І осіли ми в Єрусалимі".
12 І було слово Господа до Єремії таке:
13 "Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: "Іди, і скажеш до юдея та до мешканців Єрусалиму: "Чи ж не матимете з цього науки, щоб слухати моїх слів?"" — каже Господь.
14 Виконуються слова Єгонадава, Рехавового сина, що наказав був синам своїм не пити вина, і не пили вони аж до дня цього, бо послухали наказу свого батька. А я промовляв до вас з ранку до ночі, та ви мене не слухали!
15 І посилав я щораз до вас усіх своїх рабів пророків, промовляючи: "Поверніться-но кожен зі свого лихого шляху, та виправте вчинки свої, і не ходіть за іншими богами, щоб служити їм, і сидіть на тій землі, що я дав вам та вашим батькам!" Та не прихилили ви свого вуха, і не послухали мене.
16 Бо виконали сини Єгонадава, сина Рехавового, наказ свого батька, що наказав був їм, а народ цей не послухав мене"".
17 Тому так промовляє Господь Бог Саваот, Бог Ізраїлів: "Ось я спроваджую на Юду та на всіх мешканців Єрусалиму все те лихо, що я провіщав був про них. Бо я звертався до них, та вони не слухали, і кликав я їх, та вони не відповідали"...
18 А до оселі рехавітів Єремія сказав: "Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: "За те, що ви послухали слова вашого батька Єгонадава, та дотримуєтеся всіх наказів його, і зробили те все, що я заповів вам",
19 тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: "Нема переводу в Йонадава, Рехавового сина, люду, що стоятиме перед обличчям моїм по всі дні!"
Єремiї 36
1 І четвертого року царювання Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа:
2 "Візьми собі сувій, і напиши на ньому всі ті слова, що я сказав тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі народи від дня, коли я розпочав промовляти до тебе, від днів Йосії та аж до цього дня.
3 Може почує оселя Юдина про все те лихо, що я надумав вчинити їм, щоб повернулися кожен зі своєї лихої дороги, а я пробачу їхню провину та їхній гріх".
4 І покликав Єремія Баруха, Неріїного сина, і Барух записав з вуст Єремії всі Господні слова, що він промовляв йому, до сувою.
5 І наказав Єремія Барухові промовляючи: "Мені не дозволяють входити до Господньої оселі.
6 Тому піди сам, прочитай із сувою, що написав ти з моїх вуст, Господні слова у вуха народу в оселі Господа в дні посту, а також у вуха всього Юди, що приходить зі своїх міст, прочитаєш їх.
7 Може впаде їхнє благання перед Господнє обличчя, і вони повернуться кожен зі свого лихого шляху, бо великий гнів та лють, про які Господь казав, на народ цей!"
8 І зробив Барух, син Неріїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з сувою Господні слова в оселі Господа.
9 І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім обличчям для всього народу в Єрусалимі та для всього того народу, що приходив з Юдиних міст до Єрусалиму.
10 І прочитав Барух із сувою Єреміїні слова в оселі Господа, в кімнаті писаря Єемарії, Шафанового сина, на горішньому подвір'ї, при вході до нової брами Господньої оселі, у вуха всього народу.
11 І почув Михей, син Єемарії, Шафанового сина, всі Господні слова,
12 і увійшов до царського палацу, до кімнати писаря, аж ось там сидить уся старшина: писар Елішама і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Гемарія, син Шафанів, і Седекія, син Хананії, і всі князі.
13 І переказав їм Михей всі ті слова, які він почув був, коли Барух читав із сувою у вуха народу.
14 І всі старшини послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, промовляючи: "Візьми твій сувій, що читав ти з нього у вуха народу, в свою руку та й прийди!" І взяв Барух, син Неріїн, сувій у свою руку та й прийшов до них.
15 А ті сказали до нього: "Сідай же, і прочитай його в наші вуха!" І прочитав Барух у їхні вуха.
16 І коли вони почули всі ці слова, жахнулися один перед одним, та й сказали Барухові: "Конче перекажімо цареві всі ці слова!"
17 І запитали вони Баруха: "Розкажи нам, як ти писав усі ці слова з його вуст?"
18 І сказав їм Барух: "Він проказував мені своїми вустами усі ці слова, а я писав до сувою чорнилом".
19 І сказали вони до Баруха: "Іди, сховайся, ти та Єремія, і хай ніхто не знає, де ви!"
20 І прийшли вони до царя на подвір'я, а сувій поклали в кімнаті писаря Елішами, і переказали у вуха царя всі ті слова.
21 І послав цар Єгудія взяти сувій, і той узяв його з кімнати писаря Елішами. І Єгудій прочитав його у вуха царя та у вуха всієї старшини, що стояли при царі.
22 А цар сидів у зимовому будинку, дев'ятого місяця, і перед ним був розпалений комин.
23 І коли Єгудій перечитував три чи чотири стовпці, то цар відрізував це писарським ножем та й кидав до вогню, аж поки не згорів весь сувій...
24 Та не злякалися й не роздерли свій одяг цар та всі його раби, що слухали всі ці слова.
25 І хоч Елнатан, Делая і Гемарія просили царя не палити той сувій, та не послухав він їх.
26 І наказав цар Єрахмеїлові, синові царевому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.
27 І було Господнє слово до Єремії потому, як цар спалив був сувій та ті слова, що Барух написав з Єреміїних вуст:
28 "Візьми собі інший сувій, і напиши на ньому всі слова, що були на першому сувої, якого спалив Єгояким, цар Юдин.
29 А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш, що так промовляє Господь: "Ти спалив цей сувій, промовляючи: "Нащо написав ти на ньому таке: "Конче прийде цар вавілонський і спустошить цей край, і винищить в ньому людину й тварину"".
30 Тому так промовляє Господь про Єгоякима, Юдиного царя: "Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде кинутий на спеку вдень та на холод вночі...
31 Я навідаю його та нащадків його, і його рабів за їхні провини, і спроваджу на них та на мешканців Єрусалиму й на юдеїв все те лихо, про яке я казав їм, та вони не послухали"...
32 І Єремія взяв інший сувій, і дав його писареві Барухові, синові Неріїному, і той написав на ньому з Єреміїних вуст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, у вогні, і до них було додано ще багато подібних слів.
Єремiї 37
1 І зацарював цар Седекія, син Йосії, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоносор, цар вавілонський, в Юдиному краї.
2 Та не послухав ані він, ані його раби, ані народ краю слів Господа, які він промовляв через пророка Єремію.
3 І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, промовляючи: "Помолися за нас до Господа, Бога нашого!"
4 А Єремія тоді ще вільно ходив серед народу, бо не дали його ще до в'язниці.
5 А фараонове військо вийшло з Єгипту. І почули звістку про них халдеї, що взяли в облогу Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.
6 І було слово Господнє до пророка Єремії:
7 "Так промовляє Господь, Бог Ізраїлів: "Скажіть до Юдиного царя, що послав вас до мене запитати: Ось фараонове військо, що вийшло вам на допомогу, повернеться до свого краю, до Єгипту.
8 А халдеї знову повернуться, і воюватимуть з цим містом, і здобудуть його, і спалять його вогнем"".
9 Так промовляє Господь: "Не обдурюйте своїх душ, промовляючи: "Халдеї конче підуть від нас", бо не ввійдуть вони.
10 Бо якщо б ви побили все халдейське військо, що з вами воює, а з них залишилися б тільки поранені, то встане кожен з намету свого, і спалять це місто вогнем"...
11 І сталося, коли халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом,
12 то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового краю, і щоб сховатися там серед народу.
13 Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там старший сторожі, а ім'я Їрія, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопив він пророка Єремію, промовляючи: "Ти прагнув перейти до халдеїв?"
14 А Єремія відповів: "Неправда, я не переходжу до халдеїв!" Та не послухав той його. І схопив Ірія Єремію, і запровадив його до князів.
15 І розгнівалися князі на Єремію, і побили його, та й віддали його до в'язниці в помешканні писаря Єгонатана, бо він слугував за в'язницю.
16 І зійшов Єремія до темничного підвалу, і сидів там Єремія багато днів...
17 І послав цар Седекія, і взяв його. І запитав його цар у своєму будинку таємно: "Чи є слово від Господа?" І Єремія відповівщо є. І далі сказав: "Ти будеш відданий у руку вавілонського царя"...
18 І сказав Єремія до царя Седекії: "Чим я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в'язниці?
19 І де ваші пророки, що вам пророкували, промовляючи, що цар вавілонський не прийде на вас та на край цей?
20 А зараз послухай, пане мій царю, хай упаде моє благання перед обличчя твоє і не повертай мене до будинку писаря Єгонатана, щоб не помер я там!"...
21 І наказав цар Седекія, і Єремію кинули до в'язниці, і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився весь хліб у місті. І сидів Єремія в темниці.
Єремiї 38
1 І почув Шефатія, син Маттанів, і Гедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкіїн, ті слова, що Єремія промовляв до всього народу, кажучи:
2 "Так промовляє Господь: "Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той залишиться живий, і стане йому душа його за здобич, і він житиме!3 Так промовляє Господь: "Конче буде дане це місто в руку війська вавілонського царя, і він здобуде його!"
4 І сказали князі до царя: "Хай уб'ють цього чоловіка, бо він ослаблює руки вояків, що залишилися в цьому місті, та руки всього народу, промовляючи їм слова оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тільки лиха!"...
5 І сказав цар Седекія: "Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє супроти вас".
6 І взяли Єремію та й кинули його, спустивши мотузками, до криниці Малкії, царевого сина, що на подвір'ї в'язниці. А в криниці не було води, а тільки багно, і загруз Єремія в багні.
7 І почув мурин Евед-Мелех, евнух, який був у царському будинку, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.
8 І вийшов Евед-Мелех з царського будинку, та й сказав цареві:
9 "Пане мій царю, ці люди вчинили лихе в усьому, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, і помре він там через голод, бо в місті нема вже хліба"...
10 І наказав цар муринові Евед-Мелехові: "Візьми з собою звідси троє людей, і витягнеш пророка Єремію з криниці, поки він ще не помер!"
11 І взяв Евед-Мелех тих людей, і прийшов до царського будинку під скарбницею, і набрав звідти старого ганчір'я та непотрібних клаптів, і спустив їх до Єремії в криницю мотузками.
12 І сказав мурин Евед-Мелех до Єремії: "Поклади це ганчір'я та клапті під пахви своїх рук під мотузки!" І зробив Єремія так.
13 І потягнули Єремію мотузками, і витягли його з криниці.