Що ж це таке?
Тепер шум був зовсім близько. В пориві інстинктивного страху я кинувся в рівчак і побачив, як поруч прокотився... візок. Він рухався сам собою... ніхто не штовхав його, так, візок... зовсім сам...
Моє серце забилося так сильно, що я опустився на траву й довго слухав стукіт коліс, що віддалявся в бік моря. Я не міг підвестися, зробити жодного руху, не міг іти. Коли б він повернувся і почав мене переслідувати, то я б помер від ляку!
Я довго приходив до тями, дуже довго. І далі, протягом усієї дороги, мене гнітив такий страх, що від найменшого шелесту мені забивало дух.
Ну, чи не по-дурному? Але ж як я злякався! Згодом, міркуючи про це, я збагнув, що візок, без сумніву, штовхав босоногий хлопчик, а я шукав людську голову на звийчайному рівні.
Ви розумієте, коли в душу вже закрався страх перед надприродним... Як страшно побачити візок, що котиться сам собою... Який жах!
Він замовк на хвилину, потім провадив далі:
— Ви знаєте, добродію, ми присутні на цікавому і жахливому видовищі — прокидається холера.
— Ви чуєте дух карболки, яким просякнуті вагони? Це знак, що холера близько.
Побувати б зараз в Тулоні. Ясно відчувається, що вона там. І зовсім не від страху перед хворобою ошаліли люди. Холера — це щось інше, це Невидимка, це лихо давніх часів, щось подібне до злого духа, повернення якого і дивує, і жахає нас тому, шо він з'являється з далечі минулих століть.
Мене смішать лікарі з їхніми мікробами. Не ці кузьки так страхають людей, що вони ладні кидатися з вікон, а Холера — незрозуміла, жахлива гостя, що прийшла зі Сходу.
Поїдьте в Тулон: там танцюють на вулицях.
Навіщо танцювати в дні смерті? В передмістях запалюють феєрверки, усе блищить вогнями; в місцях народних гулянь музиканти виграють веселі мелодії.
Навіщо всі ці шаленства?
Тому, шо Вона тут, і люди бравують своїм ставленням — не до мікробів, а до неї, до Холери, хочуть здаватися хоробрими, як перед ворогом, що ховається, підстерігає. Ось чому танцюють, регочуть, галасують, запалюють вогні, грають вальси — все через цього злого духа, що несе смерть, чия невидима, лиховісна присутність відчутна повсюди. Холера подібна до одного з тих геніїв зла, яких заклинали в давнину поганські жерці.