І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці.
14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до себе, до третього входу, що в оселі Господа. І сказав цар до Єремії: "Запитаю я тебе про щось, не приховуй від мене нічого!"
15 І сказав Єремія до Седекії: "Коли я скажу тобі правду, то ти вб'єш мене? А коли пораджу тобі, то не послухаєш"...
16 І присягнув цар Седекія Єремії таємно, кажучи: "Як живий Господь, що створив нам цю душу. Не вб'ю тебе і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!"
17 І сказав Єремія до Седекії: "Так промовляє Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: "Якщо вийдеш ти до князів вавілонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спалене, і житимеш ти та оселя твоя.
18 А якщо ти не вийдеш до вавілонського царя, то це місто буде дане в руку халдеїв, і вони спалять його, і ти не втечеш з їхньої руки""...
19 І сказав цар Седекія до Єремії: "Я боюся юдеїв, які перейшли до халдеїв, щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не познущалися з мене"...
20 І сказав Єремія: "Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я кажу тобі, і буде добре тобі, і житиме душа твоя!
21 А якщо ти не вийдеш, то ось слово, що Господь мені сказав:
22 "Ось усі жінки, що залишилися в будинку Юдиного царя, будуть відведені до князів вавілонського царя, і вони скажуть, що ошукали тебе й перемогли тебе твої приятелі, погрузли в багні твої ноги, а вони відвернулися від тебе.
23 А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавілонського царя будеш схоплений, а місто це буде спалене""...
24 І сказав Седекія до Єремії: "Хай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.
25 Бо коли почують князі, що я розмовляв з тобою, то прийдуть до тебе та й скажуть тобі: "Розкажи-но нам, що казав ти цареві, і що казав тобі цар? Не приховуй перед нами, і не вб'ємо тебе".
26 То скажеш до них: "Я склав свої благання перед царське обличчя, щоб не повертали мене до Єгонатанового будинку, щоб там не померти".
27 І прийшли всі князі до Єремії й запитали його, і він зробив, як звелів був цар. І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідалися нічого.
28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим.
Єремiї 39
1 Дев'ятого року царювання Седекії, царя Юдиного, місяця десятого, прийшов Навуходоносор, цар вавілонський, та все його військо до Єрусалиму та й облягли його.
2 Одинадцятого року царювання Седекії, місяця четвертого, дев'ятого дня місяця, був пробитий пролом до міста...
3 І прийшли всі князі вавілонського царя, і посідали в Середній брамі: старший маг Нергал-Сарецер, Самгар-Нево, старший євнух Сарсехім і вся решта князів вавілонського царя.
4 І як побачили їх Седекія, цар Юдин, та всі вояки, то вони вийшли брамою між обома мурами, і втекли вночі з міста в степ шляхом царського садка.
5 І погналося халдейське військо за ними, і догнали Седекію в єрихонських степах... І взяли вони його, і завели його до Навуходоносора, царя вавілонського, до Рівли, в краю Хамат, і той засудив його.
6 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів у Рівлі на очах його, і всіх шляхетних Юдиних порізав вавилонський цар...
7 А виколов він очі Седекії, і закував його і мідні кайдани, щоб відвести до Вавілону...
8 А Будинок царя та будинки народу халдеї спалили, і розбили мури Єрусалиму.
9 А решту народу, що залишилися в місті, та перебіжчиків, які попереходили до нього, вигнав Невузарадан, головний царської сторожі, до Вавілону.
10 А декого з бідноти, що не мали нічого, Невузарадан, головний царської сторожі, залишив у Юдиному краї, і дав їм того дня виноградники та поля і змусив працювати.
11 І наказав Навуходоносор, цар вавілонський, про Єремію, через головного царської сторожі:
12 "Візьми його, і наглядай за ним, і не зроби йому нічого лихого, і тільки як він скаже тобі, так з ним зроби!"
13 І Невузарадан, головний царської сторожі, і Невушазбан, старший евнух, і Нерєал-Сарецер, старший маг та всі князі вавілонського царя,
14 послали по нього, і взяли Єремію з в'язниці, і дали його до Гедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, щоб вивести його до свого будинку. І осів він серед народу.
15 А до Єремії було Господнє слово, коли він сидів у в'язниці, таке:
16 "Іди, і скажеш до мурина Евед-Мелеха, що так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: "Ось я виконую свої слова на це місто на лихо йому, а не на добро, і це відбудеться перед тобою певного дня.
17 Але тебе врятую цього дня, — каже Господь, — і ти не будеш відданий в руку цих людей, яких ти боїшся.
18 Бо конче врятую тебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти сподівався на мене"", — каже Господь.
Єремiї 40
1 Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як Невузарадан, головний царської сторожі, відпустив його з Рами, коли він знайшов його в кайданах серед усього вигнання Єрусалиму до Вавілону.
2 І взяв головний царської сторожі Єремію, та й сказав до нього: "Господь, Бог твій, казав про це лихо, що спіткає це місце.
3 І зробив Господь, як казав був, бо ви згрішили Господові, і не слухали його голосу, і сталася вам ця річ.
4 Я сьогодні звільняю тебе з кайданів, що на твоїх руках. Якщо в очах твоїх добре піти зі мною до Вавілону, йди, і я дбатиму про тебе. А якщо недобре в твоїх очах піти зі мною до Вавілону, то залишайся. Дивися, весь край перед тобою. Іди, куди тобі заманеться!"
5 І коли той не пристав на це, сказав далі: "То повернися до Гедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, якого поставив вавілонський цар над Юдиними містами, і живи з ним серед народу. Або куди тобі заманеться, туди й іди". І дав йому головний царської сторожі їжі з собою та подарунок, і відпустив його.
6 І прийшов Єремія до Гедалії, сина Ахікамового, в Міцпу, й осів з ним серед народу, залишеного в краю.
7 А як з часом всі військові очільники, що були в полях, вони та їхні люди, дізналися, що цар вавілонський поставив над краєм Гедалію, сина Ахікамового, і доручив йому чоловіків, жінок, дітей і тих з бідних краю, що не були вигнані до Вавілону,
8 то прийшли до Гедалії в Міцпу: Ізмаїл, син Нетаніїн, Йоханан та Йонатан, сини Кареахові, Серая, син Танхуметів, сини нетофеянина Ефая, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.
9 І Гедалія, син Ахікама, сина Шафанового, присягнув їм та їхнім людям, промовляючи: "Не бійтеся служити халдеям! Сидіть у краї й служіть вавілонському цареві, і буде вам добре!
10 А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що прийдуть до нас. А ви збирайте вино, літні плоди та оливу, і складайте у посуд ваш, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли!"
11 І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх краях, чули, що цар вавілонський полишив частину в Юді, і що поставив над ними Гедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.
12 І повернулися всі юдеї з усіх тих місць, куди були вигнані, і прийшли до Юдиного краю, до Гедалії в Міцпу, і зібрали вина та літніх плодів дуже багато.
13 А Йоханан, син Кареахів, та всі військові очільники, що були в полях, прийшли до Гедалії в Міцпу,
14 та й сказали до нього: "Чи ти знаєш, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, щоб убити тебе?" Та не повірив їм Гедалія, син Ахікамів.
15 А Йоханан, син Кареахів, сказав потайки до Гедалії в Міцпі: "Піду й уб'ю Ізмаїла, сина Нетаніїного і ніхто про це не довідається. Нащо мають убити тебе, і буде розпорошений весь Юда, зібраний до тебе, і погинуть рештки Юди?"
16 І сказав Гедалія, син Ахікамів, до Йоханана, сина Кареахового: "Це наклеп на Ізмаїла, не роби цього!"
Єремiї 41
1 І сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царського, і вельможі царя, та десятеро люду з ним, до Гедалії, Ахікамового сина, в Міцпу, і їли там разом хліб.
2 І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і ті десятеро, що були з ним, та й ударили Гедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавілонський цар настановив був головним над краєм...
3 І вбив Ізмаїл усіх юдеїв, що були з Гедалією в Міцпі, і халдейських вояків, що знаходилися там.
4 І другого дня по вбивстві Гедалії, а ніхто про це не знав,
5 прийшли люди з Сихему, з Шіло та з Самарії, вісімдесят людей з голеними бородами, і в подертому одязі та з нарізаними знаками на тілі, а в їхній руці хлібна жертва та ладан для Господньої оселі.
6 І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, їм назустріч з Міцпи, плачучи. І коли він зустрів їх, то промовив до них: "Прийдіть до Гедалії, Ахікамового сина!"
7 І як прийшли вони до середини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і вкинув їх разом зі своїми людьми до криниці...
8 Та знайшлося між ними десятеро людей, що сказали до Ізмаїла: "Не вбивай нас, бо ми маємо заховані в полі скарби: пшеницю, ячмінь, оливу і мед". І той зупинився, і не вбив їх серед їхніх братів.
9 А та криниця, куди вкинув Ізмаїл усі трупи тих людей, була велика. Викопав її цар Аса, коли йому загрожував ізраїльський цар Баеша, її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, трупами.
10 І Ізмаїл узяв у полон усю решту народу, що був у Міцпі, царських дочок та весь народ, що залишився в Міцпі, якого Невузарадан, головний царської сторожі, доручив був Гедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у полон Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.
11 І почув Йоханан, син Кареахів, та всі військові очільники, що були з ним, про все те лихо, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.
12 І взяли вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Гівеоні.
13 І як весь народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військових очільників, що були з ним, то зрадів.
14 І весь народ, якого взяв був до полону Ізмаїл з Міцпи, повернувся й пішов до Йоханана, сина Кареахового.
15 А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома людьми від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.
16 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові очільники, що були з ним, усю решту народу, яку він повернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по тому, як той убив Гедалію, сина Ахікамового, вояків, жінок, дітей і євнухів, що повернув з Гівеону.
17 І пішли вони та й стали на ночівлю в Єерут-Кімгамі, що при Віфлеїмі, перед втечою в Єгипет
18 від халдеїв, бо вони боялися їх через те, що Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Гедалію, сина Ахікамового, якого вавілонський цар настановив був головним над краєм.
Єремiї 42
1 І підійшли всі військові очільники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та весь народ від малого й аж до великого,
2 та й сказали до пророка Єремії: "Хай упаде наше благання перед обличчя твоє, помолися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі...
3 І хай виявить нам Господь, Бог твій, той шлях, яким ми підемо, та ті справи, які ми зробимо".
4 І промовив до них пророк Єремія: "Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами.