Біблія

Сторінка 234 з 318

На дорозі в Сихем вчиняють розбій, бо тільки злочин у них на думці.

10 В оселі Ізраїля бачу жахливе, там розпуста в Єфрема, опоганився Ізраїль.

11 Також, Юдо, для тебе жнива приготовані, як я долю народу свого поверну!

Осiї 7

1 Коли я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, злодій приходить і грабує ватага на вулиці.

2 І не думають у серці своєму, що я пам'ятаю про все їхнє зло. Нині їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям моїм поставали.

3 Вони злістю своєю втішають царя, а своєю брехнею вельмож.

4 Усі вони вчиняють перелюб і схожі на піч, яку пекар перестає напалювати, поки тісто замісить та вкисне воно.

5 У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простягнув до дотепників руку свою.

6 У них палає їхнє серце, бо їхнє нутро, як піч. Всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий вогонь.

7 Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до мене.

8 Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернутим.

9 Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся його посивіло, а він так і не усвідомив того.

10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не повертаються, і не шукають його.

11 А Єфрем став, як дурний і простакуватий голуб. Вони закликають в Єгипет, а йдуть в Асірію.

12 Як підуть вони, розтягну свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою я їх караю.

13 Лихо їм, бо від мене вони відійшли, загибель на них, бо повстали вони проти мене! Хоч я викупив їх, та брешуть вони проти мене.

14 Вони в серці своєму не кличуть до мене, хоч і стогнуть на ложах своїх. Точать розмови за хлібом та вином і відступають від мене.

15 А я їх картав, їхні руки зміцняв, а вони лихе на мене задумують...

16 Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той оманливий лук... Впадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в Єгипті!

Осiї 8

1 Візьми рога до вуст своїх, та й засурми. На оселю Божу падає неначе орел, бо переступили вони заповіт мій і на Закон мій повстали.

2 До мене кличуть вони: "Мій Боже", збагнули тебе ми, Ізраїлю!

3 Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене!

4 Вони ставлять царя, але не від мене, вони князя ставлять, але я не знаю! Вони з срібла свого та з золота свого божків наробили собі, щоб згинути,

5 відкинув теля твоє я, Самаріє! Мій гнів запалився на тебе, аж доки не зможете ви від провини очиститися?

6 Бо воно від Ізраїля. Зробив його майстер і воно не Бог, і перетвориться на уламки теля самарійське.

7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде колосків і зерно не видасть борошна, коли ж видасть, чужі з'їдять його.

8 Ізраїль проковтнутий, став між народами він, як та річ непотрібна.

9 Бо вони відійшли до Ашшуру, як самотній дикий віслюк, а Єфрем за любов дає подарунки любовні.

10 І хоч вони здобувають прихильників серед інших народів, я незабаром їх зберу і вони перестануть помазувати царя та князів.

11 Бо жертовників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому стали ці жертовники!

12 Я можу йому написати Закон свій хоч тисячу раз, але чужим для нього він буде!

13 Вони люблять жертви, ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не схвалює це. Ось він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, вони до Єгипту повернуться!

14 Ізраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда набудував укріплених міс, та пошлю я вогонь на його ці міста, і пожере він палати його!"

Осiї 9

1 Не тішся, Ізраїлю, і не радій, як ті народи, бо ти в розпусті відступився від свого Бога, дар розпусти ти любиш на всіх токах.

2 Годувати не буде їх тік та чавило, а вино молоде їх зведе.

3 Не сидітимуть вони в Господньому краї, і Єфрем до Єгипту повернеться, і вони їстимуть нечисте в Асирії.

4 Господові вина вони не литимуть і їхні жертви не будуть приємні йому. Це буде для них, немов хліб поховальний. Всі, що будуть його споживати, стануть нечистими, бо їхній хліб для насичення їх, не для оселі Господньої.

5 Що зробите ви на день урочистий та на день свята Господнього?

6 Бо йдуть ось вони до Асирії, їх збирає Єгипет, Мемфіс їх ховає, їхні срібні коштовності посяде кропива, ростиме будяччя по їхніх наметах.

7 Прийшли дні відвідин, прийшли дні відплати, Ізраїль знатиме це. Дурний пророк, натхненний на вислови з'їхав з глузду, за безліч провин твоїх і неприязнь велику!

8 Єфремові — сторож з Богом моїм, пророкові — пастка птахолова на всіх шляхах його, ненависть в оселі Бога його.

9 Глибоко зіпсувалися вони, як за днів тих Ґів'ї, він згадає їхні провини і за їхні гріхи покарає!

10 "Немов виноград у пустелі, знайшов я Ізраїля, як фіґу ранню на фіґовому дереві, я бачив був ваших батьків на початку його, та вони до Баал-Пеору прийшли і себе присвятили для Бошета, і стали гидотою, як і те, що вони полюбили.

11 Єфремова слава, як птах, відлетить, не буде народження, ні зачаття, ані вагітності.

12 Бо якщо вони викохають свої діти, то їх повбиваю, так що не буде людини, бо лихо їм, як відступлю я від них.

13 Єфрем, як я бачу, зробив здобиччю власних дітей і поведе на заріз їх"...

14 Дай їм, Господе, що маєш дати. Дай їм утробу неплідну та висохлі груди!

15 "Все їхнє зло у Ґілґалі, бо там я зненавидів їх. За лихі їхні вчинки я вижену їх із оселі своєї. Не буду їх більше любити, всі їхні князі бунтівники!

16 Побитий Єфрем, їхній корінь посох, він плоду не вродить. А коли вони вродять, то я повбиваю улюблених їхнього лона".

17 Відкине їх Бог мій, бо вони неслухняні для нього були, і помандрують вони між народами.

Осiї 10

1 Ізраїль — буйний виноград, що родить подібне собі. Та за безліччю плоду свого він множить жертовники, за добрістю краю свого бовванські стовпи прикрашає.

2 Облудне їхнє серце, тому винні вони будуть, він їхні жертовники понищить поруйнує стовпи їхні.

3 Бо вони кажуть: "Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що нам зробить?"

4 Промовляють порожні слова, клянуться фальшиво, коли угоду складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.

5 За телят Бет-Авену бояться мешканці Самарії, бо в жалобі опинився через нього народ його, а жерці будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигнання від нього.

6 Запроваджений буде і він в Асирію цареві великому в дар. Прийме сором Єфрем і осоромлений буде Ізраїль за вчинки свої.

7 Самарія з царем своїм зникнуть, немов тріска ота на поверхні води!

8 І поруйновані будуть висоти Авена, Ізраїлів гріх. Ростиме тернина й будяччя на їхніх жертовниках. І до гір вони скажуть: "Накрийте нас!" — а до пагорбів: "На нас упадіть!"

9 Від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Таким ти й залишився, не наздогнала в Ґів'ї війна синів цих беззаконних?

10 За бажанням своїм покараю я їх і зберуться народи на них, і покарані будуть вони за подвійні провини свої.

11 А Єфрем це навчена молотити телиця, сам ярмо накладу на його товсту шию, запряжу я Єфрема, Юда оратиме, а Яків скородитиме.

12 Сійте собі на справедливість, жніть плід ласки, розоріть собі цілину, бо прийшов час навернутися до Господа, поки він не прийшов і правду не вилив вам дощем.

13 Ви беззаконня орали, пожали ви кривду, плід брехні споживали, бо сподівалися ви на шлях свій, на безліч лицарства свого.

14 І станеться метушня серед народів ваших, і всі твердині ваші поруйновані будуть, як Шалман зруйнував Бет-Арбел в час війни, коли мати з синами була вбита.

15 Отак вам вчинить Бет-Ел за ваше зло, конче загине Ізраїлів цар на світанку!

Осiї 11

1 Як Ізраїль був хлопцем, я його полюбив, і з Єгипту покликав я сина свого.

2 Що більше їх кликав, то далі вони віддалялися від мене, приносили жертви Ваалам і кадили бовванам.

3 Я ж Єфрема ходити навчав, я їх брав на руки свої, та не знали вони, що я їх лікував.

4 Я тягнув їх мотузками людскої доброти, мотузками любові, і був я для них немов ті, що знімають ярмо з їхньої шиї, і я їх годував.

5 До Єгипетського краю він не повернеться, Ашшур буде для нього царем, бо вони не бажали повернутися до мене.

6 Містами його ґрасуватиме меч і засуви його поламає він та й пожере їх за задуми їхні.

7 Народ мій схильний до невірності мені. І хоч кличуть його вгору, він навіть не поворухнеться.

8 Як тебе я віддам, Єфреме, як віддам тебе, о Ізраїлю? Як я з тобою зроблю те, що зробив з Адмою чи з Цевоїмом? Перевернулося серце моє, співчуття моє взяло гору!

9 Стримаю гнів свій, більше не нищитиму Єфрема, бо Бог я, а не людина, серед тебе Святий. І я не прийду в люті гніву.

10 За Господом підуть вони. Він загарчить, немов лев, і з заходу прийдуть тремтячі сини.

11 Вони прийдуть у тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб з краю Ашшура, і я посаджу їх по їхніх оселях", — каже Господь.

Осiї 12

1 Єфрем — суцільна брехня, лукавство — оселя Ізраїля, а Юда тримається ще з Богом і вірний Святому.

2 Єфрем пасе вітер і женеться за вітром східним. Брехню і руїну розмножує він кожного дня, угоду складають з Ашшуром, оливу ж везуть у Єгипет.

3 Та в Господа з Юдою пря і Якова він навідає. За шляхами його та за справами його йому поверне.

4 Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а потім боровся він з Богом,

5 боровся він з ангелом, та й переміг. Плакав він і благав його, знайшов його в Бет-Елі і там з ним розмовляв.

6 А Господь — Бог Саваот, його ймення — Господь.

7 Ти ж до Бога свого навернися, бережи любов та правду і завжди сподівайся на Бога свого!

8 Немов Ханаан, він тримає в руці фальшиві ваги, полюбляє він надурити.

9 І каже Єфрем: "Справді я збагатився, набув я маєток собі! В усіх моїх справах не знайдуть провини мені, що гріхом би була".

10 "Я ж — Господь, Бог твій від Єгипетського краю, — ще в наметах тебе посаджу, немов за днів свята.

11 Я промовляв до пророків і давав видіння, і через пророків промовляв приповістями.

12 Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою живуть лиш там? В Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертовники мов ті купи каміння на борознах польових.

13 І втік Яків на поле Арама, а Ізраїль за жінку працював, і за жінку отару стеріг".

14 Через пророка вивів з Єгипту Господь Ізраїля, і через пророка охороняв.

15 Єфрем до болю розгнівав Господа, і тому його вчинки криваві він лишить на ньому, і поверне йому його сором.

Осiї 13

1 "Як Єфрем промовляв, то всі тремтіли, з ним рахувалися в Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.

2 А нині ще більше грішать, бо відлили вони зі срібла собі божків, як їх собі уявляють.