Хто тримається таких поглядів, той від самого початку ніяк не може бути непідвладним жодним впливам учителем та керівником, бо він із усім цим стоїть від Бога та Його Діяльности значно далі, ніж будь-хто інший. Знання про розвиток релігій зі всіма помилками та вадами не приводить людей ближче до їхнього Бога, так само інтелектуальне тлумачення Біблії або інших цінних писань різних релігій. Інтелект є і залишається зв'язаним у просторі та часі, тобто зв'язаним земним, тоді як Божество і, відповідно, пізнання Бога та Його Волі підносяться над простором і часом та всім минущим і тому ніколи не можуть бути осягнуті вузько обмеженим інтелектом. З цієї простої причини інтелект призначено не для того, аби внести ясність у питання про вічні цінності. Це адже суперечило б саме собі. І тому той, хто в цих речах хизується університетською освіченістю, хто хоче на непідвладних впливам людей дивитися зверхньо, сам виявляє цим свою неспроможність та обмеженість. Мислячі люди відразу відчують однобічність і будуть берегтися того, хто в такий спосіб закликає до обережности!
Тільки покликані можуть бути істинними вчителями. Покликані – це ті, хто несе в собі здатність. Ці здатності, проте, не потребують вищої освіти, а лише вібрацій витонченої здібности відчуття, спроможного піднестися над простором і часом, тобто над межею осягнення земного інтелекту.
Крім того, кожна внутрішньо вільна людина завжди оцінюватиме факт або вчення за тим, що воно приносить, а не за тим, хто його приносить. Останнє є свідченням духовної бідности перевіряльника, гіршої за яку не буває. Золото є золото, байдуже, чи воно в руці князя, чи жебрака.
Цей незаперечний факт, одначе, саме в головних цінностях духовної людини вперто намагаються переглянути і змінити. Саморозуміло, так само безуспішно, як і з золотом. Бо ті, хто по-справжньому серйозно шукає, не дозволять вплинути на себе такими відхиляннями, які не дають змоги перевірити сам факт. Ті ж, хто внаслідок цього піддається впливу на себе, ще не дозріли до сприйняття Істини – вона не для них.
Однак недалеко година, коли мусить розпочатися боротьба, якої досі бракувало. Односторонність закінчується, настає рішучий контрнаступ, який зруйнує будь-яку фальшиву самовпевненість.
22. Мислеформи
Посидьте в будь-якій кав'ярні чи пивниці та поспостерігайте там за відвідувачами. За столиками вашого оточення. Прислухайтесь до розмов. Почуйте, що говорять люди. Завітайте до якоїсь родини, зверніть увагу на найближче коло ваших знайомих у години дозвілля, коли робота більше не обтяжує.Збентежені, ви усвідомите всю порожнечу того, про що розмовляють люди, якщо вони говорять не про свої колишні справи. Ви з огидою відчуєте пустоту думок, гнітючу звуженість кола зацікавлень, а також жахливу поверховість, якщо спостерігатимете серйозно і прискіпливо. Нечисленні винятки, які вам при цьому зустрінуться, – ті, чиї слова в години дозвілля в повсякденному житті пройняті томлінням за душевним удосконаленням, – здадуться вам самотніми чужинцями посеред ярмарку життя.
Саме в так звані години дозвілля зможете ви якнайлегше розпізнати справжнє внутрішнє єство людини – після того, як відпадуть зовнішня витримка і спеціальна сфера її знань, разом із тим відкладеться вбік і її звична професійна діяльність. Те, що тоді залишиться, і є справжньою людиною. Подивіться на неї та прислухайтеся неупереджено до її слів. Дуже скоро ви припините спостереження, тому що для вас вони стануть нестерпні. Глибокий смуток охопить вас, коли ви усвідомите, що багато хто з людей не дуже відрізняється від тварин. Не зовсім уже тупі, з вищими розумовими здібностями, але загалом такі самі. Ніби з шорами на очах та з однобічним світоглядом ідуть вони земним життям і бачать завжди лише чисто земне перед собою. Вони дбають про їжу, питво, більшою чи меншою мірою про накопичення земних цінностей, прагнуть тілесного задоволення, а всі роздуми про речі, які не можна споглядати, вважають марнуванням часу, який, на їхню думку, значно краще витратити на "відпочинок".
Те, що земне життя з усіма своїми задоволеннями і радощами набуде правильного змісту лише тоді, коли певною мірою стане близьким належний до нього Етерноречовинний світ, що знає взаємодії, які зв'язують нас із ним, і таким чином більше немає відчуття, що ми гра випадку, цього вони не зможуть зрозуміти і ніколи не зрозуміють. Вони відхиляють це рішуче в омані, що, коли цей Етерноречовинний світ справді існує, то може їм спричинити лише незручності або навіть жахіття, щойно вони цим займуться.
Чужою є для них думка, що тільки з прагненням вищого все земне життя отримує справжню цінність, аби таким чином найчудесніше життєве тепло пульсувало й крізь усі земні радощі й задоволення. Вони, отже, анітрохи вбік не відтискуються, але для спраглих чистішого та вищого і для серйозних шукачів стають частиною життя як найпрекрасніша взаємодія палкого життєствердження, що часто відгомонить у радісному захопленні за все суще і нам запропоноване.
Дурні ті, хто проходить повз це! Боягузи – хто завжди відмовляється від чудесної радости тих, котрі мужньо просуваються вперед.
Звеселіться ж, що все навколо вас живе – далеко, аж до краю, здавалося б, неосяжних нив! Немає нічого мертвого, нічого порожнього, як це здається. І все діє і пряде в Законі Взаємодії, всередині якого ви, як люди, стоїте, щоб заново формувати і направляти нитки – як вихідні пункти і як кінцеві цілі. Повновладні володарі, кожен із яких окремо створює собі царство, щоб воно його піднесло або поховало під собою. Пробудіться! Використайте могутність, надану вам, з повним знанням ґрандіозних подій, щоб ви, як тепер, із дурости, впертости або й із млявости не породжували звиклих лише шкодити потвор, які здорове, добре глушать, мов бур'ян, і які врешті-решт спричиняють хитання та падіння саме тому, хто їх породив.
Уже найближче етерноречовинне оточення людини спроможне багато чому посприяти, піднести її або притиснути донизу. Це дивний світ мислеформ, який за своєї жвавости становить лише малу частку велетенського механізму всього Творіння. Його нитки ж тягнуться в груборечовинне, далі в етерноречовинне вгору, одначе так само і вниз, у царство темряви. Як гігантська мережа кровоносних судин або нервова система, все одне з одним пов'язано та сплетено – нерозривно, нероздільно! Майте це на увазі!
Привілейовані спроможні то тут, то там угледіти частину цього, але про багато чого іншого вони можуть лише здогадуватися. Тож деякими знаннями людство вже володіє. Воно намагалося далі спиратися на них, щоб отримати завершену картину. Однак при цьому не вдалося оминути прогалин і помилок. Багато дослідників етерноречовинної ділянки дозволили собі стрибки, що мусило призвести до втрати взаємозв'язку. Інші, знову ж таки, заповнювали прогалини фантастичними картинами, що призвело до викривлення та спотворення, які змусили похитнутись віру в єдине ціле. Наслідком було обґрунтоване глузування, яке, спираючись на нелогічність так званих духовних дослідників, мусило здобути перемогу.
Якщо вже є потреба про це говорити, то мусимо насамперед протягти линву крізь усі події в Діянні Творіння, за яку спостерігач зможе триматися, щоб він зміг піднятися вгору. Багато незрозумілих йому подій знаходять свою вихідну точку вже в ближчому оточенні. Єдиний погляд у світ мислеформ мусив би навчити його розуміти дещо з того, що раніше здавалося непоясненним. Також вершителі правосуддя при оцінці багатьох випадків справжніми призвідниками визнали б зовсім інших, замість тих, кого було обвинувачено, і саме їх, передусім, притягнули б до відповідальности. Ключем до цього є взаємозв'язок окремої людини зі світом мислеформ, розташованим найближче до земної людини. Поза сумнівом, це благо для багатьох, що вони носять пов'язку, яка не дає змоги бачити більше, ніж здатні сприйняти їхні тілесні очі. Природа теперішніх мислеформ їх би налякала. Паралізуючий жах охопив би багатьох, хто нині через наївність або легковажність бездумно існує без докорів совісти. Бо кожна породжена мисль, як і все в Етерноречовинному світі, відразу набуває форми, яка втілює та уособлює справжній зміст мислі.
Жива Сила Творіння, що плине крізь людину, завдяки зосередженій волі завершеної мислі збирає етерноречовинне і з'єднує його, прив'язуючи до форми, яка є вираженням волі цієї мислі. Тобто щось справжнє, живе притягує споріднене в цьому світі мислеформ згідно із Законом Притягання Спорідненого або притягується ним, залежно від власної сили. Як у мить свого виникнення відчувається мисль, слабшою чи сильнішою, так і її етерноречовинне утворення нестиме в собі відповідне життя. Досить-таки густонаселений цей світ мислей. Унаслідок взаємної сили притягання утворилися справжні місця збору, з яких за допомогою зібраної сили здійснюється вплив на людей.
Передусім, завжди на тих, хто має схильність до споріднености, тобто несе в собі схоже. Вони завдяки цьому підсилюються у своїй відповідній волі і спонукають до все нового й нового породження схожих утворень, які, споріднено діючи, входять у світ мислеформ.
Але й інші люди, котрі не мають у собі цієї особливости, можуть бути обтяжені ними і поступово притягнені до них, якщо ці місця збору завдяки безперервним новим вливанням отримають несподівану силу. Захищені від цього лише ті, хто володіє більшою силою, іншою за природою, внаслідок чого зв'язок із несхожим стає неможливим.
Однак у наш час, на жаль, лише ненависть, заздрість, недоброзичливість, хтивість, жадібність та все інше зло через велику кількість прибічників має найпотужніші місця збору сили у світі мислеформ. Менше прибічників у чистоти та любови. З цієї причини зло поширюється зі страхітливою швидкістю. Доходить до того, що ці місця збору сили мислеформ зрештою встановлюють зв'язки зі спорідненими сферами темряви. Звідти вони особливо розпалюються до наростаючої активности, тож, передаючись далі, серед людства можуть призвести до фактичного спустошення.
Тому благословенна будь, годино, коли думки чистої Божественної Любови серед людства знову здобудуть більше місце, аби розвинулися сильні споріднені місця збору у світі мислеформ, які можуть отримати підживлення зі світліших сфер, і завдяки цьому не лише будуть наділені підсиленням ті, хто прагне добра, але, поволі очищуючи, це вплине також на більш темні душі.
Однак іще й інша діяльність спостерігається в цьому Етерноречовинному світі: мислеформи за бажанням призвідників спрямовуються до визначених осіб, до яких вони можуть пристати.