І кажуть: "Ті люди, що жертву приносять, хай цілують телят".
3 Тому вони стануть, як туман ранковий, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься вітром, і наче з комина дим.
4 Я ж — Господь, Бог твій від Єгипетського краю, ти не знатимеш Бога крім мене, бо іншого рятівника не існує.
5 Я знав тебе ще з пустелі, у пересохлого краю.
6 Мали вони добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилося їхнє серце, тому вони забули про мене!
7 І став я для них, немов лев, чигаю на шляху, немов та пантера.
8 Нападу я на них, немов та ведмедиця, що ведмежат загубила, я зламаю огорожу їхнього серця, і як левчук, пожеру їх там, шматуватиме їх польова звірина.
9 Знищив себе ти, Ізраїлю, бо ти був проти мене, порятунку свого.
10 Де ж твій цар? Хай він допоможе тобі по всіх твоїх містах! А де судді твої, що про них ти сказав: "Дай нам царя та князів?"
11 Я тобі дав царя в своєму гніві, і забрав у своїй люті.
12 Провина Єфремова зв'язана, схований гріх його.
13 Болі породіллі прийдуть на нього. Не мудрий він син, час бо вже й народитися, та він не покидає материнської утроби.
14 З рук шеолу я викуплю їх, від смерті їх поверну. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима моїми!
15 Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зі сходу, вітер Господній з пустелі, всохне його джерело, і пересохне криниця його, понищить він скарби всі коштовні!
Осiї 14
1 Завинить Самарія, бо стала вперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Їхні діти, будуть порубані, вагітним їхнім розітнуть животи!
2 Повернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!
3 Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до нього промовте: "Пробач нам усяку провину та добре прийми, і ми принесемо в жертву плід своїх вуст!
4 Ашшур не врятує нас, не будемо їздити ми на коні і не скажемо вже творінню рук наших: "Боже наш", бо тільки тобою помилуваний сирота".
5 Бунтарство їхнє вилікую, з волі власної любитиму їх, бо мій гнів відвернувся від них.
6 Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ліван.
7 Поширяться його пагони, і буде його краса, мов оливне дерево, а пахощі його мов Ліван.
8 Навернуться ті, що сиділи під тінню його, виростять збіжжя і зацвітуть, немов виноградна лоза, будуть згадки про нього, немов про ліванське вино.
9 Єфрем скаже: "Що мені до бовванів?" Я вислухаю і потурбуюся про нього, я для нього немов кипарис той зелений. З мене знайдений буде твій плід".
10 Хто мудрий, то це зрозуміє, хто розумний, то дізнається, бо прямі Господні шляхи, і праведні ходять по них, а грішні на них спіткнуться!
ПРОРОЦТВО ЙОІЛА
Йоіла 1
1 Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.
2 Послухайте це, старшини, і візьміть до вух, усі мешканці землі. Чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?
3 Розповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.
4 Що не зжерла гусінь, пожерла те все сарана, що ж залишилося по сарані, пожер коник, а решту по конику з'їла черва.
5 Пробудіться, п'яниці, плачте й голосіть за вином усі п'яниці, бо відняте воно від вуст ваших!
6 Бо на край мій прийшов люд міцний і незлічений, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як у левиці.
7 Він спустошив мій виноград, моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, гілки його побіліли.
8 Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим дівоцтва свого.
9 Жертва хлібна й жертва лита зупинилася в оселі Господній, впали в жалобу священики, слуги Господні.
10 Спустошене поле, впала в жалобу земля, бо витоптане жниво, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.
11 Осоромилися землероби, голосили були виноградарі за пшеницею й ячменем, бо загинуло жниво на полі.
12 Всох виноград, а фіґа зів'яла, гранат, пальма та яблуня, повсихали всі садові дерева, бо він висушив радість від людських синів.
13 Підпережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертовника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо не стало хлібної жертви і жертви литої в оселі вашого Бога!
14 Оголосіть святий піст, скличте збори, зберіть старшин та всіх мешканців землі до оселі Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.
15 Лихо дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!
16 Чи ж не зникла пожива в нас перед очима, а з оселі нашого Бога радість та втіха?
17 Зіпсувалося зерно у купах своїх, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.
18 Як стогнуть череди худоби у пошуку паші, отари спустошені!
19 До тебе я кличу, о Господе, пожер бо вогонь пасовиська в пустелі, а полум'я попалило всі дерева на полі.
20 Навіть польова звірина прагне до тебе, бо водні джерела посохли, вогонь же пожер пасовиська в пустелі!
Йоіла 2
1 Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі моїй! Затремтіть, усі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він,
2 день пітьми та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря горами, так народ цей великий та міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більше ніколи з роду в рід!
3 Перед ним пожирає вогонь, і палахкотить за ним полум'я! Земля перед ним, як едемський садок, а за ним залишається пустеля, і порятунку від нього нема!
4 Його вигляд ніби коні гарцюючі, наче ті вершники!
5 Як гуркіт колісниць, що несуться гірськими верхів'ями, як тріск полум'я, що солому жере, наче потужний народ, що до бою поставлений.
6 Народи тремтять перед ним, усі обличчя зблідли.
7 Як лицарі, мчаться вони, немов вояки, що на мури збираються, і всі своїм шляхом йдуть, і з стежок своїх не позбиваються,
8 не штовхають вони один одного, ідуть своїм шляхом битим, проходять крізь стріли і це їм не шкодить.
9 На міста нападають, по мурах біжать, входять в оселі, через вікна пролазять, як злодії.
10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі втрачають свій блиск.
11 І голос свій видасть Господь перед військом своїм, бо табір його величезний, бо міцний виконавець слова його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його витримати?
12 Тому ось промовляє Господь: "Поверніться до мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та голосінням!
13 І рвіть своє серце, а не одяг свій, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо щедрий він та милосердний, довготерпеливий та наповнений ласкою, і шкодує за лихо це!
14 Хто знає, чи він не повернеться та не змилується, і по собі не залишить благословення, жертву хлібну та жертву литу для Господа, вашого Бога.
15 Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання!
16 Зберіть народ, оголосіть святі збори, старців зберіть, зберіть дітей та грудних немовлят, хай вийде з кімнати своєї також молодий, молода хай відкриється!
17 Між притвором та жертовником хай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: "Змилуйся, Господе, над народом своїм, і не видай на ганьбу спадку свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: "Де їхній Бог?18 І ревним стане Господь за свій край, і змилується над народом своїм.
19 І Господь сказав до народу свого: "Ось я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і насититесь нею, і більше не дам вас на наругу народам.
20 А цього північного ворога віддалю я від вас, і його в край сухий та спустошений вижену, його передові відділи до східного моря, його ж тил до моря західного. І засмердиться він, і підніметься сморід від нього вгору, бо лихо велике робив він.
21 Не бійся ти, земле, а тішся й радій, бо велике Господь вчинив!
22 Не бійтеся, польова звірина, бо пустельні пасовиська зазеленіють, бо дерево видасть свій плід і фіга та виноград свою силу дадуть.
23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо вам їжі він дасть на порятунок, і найперше пошле вам дощу, дощу раннього й пізнього.
24 І токи наповняться збіжжям, чавильні ж кадки переливатимуться вином молодим та оливою.
25 І надолужу я вам за ті роки, що пожерла була сарана, коник, черва та гусінь, моє військо велике, що я посилав проти вас.
26 А ви їстимете й насититеся, і хвалитимете ім'я Господа, вашого Бога, що з вами на подив зробив, і осоромлений вже не буде народ мій навіки!
27 І зрозумієте ви, що я серед Ізраїля, і що я Господь, Бог ваш, і нема іншого, і осоромлений вже не буде народ мій навіки!
Йоіла 3
1 І буде потому, виллю я духа свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим снитимуться сни, юнаки ваші бачитимуть видіння.
2 І також на невільників та невільниць за тих днів виллю духа свого.
3 І дам я ознаки на небі й землі, кров та вогонь, та стовпи диму.
4 Сонце обернеться на пітьму, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного!
5 І кожен, хто кликатиме Господнє ім'я, той врятується, бо на горі Сіон та в Єрусалимі будуть ті, що вціліють, як Господь промовляв, та ті, що Господь їх покличе.
Йоіла 4
1 Бо ось тими днями та часу того, коли долю Юді та Єрусалиму поверну,
2 то зберу всі народи, зведу їх у долину Йосафатову, і там судитимуся з ними за народ мій і спадщину мою, за Ізраїля, що його розпорошили поміж народами, а мій край поділили.
3 І за народ мій вони кидали жереба, і юнака за повію давали, а дівчину за вино продавали й пили.
4 І що вам до мене, Тире й Сидоне, та всі филистимські довкілля? Чого ви волієте від мене? Може думаєте помститися мені? Але якби ви й помстилися мені, я вмить вашу помсту вам на голову повернув би,
5 що срібло моє й моє золото позабирали, а коштовні клейноди мої в свої храми повносили...
6 А синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали, щоб їх віддалити від їхніх кордонів...
7 Ось я розбуджу в них бажання повернутися, звідки їх продали, і все, що зробили ви, поверну вам на голову!
8 І попродаю ваших синів та ваших дочок в руку юдейських синів, а вони віддадуть їх шев'янам, до люду далекого, бо Господь так сказав.
9 Кличте про це між народами, оголосіть святу війну, збудіть лицарство, хай сходяться, хай піднімаються всі вояки.
10 Перекуйте свої лемеші на мечі, а ваші серпи на списи, хай навіть безсилий скаже: "Я лицар!"
11 Покваптеся прийти, всі народи з довкілля зберіться туди.