Індивідуальні зразки енергії не тільки характеризують нас такими, якими ми є, а й вказують на рівень нашої здатності зцілювати інших і відновлювати себе.
Люди в стані гіпнозу говорять про кольори, щоб описати те, як душі з'являються, особливо на відстані, коли вони здаються безформними. З моїх Випадків я дізнався, що більш розвинуті випромінюють масу часточок енергії, котрі більш швидко переміщаються, яка сприймається Суб'єктами як блакитна і, при вищому ступені концентрації — фіолетова. У видимому спектрі на Землі синьо-фіолетовий колір має найкоротші хвилі, і у своїй найвищій точці ця енергія набуває невидимого, для неозброєного ока, ультрафіолетового кольору. Якщо колір, або насиченість кольору, є відображенням мудрості, то тоді більш низькочастотні хвилі білого і жовтого кольорів, що виходять від душ, повинні представляти нижчі концентрації вібраційної енергії.
У таблиці на малюнку 3 я наводжу класифікацію душ відповідно до певного кольору — згідно з описами моїх Суб'єктів. У першій колонці перераховуються духовні ранги душ або ступені духовного розвитку. В останній колонці вказаний відповідний кольору статус гіда, а також ступінь нашої здатності і готовності служити в цій якості, про що докладніше я розповім у наступному розділі. Навчання починається одночасно із нашим народженням як душ і потім прискорюється разом із отриманням першого завдання на фізичному плані. З кожним втіленням ми ростемо у своєму розумінні, хоча у певних життях ми можемо відкочуватися назад і потім знову відновлювати своє становище і рухатися далі. Проте, якщо душею вже досягнуто певного духовного рівня, він, як правило, не втрачається.
Малюнок 3
У цій таблиці я описую шість рівнів душ, що втілюються. Хоча зазвичай я поміщаю моїх Суб'єктів у загальні категорії початківців, середніх та більш розвинутих душ, є також і тонкі відмінності всередині цих категорій — рівні від другого до четвертого. Наприклад, щоб визначити чи почала душа переходити з рівня 1 початкової категорії на рівень 2 проміжної категорії, я повинен не тільки знати, скільки білої енергії у неї залишилося, але й проаналізувати відповіді суб'єкта на питання, що відображають рівень знання. Успіхи минулого життя, припущення щодо майбутнього, зв'язки з групою та бесіди між Суб'єктом та його Гідом — усе це формує профіль розвитку Суб'єкта.
Деякі мої Суб'єкти заперечують проти мого визначення духовного світу як місця, яке має елементи суспільної структури та організаційного управління, про що свідчить таблиця на Малюнку 3. З іншого боку, я постійно чую, як ці ж Суб'єкти описують підпорядкований певному плану та порядку процес саморозвитку душі, на який впливають як рівні за рівнем ду́ші, так і вчителі. Якщо духовний світ нагадує велику школу із численними класами, що керуються розвинутими душами-вчителями, які контролюють наш прогрес, то він має структуру. На Малюнку 3 представлена основна модель, яку я використовую для своїх досліджень. Я знаю, що вона недосконала і сподіваюся, що майбутні дослідження психологів-регресологів доповнять мою концептуальну схему розвитку та ступеня зрілості душі.
Цей Розділ може створити у читачів враження, що у духовному світі є розподіл душ відповідно до їхньої категорії світла — так само, як у фізичному світі Землі існує поділ на класи. Суспільно-соціальні умови Землі не можна порівнювати із духовним світом. Відмінності між душами за частотністю світла відображають ступінь знання, а воно завжди виходить з одного і того ж джерела енергії. Душі об'єднані думкою. Якби всі рівні прояву в духовному світі були змішані, то душі не мали б можливості повноцінно навчатися. Стара освітня концепція "школи-класу" у людському суспільстві — коли у одному приміщенні вчаться учні різного віку — обмежувала можливості цих учнів. У духовних групах душі працюють на власному рівні розвитку разом із подібними до них душами. Зрілі гіди-вчителі готують найбільш успішні душі до того, щоб вони в майбутньому могли також стати гідами.
Тому у духовному світі існує практична необхідність у системі, що дозволяє вимірювати ступінь пізнання та розвитку душ. Система стимулює і спонукає душі підвищувати рівень пізнання, щоб, зрештою, здобути досконалість. Важливо зрозуміти, що хоч ми і страждаємо через наслідки своїх невірних кроків у процесі виконання своїх завдань, нас завжди захищають, підтримують і скеровують високо розвинуті душі — наші вчителі. У цьому, як на мене, і полягає система духовного керівництва душами.
Сама ідея ієрархії душ існує вже багато століть у культурах як Сходу, так і Заходу. Платон говорив про трансформацію душі, що розвивається із дитячого стану в дорослий і проходить через багато стадій моральної свідомості. Стародавні греки вважали, що покоління за поколінням людство неухильно зростає і розвивається, і люди, спочатку аморальні, незрілі та агресивні, у результаті досягають такого рівня суспільної свідомості, коли стають здатними співчувати, бути терплячими, великодушними, правдивими та люблячими. У другому столітті нашої ери на нову християнську теологію сильний вплив мала неоплатоністська космологія Полотинуса, в якій розглядалися різні щаблі розвитку душі, тобто ієрархія душ. У цій концепції вищою істотою є трансцендентний Бог-творець, який породив духовну субстанцію, що увійшла до людських істот. Ці нижчі душі в кінцевому підсумку повинні знову з'єднатися із Всесвітньою наддушею.
Моя класифікація рівнів розвитку душі не має на меті встановити щаблі якоїсь соціальної чи інтелектуальної елітарності. Часто розвинуті душі живуть на Землі у дуже скромних умовах. Так само люди, що займають вищі соціальні щаблі людського суспільства, не обов'язково перебувають на високому рівні духовної зрілості. Часто спостерігається зворотна ситуація.
Враховуючи важливість розподілу душ відповідно до їх розвитку, важко переоцінити значення духовних груп. У розділі 9, присвяченому душам-початківцям (Рівні 1 і 2), будуть більш детально розглянуті функції цих груп. Але перш ніж йти далі, я хочу підсумувати те, що ми вже знаємо про основні принципи та завдання духовних груп взагалі.
• Незалежно від часу створення, душі-початківці після набуття ними статусу новачка приписуються до новоствореної групи душ, котрі є на одному з ними рівні сприйняття чи розуміння.
• Після того, як група підтримки нових душ сформована, до неї більше не приєднуються жодні інші душі.
• Схоже, що існує процедура ретельного розподілу душ у гомогенні або однорідні за своїм складом групи. Враховуються подібні особливості пізнавальної свідомості, проявів та бажань цих нових душ.
• Незалежно від розмірів, первинні групи не змішуються, хоча душі первинних та вторинних груп можуть спілкуватися одна з одною.
• Первинні групи на рівні 1 і 2 можуть розбиватися на невеликі підгрупи для навчання, цілісність і єдність первинної групи душ залишається незмінною.
• Швидкість навчання у членів групи може бути різною. Певні душі розвиваються швидше, ніж інші, хоча вони не обов'язково однаково встигають за всіма "предметами" загальної навчальної програми. У межах середнього рівня пізнавального розвитку, душам, які виявляють особливі таланти (у цілительстві, вчительстві, творчості тощо), дозволяється брати участь у спеціалізованих групах задля досягнення більшої досконалості, але вони продовжують залишатися членами своєї первинної групи.
• Коли за своїми потребами, мотивами та практичними навичками душі досягають рівня 3 у всіх аспектах саморозвитку, з них довільно формуються робочі групи для "незалежних занять". Зазвичай їхні старі гіди продовжують контролювати їх через їхнього нового вчителя, що належить уже до категорії Майстра. Таким чином, із душ, які досягли в усіх відношеннях рівня 3, може бути сформована нова група, і до її складу можуть увійти члени різних первинних груп, що належать до одного або кількох вторинних спільнот.
• Коли душі наближаються до рівня 4, їм надають більше незалежності за межами групи. Хоча у міру розвитку душ чисельність групи скорочується, близький зв'язок між її початковими членами ніколи не припиняється.
• У духовних гідів є безліч різноманітних навчальних методів та прийомів у навчанні, специфіка яких залежить від складу групи.
Розділ 8
Наші гіди
Серед Суб'єктів, із якими я працював, не було жодного, який не мав би особистого Гіда. Деякі гіди більш помітні під час гіпнотичної сесії, деякі — менше. Я завжди питаю Суб'єктів, чи бачать вони, чи відчувають присутність невтіленої істоти в кімнаті. Якщо так, то ця третя особа є Гідом-охоронцем. Часто пацієнт відчуває присутність невтіленої істоти ще до того, як він бачить її обличчя чи чує голос. Людям, які займаються медитацією, звісно, більш знайомі ці видіння, ніж тим, хто ніколи не звертався до свого Гіда.
Визнавши чи впізнавши свого духовного вчителя, людина занурюється в атмосферу сердечної, сповненої любові творчої сили. Через своїх гідів ми гостріше усвідомлюємо безперервність життя і свою духовну сутність. Гіди уособлюють собою милість, що проявляється у всіх аспектах нашого існування, тому що вони відіграють керівну роль у процесі здійснення нашого призначення.
Гіди є непростими істотами, особливо якщо це Майстри. Рівень свідомості душі певною мірою визначає те, наскільки розвинутого Гіда їй призначають. Насправді, від зрілості індивідуальних гідів залежить і те, чи мають ці вчителі одного чи багато підопічних? Гіди, що відносяться за рівнем своїх здібностей до категорії Старших вчителів, зазвичай працюють із цілою групою душ як у духовному світі, так і на Землі. У цих гідів є помічники. Тобто кожна група душ зазвичай має одного або більше вчителів, які допомагають їй у навчанні. Тому у деяких людей може бути більше одного гіда.
Імена, якими Суб'єкти називають своїх гідів, бувають звичайними, не зовсім звичайними, а також старомодними або навіть дивакуватими. Часто можна простежити зв'язок цих імен із якимось особливим минулим життям вчителя, в якому він зустрічався з цим учнем. Деякі пацієнти не можуть назвати ім'я свого гіда, тому що їм важко вимовити потрібні звуки його імені, навіть якщо вони ясно бачать його в стані гіпнозу.