Якщо природа цих мислеформ чиста й шляхетна, то вони прикрасять особу, на яку спрямовані, зміцнять навколо неї захист чистоти і, за схожости її внутрішніх відчуттів, можуть піднести вище, надавши їй сил для сходження. Думки нечистоти, однак, мусять забруднити особу, на яку вони спрямовані, так само, як груборечовинне тіло при нападі забруднюється багном та гряззю. І якщо вимазана в такий спосіб людина не має внутрішнього міцного закріпленння з місцями збору світлих течій, то може статися, що її відчуття внаслідок цього нападу нечистих думок із часом стануть заплутаними. Це можливо, тому що присталі нечисті мислеформи здатні притягувати споріднене, а, отже, підсилені, вони можуть поступово отруїти думки обплетеної ними особи.
Самозрозуміло, головна відповідальність за це впаде у зворотній дії на людину, яка породила нечисті думки і послала їх до зазначеної особи своїми бажаннями чи жаданнями, оскільки мислеформи залишаються пов'язаними також із їхнім призвідником, на нього відповідно зворотно впливаючи.
Тому мушу всіх істинних шукачів знову й знову закликати: "Дотримуйтеся чистоти своїх думок!" Застосуйте для цього всю свою силу. Ви не здогадуєтеся, що тим створюєте. Є щось ґрандіозне в цьому! Як сильні борці, можете ви в такий спосіб діяти. Як першовідкривачі для Світла і, отже, для звільнення своїх ближніх із хащ отруйних ліан у світі мислеформ.
Якби людині тепер зняли пов'язку з очей, щоб вона могла побачити найближче етерноречовинне оточення, то вона спочатку б жахнулася, угледівши дикий безлад, який її міг би злякати. Але це тривало б лише доти, доки вона розпізнає силу, приховану в ній, з якою, ніби з гострим мечем, зможе прокласти вільну дорогу. Без зусиль, лише своїм волінням. У сотнях тисяч відмінностей побачить вона мислеформи, усіх можливих і часто неможливих для земних очей обрисів. Кожну з них, однак, яскраво виражено, точно виявляючи те і живучи тим, чим було справжнє воління при зародженні мислі. Неприкрашене, позбавлене будь-якого штучного маскування.
Але, попри тисячі різновидів, із часом можна відразу розпізнати сутність кожної мислеформи, а це означає, ти знаєш, із чим їх співвіднести, попри всі різноманітні обриси. Як за обличчям людину можна відрізнити від тварини або навіть розпізнати різні людські раси за певними рисами обличчя, так само й мислеформи мають цілком визначені прояви, які чітко вказують, чи належить ця форма до ненависти, до заздрости, до хтивости, чи до якогось іншого основного типу. Кожен із цих основних типів має свій визначений відбиток, притаманний окремій мислеформі як основа уособлених нею властивостей, байдуже, який зовнішній обрис отримали ці породжені мислями форми. Отже, попри найчудернацькіше спотворення форми аж до найогиднішої потворности, відразу можна розпізнати, до якого основного виду вона належить. З цим розпізнанням уявне дике безладдя таким уже не здається.
Проглядається неухильний порядок і строгість основних Законів, що пронизують усе Творіння, які, коли їх пізнати й сумлінно пристосуватися до їхнього плину, нададуть неозорий захист і принесуть велике благо. Хто ж опирається цим Законам, того, звісно, буде атаковано, і він відчує їх на собі – якщо його не буде звалено та стерто на порох, то принаймні він зазнає безжального шліфування, яке болем і гірким досвідом перероблятиме його доти, доки він припасується до течії цих Законів, і це означатиме, що перешкод більше немає. Тільки тоді зможе він із течією піднестися вгору.
Ці мислеформи мають зворотний вплив не лише на людство, а й сягають далі, бо в тому ж Етерноречовинному світі до найближчого оточення належить і більша частина істот природи. Хто однораз примириться з фактом, що все живе і, отже, все існує у формі, видимій чи невидимій на Землі, тому зовсім неважко буде зробити крок, уявивши собі, що сили природи також сформовані. До них належать уже багатьма бачені – раніше частіше, ніж тепер – ґноми, ельфи, сильфи, русалки та інші істоти, які існують у землі, повітрі, вогні та воді. Вони піддаються впливу мислеформ, унаслідок чого знову-таки виникає багато блага чи лиха. І так це йде далі. Одне чіпляється за інше, як у зубчастій передачі складеного з найвищою майстерністю досконалого механізму.
А посеред усієї цієї механіки стоїть людина! Оснащена засобами для визначення, якого роду тканина повинна вийти із її дій у Творінні, і встановлення зубчастої передачи в різних напрямах. Усвідомте вашу цю безмірну відповідальність, бо все розігрується тільки у власному колі ваших земних меж. За ці рамки, згідно з мудрим Установленням Творця, ніщо не виходить, а повертається тільки до вас самих. Ви здатні отруїти Цьогобіччя і Потойбіччя Землі своїми бажаннями, мисленням і волінням, або ж, очищуючи, піднести вгору, до Світла. Тому станьте керманичем долі, яка поведе вгору завдяки чистоті ваших думок!
23. Моральність
Наче темна грозова хмара нависає над людством. Задушливо в атмосфері. Мляво, під глухим тиском працює здатність відчуття кожної особи. Надзвичайно напружені лише нерви, які впливають на почуття та життєві інстинкти тіла. Штучно збуджувані збоченнями неправильного виховання, хибного уявлення та самообману. Людина на сьогодні щодо цього ненормальна, бо несе в собі хворобливий, вдесятеро збільшений статевий потяг, якому в сторазових формах і способах прагне воздавати шану, що мусить призвести до загибелі всього людства.Заразливо, поширюючись як подих чуми, діє це все з часом також на тих, хто ще судомно намагається вчепитися за ідеал, що мариться їм у тайниках їхньої напівсвідомости. Вони, певне, прохаючи, простягають свої руки, прагнучи його, та полишають це, зітхаючи, знову й знову опускають їх, безнадійні, зневірені, коли спрямовують свій погляд на оточення. У глухому безсиллі бачать вони з жахом, з якою величезною швидкістю затьмарюється ясний погляд на моральність і розпусту, зникає здатність до судження, і спроможність осягнення в цьому змінюється настільки, що так багато з того, що донедавна викликало ще огиду й зневагу, дуже швидко сприймається як цілком природне, і вже нітрохи не насторожує. Але чаша незабаром до краю наповниться. Мусить настати жахливе пробудження!
Уже тепер інколи серед цих чуттєвозбуджених мас трапляється раптове полохливе завмирання – цілком бездумне, несвідоме. Невпевненість охоплює на мить серця багатьох, однак до пробудження, до чіткого відчуття їхньої негідної поведінки не доходить. З подвійною старанністю після цього докладають зусиль, аби скинути чи зовсім заглушити таку "слабкість" або "останні залишки" застарілих поглядів. Проґрес має бути за будь-яку ціну. Але проґресувати можна на два боки. Вгору або вниз. Як оберете. І як свідчить сьогодення, йде донизу людство зі страхітливою швидкістю. Удар неминуче, отже, розтрощить тих, хто мчить донизу, коли проб'є година, бо вони наштовхнуться на сильний опір.
У цьому задушливому середовищі грозова хмара розростається, стаючи все густішою та моторошнішою. Кожної миті можна очікувати на перший спалах блискавки, який розсіче та освітить морок і полум'яно осяє найприхованіше з невблаганністю та різкістю, несучи з собою визволення для тих, хто прагне Світла та ясности, але загибель тим, хто не має жодної потреби у Світлі. Чим довше ця хмара збиратиметься, чим темнішою і важчою вона стане, тим сліпучішою та жахливішою буде породжена нею блискавка. Розвіється м'яке, розслаблювальне повітря, яке в складках своєї млявости приносить скрадливу хіть, бо з першим спалахом блискавки повіє свіжий терпкий вітер, що принесе нове життя. У холодній ясності Світла несподівано постануть усі позбавлені прикриття породження темних фантазій їхньої лицемірної брехні перед очима наляканого людства. Струс могутнього грому відразу викличе пробудження в душах, тож живлюща джерельна вода незатьмареної Істини бурхливо зможе ринути на розпушену при цьому землю. Настане день свободи. Звільнення від тисячолітнього поневолення чарами аморальности, яка нині досягла найвищого розквіту.
Погляньте довкола! Подивіться, що читають, як танцюють, як одягаються! Теперішній час більше, ніж будь-коли через руйнування всіх меж між двома статями намагається планомірно затьмарювати чистоту відчуття, вона в цьому затьмаренні спотворюється, і на неї надягають оманливі маски, щоб за першої нагоди насамкінець зовсім задушити. Сумніви, що нерідко виникають, глушать люди високими промовами, але, за суворої перевірки, виявляється, що ті промови проростають лише з внутрішніх вібрацій статевого потягу, щоб чуттєвості в незліченних різновидах, спритно й грубо, у прихований і відвертий способи завжди давати нову поживу.
Вони говорять про появу вільного самостійного людства, про зміцнення внутрішніх устоїв, про культуру тіла, красу голизни, облагородження спорту, виховання з метою оживлення слів: "Чистому – все чисте!", коротше: піднесення людського роду завдяки відмові від будь-якої "манірности"* (удаваної смиренности), щоби в такий спосіб створити шляхетну вільну людину, яку мусить принести майбутнє! Горе тому, хто наважиться щось сказати супроти цього! Такого сміливця буде негайно з грізним ревом забито камінням зі звинуваченнями на кшталт того, що лише нечисті думки можуть спонукати його щось "у цьому знаходити"!
Шалений вир прогнилої води, від якої поширюються запаморочливі, отруйні випари, які, наче в морфійному сп'янінні, збуджують приголомшливі видіння, і тисячі тисяч невпинно занурюються в них, доки знесилені, там загинуть. Брат прагне повчати сестру, діти – своїх батьків. Як бурхлива повінь мчить це над усіма людьми, і прибій шаленіє там, де поодиноко, наче скелі в морі, відчуваючи огиду, ще самотньо стоять деякі розсудливі. За них чіпляється багато тих, кому бракує власних сил у цьому вирі. Приємно бачити ці маленькі групи, що стоять, мов оази серед пустелі. Так само, як і вони, освіжаючи, запрошуючи до спокою та відпочинку мандрівника, що зумів із тяжкими труднощами пробитися крізь нищівний самум.
Те, що сьогодні проповідується під привабливим прикриттям проґресу, є не що інше, як прихований виклик великої безсоромности, як отруєння кожного високого відчуття в людині.