Чому люди стають братовбивцями й руйнують матір-природу? Карма, або космічне правосуддя, невідворотне й жахливе. То навіщо його провокувати?" —вигукнув лама.
"А кому адресуватиметься це попередження —Всепланетний ультиматум —лише урядам чи націям?" —поспитав я.
"І тим, і тим. Уряд не може існувати без підтримки народу, а народ може виражати свою волю лише через своїх представників".
"Чи пов'язується цей ультиматум з епохою Шамбали, про яку мовлять ваші давні тексти?" —спитав я.
"Чи відкриє двері в кращу еру, в цикл Тари. Прийміть її емблему, Знак Серця, нехай вона об'єднує людство, оскільки кожна добра релігія та ідеологія базується на гуманізмі",-відповів лама. Він підвів мене ще ближче до Тари, освітленої свічками. Без попередження поклав мою ліву руку на її праву, простягнуту в порухові співчуття людству.
"Знак Серця —то емблема майбутньої епохи,-мовив лама,-епохи Майтреї. Так каже калачакра, наука про цикли".
Коли я зняв свою руку з руки Тари, то виявив дивовижу: на долоні моєї лівої руки виразно відбилося зображення серця. То не був відбиток символа, вирізаного на руці Тари у вигляді ока, а якийсь феномен, пов'язаний з кровообігом, бо щоразу, коли я натискав на пляму-серце, вона блідла. Ламу неабияк втішило те, що сталося.
"Це добре, ви отримали знак Тари. Хоча він і зникне з руки через кілька днів, та все ж залишиться невидимим на вашій руці",-сказав він.
Я так розхвилювався, що не міг вимовити бодай слова. Лише думав про велике знання, яке мені відкрилося в святилищі Тари.
Ми піднялися сходами до люка, і головний лама постукав у нього.
Невдовзі ми знову були в головному храмі.
"Продовжимо завтра",-підсумував лама. Після легкої вечері, поданої ламою, якого я раніше не бачив, я залишив монастир у супроводі молодого лами з ліхтарем. Він попередив мене, що трохи доведеться йти в темряві. І справді, через півгодини стало темно, і олійний ліхтар неабияк прислужився нам.
Наступного ранку я знову залишив ущелину й подерся до монастиря. Там головний лама привітав мене і пригостив дарджілінзьким чаєм, що було вкрай доречно після моєї прогулянки на морозі. Потім він показав мені кілька тібетських книг, пояснюючи, про що вони. На стінах храму висіло багато прапорів, яких я в сутінках раніше не помітив. Лама взяв довгу свічку й запросив мене оглянути ці прапори-танки.
"Це —танка Майтреї, прийдешнього Будди. Бачите, він посміхається. Це означає, що його місія сприятлива, а поява несподівана".
"Прихильники багатьох релігій вірять у месію, або аватару,-зауважив я. —Та чи принесе майбутній Майтрея мир людству?" "Ваше запитання нагадало мені урок, який мені дали в юності троє великих архатів. Вони сказали: "Ваш світ котиться до нещастя. Людство може врятувати Землю лише на шляху до духовного відродження". І коли я нахабно спитав: "Але чи зможе майбутній Майтрея, новий Будда, врятувати його?" —один з учителів відповів: "Майтрея лише вкаже шлях, а людство саме муситиме пройти його".
"Я бачу, як нерозважливо чинить людина, йдучи проти космічного закону вічного сходження",-мовив я.
"Коли зло досягне критичної позначки й шкала цінностей різко впаде під тягарем ненависті, неуцтва й аморальності, Шамбала звелить джан чоханам (космічним надістотам) наблизити астрономічне тіло, що перебуває за Юпітером. Його випромінювання змінить усе живе на цій планеті",-запевнив лама. "І коли очікується ця велика космічна подія?" "Нове світило стане видимим наприкінці століття, проте наближатися воно буде ще багато років",-була відповідь.
Ми стояли перед танкою Майтреї, і я вирішив запитати ще про одне: "А коли настане пришестя Майтреї?" "В останню чверть XX століття людство повинно бути готовим до пришестя архатів.
Можливо, в цей критичний період світової історії з'явиться і сам Майтрея. Правління Серця пошириться серед усіх народів.
Тож коли сфінкс у Гізі виступить із попередженням, готуйтеся до великих подій".
"Отже, Всепланетний ультиматум адресуватиметься всім народам. Індивідуально чи колективно, через Організацію Об'єднаних Націй, усі вони мають отримати це історичне послання",-підсумував я розмову.
"Він дасть усім на цій планеті шанс проявити свою волю у виборі Світла чи Темряви, Братерства чи Егоїзму",-відповів лама.
Я міг висловити свою повагу до цих одкровень одним:
з'єднати долоні рук і вклонитися за східним звичаєм. Лама взяв мою ліву руку, подивився на червоний знак серця на долоні й згідливе кивнув головою.
"Чи можу я сподіватися на ще одну зустріч з вами?" —поспитав я.
"Коли ураган минеться, приходьте в Таші Лхунпо, і ми продовжимо наш діалог",-відповів лама.
Украй схвильований, глянувши востаннє на мовчазного Будду, танки Майтреї і Вчителя Шамбали, я залишив монастир.
Надворі в сліпучому сонці сяяли в усій своїй чистоті сніги й льодовики Гімалаїв. Та я знав: гори випромінюють невидиме світло, світло знання, яке прийшло з іншого світу і стражів якого знає лише купка людей.
Ці величні істоти, архати, володіють не лише винятковою мудрістю і владою, що має космічне, позаземне походження, а й могутніми силами життя й смерті, що я вирішив —мій обов'язок повідомити про Всепланетний ультиматум, нехай навіть це і викличе насмішки та недовіру читачів.
14. ЗА СВЯЩЕННИМ ПИСАННЯМ
Пророки й провидці, що спілкувалися з надлюдськими істотами й отримали одкровення про майбутні часи, аби описати свій досвід і полегшити розуміння неможливого, вдавалися до символів та алегорій.
Щоб обгрунтувати попередній розділ, де йшлося про особисті враження, годилося б навести уривки з Писань і виявити подібність між пророцтвами. Проте насамперед слід відповісти на запитання: чи можливо взагалі дізнатися про майбутнє? В наше ейнштейнівське століття вже ніхто не сумнівається, що коли сучасність реальна, то вона й мусить походити з реальності, бо ж реальне не може випливати з нереального. А це означає, що минуле таке ж реальне, як і майбутнє. Якщо сьогодення відчутне, то таким повинно бути й майбутнє, хоча наша оцінка того, що має статися, і може виявитися неточною. В нашому календарі 365 днів, і частини цих днів чи місяців ще не було, проте й вони присутні в календарі. Точнісінько так усі роки, що залишились до 2000 року, входять у XX століття. Якщо вірно запрограмований комп'ютер дає точні прогнози, то немає підстав вважати, що людський мозок не здатен на те саме. Засвідчують це достовірні випадки пророцтв, що справдилися —наприклад, Нострадамусових.
Ясно, що в царині пророцтв, як і в будь-якій іншій царині діяльності, одні особи більш компетентні, ніж інші.
Не треба бути пророком, аби бачити, що сьогодні перед людством лише два шляхи: єднання світу й мир чи продовження
конфліктів, війн і духовне виродження. Цікаво б знати, що ж говорили провидці про наше сьогодення. Як у попередньому розділі, де йшлося про легенди Азії, і в цьому розділі перевагу буде надано Тібету та Індії.
Проте і Біблія має численні рядки, що описують астрономічні явища в "новітні часи". Пророк Ісайя, наприклад, мовить про "нові небеса й нову землю (66,22)". У Новому завіті святий Лука пише про "знаки на Сонці, Місяці й зорях" (21,11)".
Армагеддон "Апокаліпсису" має синонім в азіатських текстах, де його називають "Битвою Шамбали".
Згідно з тібетськими текстами, коли зло з його ненавистю, війною і моральним занепадом охопить усе людство, Шамбала єдина збереже вчення Будди. Вчені лами вірять, що епоха ця вже настала і що остання битва між силами Світла і силами Пітьми вже точиться. Вони кажуть, що коли ворог з'явиться біля царства Шамбали, її володар збере свої легіони священних істот і атакує орди зла. "Шамбала Смонлам" так описує цю битву:
"Безстрашний серед своєї армії богів, Зі своїми дванадцятьма легіонами, Ти скачеш на коні, Встромляєш спис у груди Хануманди —Ватажка злих сил, що піднялися Проти Шамбали, І так буде знищене зло".
Тібетські тексти стверджують, що ця ера покари триватиме триста років і очистить світ від зла. У цей період навіть Трансгімалайське плато покриє вода, можливо, хвилі потопу.
Супроводжуваний вулканічними виверженнями й ураганами, цей катаклізм буде таким нищівним, що мало хто вціліє. Але істинне вчення збережеться і народиться новий світ, де просвітлені сяятимуть, як "зорі в небі".
Тхубтен Джігме Норбу, верховний лама, видатний знавець давніх буддійських текстів Тібету, написав в Індії такі рядки:
"Майбутнє для нас значною мірою невідоме, проте, очевидно, воно не буде для світу легким, якщо вірити легенді про Шамбалу і зважати на дедалі зростаючі руйнівні дії людини".
Огляд тібетського фольклору був би неповним без згадки епосу про Гесер-хана, що не входить до списку основних буддійських творів. Цей великий епос, відомий від Тібету до Монголії та Ладакху, оповідає про Гесера з Ліна, майбутнього визволителя Азії. Епос походить, очевидно, з північно-східного Тібету. Питання, чи пов'язаний він із давнім тібетським культом Бонпо, сходознавцями не вирішено. Та як би там не було, епос істотно вплинув на буддистів Азії.
Найвища вершина снігового хребта Амне-Мачін, східного відгалуження Куньлуня, у племені голек називається Іесер-пхо-бран, тобто Палац Гесера. Вважається, що резиденція цього легендарного царя розташована десь між Дже-кундо й Канцзе. Александра Девід-Ніл, яка одвідала князівство Лін півстоліття тому, написала книгу "Надлюдське життя Гесера з Ліна". Можна вважати, що цій легенді щонайменше тисяча років, хоча деякі вчені й наполягають, що їй передувала якась більш рання версія.
У минулі віки зображення Гесер-хана наносилися на танки, що відтворюють образ великого буддійського реформатора XIV століття Цзонкаби, засновника монастиря Таші Лхунпо поблизу Шігадзе. Це —центр тібетського езотеризму, де культивується і вивчається наука Шамбали —калачакра.
П'ятдесят років тому тібетські лами-містики запевняли, що Гесер та його помічники справді живуть у Тібеті, що народилися вони в Шамбалі. Тож пророцтва володаря Шамбали напрочуд схожі на пророцтва Гесера з Ліна, як це засвідчує уривок з "Велінь Гесер-хана":
"Коли на п'ятому році з'являться вісники Північної Шамбали, не забудьте зустріти їх".
У цьому тексті немає згадки про тварин чи елементи, невіддільні від тібетської календарної системи, отож годі з'ясувати, що означає тут "п'ятий рік".