Хитрий Ондра

Божена Нємцова

Сторінка 2 з 2

Якщо сьогодні вночі ти вкрадеш у мого управителя куховарку й приведеш її в маєток, я дам тобі триста золотих.

— Не тільки куховарку, а й самого пана управителя приведу до вас! — засміявся Ондра і, весело наспівуючи, пішов додому.

Дома він наловив у струмку раків і, коли добре посутеніло, переодягся ангелом, ракам приліпив до спини по свічці й подався до будинку управителя. Обережно відчинивши двері, Ондра засвітив свічки й пустив раків на підлогу. Раки розповзлися хто куди, і вся кімната була залита світлом. Куховарка прокинулась, бачить — по кімнаті вогники рухаються, і не знає, що й думати від подиву. А тут іще перед нею з'явився ангел і каже:

— Приготуйся, я прийшов по тебе, підеш зі мною до раю!

Куховарка відразу ж повірила в це й нітрохи не здивувалася, бо була велика святенниця, завжди перед багатими ласки запобігала, а жебракові навіть шкуринку хліба жаліла подати.

Панові управителю заздрісно стало, що його куховарку живою на небо беруть; він теж був не від того, щоб і собі туди потрапити. Почав він просити ангела, щоб той і його з собою взяв, бо, мовляв, без своєї куховарки він тут не зможе жити. І ангел зглянувся над ним — дозволив і йому мандрувати до раю. Вийшли вони з будинку, Ондра накинув на них простирадло, посадив у тачку й повіз до замку.

Управитель із куховаркою кректали й крутилися на всі боки, бо їх страшенно трусило на поганій дорозі, але Ондра заспокоював їх, мовляв, "шлях до раю вимощений камінням".

А пан тим часом спати не лягає й чекає, чи Ондра й утретє виконає його загад. Раптом чує — у дворі торохтить тачка. За хвилину відчиняються двері, й сам Ондра входить з великим лантухом, а з лантуха вилазять пан управитель із куховаркою.

Пан так реготав, що трохи не луснув зо сміху, а вони, побачивши, в якому "раю" опинились, засоромилися й кинулись навтіки.

Довелося панові виплатити Ондрі триста золотих, які той заробив своєю хитрістю.

Повернувся Ондра веселий додому й жив чесно аж до самої смерті. Люди розказують, що він іще не раз пускався на свою хитрість, якщо траплявся охочий пошитися в дурні.

1 2