Я ж зроблю їх бридкими для них,
21 і віддам їх у руку чужих на грабунок, а нечестивим — землі на здобич...
22 І обличчя своє відверну я від них, і вони обезчестять мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й обезчестять його...
23 Зроби ланцюга, бо земля переповнилася правом кривавим, а місто наповнилося насиллям ...
24 І наведу я найлютіших з народів, і посядуть вони оселі їхні, і гордість вельможних зупиню, і святощі їхні обезчещені будуть!
25 Загибель іде, вони шукатимуть спокою та не буде його...
26 Прийде лихо за лихом, і буде звістка за звісткою, і шукатимуть пророцтва в пророка, та не буде у священиків закону і поради — в старшин...
27 Цар буде в жалобі і страхом одягнеться князь, а руки народу землі затремтять... За шляхами їхніми їм зроблю, і судитиму їх їхніми судами, і зрозуміють, що я Господь!
Єзекиїля 8
1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своєму помешканні, а Юдині старшини сиділи переді мною, і опустилася там на мене рука Господа Бога.
2 І побачив я, аж ось ніби людина. Від подоби стегон її й додолу вогонь, а догори якесь сяйво, ніби блиск начищеної міді.
3 І витягнула ця істота подобу руки, і взяла мене за волосся моєї голови, а дух підняв мене і поніс між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, звернутої на північ, де перебуває ідол, що викликає ревнощі.
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як та, що бачив я в долині!
5 І сказав він до мене: "Сину людський, поглянь у напрямку півночі!" І поглянув я на північ, аж ось з півночі, від брами жертовника, був той ідол ревнощів при вході.
6 І сказав він до мене: "Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це найогидніше, що робить Ізраїлева оселя тут, щоб віддалитися від моєї святині! Та ти побачиш ще огидніше".
7 І привів мене до входу в подвір'я, і побачив я отвір у стіні!
8 І сказав він мені: "Сину людський, розшир отвір цей!" І розширив я його, і побачив далі вхід!
9 І сказав він до мене: "Увійди, і побач те лихе й огидне, що вони коять тут!"
10 І ввійшов я й побачив, всяких плазунів та огидну звірину, і всяких божків оселі Ізраїлевої, зображених на стіні навколо...
11 А сімдесят старшин Ізраїлевої оселі та Яазанія, Шафанів син, що стояв серед них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці кадильницю, і піднімалися пахощі від кадильниць.
12 І сказав він до мене: "Чи бачив ти, сину людський, що коять потай Ізраїлеві старшини по кімнатах, перед своїми ідолами? Промовляючи: "Господь нас не бачить, Господь покинув цей край""...
13 І сказав він до мене: "Ти побачиш ще огидніше, що вони коять".
14 І він запровадив мене до входу в браму оселі Господньої що на півночі, аж там сидять жінки, що оплакують Таммуза.
15 І сказав він до мене: "Чи ти бачив, сину людський? Ти побачиш ще огидніше від того!"
16 І він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господньої оселі. І я побачив при вході до Господнього храму, між притвором та між жертовником, було біля двадцяти п'яти людей, що стояли спинами до Господнього храму, а їхні обличчя звернуті на схід, і вони вклонялися на схід, до сонця.
17 І сказав він до мене: "Чи ти бачив, сину людський? Ще недостатньо оселі Юди тих огидних речей, що тут коять, вони ще поширюють по землі насилля і збільшують мій гнів, підносячи зелені гілки до носа.
18 Тому і я буду жорстоким. Око моє не змилується, і милосердя не матиму я. І вони голоситимуть до вух моїх, та я їх не почую!"...
Єзекиїля 9
1 І вигукнув він гучним голосом: "Наблизьте карателів міста, і кожен хай має зброю в своїй руці".
2 І ось прийшли шестеро людей з боку горішньої брами, що звернута на північ, і кожен мав зброю в своїй руці, і серед них один був одягнутий в льняне, і писарський каламар був у нього. І вони прийшли, і стали при мідному жертовнику.
3 А слава Ізраїлевого Бога піднялася від херувима, що була над ним, до порога храму. І закликав він чоловіка, одягнутого в лляне, що писарський каламар був у нього.
4 І сказав Господь до нього: "Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знак на чолах людей, що зітхають та стогнуть над усіма тими огидностями, що кояться серед нього".
5 А до інших він сказав при мені: "Ходіть за ним містом і вбивайте. Хай ваше око не має милосердя, і ви не матимете жалю!
6 Старого і юнаків, і дівчат, і дітей, і жінок повбивайте всіх, до останньої людини, тільки на кому цей знак, того не вбивайте, а розпочнете від моєї святині"... І розпочали вони з тих старшин, що були перед храмом.
7 І сказав він до них: "Опоганьте цей храм, наповніть подвір'я трупами і йдіть!" І вони пішли, і вбивали в місті.
8 А коли вони вбивали, то я залишився і впав на своє обличчя, і промовляв: "О Господе, Боже, чи ти знищиш весь залишок Ізраїлів, виливаючи гнів свій на Єрусалим?"
9 І сказав він до мене: "Провина оселі Ізраїля й Юди дуже велика, земля наповнена кровопролиттям, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: "Господь покинув цей край і не бачить Господь"...
10 І тому не змилосердиться око моє, і не змилуюся я, їхній шлях я дам на їхню голову!11 І ось чоловік, одягнутий в лляне, що мав каламар писарський, прийшов і сказав: "Я зробив, як ти мені наказав!"
Єзекиїля 10
1 І побачив я, аж ось на небесній сфері, що на голові херувимів, було щось, як камінь сапфір, на вигляд подоби трону бачилося на них.
2 І він промовив до того чоловіка, одягнутого в лляне, та й сказав: "Увійди поміж колеса під херувимом, і візьми пригорщу жару з вогню, і кинь на місто!" І він увійшов перед моїми очима.
3 А херувими стояли з правого боку храму, коли входив чоловік, і хмара наповнила внутрішнє подвір'я.
4 І піднялася слава Господня від херувима на поріг храму, і наповнився нею храм, а подвір'я наповнилося сяйвом Господньої слави.
5 А шум крил херувимів був чутий аж до зовнішнього подвір'я, як голос Бога Всемогутнього, коли він промовляє.
6 І коли він наказав чоловікові, одягнутому в лляне, щоб той узяв вогонь поміж колесами під херувимами, то той прийшов і став при колесі.
7 І херувим простягнув свою руку до вогню, що між херувимами, і взяв, і дав до рук одягнутого в лляне, а той узяв і вийшов.
8 І побачив я в херувимів подобу людської руки під їхніми крилами.
9 І четверо коліс було при херувимах, по одному колесу при кожному херувимові, а вигляд тих коліс, ніби вигляд каменя хризоліта.
10 А на вигляд всі чотири колеса були схожі одне на одне, неначе колесо було в колесі.
11 Кожне колесо рухалося в своєму напрямку, і не повертало при русі, а рухалися в одному напрямку з обличчям голови.
12 А все їхнє тіло, і їхня спина, і їхні руки, і їхні крила, і ті колеса були по колу повні очей, всі чотири мали колеса.
13 І я чув, що ці колеса кликані галґалом.
14 А в кожного чотири обличчя: обличчя першого — обличчя херувима, обличчя другого — обличчя людини, а третій мав обличчя лева, а четвертий — обличчя орла.
15 І піднялися ті херувими. Це ті істоти, що я бачив на річці Кевар.
16 А коли рухалися ті херувими, то рухалися й ті колеса при них, а коли ті херувими піднімають свої крила, щоб злетіти над землею, то й колеса були при них.
17 Коли ті зупинялися, зупинялися й вони, а коли ті піднімалися, піднімалися й вони, бо в них був дух живої істоти.
18 І вийшла слава Господня з порога храму, і стала над херувимами.
19 І підняли херувими свої крила, і злетіли з землі на моїх очах, і колеса рухалися обіч них, і стали вони при вході до східної брами оселі Господа, а слава Ізраїлевого Бога над ними.
20 Це ті істоти, що я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кевар. І я зрозумів, що то були херувими.
21 У кожного було по чотири обличчя, у кожного чотири крила, а під їхніми крилами подоба людських рук.
22 І їхні обличчя це ті обличчя, які я бачив над річкою Кевар, і їхній вигляд і вони самі, і як вони рухаються.
Єзекиїля 11
1 І підійняв мене дух, і привів мене до східної брами Господньої оселі, що повернута на схід. І ось при вході до брам двадцять п'ятеро чоловіків, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Бенаїного, старшин народу.
2 І сказав він до мене: "Сину людський, це ті люди, що задумують лихе, і радять погане цьому місту,
3 що кажуть: "Скоро будуватимемо місто. Воно казан, а ми м'ясо".
4 Тому пророкуй на них, пророкуй, сину людський!"
5 І зійшов на мене дух Господній, та й до мене сказав: "Скажи, що так промовляє Господь: "Правду кажете, Ізраїлева оселе, і я знаю наміри вашого духа.
6 Ви намножили своїх убитих у цьому місті, і наповнили його вулиці трупами".
7 Тому так каже Господь Бог: "Ваші вбиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно той казан. Та я випроваджу вас з нього!
8 Ви боїтеся меча і меча наведу я на вас, — каже Господь Бог.
9 І випроваджу вас з нього, і дам вас у руку чужинців, і зроблю між вами присуди!
10 Від меча ви попадаєте. На кордоні Ізраїля судитиму вас, і ви зрозумієте, що я Господь!
11 Воно не буде вам казаном, і ви не станете в ньому м'ясом. На кордоні Ізраїля судитиму вас!
12 І зрозумієте ви, що я Господь, бо за уставами моїми ви не ходили, а постанов моїх не виконували, а виконували постанови тих народів, що навколо вас".
13 І коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав: "О Господе Боже, невже ти знищиш залишок Ізраїлевий!"...
14 І було мені слово Господнє таке:
15 "Сину людський, твоїм братам, твоїм родичам і всій оселі Ізраїля промовляють мешканці Єрусалиму: "Віддаліться ви від Господа, нам даний цей край на володіння",
16 тому скажи, що так промовляє Господь Бог: "Хоч я прогнав їх між народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них на деякий час святинею в тих краях, куди вони ввійшли".
17 Тому скажи: "Так промовляє Господь Бог: "Я зберу вас з народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю"".
18 І вони ввійдуть туди, і викинуть з неї все мерзенне й огидне.
19 І дам їм одне серце, і вкладу в них новий дух, і вийму з їхнього тіла серце кам'яне, і дам їм серце тілесне,
20 щоб вони ходили за уставами моїми, і трималися постанов моїх та виконували їх.