більшість виявляють себе наче прокажені, чия краса, тобто істинна жіночність, уже роз'їдена настільки, що її ніколи більше не відновити. Огида з'явиться у багатьох із вас до самих себе, якщо ви все-таки ще зможете врятуватися і через роки потім згадаєте все, що сьогодні вважаєте за прекрасне й добре. Це буде як пробудження й одужання від найтяжчого гарячкового марення!
Але як жінка всього Подальшого Творіння спроможна була затягувати вглибину, так само вона має силу, щоб знову підносити і просувати вперед, бо чоловік у цьому піде за нею. Тоді невдовзі після очищення настане час, коли можна буде радісно вигукнути: погляньте на жінку, якою вона повинна бути, – справжню жінку в усій її величі, найшляхетнішій чистоті та могутності, – і ви переживете в ній Слово Христа "Пильнуйте і моліться" у всій природності та найпрекраснішій формі!
25. Шлюб
Шлюби укладаються на небі! Цю фразу часто з гнівом і гіркотою вигукують одружені. Але її лицемірно вживають і ті, котрі найбільше віддалені від неба. Як природний висновок щодо цього вислову – люди лише знизують плечима, сміються, глузують і навіть знущаються.З огляду на всі шлюби, з якими людина знайомиться з плином років у своєму найближчому і дальшому оточенні, це стає зрозумілим. Насмішники мають рацію. Проте було б краще, якби вони глузували не з вислову, а з самих шлюбів! Вони здебільшого заслуговують не лише глузувань і знущань, а навіть зневаги.
Шлюби, якими вони є сьогодні і якими вони вже були сотні років, ганьблять істину цього вислову, не дозволяючи нікому повірити в нього. На жаль, лише за дуже рідкісними винятками, вони становлять собою очевидний аморальний стан, якому не можна достатньо швидко покласти край, аби тисячі вберегти від цієї ганьби, якою вони, не знаючи цього, покривають себе згідно зі звичаями теперішнього часу. Вони гадають, що інакше не може бути, бо так загальноприйнято. Доходить до того, що саме в наш час усе аж до безсоромности пристосовано для того, щоб кожне чисте відчуття затьмарити й задушити. Жодна людина не замислюється над тим, аби й через належну повагу до тілесного зробити особистість такою, якою вона повинна бути, може бути і мусить бути.
Тіло, як і душа, має бути чимось дорогоцінним, а тому недоторканним, що не виставляють як принаду напоказ. Чимось високим, святим! І тому на Землі, зважаючи на це, недопустимо відокремлювати тіло від душі. Обидва одночасно, як святиню, потрібно шанувати й оберігати, якщо вони повинні мати хоч якусь цінність. Інакше стануть мотлохом, об який забруднюються, який заслуговує лише на те, щоб бути закинутим у куток, аби задешево дістатися першому-ліпшому лахмітникові. Якщо сьогодні орда таких лахмітників та скупників рине на Землю, то знайде несподівано велику купу цього мотлоху. З кожним кроком натраплятимуть вони на нові купи, які їх уже чекають. І такі скупники й лахмітникі бродять фактично вже щільними натовпами. Вони посланці та знаряддя мороку, які жадібно хапають легкодоступну здобич, аби щодалі глибше, тріумфуючи, затягувати у своє темне царство, доки все над ними зімкнеться чорним і вони ніколи більше не зможуть знайти шляху до Світла. Немає нічого дивного, що всі сміються, щойно ще хто-небудь серйозно скаже, що шлюби укладаються на небі!
Укладання офіційного шлюбу – це не що інше, як твереза ділова угода. Тому поєднувані зважуються на неї зовсім не для того, щоб разом серйозно розпочати працю, яка підносить внутрішню і зовнішню цінність обох осіб, щоб спільно прагнути високої мети, аби самим собі, людству, а також усьому Творінню принести благословіння, але розглядають її як простий контракт, за яким вони обопільно матеріяльно убезпечуються з тим, щоб тілесна зрада будь-якої зі сторін могла здійснитися без обчислювальних роздумів. Де ж тут святість тіла, яку обидві сторони повинні привносити в шлюб і відповідно там її знаходити? Вона взагалі не береться до уваги.
Жінка займає при цьому настільки принизливе становище, що від неї потрібно було б відвернутися. У вісімдесяти випадках зі ста наймається або продає вона себе просто в службу чоловікові, який шукає в ній не рівноцінного товариша, але, крім як виставкового об'єкта, ще й дешеву та слухняну економку, яка створює йому затишок в оселі, і разом із якою він під прикриттям удаваної пристойности може безтурботно віддаватися пристрастям.
Із найдріб'язковіших причин покидають молоді дівчата часто батьківський дім, аби взяти шлюб.