Заповіт Давида Гурамішвілі
Я відкинув і свиріль, і ліру,
Стогоном кінчивши пісню щиру.
Лживий світ мене позбавив миру,-
Зрадив він, згубив мою довіру.
Всі гріхи згадав мені, блюзніру,
В корінь мій всадив свою сокиру,
Злиднями обтяжив понад міру,
Вкрав мою кохану потай миру.
Серце він вгорнув у мряку сіру,
Здер волосся, що вилось допіру,
Лик мій зморщив, наче грушку хиру,
Вибратись не дав мені із виру.
Він мені послав тяжкі недуги,
В серце вбив разюче лезо туги.
Люта смерть до мене ось підходить,
Голу шаблю, гостру косу зводить.
Люди, богу віддані душею!
Змірте гріх мій мірою своєю,
Вмерлому мені не шліть прокльону,
Пом'яніть добром в час похорону!
Ви прощення грішникові дайте
І, згадавши мертвого, не лайте!
Я ж образ ніколи вам не вдію,
Бо язик застиглий мій німіє.
Хай замовкнуть плетуни й злоріки,-
Їх не чую, зглухнувши навіки!
Вже про мене і зітхання, й крики,-
Твір свій нищить сам творець великий.
В постіль я, схрестивши руки, ляжу,
Не збираю в дальній путь поклажу,
Не беру нічого, все покину,-
Гроші, сад, баштан, майно, хатину.
Люди, вас благаю в ревнім слові,-
Ви оті три дощечки соснові
Збийте просто, без дбання й шаноби,
Без прикрас усяких і оздоби.
Не кладіть в труну коштовні речі,
Щоб вона вам не гнітила плечі,
Не фарбуйте домовини гарно,
Щоб не зникли ваші гроші марно,-
Всі прикраси втратить домовина,
Як її засипле в ямі глина.
Ті, які мені добра бажають,
Хай про речі отакі подбають,
Що мені корисні можуть бути,
Грішну душу визволять із скрути.
Ось що є душі гріховній мило:
Служба в церкві, з ладаном кадило,
Годування й зодягання бідних,
Уникання зазіхань негідних.
Чи мені надгробний плач поможе?
Оживити він мене не може!
Краще, ніж вдягать жалобні шати,
Про достойний спомин мій подбати.
Леле, вмру я без прощення навіть,
Піп за мною служби не відправить
І ніхто в молитві не згадає,
І ніхто в журбі не заридає!
Вмру один, бездітна сиротина,
Ні дочки не маючи, ні сина,
Що мене хоча б згадать призволив.
Так всевишній бог мене знедолив!
1 Костянтин — з 1722 до 1733 року за згодою іранського шаха
царював у Кахетії. З наказу турецького султана
був скараний на горло.
2 Горіс-Убані — місцевість біля м. Мцхета. Нині зветься Сугурамо.
Тут був родовий маєток Гурамішвілі.
3 Іртозі — гора в Ксанській ущелині, навпроти селища Ламіскана.
4 Хінкалі — вареники з м'ясом.
5 Осколо — селище в Дагестані.
6 Себто на північ, у бік Росії.
7 Ці слова в грузинському оригіналі наводяться
російською мовою.
8 Пховієць — пшав.
9 Бакар — син царя Вахтанга VI.