Погроза вплинула
Господар найняв вродливу служку. Дружина дуже ревнувала чоловіка і наполягала, щоб він її звільнив. Чоловік відповів:
— Якщо ти не вгамуєшся, то ми посваримося, і я не спатиму з тобою цілий рік.
Дружина злякалася і більше не ремствувала.
34. Поважна причина
Один недоумкуватий так молився:
— О господи, пожалій нас усіх. Відпусти гріхи моїй матері, дружині й мені.
Його запитали, чому він не молиться за батька.
— Я був ще малий, коли помер батько, і гріхів його не знаю,— відказав він.
35. Здалеку дивитися можна
Один негарний з лиця чоловік, глянувши на себе в люстро, дуже здивувався.
— Обличчя моє некрасиве, але як глянути здалеку, то нічого, дивитися можна.
36. Не поспішай топитися
Дурному батькові впала в криницю донька. Той побачив та й гукає:
— Почекай, не топися, поки я знайду мотузку і витягну тебе.
37. Хто помер
Один дивак зустрів свого знайомого і запитався:
— Минулої суботи хто помер: ти чи твій брат?
38. Таємна розмова
Багатий, але дурнуватий чоловік довго балакав зі слугами, а потім сказав їм:
— Відійдіть від мене подалі, бо я хочу сам із собою поговорити про одну таємну справу.
39. Хто про що
Християнинові, що їв у піст рибу, а запивав молоком, сказали:
— Їсти ці страви заразом не можна.
— Чому? — запитав він.— Адже риба мертва, а молоко парене.
40. Гріх дружини
Чоловікові набридла дружина, і він наважив покинути її. Дружина заголосила:
— Скільки років живу я з тобою і ніколи нічим не завинила, то через віщо покидаєш мене?
— Якраз у цьому й полягає твій гріх. Багато літ ти була віддана мені, і тепер я втомився від тебе, — пояснив чоловік.
41. В чиїх руках закони
Одна жінка запитувала старшу подругу:
— Чому кожен мужчина може взяти собі дівчину і перебути з нею ніч, тоді як нам того не вільно?
Подруга відповіла:
— Закон і честь у руках чоловіків, тим-то вони й роблять усе, що схочуть.
42. Скромний гість
У скупого господаря вечеряв гість. На одежу йому проллялося трохи юшки. Господар звелів слугам вичистити одежу. Але гість відповів:
— Не завдавайте собі зайвого клопоту. Адже в юшці не було анічогісінько масного.
43. Переконав
Чоловік утішав дружину, коли та тяжко заслабла:
— Якщо бог забере тебе, вдруге я одружуватися не буду.
Нещасна не повірила. Тоді чоловік додав:
— Як я помру, то сам прийду до тебе, і ти пересвідчишся, що правду кажу.
44. Чи свіжа риба
Перехожий запитував рибалок:
— Оце ви ловите рибу, а чи вона свіжа?
45. Зрадів
Один дивак, ото як видужав, надумав поцілувати лікаря в голову.
Лікар був миршавий і змащував голову олією.
— О, тоді я ладен зробити це кілька разів,— сказав дивак.
46. Забув
Дурний казав:
— Мій батько двічі бував у Єрусалимі, там і помер. От тільки не пам'ятаю, чи в першу поїздку, чи в другу.
47. Господар і десятеро ослів
У господаря було десятеро ослів. Якось вирядився він у дорогу, сів на одного, а решта позаду йде.
Трохи проїхавши, він полічив ослів. Вийшло дев'ятеро. Тоді він скочив на землю і знову почав рахувати. Тепер ослів було десятеро.
Господар знову сів верхи і перше, ніж рушити далі, поклав собі ще раз перевірити. Ослів було дев'ятеро. Зліз — знову десятеро. Так воно повторювалося ще кілька разів.
Зрештою господареві це набридло, і він сказав:
— Кожного разу, як я сідаю верхи, гублю одного осла. Злізаю на землю — всі на місці. Мабуть, це витівки нечистого. Краще я піду пішки, а то так і всіх розгублю.
48. Попередження
Стара кульгава баба навідала знайому, що занедужала, і звернулася до неї так:
— Бач, сестро, я постаріла, і мені важко ходити. Скажи своєму чоловікові, що коли ти помреш, то хай не кличе мене на поминки, бо я не здужаю прийти.
49. Молитва простакуватого
Одии простакуватий так молився: — Боже, відпусти мені гріхи, які я вчинив з твого дозволу і без твого дозволу, про які ти знаєш і про які не знаєш.
50. Поквитаємося згодом
Селянин прокинувся вранці й побачив, що поле його вдосталь напоїли дощі.
— Дякую тобі, господи,—сказав він.— А плату за свою роботу запиши на мій рахунок.
51. Молитва для курчат
Господар казав до своїх курчат:
— Моліться богові, щоб хтось у сім'ї моїй захворів і вас для нього зготували. Інакше ви підростете, я вас попродаю і вам повідрізують голови.
52. Впертий горіх
Недоумкуватий дістав горіха і спробував його розтовкти. Горіх виприснув з-під каменя, і недоумкуватий сказав:
— Бач, і горіх не хоче помирати.
53. Вагітна трішечки
Один чоловік сказав своєму сусідові
— Твоя дружина вагітна.
— Так, але трішечки, — відповів той
54. Давня пристрасть
Один плетільник став лікарем. Прислужник його попрохав грошей на кожушок.
Колишній плетільник відповів:
— Грошей я тобі не дам. Але, якщо ти дістанеш ниток, я сам сплету тобі одежину.
В ньому прокинулася давня пристрасть.
55. Розум плетільників
Хтось казав:
— У семи жінок розум одного чоловіка, а в семи плетільників розум однієї жінки.
56. Метикований господар
Один дивакуватий чоловік мав двох собак — чорну і білу. Правитель міста попрохав подарувати йому одну з них. Господар запитав:
— Яку?
— Білу.
— Гаразд, але ж тоді в мене залишиться тільки чорна.
— Ну то чорну.
— Але ж тоді в мене залишиться тільки біла.
57. Розумування скупія
Скнарий купець ніколи не подавав милостині жебракам. Він собі так міркував: "Чого б то їм подавати милостиню, коли їм сам бог нічого не дає".
58. Зміркував
Дурень побачив здоровенного буйвола і сказав:
— Шкода, що він парнокопитний. З нього був би гарний мул.
59. Обурення
Дурень прочув, що є такий народ, де юнаки беруть шлюб із рідними матерями, і озвався:
— О жалюгідні потвори! Я не вчинив би нічого подібного і за сотню срібняків.
60. Багато потроху
Один чоловік заслаб на живіт. Коли його спитали, з чого б це могло бути, він відповів:
— Я багато потроху пив молока, і це мені, певно, пошкодило.
61. Необізнаний
Ніч. У небі сяє місяць. Дивак бурмоче молитву, яку годиться читати тільки на молодика. Йому сказали, що вже чотирнадцять днів минуло, як був молодик. Дивак відповів:
— Я щойно сьогодні прибув до вашого міста, то й не знав цього.
62. Дурнева молитва
Дурень молився так:
— I нащо я народився здоровий? Краще б сотворив мене бог сліпого, кривого чи безрукого. Тоді люди жаліли б мене, а не кепкували з мене, як тепер.
63. Не зрозумів тільки одного
Дивак говорив:
— Я розумію, як робиться вино, як ростуть дерева, як із них посуд майструють, але одне мені невтямки: як у тому посуді роблять такі здорові отвори?
64. Оце порада
Один правитель на свято поспішав до Єрусалима вклонитися святим мощам.
Прудко гнали запінені коні. На одному спочивку зустрів його дивак та й заходився раяти:
— Пощо женеш коней, царю, мучиш себе — не спиш і не їси? Краще пошли гінця в Єрусалим, щоб відклали свято до твого приїзду.
65. Забудькуватий батько
В одного чоловіка запитали:
— Скільки твоїй доньці років?
— Не знаю, — відповів він. — Пам'ятаю тільки, що коли вона народилася, саме зацвітала рута.
66. Скільки коштує бог
Погожого сонячного дня дивак поглянув на небо і сказав:
— Яке воно блакитне, як найдорожча ковдра в шаха. Але ти, боже, тим не переймайся, бо ти все одно коштуєш дорожче.
67. Затявся
Суддю прохали помилувати одну людину. Він відповів:
— Я не випущу його з темниці, поки не прийде сам і не кинеться мені в ноги, щоб вимолити собі прощення.
68. Ото ощадність
В одного скупого чоловіка помер син. Як поклали в труну, батько сказав:
— Поверніть його на правий бік. Тоді їжа в його шлунку не так швидко перетравиться.
69. Дурневе прохання
У дурня пропав сокіл. Тоді він попрохав правителя тримати міську браму зачинену, поки він не впіймає сокола.
70. Про відстань
У когось запитали:
— Яка відстань від Халеба до Дамаска?
Той відповів:
— Дванадцять днів пішки. Шість туди і шість назад.
71. Кому горе, кому радість
В однієї бідної жінки народився син, якого вона назвала Лазарем.
Виплекала вона його, уже й помочі від нього сподівалася, а він раптом захворів та й помер.
Прийшов піп і став читати молитву, в якій говорилося словами святого письма: "Помер Лазар, а я радий".
На це мати покійника гірко зауважила:
— Ще б тобі не радіти. Адже небіжчикова одежа і всі речі стануть твоїми6.
72. Поквитаємося потім
Один поет, сподіваючися на винагороду, прославив у своїх віршах правителя. Правитель уважно вислухав і сказав поетові:
— Зараз я не маю чим тебе нагородити. Але коли ти мене розгнівиш, я подарую тобі вину. I тоді ми будемо квити.
73. Хто ж украв хмару
Дурень мав гроші і надумав сховати їх подалі від лихого ока. Пішов він у безлюдне поле, вибрав за прикмету хмарину і закопав під нею гроші. Минув якийсь час, і він схотів перевірити, чи цілі гроші. Але в полі їх не знайшов.
Та й каже бідолаха:
— Боже, які нечесні люди. Хтось украв мої зузи. Та це ще не диво — вони були в землі. Але хто міг украсти хмару, під якою я їх закопав? Яких треба довгих рук, щоб дотягнутися до неї!
74. Нащо дурень кричав
Дурень біг степом і кричав так, наче його різали. Люди здивувалися, а він пояснив:
— Я хочу дізнатися, як далеко мій голос долягає.
75. Ото лихо
Один собі чоловік подивився на свої руки та й каже:
— Ой, лишенько мені! Хоч тисячу разів їх мий, а вони брудні, доки не вимиєш двічі підряд.
76. Мудрий торг
Дурень з товаришем збудували хату на двох.
По якімсь часі дурень став продавати свою половину.
Люди здивувалися, і він пояснив: — Я хочу продати свою частку, щоб на виручені гроші викупити другу половину. Тоді весь будинок буде мій.
77. Як не так, то інак
Господар купив на базарі м'яса і звелів челядникові віднести його додому та зварити з рисом.
— У нас давно немає дров,— відповів челядник.
— То нехай зварять із гречкою,— звелів господар і пішов далі.
78. Один одного варті
Двоє проходили повз арабську мечеть. Один зауважив:
— Які високі були ті люди, що змогли з останніми цеглинами дотягнутися до самого верху!
— Ти, либонь, дурень,— відповів другий,— коли не знаєш, що таких високих людей не буває. Мечеть будували прямо на землі, лежма, а потім підняли й поставили сторч.
79. Несправедливий суд
Простакуватий почув у церкві попову кáзань про гріх Адама та Єви і про те, як потім за це розіп'яли Ісуса, улюбленця божого. Простакуватий не змовчав і озвався:
— Це не по правді. Розпинати слід того, хто прогрішив.
Розділ 2.